Версiя для друку Обговорити в форумi

Державна наукова установа «Книжкова палата імені Івана Федорова» співпрацюватиме з приватним підприємством «Архівні Інформаційні Системи» для переведення в цифровий формат друкованих видань, що зберігаються у її фондах.
На сьогодні в Книжковій палаті зберігається близько 1 млн. 200 тис. книжок, які були надруковані на теренах України починаючи з 1917 року і до сьогодення, а також приблизно 11 млн. примірників газет. Наразі викликає занепокоєння критичний стан газет 1917-1930 років. Адже зберігаються вказані видання в єдиному примірнику і вони викликають найбільшу зацікавленість з боку різних наукових установ. Газети – це щоденна історична пам'ять України.
Питання переведення друкованих видань на цифрові носії постало вже давно. Проте брак коштів не дозволив досі реалізувати такий масштабний проект. Приватне підприємство «Архівні Інформаційні Системи» працює з 2011 року з установами України та іншими країнами світу. Підприємство має сучасне обладнання, тому приблизно 400 тис. комплектів газет можна оцифрувати за рік. Враховуючи обсяги фонду, цей процес відбуватиметься 22-23 роки.
Окрім того, співпраця з підприємством дозволить розпочати проект національно-культурної програми «Пам'ять України», який стане єдиним глобальним національним електронним ресурсом, що представляє минуле й сьогодення нашої країни. Подібні проекти існують в багатьох країнах світу: Великобританії, США, Нідерландах.

ТИМ ЧАСОМ…
АРХІВ «КРИМСЬКОЇ СВІТЛИЦІ» В КРИМУ РЯТУЮТЬ ВІД НЕБУТТЯ ЕНТУЗІАСТИ. А ХТО ДОПОМОЖЕ ЇМ САМИМ?

Кримська «Світлична» команда продовжує впорядковувати архів газети, якій у грудні цього року виповниться вже чверть віку!
Кому, скажете, потрібен цей «ентузіазізм» викинутих за штат кримських працівників редакції? Вже вкотре гірко констатуємо, що за всі оці анексовані роки нашого газетного буття ЖОДНОГО разу ЖОДЕН з київських співзасновників газети, ЖОДЕН з тих, хто заповзявся тепер «героїчно» оновлювати «Кримську світлицю» на материку, не поцікавився, не перейнявся долею газетного архіву, без чого у будь-якого видання немає коріння, немає історії.
Напевне, насамперед це потрібно тим нашим нинішнім й майбутнім допитливим читачам, хто захоче осягнути правдивий газетний життєпис про те, чим увесь цей час жила українська громада Криму і чому за понад 20 українських літ Крим так і не став по-справжньому українським. Чому, наприклад, в кримські українські 1994-95-ті роки книгу-посібник про україномовних письменників Криму видавали не з допомогою держави, а на кошти… донецьких шахтарів? То до яких «шахтарів» звертатися нам тепер, щоб підсобили з впорядкуванням архіву, пришвидшили цей процес? Скільки не стукалися у всілякі державні й недержавні структури, але, схоже, що там за Крим борються лише язиками. АГОВ, ШАНОВНІ, УСІ СЮДИ: ОГОЛОШУЄМО КОНКУРС НА КРАЩОГО СПОНСОРА-РЯТУВАЛЬНИКА УКРАЇНСЬКОЇ ГАЗЕТНОЇ ІСТОРІЇ КРИМУ, ЗА ЩО ВАМ САМИМ БУДЕ ГАРАНТОВАНЕ В ТІЙ ІСТОРІЇ МІСЦЕ! (Звертайтеся, адреса все та ж: kr_svit@meta.ua)
…Кажуть, що історія вчить тих, хто хоче вчитися, а хто не хоче — того суворо карає. Тож заглядайте до «Світличного» архіву – «Світлиця» в Криму ще жива і урок історії триває.

«Світличани»

PDF-архів «Кримської світлиці» – http://svitlytsia.crimea.ua/pdf.html

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #28 за 14.07.2017 > Тема "З потоку життя"