Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2296)
З потоку життя (5426)
Душі криниця (3106)
Українці мої... (1397)
Резонанс (1374)
Урок української (978)
"Білі плями" історії (1585)
Крим - наш дім (526)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (231)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ОСОБИСТ╤СТЬ
Якось подумалось, що не завадило б нав╕датися в Бахчисарай. П╕ймала себе на тому, що до сих п╕р...


КРИМСЬКИМ Д╤ТЯМ - В╤Д СВЯТОГО МИКОЛАЯ
А як╕ красив╕ ц╕ д╕тки! Б╕льш╕сть — сироти при живих батьках. Називають сво╖х виховательок...


ЖИТЕЛЮ КРИМУ ПОГРОЖУЮТЬ ЗА ТАБЛИЧКУ НА ЧЕСТЬ ГЕРО╥В НЕБЕСНО╥ СОТН╤
В будинку у Балуха ╕ його родич╕в сп╕вроб╕тники пол╕ц╕╖ уже провели два обшуки.


Б╤ЛА КНИГА ДЕОКУПАЦ╤╥
Б╕ла книга – це результат експертно╖ роботи фах╕вц╕в Укра╖нського незалежного центру...


ДВ╤Ч╤ ГЕРОЙ Л╤ТЕРАТУРНОГО ФРОНТУ
Двадцять п'ятого жовтня Абляз╕зу Вел╕╓ву виповниться 78 рок╕в.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 19.05.2017 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 19.05.2017
Рустем Скиб╕н, кримськотатарський художник: У ЦЕЙ ДЕНЬ Я ДУМАЮ ПРО НЕВИННО ПОСТРАЖДАЛИХ, ПРО ТЕ, ЯК СКЛАДНО В╤ДНОВИТИ ВТРАЧЕНЕ

18 травня в╕дзнача╓ться День пам'ят╕ жертв депортац╕╖ 1944 року. 73 роки тому ус╕х кримських татар повантажили у вагони ╕ в╕дправили у вигнання. Через нелюдськ╕ умови висилки у перш╕ роки життя у республ╕ках Середньо╖ Аз╕╖ та в р╕зних рег╕онах Рос╕╖ загинуло 46% кримських татар. Про те, який б╕ль дос╕ в╕дчува╓ народ ╕ про що дума╓ в цей день, «Укр╕нформу» розпов╕в в╕домий кримськотатарський художник Рустем Скиб╕н.

- Рустеме, про що ви дума╓те в цей день, 18 травня, ╕ що для вас означа╓ депортац╕я кримських татар?
- Я думаю про невинних людей, як╕ несправедливо постраждали. Думаю про те, що ми втратили, ╕ як складно це в╕дновити. Постраждали наш╕ матер╕альн╕ ╕ нематер╕альн╕ культурн╕ ц╕нност╕, ми втрача╓мо ц╕л╕ пласти нашо╖ культури. Щодня ми бачимо насл╕дки ц╕╓╖ депортац╕╖, стика╓мося з нею, але дуже гостро в╕дчува╓мо ╖╖ саме в цей день – 18 травня.
- В╕домо, що ви ╓ переселенцем з Криму номер один. Чому з першого дня появи рос╕йських силовик╕в у Криму ви були р╕шуче налаштован╕ ви╖хати на материкову частину Укра╖ни?
- По-перше, стояло питання про безпеку мо╓╖ родини, ми бачили пересування колон в╕йськово╖ техн╕ки, ╕ я в╕дразу оц╕нив ситуац╕ю. Друга причина – у мене ╓ деяк╕, дуже дорог╕ для мене предмети мистецтва, як╕, в раз╕ яко╖сь серйозно╖ ескалац╕╖, могли вкотре безсл╕дно зникнути. Розум╕ючи, як╕ втрати в нас уже були, й усв╕домлюючи, що це може повторитися, я прийняв р╕шення вивезти ╖х. Я дуже дорожу сво╓ю колекц╕╓ю сучасного кримськотатарського мистецтва, вона ╓ мо╓ю особистою власн╕стю ╕ власн╕стю мо╓╖ родини.
- Ки╖в для вас ╕ ран╕ше був не чужим м╕стом. Тут пост╕йно проходили ваш╕ виставки ╕ майстер-класи, як учасника проекту "Кримський стиль". До того ж художник Скиб╕н волод╕╓ власним брендом. Як╕ практичн╕ поради ви можете дати тим, хто при╖хав з Донбасу чи Криму, ╕ чи╖ справи не складаються так, як ╖м хот╕лося б?
- Головне – постаратися знайти свою справу, зайняти себе чимось корисним, тим, що буде затребуване у людей. ╤ друге – бути в сусп╕льств╕, з людьми, близькими по духу, з якими комфортно. Саме в групах з реал╕зац╕╖ сво╖х ╕дей – профес╕йних, нац╕ональних чи культурних - люди вир╕шують сво╖ проблеми. В принцип╕, за мо╖ми спостереженнями, в Укра╖н╕ все так ╕ в╕дбува╓ться – сусп╕льство об'╓дну╓ться, це да╓ людям стимул ╕ поштовх до д╕╖.
- Життя в Ки╓в╕ вас зм╕нило чи, може, чогось навчило?
- Звичайно, наше життя ╕ ситуац╕я зм╕нюються майже щом╕сяця, ╕ мо╓ сприйняття навколишнього св╕ту теж зм╕ню╓ться, коли я пропускаю под╕╖ через себе, це в╕дбива╓ться на мо╖й творчост╕ ╕ громадськ╕й позиц╕╖. Я гостр╕ше став в╕дчувати, хто я за громадянством, з того часу, як почали в╕дбуватися под╕╖ на Майдан╕...
- А ставлення укра╖нц╕в до кримських татар зм╕нилося з тих п╕р?
- Так, ╕ сутт╓во. П╕сля под╕й у С╕мферопол╕ на площ╕ перед кримським парламентом кримськотатарський народ показав свою позиц╕ю, ╕ я знаю, що це не залишило байдужими укра╖нц╕в. У дн╕, коли в Криму почали пересл╕дувати церкву Ки╖вського патр╕архату, кримськ╕ татари запропонували сво╖ мечет╕ в╕руючим укра╖нцям для проведення служби. Вс╕ ц╕ под╕╖ змушують нас переглянути ╕стор╕ю наших вза╓мов╕дносин, яка за джерелами радянсько╖ ╕стор╕ограф╕╖ була аж н╕як не райдужною. Тепер ми розум╕╓мо, що насправд╕ у наших двох народ╕в багато сп╕льного. Якби за вс╕ 600 рок╕в нашого сп╕лкування ми т╕льки воювали, в нас не було б такого великого запасу сп╕льно╖ побутово╖ лексики. В ╖╖ основ╕ - мирне життя ╕ добросус╕дське сп╕лкування.
Про це, до реч╕, наш проект "Чумацький Шлях", у рамках якого ми в╕дкрива╓мо вже четверту виставку напередодн╕ 18 травня. У проект╕ взяли участь близько 50-ти художник╕в. Ус╕ наш╕ виставки розпов╕дають про вза╓мовплив ╕ вза╓мопроникнення наших культур, розкривають витоки сучасного мистецтва народ╕в ╕ демонструють побут укра╖нц╕в ╕ кримських татар, все це - результат розриву шаблон╕в ╕ спроба показати справжню ╕стор╕ю в╕дносин народ╕в.
- Розкаж╕ть про сво╖ укра╖нськ╕ корен╕. Ким ви себе в╕дчува╓те б╕льше - укра╖нцем чи кримським татарином?
- Я укра╖нець кримськотатарського походження ╕ в╕дчуваю себе 100-в╕дсотковим кримським татарином, незважаючи на те, що п╕д Черкасами ╓ р╕дне село мо╖х предк╕в Скиб╕них по л╕н╕╖ батька ╕ його батьк╕в. П╕д час Голодомору вони п╕шки пройшли до Казахстану ╕ там зустр╕лися з ╕ще одн╕╓ю частиною мо╓╖ г╕лки – н╕мецькою. У них теж траг╕чна ╕стор╕я родини, переселено╖ Катериною з Н╕меччини в Мар╕уполь. Кримський татарин я т╕льки з маминого боку. Вона народилася вже у депортац╕╖, а ╖╖ батьки - родом ╕з П╕вденного берега Криму. Прад╕д був знаменитим перукарем. За розпов╕дями, в╕н стриг царську с╕м'ю, ╕ в нього була перукарня у центр╕ Коре╖за. Але незважаючи на таке розма╖ття кров╕, я з раннього дитинства знав, що я кримський татарин, ╕ ним себе в╕дчуваю.
- Мама розпов╕дала вам про депортац╕ю?
- У наш╕й родин╕ мало розпов╕дали про депортац╕ю. Д╕тей шкодували, обер╕гали, намагалися не травмувати. Я б╕льше чув розпов╕д╕ про це у с╕м'ях наших родич╕в.
- У вас нема ностальг╕╖ за Кримом, як╕ м╕сця там любите найб╕льше, куди б по╖хали в╕дразу?
- Крим люблю весь, ╕ тягне туди, де ще не був. Не був у багатьох м╕сцях. ╤ так само, як люди все життя подорожують св╕том, готовий усе життя подорожувати по Криму.
- Я знаю, що у вас в Криму залишилася майстерня, яка була центром навчання д╕тей, м╕сцем, наповненим людьми ╕ сп╕лкуванням про культуру ╕ мистецтво.
- Так, ми часто розмовляли там про нашу культуру, етнограф╕ю, музику. Я радий, що в Криму залишилися мо╖ учн╕, зараз вони створюють керам╕чн╕ вироби, ╕ це дозволя╓ ╖м утримувати сво╖ с╕м'╖. Тут, у Ки╓в╕, я в╕дкрив нову майстерню ╕ вже в орендованому прим╕щенн╕ теж займаюся з д╕тьми у центр╕ творчост╕ "Ель чебер". Насправд╕, навчити ╕нших ╕ передати новому покол╕нню сво╖ секрети - найголовн╕ше. Для будь-якого художника-початк╕вця ╕деальний вар╕ант навчання - це спадко╓мн╕сть, пошук учителя. ╤ у мене, на щастя, ╕з цим також склалося. А взагал╕ ми повинн╕ д╕литися сво╓ю культурою з ус╕ма народами, щоб знаходити сподвижник╕в у св╕т╕. Наприклад, сп╕лкування з митцями з Тибету, де живе невелика народн╕сть ╕з багатющою культурою, показу╓, що попри нечисленн╕сть ╖╖ нос╕╖в, вона ма╓ багато прихильник╕в у всьому св╕т╕. Я проектую цю ситуац╕ю на кримських татар.
- Ви пост╕йно вдяга╓те ╕ часто фотографу╓тесь у тюбетейц╕, яка не характеризу╓ вас як кримського татарина. ╤ сво╖х друз╕в у н╕й фотографу╓те. Чому?
- Ця тюбетейка з Таджикистану, подарунок мо╖х друз╕в. Вона вже друга за рахунком, одну я зносив, ця теж уже добряче потр╕палась. Я фотографую в н╕й сво╖х друз╕в ╕ сам ношу ╖╖ пост╕йно. ╤ незважаючи на те, що вона таджицька, ╓ одним з елемент╕в ╕дентиф╕кац╕╖ мене як кримського татарина. У даному випадку вона засв╕дчу╓ те, що у нас практично втрачен╕ ось так╕ легк╕ головн╕ убори, яких ми потребу╓мо. Вт╕м, зараз потихеньку матер╕ал почина╓ збиратися, ╕ надал╕ плану╓ться проект ╕з виготовлення таких головних убор╕в, т╕льки кримськотатарських. Але поки вони не з'являться, я носитиму таджицьку, бо вона дуже схожа на нашу, дуже функц╕ональна, ряту╓ в╕д спеки ╕ красиво вигляда╓. ╤ це також пам'ять про м╕сця депортац╕╖ ╕ про той народ, поруч з яким ми проживали. Я народився в Самарканд╕, де дуже багато таджик╕в ╕ узбек╕в, ╕ прожив там 25 рок╕в.
- Ви в╕дчува╓те вплив середньоаз╕атсько╖ культури на соб╕?
- Багата, насичена культура Середньо╖ Аз╕╖ дуже сильно в╕дбилася на мо╓му становленн╕ ╕ формуванн╕. Я зак╕нчив в Самарканд╕ училище мистецтв, займався прикладним мистецтвом, граф╕кою, станковим живописом. Повернувшись до Криму, я зрозум╕в, що практично н╕чого свого не знаю. Я опинився в ╕ншому св╕т╕, без опори ╕ простору, до якого звик. Цю порожнечу почав заповнювати м╕й народ - його мова, орнаменти, мелод╕╖, традиц╕╖. Я захопився етнограф╕╓ю ╕ зрозум╕в, що недостатньо вивчати культуру ╕ нести ╖╖ в соб╕. ╥╖ треба практикувати, жити в цьому ╕ вносити в скарбничку св╕тово╖ культури. Якщо ти ╖╖ не практику╓ш у житт╕, вона стане т╕льки надбанням музею.
- Рустеме, розкаж╕ть про символи, як╕ зображен╕ на ваш╕й керам╕ц╕?
- Це те, що нам прийшло в╕д старшого покол╕ння з наративних джерел, це ф╕лософ╕я наших предк╕в, ╖х спос╕б мислення ╕ життя, який був зумовлений ╖х бажаннями ╕ прагненнями. Все це в╕дображають символи, як╕ ╓ в мо╖й творчост╕. Серед них найголовн╕ше ╕ найц╕нн╕ше - продовження роду ╕ прагнення, щоб цей р╕д був здоровим, щасливим, багатим. Це уособлю╓ дерево. ╤нш╕ елементи рослинного орнаменту - кв╕ти, г╕лки, листя - алегорично розпов╕дають про член╕в с╕м'╖. Сина уособлю╓ тюльпан, дочку - мигдаль. Образ батьк╕вщини - д╕м, м╕нарет - душа, духовн╕сть. Кр╕м того, я даю сво╖ ╕нтерпретац╕╖ символ╕в. Наприклад, багато тюльпан╕в - це доблесть, захист, охорона, це символ во╖на. Два гранати - символ дружби.
- Що да╓ вам в╕дчуття щастя сьогодн╕?
- Щастя для мене в тому, що я роблю свою роботу, тобто, в процес╕ ╕ результат╕ зробленого. Це можлив╕сть в╕дкрити ще одну недоступну ран╕ше стор╕нку культури. Я думаю, що наш╕ пол╕тики сьогодн╕ повинн╕ знайти механ╕зми для створення ╕нституц╕й, як╕ займатимуться культурою, для п╕двищення р╕вня осв╕ти та збереження сво╓╖ ╕нтелектуально╖ ел╕ти, яка, на жаль, у св╕тл╕ останн╕х под╕й продовжу╓ ви╖жджати в ╕нш╕ кра╖ни. Я щасливий, що у нас ╓ Укра╖на, ╕ ми можемо, тимчасово перебуваючи тут, у Ки╓в╕, реал╕зовувати сво╖ плани, так само, як ╕ в Криму.

Гульнара Куртал╕╓ва

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 19.05.2017 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18550

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков