Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3382)
З потоку життя (6597)
Душі криниця (3569)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1518)
Урок української (993)
"Білі плями" історії (1688)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У РОСТОВ╤ КРИМСЬКОМУ ТАТАРИНУ ДАЛИ 17 РОК╤В КОЛОН╤╥ СУВОРОГО РЕЖИМУ
В╕дбулося заключне судове зас╕дання у «справ╕ Енвера Сейтосманова».


У КАЗАХСТАН╤ ХУДОЖНИК ПРИЙШОВ ДО ПОСОЛЬСТВА УКРА╥НИ ВИБАЧАТИСЯ ЗА ЗАЯВУ ТОКА╢ВА ПРО КРИМ – ЙОМУ НЕ ДОЗВОЛИЛА ОХОРОНА
Практично в╕дразу його схопили сп╕вроб╕тники спец╕ал╕зовано╖ служби охорони, як╕ вирвали з його...


СПЕЦСЛУЖБИ РФ ВЛАШТУВАЛИ АНТИУКРА╥НСЬКИЙ «КРУГЛИЙ СТ╤Л» П╤Д ЧАС ФОРУМУ ООН
Про це пов╕домив на сво╖й стор╕нц╕ у Facebook громадський ╕ пол╕тичний д╕яч, колишн╕й пост╕йний...


ЖУРНАЛ╤СТИ ОПУБЛ╤КУВАЛИ РОЗСЛ╤ДУВАННЯ ПРО Б╤ЗНЕС, ЩО ПРАЦЮ╢ В КРИМУ В ОБХ╤Д САНКЦ╤Й
Команда журнал╕ст╕в-розсл╕дувач╕в телеканалу "Настоящее время" ╕ про╓кту "Мун╕ципальний сканер"...


КНИГИ ВИДАВНИЦТВА «ДН╤ПРО» ╢ В КОЖН╤Й Б╤БЛ╤ОТЕЦ╤ – В╤Д С╤ЛЬСЬКО╥ ДО АКАДЕМ╤ЧНО╥
28 листопада в ки╖вському Музе╖ книги ╕ друкарства Укра╖ни в╕дкрилась виставка «Ой...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 30.03.2018
МАСОВА ВИСИЛКА ДИПЛОМАТ╤В, АБО ╤ЗОЛЯЦ╤Я РОС╤╥ ПОСИЛЮ╢ТЬСЯ ДО Р╤ВНЯ БОЙКОТУ

Понед╕лок, 26 березня, для рос╕йсько╖ дипломат╕╖ став “чорним”.
Влада США ухвалила вислати з кра╖ни 60 рос╕йських дипломат╕в, а також закрити рос╕йське генконсульство в С╕етл╕. Йдеться про 48 сп╕вроб╕тник╕в посольства ╕ 12 член╕в пост╕йного представництва РФ при ООН у Нью-Йорку. В╕дпов╕дно до припису, вони повинн╕ залишити кра╖ну протягом тижня. Про це пов╕домля╓ американське видання The Washington Post. Канада висила╓ чотирьох сп╕вроб╕тник╕в посольства ╕ генконсульства. Як заявив голова ╢вропейсько╖ Ради Дональд Туск, 14 кра╖н ╢С вжили дипломатичн╕ заходи щодо РФ у справ╕ Скрипаля. "Уже сьогодн╕ 14 кра╖н ╢С вир╕шили вислати рос╕йських дипломат╕в", - сказав в╕н журнал╕стам. Франц╕я, Польща, Н╕меччина вишлють чотирьох рос╕йських дипломат╕в кожна. Чех╕я ╕ Литва вир╕шили вислати трьох рос╕янин ╕з дипломатичним статусом кожна (ще 44 Литва внесла в список персон, яким заборонено в'╖зд у кра╖ну), Н╕дерланди, ╤тал╕я й Дан╕я - по дво╓ ос╕б, а Латв╕я та Естон╕я - по одному рос╕янину. Окр╕м того, Укра╖на теж вишле 13 рос╕йських дипломат╕в.
Те, що рос╕йських дипломат╕в висилають одночасно багато кра╖н ╓, схоже, безпрецедентною под╕╓ю. Це означа╓ не лише демонстративний крок – подальше обмеження контакт╕в з токсичною, агресивною Рос╕╓ю, а ще й сутт╓ве обмеження можливостей рос╕йсько╖ розв╕дки, яка традиц╕йно працю╓ п╕д дипломатичним прикриттям. ╤снують оц╕нки, що до 70% сп╕вроб╕тник╕в рос╕йських дипм╕с╕й так чи ╕накше пов’язан╕ з╕ шпигунством або орган╕зац╕╓ю несанкц╕онованого впливу в кра╖н╕ перебування.
В╕дтак ми вир╕шили роз╕братися, по-перше, що це практично означа╓ для Рос╕╖, а по-друге, якою буде в╕дпов╕дь Москви?
«Укр╕нформу» в╕дпов╕дають:
Богдан Яременко, пол╕толог, кер╕вник “Майдану закордонних справ”:
“Така акц╕я ╓ ц╕лком безпрецедентною. Такого не було нав╕ть у часи Холодно╖ в╕йни, коли пол╕тичний Зах╕д був найб╕льш консол╕дований для в╕дбиття радянсько╖ во╓нно╖ загрози. Висилки дипломат╕в у минулому в╕дбувалися винятково на двосторонньому р╕вн╕. Рос╕я звичайно переживе ц╕ санкц╕╖, хоча вони здатн╕ на певний час дезорган╕зувати роботу спецслужб Рос╕╖ в╕дразу в к╕лькох рег╕онах. Рос╕я, обравши шлях конфронтац╕╖ та повернення у св╕тову пол╕тику в якост╕ антагон╕ста Заходу, з погляду господаря Кремля, напевно не ма╓ ╕ншого способу реагування - н╕ж д╕яти симетрично”.
Серг╕й Борщевський, екс-дипломат, експерт Центру досл╕дження Рос╕╖:
“Висилка дипломат╕в - р╕ч завжди непри╓мна, це так би мовити останн╕й аргумент. Зазвичай кра╖на, до яко╖ вжито цей зах╕д, в╕дпов╕да╓ висилкою тако╖ ж к╕лькост╕ дипломат╕в ╕ншо╖ сторони. Хоча можуть бути й винятки. Важливим моментом у нин╕шн╕й ╕стор╕╖ ╓, безперечно, те, що це колективна акц╕я, що ма╓ на мет╕ п╕дкреслити дв╕ реч╕: сол╕дарн╕сть цив╕л╕зованого св╕ту з Великою Британ╕╓ю ╕ засудження - знов-таки цив╕л╕зованим св╕том - провокативних д╕й Рос╕╖ на м╕жнародн╕й арен╕. Поза сумн╕вом, це добре, що до ц╕╓╖ акц╕╖ долучитися й Укра╖на, яка, будучи жертвою рос╕йсько╖ агрес╕╖, у такий спос╕б також п╕дкреслю╓ свою сол╕дарн╕сть.
Але для мене в ц╕й ╕стор╕╖ ╓ ще один б╕к медал╕. Днями ми в Укра╖н╕ д╕зналися про долю 61-р╕чного Олекс╕я Сизоновича, укра╖нського пол╕тв’язня в Рос╕╖, до якого застосовували тортури та до якого вперше пустили укра╖нського консула. Так-от, на в╕дм╕ну в╕д подв╕йного агента Скрипаля, про долю Сизоновича св╕т не зна╓. ╤ донести ╕нформац╕ю про нього - це теж завдання укра╖нського МЗС. Як ╕ завдання пояснювати, що протиправн╕ д╕╖ Рос╕╖ на територ╕ях ╕нших держав почалися не з Литвиненка чи Березовського, ╕ не з 20-30-х рок╕в XX стол╕ття. Рос╕я такою була, ╓ ╕ залишатиметься (якщо покарання не буде надто вже болючим для не╖) завжди: згадаймо долю Андр╕я Войнаровського, небожа ╤вана Мазепи, схопленого 12 жовтня 1716 року в Гамбурз╕ за наказом рос╕йського резидента ╕ доставленого на кару до Москви, а згодом до Якутська. Повторюся: добре, що св╕т почина╓ усв╕домлювати справжню сутн╕сть Рос╕╖. Ми - з нашим ╕сторичним досв╕дом - мусимо цьому сприяти”.
Олена Сн╕гир, експерт Центру м╕жнародних досл╕джень Дипломатично╖ академ╕╖ Укра╖ни:
“Британ╕я вислала дипломат╕в-шпигун╕в. США ╕ кра╖ни ╢вросоюзу теж скористаються нагодою почистити власн╕ ╕ноземн╕ дипломатичн╕ корпуси, прид╕ляючи багато уваги пошуку та виявленню рос╕йських агент╕в впливу, як на р╕вн╕ науково-академ╕чних, пол╕тичних, журнал╕стських к╕л, так ╕ на р╕вн╕ дипломатичному. Що це практично для РФ? Думаю, наступним кроком може стати консол╕дац╕я позиц╕й кра╖н ╢С, США та Велико╖ Британ╕╖ у застосуванн╕ ще б╕льш жорстких санкц╕й проти Рос╕╖. У ф╕нансов╕й та технолог╕чн╕й сферах, у персональних санкц╕ях. Прим╕ром, що заважало тим же Сполученим Штатам зробити це ран╕ше? Очевидно, що в╕дсутн╕сть ╓дност╕ та розум╕ння таких д╕й ╓вропейськими партнерами. Тепер же, спод╕ваюся, що ця ╓дн╕сть вибуду╓ться. Щодо того, яку ж в╕дпов╕дь сл╕д чекати в╕д Рос╕╖. Вважаю, що Москва може вислати ╓вропейських дипломат╕в, а може ╕ шукати ╕нш╕ асиметричн╕ шляхи. Нагадаю, що коли США ввели в д╕ю “Акт Магн╕тського”, то Рос╕я в╕дпов╕ла “законом ╕мен╕ Д╕ми Яковл╓ва” щодо заборони всиновлення д╕тей-╕нвал╕д╕в громадянами США. Тобто, рос╕яни вир╕шили в╕дпов╕сти антигуманно. Тому не виключено, що Москва шукатиме як╕сь под╕бн╕ шляхи ”.
В╕тал╕й Мартинюк, кер╕вник м╕жнародних програм Центру глобал╕стики "Стратег╕я ХХ╤":
"Те, що США ╕ кра╖ни ╢С д╕йсно висилають рос╕йських дипломат╕в, як в╕дпов╕дь на застосування рос╕йськими спецслужбами х╕м╕чно╖ збро╖ у Велик╕й Британ╕╖, ╓ лише п╕дтвердженням ╕снування ╓вропейсько╖ ╕ трансатлантично╖ ╓дност╕.
Для Рос╕╖ висилка дипломат╕в з ╓вропейських кра╖н означатиме поглиблення ╕золяц╕╖ РФ та посилення м╕жнародного тиску на Москву з вимогою повернутись в рамки м╕жнародного права. Поглиблення ╕золяц╕╖ може потягнути скорочення сп╕вроб╕тництва в р╕зноман╕тних сферах, включаючи економ╕ку та енергетику. Наприклад, остаточний дозв╕л на буд╕вництво газопроводу "П╕вн╕чний пот╕к 2" Н╕меччина планувала видати до к╕нця березня ц.р. Водночас, н╕мецьке кер╕вництво висловило повну сол╕дарн╕сть ╕з Великою Британ╕╓ю, Тож видання остаточного дозволу на в╕дверто пол╕тичний проект Рос╕╖, який у Н╕меччин╕ намагались виставити як виключно б╕знес-проект, виглядатиме нелог╕чним. Це р╕шення Н╕меччина мала б, щонайменше, в╕дтерм╕нувати на невизначений терм╕н. В╕дпов╕дно, ╓ оч╕кування, що й за ╕ншими напрямками буде призупинено сп╕вроб╕тництво м╕ж кра╖нами ╢С та Рос╕╓ю. Це ╕ ма╓  стати поглибленням ╕золяц╕╖ на практиц╕.
У так╕й ситуац╕╖ Кремлю, з врахуванням невдало╖ спроби Пут╕на ув╕йти в коло св╕тових пол╕тик╕в, доведеться все б╕льше дотримуватись пол╕тики "обложено╖ фортец╕". Зг╕дно з нею, Рос╕я, в╕рог╕дно, вишле дипломат╕в тих ╓вропейських кра╖н, як╕ п╕дтримають заклик Лондона. Це призведе до пог╕ршення в╕дносин м╕ж РФ та цими ╓вропейськими кра╖нами. Враховуючи заяви представник╕в рос╕йського кер╕вництва п╕д час бриф╕нгу для ╕ноземних дипломат╕в 21 березня та останн╕ заяви речника МЗС РФ Захарово╖, Москва не збира╓ться зм╕нювати свою позиц╕ю, чим лише пог╕ршуватиме сво╓ м╕жнародне становище".
Серг╕й Пархоменко, директор Центру зовн╕шньопол╕тичних досл╕джень ╕мен╕ Олександра Никонорова:
“Висилка рос╕йських дипломат╕в не матиме швидкого ефекту, окр╕м публ╕чно╖ демонстрац╕╖ сп╕льно╖ позиц╕╖ ключових кра╖н Заходу. Реально це не стане "шлагбаумом" для рос╕йсько╖ агрес╕╖. Але в перспектив╕ ми можемо побачити результат - оск╕льки Рос╕я на кожен крок заходу звикла реагувати ще б╕льш агресивно, то варто чекати д╕й у в╕дпов╕дь з боку Кремля. А оск╕льки РФ не здатна зараз на р╕вн╕ змагатися з США, з ╕ншими кра╖нами НАТО ╕ ╢С, то Пут╕н просто над╕рветься, ╕ це станеться швидше, н╕ж за 6 рок╕в. Нараз╕ Москва очевидно дасть чергову неадекватну в╕дпов╕дь (висилка посл╕в кра╖н Заходу, замороження перемовин по Донбасу), але наразиться на ще б╕льше несприйняття св╕ту. По факту, Зах╕д оголошу╓ Москв╕ дипломатичний бойкот. А дал╕ варто чекати й бойкоту чемп╕онату св╕ту з футболу на р╕вн╕ оф╕ц╕йних ос╕б й б╕льшост╕ вбол╕вальник╕в кра╖н демократичного св╕ту. Невже Пут╕н реально дума╓, що може воювати з ус╕ма й одразу? Очевидно дума╓. Але в╕н дуже глибоко помиля╓ться”.
Л╕л╕я Брудницька, експерт центру структурно╖ пол╕толог╕╖ "Виб╕Р":
“Висилка рос╕йських дипломат╕в означа╓ повномасштабну м╕жнародну ╕золяц╕ю РФ. Ут╕м, на м╕й погляд, нам доц╕льн╕ше думати про насл╕дки безпосередньо для Укра╖ни. М╕жнародна ╕золяц╕я РФ нам виг╕дна, бо нарешт╕ складеться той антипут╕нський фронт, до створення якого посл╕довно закликав президент Укра╖ни. Та як в╕тчизнян╕ пол╕тики використають шанс зм╕цнити зовн╕шньопол╕тичн╕ позиц╕╖ Укра╖ни? Напевне, доц╕льно було б посилити тиск на Москву щодо Криму (по Донбасу позиц╕я св╕тового сп╕втовариства б╕льш консол╕дована, н╕ж по Криму). Головне, щоб не про╜авити шанс”.
Опитав Мирослав Л╕скович
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19825

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков