"Кримська Свiтлиця" > #20 за 19.05.2017 > Тема "З потоку життя"
#20 за 19.05.2017
ГЕННАД╤Й АФАНАСЬ╢В: «СРСР БУВ ЗАДУШЕНИЙ ЕКОНОМ╤ЧНИМИ САНКЦ╤ЯМИ. ЙОГО ЗРУЙНУВАЛИ РОК-Н-РОЛ, ДЖИНСИ ТА КОКА-КОЛА. З РОС╤╢Ю ВСЕ ТАК САМО»
У третю р╕чницю появи, з легко╖ руки ФСБ, «кримських терорист╕в», УН╤АН посп╕лкувався з колишн╕м пол╕тв’язнем Рос╕╖ Геннад╕╓м Афанась╓вим, якого затримали ╕ «судили» за ц╕╓ю, сфабрикованою рос╕йськими спецслужбами, справою, про пропаганду, яка перетворю╓ людей на нелюд╕в, ╕ про знання, народжен╕ стражданнями.
Три роки тому проти Олега Сенцова ╕ Олександра Кольченка були сфабрикован╕ звинувачення в орган╕зац╕я теракт╕в на кримському п╕востров╕. Сенцову присудили 20 рок╕в колон╕╖ строгого режиму, Кольченку – 10 рок╕в. За «кримською справою» тод╕ судили ╕ Геннад╕я Афанась╓ва. У рос╕йському полон╕ в╕н пров╕в 767 дн╕в. Шляхом жорстких ╕ тривалих катувань кремл╕вськ╕ кати нав╕ть змусили його дати неправдив╕ св╕дчення проти Сенцова ╕ Кольченка. Вт╕м, почуття провини взяло гору, ╕ згодом на суд╕ хлопець в╕дмовився в╕д цих св╕дчень. На сьогодн╕ Афанась╓в – один ╕з небагатьох несправедливо звинувачених укра╖нц╕в, яких вдалося вирвати ╕з ч╕пких лап рос╕йського так званого судочинства. Його зв╕льнили 14 червня 2016 року разом ╕з ╕ншим пол╕тв’язнем – Юр╕╓м Солошенком. З того часу Геннад╕й Афанась╓в активно займа╓ться волонтерською д╕яльн╕стю та оп╕ку╓ться справами пол╕тичних в’язн╕в Кремля, ╕, спираючись на власний досв╕д, розпов╕да╓ про те, що робить Рос╕я з укра╖нськими громадянами, як╕ потрапляють у поле зору рос╕йських спецслужб. - Майже р╕к пройшов п╕сля вашого зв╕льнення. Сьогодн╕ ви сам╕ оп╕ку╓теся справами пол╕тв’язн╕в. Як вважа╓те, чи просунулася Укра╖на вперед у битв╕ за них? - Моя суб’╓ктивна оц╕нка – так, зроблено дуже багато. Було ПАР╢, блокування там Рос╕╖, визнання Рос╕╖ кра╖ною-агресором. Укра╖нськ╕ народн╕ депутати й дипломати пост╕йно намагаються довести нашу правду перед парламентарями р╕зних кра╖н, для цього привозять реальних св╕дк╕в – во╖н╕в АТО, ветеран╕в, переселенц╕в, журнал╕ст╕в. На певн╕ св╕дчення ╓вропейськ╕ пол╕тики не можуть просто заплющувати оч╕, тому п╕д╕ймають руку на нашу користь. - Тобто, можна сказати, що Укра╖на д╕йсно робить все можливе для зв╕льнення пол╕тв’язн╕в? - Я не можу знати всього, щоб казати однозначно. Вт╕м, коли я зустр╕чаюся з р╕зними людьми та задаю питання: «Чого не робимо?» – вони не мають в╕дпов╕д╕. Наприклад, потр╕бна ф╕нансова допомога для елементарного забезпечення людей, що перебувають у невол╕, я вже не кажу про ╖хн╕ родини. ╤, думаю, що б╕льш╕сть громадян не пошкодували б на це гривню... Однак, це питання треба законодавчо врегульовувати, а я добре розум╕ю, що в кра╖н╕ сьогодн╕ забагато ╕нших проблем. - Тим не менш, Рос╕я продовжу╓ затримувати укра╖нських громадян просто на вулиц╕… Нараз╕ вже 48 ув’язнених, серед них 32 кримчанина. Що б ви сказали у так╕й ситуац╕╖ нашим читачам, переконаним, що укра╖нськ╕ ╕нституц╕╖ неефективн╕ й просто дарма витрачають бюджетн╕ кошти? - По-перше, сказав би, що укра╖нськ╕ дипломати насправд╕ отримують см╕шн╕ кошти – дек╕лька тисяч – пов╕рте, ст╕льки вони й заробляють. На жаль, ми не можемо, маючи лише добру волю, зак╕нчити в╕йну, повернути Крим – так н╕чого не працю╓. Окр╕м того, ми не можемо виправити ситуац╕ю з пол╕тв’язнями без ╕н╕ц╕ативи з рос╕йсько╖ сторони. Аби добитися цього, ми лоб╕ю╓мо санкц╕╖, як╕, справд╕, ╓ д╕╓вими. Я завжди кажу: СРСР зруйнували не танки чи гармати (хоча ╖х було багато), СРСР був задушений економ╕чними санкц╕ями. Його зруйнували рок-н-рол, джинси та кока-кола. З Рос╕╓ю все так само. Зв╕сно, за ц╕ роки сусп╕льний розголос щодо пол╕тичних в’язн╕в дуже зменшився. Ба б╕льше, на жаль, на високому пол╕тичному р╕вн╕ люди втомилися розмовляти на тему Укра╖ни та пол╕тв’язн╕в. Французам взагал╕ не ц╕кава Укра╖на… У Британ╕╖ на зустр╕ч у д╕аспор╕ прийшло 15 людей, а на виступ Притули, шоу «Вар’яти» – 1,5 тисяч╕. Це був показник… Цим людям н╕що не заважало просто п╕ти з одн╕╓ю под╕╖ на ╕ншу, але вони взагал╕ не були зац╕кавлен╕. А ось у Чех╕╖ я був чотири рази, ╕ кожного разу збиралися вс╕ укра╖нц╕, яких т╕льки може з╕брати Прага. Хоча це, скор╕ше, виключення – в ус╕х ╕нших кра╖нах, де я був, ситуац╕ю треба зм╕нювати на краще. - Що Укра╖на мусить робити з в’язнями терорист╕в «Л/ДНР», як дума╓те? Наприклад, нещодавно професора ╤горя Козловського бойовики «ДНР» «засудили» до трьох рок╕в позбавлення вол╕… - Юридично я це питання не вивчав, однак можу сказати, що назвати пол╕тичними в’язнями цих людей ми не можемо – у нас АТО, ╕ «засудили» ╖х терористичн╕ формування. Вт╕м, для зв╕льнення людей нам, по-перше, не можна здавати наших позиц╕й ╕, по-друге, знову ж таки, потр╕бен розголос, внасл╕док якого можна долучати цих людей до списк╕в на обм╕н. - Вас затримали 9 травня 2014 у С╕мферопол╕. Днями було ваше перше 9 травня п╕сля зв╕льнення… Як под╕╖ трир╕чно╖ давнини сприймаються сьогодн╕? Чи ловите себе на думц╕, що хот╕ли би зм╕нити х╕д ╕стор╕╖? - Я б н╕чого не зм╕нював, мабуть, все так ╕ мало бути. Так, ╓ багато втрат, проблем, багато помилок зроблено, страждань витримано, але все це мене багато чому навчило – в╕д цих знань не хот╕в би в╕дмовлятися. Я згадую те 9 травня в Криму, коли мене затримали. Тод╕ все було в «георг╕╖вських» стр╕чках, вс╕ в радянськ╕й форм╕. Це - невдоволен╕ життям люди, як╕ хапаються за уявн╕ реч╕, фантом пропаганди Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Вплутуватися в це, п╕дтримувати це… мен╕ гидко ╕ сумно. Взагал╕, я абсолютний противник параду 9 травня – це не свято, для мене це щось траурне. На день пам’ят╕ Голодомору ми ж не збира╓мося веселими парадами. Якщо ми хочемо вшановувати ветеран╕в, треба це робити кожен день. Сьогодн╕ ж, здеб╕льшого, вс╕ ветерани вже померли, ╕ за них прикро, рад╕ти нема чого. - Як╕ отриман╕ знання ви ма╓те на уваз╕? - Якось я зрозум╕в, що ця держава мен╕ дуже не байдужа... Коли я вийшов на свободу, то отримав змогу використовувати ц╕ сво╖ знання, ╕ мен╕ хочеться вважати, що роблю щось важливе. Взагал╕, я дуже оптим╕стичний щодо нашо╖ держави. По-перше, вона мене зв╕льнила, по-друге, я став залучений до кола надзвичайних людей. - Яких це? - Актив╕ст╕в, волонтер╕в… Я нещодавно повернувся ╕з м╕ста Суми, там ми сп╕лкувалися з╕ студентами. Так от, саме ц╕ молод╕ патр╕отичн╕ люди, через певний час, зм╕нять усю нашу довол╕ корупц╕йну верх╕вку. - Ви взагал╕ дуже часто зустр╕ча╓теся з╕ студентами. Про що у вас запитують найчаст╕ше? - Найчаст╕ше питання саме в╕д студент╕в – як ви це змогли витримати. - А чи ╓ для вас як╕сь табу, як╕ не готов╕ обговорювати у публ╕чному простор╕? - Певний час у мене були велик╕ «проблеми» ╕з Над╕╓ю Савченко – вс╕м була ц╕кава лише вона, а не тема пол╕тв’язн╕в загалом. У ц╕лому, на питання я намагаюся давати дипломатичну в╕дпов╕дь, адже кожна людина ма╓ право на сво╖ думки, ми довол╕ ╓вропейська демократична держава… Взагал╕, намагаюся не давати оц╕нок укра╖нським пол╕тикам, не займаюся пропагуванням пол╕тичних парт╕й. - Чи називають вас геро╓м? ╤ як ви до цього ставитися? - Бува╓ ╕нод╕. Певно, як будь-як╕й нормальн╕й людин╕ – мен╕ незручно, ╕ я кажу, що н╕чого такого не зробив. - Хто для вас герой? - Так╕ справжн╕ люди, як Володимир Жемчугов (учасник партизанського руху проти рос╕йських окупац╕йних в╕йськ на Луганщин╕, був у полон╕, п╕сля зв╕льнення за особистою участю президента Укра╖ни отримав звання Герой Укра╖ни, - УН╤АН). В╕н втратив обидв╕ руки та з╕р. Зв╕сно, Олег Сенцов також ╓ геро╓м. В╕н дуже потужно сказав те, що мало хто зможе промовити. Ця людина знала, що з нею буде п╕сля, однак вона йшла на це, щоб хтось «прокинувся». - Днями була третя р╕чниця арешту Сенцова. За роки ув’язнення на його п╕дтримку висловилося чимало видатних людей, тим не менш, Пут╕н не випуска╓… Хто ма╓ сказати: «Свободу Сенцову», – аби це все-таки сталося? - Можливо, це лише мо╖ мр╕╖. Вт╕м, я гадаю, що це – народ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Коли в╕н нарешт╕ вийде на вулиц╕, зробить це, в╕зьме чинну владу за горлянку, от тод╕ Олег точно буде зв╕льнений. - В рос╕йському полон╕ ви провели 767 дн╕в. Яка емоц╕я переважала: страх, в╕дчуття безвиход╕? - Страх, безвих╕дн╕сть – вс╕ ц╕ в╕дчуття були, але лише до того, як я в╕дмовився в╕д сво╖х показань. Дал╕ я в╕дчував натхнення писати скарги, боротися. Я в╕дчував, що я не один – мене п╕дтримувати консули, батьки б╕гали вс╕╓ю Укра╖ною. Кр╕м того, було певне в╕дчуття провини, наснага боротися за свободу Сенцова ╕ Кольченка. Звичайно, коли я розум╕в, що вже зв╕дси не вийду, були пер╕оди смутку. В так╕ моменти я на повний голос сп╕вав укра╖нськ╕ п╕сн╕, по два рядки з популярних п╕сень, г╕мн Укра╖ни пост╕йно сп╕вав. У нас там була вентиляц╕я, ось в не╖ на весь голос ╕ сп╕вав... - Вас жахливо катували й ви про це вже чимало розпов╕дали. Вже п╕сля зв╕льнення в одному ╕з блог╕в ви написали: «Чи розум╕ли ц╕ люди в масках ╕ з автоматами, що творять сво╖ми власними руками…» Тепер, переосмислюючи под╕╖, спостер╕гаючи, що Рос╕я робить з ╕ншими в’язнями, чи ма╓те в╕дпов╕дь на це сво╓ риторичне запитання? - В мене нещодавно була розмова у Львов╕, говорили про насильство, як зменшити насильство в Укра╖н╕. Я розпов╕дав, що людина не створена для вбивства ╕ншо╖ людини. Для цього треба перетворити ╖╖ у не людину. Пропаганда Рос╕╖ саме це ╕ робить. Вона ╖м зм╕нила мозок, тому вони не вважають нас чи тих, на кого ╖м покажуть пальцем, за людей… - Якось ви озвучили свою пораду пол╕тв’язням: «Мовч╕ть до к╕нця…». Яким досв╕дом ще хот╕ли би под╕литися? - Я, мабуть, продовжу цю пораду: мовч╕ть до к╕нця, не роб╕ть тих помилок, як╕ зробив я. Колись вас мучити перестануть, ╕ якщо ви протрима╓теся, то будете собою пишатися. ╤ ще одна порада: бор╕ться - поборете, як би воно не звучало (см╕╓ться, – УН╤АН). Я д╕йсно вважаю, якби моя мати не боролася, якби я не голодував, не писав скарги, не ╖здив по ╕золяторах, можливо, мене б дос╕ не зв╕льнили. Взагал╕, я був д╕йсно здивований сво╓му зв╕льненню. Адже на рос╕йському телебаченн╕ пост╕йно говорили про Савченко, Кольченка, Сенцова, а про Солошенка я, наприклад, взагал╕ не знав… - До реч╕, що зараз ╕з Солошенком, ви п╕дтриму╓те зв'язок? - П╕дтриму╓мо, з╕дзвоню╓мося, в╕н вважа╓ мене сво╖м онуком. Ось ми ╖демо до нього в гост╕ 4 червня. Зна╓те, йому треба з╕брати б╕ля 13 тисяч гривень на л╕кування – в╕н хвор╕╓ на рак – ╕ я зараз м╕ркую, як це орган╕зувати. Можливо, якийсь аукц╕он оголосити. Хоча, я дуже боюся з грошима працювати… - Як сильно зм╕нилося коло вашого сп╕лкування за той час, що ви провели в полон╕? - Втрачено десь 95% зв’язк╕в. З╕ мною залишилася моя родина ╕ певна к╕льк╕сть людей. Життя, воно таке… Коли потрапля╓ш до в’язниц╕, розум╕╓ш, наск╕льки ран╕ше все було несправжн╕м. ╤, на жаль, це не т╕льки м╕й випадок такий. - Ви ╓ радником м╕н╕стра закордонних справ Павла Кл╕мк╕на, волонтером Crimea SOS. У чому поляга╓ ваша робота щодо справ пол╕тв’язн╕в у закордонних в╕дрядженнях? - Кр╕м озвученого вами, я ще й волонтер «Центру громадянських свобод». Найчаст╕ше розпов╕даю про св╕й досв╕д, про пол╕тв’язн╕в, даю опис загально╖ ситуац╕╖, певних тенденц╕й у Криму, намагаюся розпов╕сти про колон╕зац╕ю, м╕л╕таризац╕ю п╕вострова. ╤нколи моя зустр╕ч ╕з кимось носить суто формальний характер, тобто, сам я можу майже не говорити з певною людиною, але планову зустр╕ч з нею використовують наш╕ дипломати чи посли. - Вам пропонували лишитися жити за кордоном? - Н╕, не пропонували. - А якби запропонували, лишились би? - Якби це було корисно ╕ мен╕, ╕ держав╕, ╕ тим, хто пропону╓, то – чому б н╕? Взагал╕, я подивився багато кра╖н ╕ людей. Ось Лондон, наприклад, мен╕ не сподобався – я переконаний, що якби лондонц╕ п╕днялися на льв╕вську Ратушу, вони би пере╖хали жити до Львова. У Брюссел╕ ж на вулицях сплять, таке ж усюди см╕ття, як ╕ у нас, т╕льки у нас – батьк╕вщина. Хоча, певн╕ м╕сця сподобалися – США, Прага, Канада. - Коли Крим деокупують, ми не будемо казати «якщо»... ви хот╕ли би повернутися ╕ жити там? - Мен╕ важко про таке думати. Я внутр╕шньо не пробачив людей, як╕ стали на б╕к окупанта. Якби не було цього внутр╕шнього в╕дчуття, можливо, питання ╕ не стояло б. - Ви неодноразово казали, що ваша м╕с╕я - розпов╕сти, що робить Рос╕я з громадянами Укра╖ни, добиватися посилення санкц╕й проти Рос╕╖. Чи бува╓ так, що реакц╕я ╓вропейсько╖ сп╕льноти на ваш╕ розпов╕д╕ драту╓? Наприклад, коли вони «не розум╕ють» потреби в посиленн╕ санкц╕й… - Те, що вони витрачають час на зустр╕ч╕, це вже показник. Хоча, це ж дипломати – вони тоб╕ кажуть одне, а що будуть робити, хтозна. Насправд╕, мене ╕нколи драту╓, коли я про це розпов╕даю в Укра╖н╕, а люди не розум╕ють, про що йде мова… - Ви у себе нещодавно розм╕стили заяву ╓вродепутат╕в щодо вироку кримчанину Руслану Зейтулла╓ву, в як╕й вони висловили св╕й осуд. На сьогодн╕, нав╕ть саме формулювання «╓вропейськ╕ ╕нституц╕╖ висловили осуд» у укра╖нц╕в, здеб╕льшого, виклика╓ ╕рон╕ю… Що б ви сказали таким людям? - Я би поц╕кавився: «А чого ви захот╕ли, кошт╕в?» Н╕хто нам не буде н╕чого дарувати, треба самим за себе боротися. Хоча п╕дтримка певна ╓, ми отриму╓мо транш╕, безв╕з найближчим часом буде – все це поступов╕ кроки, як╕ саме формують дипломат╕ю. Щодо таких ось заяв – то все це вкрай важлив╕ для нас «ноти». Саме накопичення таких нот форму╓ думку ╓вропейсько╖ сп╕льноти «за» Укра╖ну та «проти» Рос╕╖. ╤ вже пот╕м форсування таких думок перероста╓ в економ╕чн╕ й певн╕ пол╕тичн╕ в╕дносини. - Я читала, що ви пишете книгу. Про що вона та на як╕й стад╕╖ процес написання? - Насправд╕, ще писати - не переписати. Намагаюся описувати мою правдиву ╕стор╕ю, щоб люди могли прочитати й переглянути ставлення до власного життя. Якщо прочитають за кордоном, то щоб вони зрозум╕ли, що воно таке – Рос╕я. До опису катування я ще не д╕йшов, не беруся поки. Почав писати перед╕стор╕ю, чому ╕ як я потрапив до в’язниц╕. Однак, треба обережно, щоб н╕що з написаного не могло бути використане проти наших хлопц╕в. Правда, зайнят╕сть надзвичайна. ╤ книга, ╕ волонтерство, ╕ основна робота, ╕ фотограф╕я. ╤нод╕ нав╕ть склада╓ться враження, що мен╕ потр╕бен другий Геннад╕й Афанась╓в. ╤рина Шевченко www.unian.ua
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 19.05.2017 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18579
|