Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3304)
З потоку життя (6538)
Душі криниця (3539)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1510)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ДИВОВИЖН╤ ╤СТОР╤╥ КРИМУ» У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛ╤
26 лютого у Мистецькому арсенал╕ в╕дкри╓ться виставка «Дивовижн╕ ╕стор╕╖ Криму».


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 26.01.2018 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 26.01.2018
УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ

Думка

Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора, приуроченого до Дня Г╕дност╕ ╕ свободи 

Я був вражений досл╕дженням Леонор Нот з Лондонсько╖ школи економ╕ки. Вона за к╕лька м╕сяц╕в до анекс╕╖ Криму завершила досл╕джувати кримськ╕ ╕дентичност╕. Пров╕вши к╕лька десятк╕в глибинних ╕нтерв’ю, вона вид╕лила 5 груп — в╕д найб╕льш лояльних до Укра╖ни, Криму до найб╕льш пророс╕йських.
Вона ╕з здивуванням в╕дзначила, що нав╕ть найб╕льш пророс╕йськ╕ групи в Криму в╕дкидали думку про те, що Крим мав би стати частиною Рос╕╖. Вони не бачили, як така серйозна зм╕на могла б статися без великого кровопролиття, без серйозних безпекових загроз. Втрата безпеки та мирних обставин життя була найб╕льшим острахом людей, незалежно в╕д того, як╕ вони представляли пол╕тичн╕ погляди.
П╕сля того, як Рос╕╖ вдався Blitzkrieg, ця ситуац╕я розгорнулася у дзеркальний б╕к. Страх втрати безпеки, кровопролиття тепер в╕дчува╓ться тими, хто хоче повернення свободи та повернення Криму до складу Укра╖ни. Це дуже ч╕тко п╕дкреслю╓ основний виклик, який за останн╕ сто рок╕в сто╖ть перед укра╖нським та кримськотатарським народами — виклик безпеки. 
Фантастична к╕льк╕сть людей поклали сво╖ голови у ХХ стол╕тт╕. Ми говоримо про половину кримських татар, як╕ не пережили депортац╕ю. Ми говоримо про м╕льйони укра╖нц╕в, як╕ не пережили Голодомор. Ще сотн╕ тисяч кримських татар та м╕льйони укра╖нц╕в не пережили Другу св╕тову в╕йну та подальш╕ радянськ╕ репрес╕╖. 
Усе ХХ стол╕ття було серйозною боротьбою за виживання у кожному покол╕нн╕. ╤ ця боротьба за виживання ще й передавалась у спадок. Травма, яку зазнавало одне покол╕ння, в╕дбивалась через виховання, повед╕нку, традиц╕╖ в наступне покол╕ння, акумулювалась у культур╕. 
Травма чи посттравма визнача╓ сучасну Укра╖ну та кримських татар. У ц╕╓╖ травми — сво╖ особливост╕. Вона зм╕цню╓, робить характер сильним, вчить захищати сво╓, вчить виживати. Й укра╖нц╕, й кримськ╕ татари — чемп╕они з виживання. Вони знають, що означа╓ боронити сво╓. Кожне слово р╕дною мовою, кожен елемент ╕дентичност╕, кожен артефакт — ц╕нн╕ш╕ за життя ╕ бороняться до останнього. 
Ц╕нност╕ виживання мають ще одну сторону. Ц╕ ц╕нност╕ кажуть, що не можна дов╕ряти, краще закритися, краще берегти те, що ти зараз вже ма╓ш, ан╕ж ризикувати заради нового здобутку. Ц╕нност╕ виживання — несум╕сн╕ ╕з ц╕нностями розвитку. Ц╕нност╕ виживання кажуть тоб╕, яким чином вижити. Тод╕ як ц╕нност╕ розвитку розкривають, яким чином стати усп╕шним у цьому великому та в╕дкритому св╕т╕. 
У глобал╕зованому св╕т╕ виявля╓ться, що т╕ нац╕╖, як╕ виходять ╕з ц╕нност╕ виживання, не стають конкурентними. ╥м дуже важко дати в╕дпов╕дь на запитання, що вони привносять у св╕т ╕ яким чином вони знаходять сво╓ м╕сце у глобальному м╕сц╕. 
Ми не зна╓мо, ск╕льки часу триватиме окупац╕я Криму. Ми мусимо бути чесними. Вона може тривати р╕к, а може — довг╕ роки. Боротьба за свободу, виживання буде актуальною для сотень тисяч людей. 
27 вересня 2017 року окупац╕йна влада засудила ╤льм╕ Умерова до двох рок╕в колон╕╖-поселення
Ми пам’ята╓мо, як нещодавно вся кра╖на спостер╕гала за глумливим судовим процесом над ╤льм╕ Умеровим. Ми бачимо, яким чином невизначен╕сть ╕з завтр╕шн╕м днем пригн╕чу╓ мр╕╖ та розвиток.
Найб╕льший виклик перед кримськими татарами, — це виклик, який ми свого часу пережили, — неспроможн╕сть одночасно виживати ╕ розвиватись призводить до кризи.
Якщо одного дня неспод╕вано наста╓ свобода, то на порядку денному поста╓ питання, на яке дуже складно в╕дпов╕сти: "А що з нею робити?"
Коли 24 серпня 1991 року Укра╖на стала незалежною, а 1 грудня цього ж року 91% укра╖нц╕в п╕дтвердили це голосуванням, раптом виявилось, що ми ма╓мо вакуум управл╕нських спроможеностей, в╕дпов╕дальност╕ та не зовс╕м розум╕╓мо, як ма╓мо розпоряджатися самими собою. Раптом виявилось, що ╓дин╕, хто був нос╕ями управл╕нських вм╕нь, — це т╕, хто представляв вчорашн╕й режим.
Под╕бний виклик одного дня може постати перед кримськими татарами та Кримом загалом. Якщо одного дня швидше, н╕ж ми оч╕ку╓мо, почнеться пад╕ння Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ ╕ Крим стане в╕льним. Яким Крим ми хочемо бачити? Як ми уявля╓мо його майбутн╓? Як уявля╓мо врядування Криму, сп╕в╕снування р╕зних груп, утвердження культури та водночас розвиток культури? Як ми бачимо вза╓мод╕ю Криму та св╕ту? 
Це питання, на як╕ дуже важко в╕дпов╕дати зараз, коли ми сфокусован╕ в одн╕й точц╕ — коли ми вс╕ сфокусован╕ на виживанн╕.
Сьогодн╕ у нас ╓ виклик — як одночасно примирити ц╕нност╕, як╕ дозволяють вижити ╕ як╕ дозволяють розвиватись.  
А це означа╓, що Криму та його сп╕льнотам потр╕бен новий консенсус. В╕н поляга╓ у тому, що досв╕дчен╕ у протид╕╖ систем╕ ╕ т╕, як╕ прагнуть дивитись на себе в контекст╕ глобал╕зованого св╕ту, домовляються не опонувати одна одн╕й. Вони домовляються, що мають внутр╕шню згоду на незгоду, що готов╕ енерг╕ю, яку вони могли б витрачати на внутр╕шн╕ суперечки, витрачати на те, щоб досягнути свободи для Криму ╕ досягнути власного розвитку задля свободи п╕вострова.  
Що це означа╓ для кримських татар в Укра╖н╕? Це означа╓ необх╕дн╕сть створення тут ембр╕он╕в ╕нституц╕й, як╕ одного дня мають працювати на благо в╕льного Криму, починаючи в╕д осв╕тн╕х центр╕в та завершуючи врядуванням. Це вишколи, квал╕ф╕кац╕╖, компетенц╕╖, вм╕ння та те, чого дуже бракувало нам на початку 1991-1992 роках в укра╖нському дискурс╕. 
Укра╖нська д╕аспора зробила величезну послугу сучасним укра╖нцям. Вона допомогла зберегти в╕дчуття важливост╕, ц╕нност╕ та збереження сво╓╖ ╕дентичност╕. 
Укра╖нська д╕аспора менший внесок змогла зробити в допомогу Укра╖н╕ пристосуватись до нових виклик╕в, як╕ прийшли на початку 1990-х. Як стати усп╕шним в ринков╕й економ╕ц╕, демократ╕╖? Як побудувати системи прийняття р╕шень? Яким чином забезпечити адекватн╕сть свого врядування. Це т╕ питання, про як╕ вже зараз ╓ сенс говорити. 
Ми ма╓мо набагато складн╕ш╕ питання по Криму, н╕ж питання по Укра╖н╕. Укра╖на ма╓ зразок, з якого вона може спробувати скоп╕ювати р╕шення, — це ╓вропейський прост╕р. Та скоп╕ювати ╖х з центрально╖ чи сх╕дно╖ ╢вропи для Криму, де ╓ так само ╕нша традиц╕я, буде складно.
Не забува╓мо про те, що кримськотатарська культура — частина тюрксько╖ с╕м’╖ культур. Кримськ╕ татари привносять до нас цив╕л╕зац╕ю ╕сламського св╕ту. Тому важливо, щоб вони у процес╕ свого розвитку могли б розвиватись у той б╕к, який не означав би в╕дмови в╕д власно╖ спадщини. Це означа╓, що коп╕-паст р╕шень, розроблених чи то у Львов╕, чи то у Варшав╕, чи в Брюсел╕, не завжди буде адекватним.
Потр╕бна дискус╕я про те, якими мають бути ц╕ р╕шення, що таке усп╕шн╕сть в Криму, що таке усп╕шна кримськотатарська ╕дентичн╕сть, що таке кримськотатарське л╕дерство, що таке управл╕нськ╕ спроможност╕ у кримськотатарському середовищ╕. Ус╕ ц╕ питання потребуватимуть в╕дпов╕дей. 
╢ ще одна спокуса, яка у багатьох випадках може забирати багато зусиль, — спокуса будувати виключно власн╕ ╕нституц╕╖.
Укра╖нський досв╕д, наприклад, побудови В╕льного ун╕верситету в Мюнхен╕ чи ╕нших навчальних заклад╕в поляга╓ в тому, що спроба буд╕вництва сво╖х ╕нституц╕й не завжди означа╓, що вони будуть конкурентними. Тому питання поляга╓ ще й в тому, як ставати частиною усп╕шних, конкурентних ╕нституц╕й. Як мають виглядати кримськотатарськ╕ студ╕╖ в Ки╓во-Могилянськ╕й академ╕╖, в Гарвард╕? Як мають виглядати кримськотатарськ╕ студенти в Гарвард╕, як╕ не ╓ частиною кримськотатарських студ╕й?
╤ншими словами, ми би мали говорити про те, яким чином кримськ╕ татари мають стати осв╕чен╕шою, сильн╕шою управл╕нськи, яка може дати соб╕ раду ╕ з боротьбою проти несвободи, ╕ з появою свободи. 
Я не можу сказати, що подолання нин╕шнього досв╕ду буде простим. Ми бачимо, що кожен день ново╖ травми, окупац╕╖ буде скор╕ш за все означати складн╕сть у вза╓мод╕╖ ╕з ц╕╓╖ посттравмою. Ма╓мо це так само розум╕ти, бо криза виходу з кризи також потребу╓ адресування. 
Я як укра╖нець в╕дчуваю, що ми не зробили ус╕╓╖ домашньо╖ роботи по в╕дношенню до кримських татар у питанн╕ безпеки. Ми не зробили цього так само й для Укра╖ни. Але ми ма╓мо зараз зрозум╕ти, що ми в одному човн╕, ╕ вс╕ разом робимо одну роботу. 
У тому зв’язку я б дивився ще ширше, н╕ж ми звично говоримо про в╕дновлення кримськотатарсько╖ мови чи культури в кримськотатарському середовищ╕. Я б поставив питання ширше — а ск╕льки укра╖нц╕в волод╕ють кримськотатарською мовою, а ск╕льки укра╖нц╕в впевнено почувають себе у вза╓мод╕╖ ╕з кримськотатарською культурою? 
Мен╕ зда╓ться, що домашню роботу ма╓мо ми вс╕ — ╕ кримськ╕ татари, й укра╖нц╕. 

╢вген ГЛ╤БОВИЦЬКИЙ

https://humanrights.org.ua/material/ranni_uroki_krimu_popri_travmu_mi_majemo_znajti_sili_dljia_rozvitku

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 26.01.2018 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19620

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков