Версiя для друку Обговорити в форумi

Міжнародна статистика стверджує, що прірва між доходами багатих та бідних в Україні зменшується. Ми щось пропустили?
Одним із численних показників економічного успіху будь-якої країни є максимально коротка відстань між найбагатшими та найбіднішими верствами населення, яка вимірюється так званим коефіцієнтом Джині (за ім’ям винахідника - італійського економіста і статистика минулого століття Коррадо Джині). Чим коефіцієнт більший, тим прірва глибша – 1% означає, що в країні повна рівність доходів у всіх групах населення, 100% — весь дохід в країні належить одній особі. Як свідчать дані ООН, за цим показником Україна, маючи ступінь розподілу доходів близько 25%, знаходиться серед європейських лідерів. От тільки українці чомусь цього не відчувають.

«Один пишем, два на ум пошло»
Найближчі три роки уряд обіцяє стримувати поглиблення прірви між доходами заможних і бідних українців, не допускаючи нерівності розподілу в країні більше ніж у 35%. Таку стратегічну ціль він поставив собі до 2020 року. В цілому непогано, як для країни, що розвивається. Хоча до цього часу могло би бути й краще.
Цікаво, що пік нерівномірності у доходах українців спостерігався в далекому 1995 році, коли показник сягав рекордних 39%. Чесно кажучи, не хотілося б знову потрапити у ті часи… Росіяни, до речі, десь на тому рівні і застрягли – їх показник Джині сьогодні становить 40,5%.
Численні соціологічні дослідження стверджують, що чим більш демократичною є країна - тим менша в ній нерівність населення по доходах. Країни, що розвиваються, характеризуються більшою нерівністю, ніж розвинені.
Так, найменша відмінність у доходах помітна у скандинавських країнах, де коефіцієнт Джині становить близько 27% (у Швеції, наприклад). У країнах із найбільшою нерівністю — Південно-Африканській Республіці, Республіці Сейшельські острови — цей показник становить приблизно 63%.
Серед 28 країн-членів ЄС найнижче значення вказаного показника у 2014 р. мала Словенія — 25%, найвище — Латвія — 35,5%.
Щодо України, то тут спостерігається своєрідний феномен. За даними «Доповіді про людський розвиток 2015» Програми розвитку ООН, що базується на звітах національних статистичних агентств, індекс Джині в Україні минулого року становив 24%, тобто був чи найнижчим в Європі! Скажи якому шведу – то й не повірить.
Тому прості українці і вітчизняні експерти переконані – статистика добряче прибріхує, адже реально українське суспільство дуже розшароване. За даними Елли Лібанової, директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України ім. М.В. Птухи, доходи 10% найбагатших і 10% найбідніших українців з врахуванням тіньових доходів відрізняються у 40 разів.
У чому причина невідповідності?
Економісти стверджують, що вона зумовлена, по-перше, низькою якістю вітчизняних статистичних даних про доходи найбагатших та найбідніших верств населення, на яких власне і ґрунтуються оцінки міжнародних інституцій. Іншими словами, значна доля тіньової економіки не враховується в розрахунках і тому спотворює реальну картину. По-друге, в Україні між заможними людьми (яких мало) і бідними (яких багато) практично відсутній середній клас, який би урівноважував ситуацію, якщо не математично, то хоча б на рівні відчуттів.
Судіть самі, коефіцієнт Джині у 35%, який слугуватиме найближчі роки ключовим економічним орієнтиром для українських урядовців, в абсолютному значенні відповідає рівню таких країн, як:
- Алжир 1995 року (на той час в країні йшла громадянська війна);
- Австралія 1994 року (країна переживала економічний спад, перебуваючи в процесі переходу від конституційної монархії до республіки);
- Танзанія 2007 року (аграрний сектор займав майже 50% ВВП, більше 70% населення перебувало за межею бідності);
- Лаос 2008 року (відстала аграрна країна знаходилась на 153 місці за рівнем ВВП в світі, близько 40% населення проживали за межею бідності);
- Бангладеш 2010 року (йшли повільні економічні реформи, відмічалася політична нестабільність, значна корупція та постійні теракти);
- Іспанія 2011 року (сталася економічна криза, що привела до безробіття у 20%, політики жорсткої економії, замороження пенсій);
- Греція 2013 року (сталася фінансова криза, що мало не привела до банкротства країни, безробіття склало майже 27%).
Дивно, чи не так?
Виходить, від Гондурасу (з його коефіцієнтом Джині 57%), з яким ми іронічно любимо себе порівнювати, ми вже відійшли далеко – і за відчуттям, і за статистикою. А от сусідку Польщу (коефіцієнт Джині 32%), на яку ми постійно рівняємось, по цифрах наче й перегнали, та «ефекту» в кишенях щось не відчуваємо.

А багатші все багатіють
До речі, цікава тенденція - протягом останніх десятиліть нерівність у світі зростає. Так, частка національного доходу, що припадає на 1% найбагатших американців, від 1980 року подвоїлася — від 10% до 20%. Що вражає — частка найбагатшого населення в США (родини із середнім доходом більше $24 млн.) зросла вчетверо - до майже 5%. У численних країнах, зокрема, Британії, Канаді, Китаї, Індії, Швеції, зросла частка національного доходу, яка припадає на найзаможніший 1% населення.
Кількість супербагатіїв взагалі різко зросла на всій планеті. Згідно щорічного світового рейтингу доларових мільярдерів американського Forbes у 2015 році в список потрапили 1826 осіб. Їх сукупні статки склали $7,05 трлн., що на $600 млрд. більше, ніж роком раніше. 290 осіб — новачки рейтингу, 71 з них представляють Китай.
У спільній доповіді міжнародних аудиторських компаній UBS та PricewaterhouseCoopers наголошується, що багатство мільярдерів зростає швидше від світової економіки: з 1995 р. загальні статки найбагатших людей зросли у вісім разів - до $5,4 трлн. у 2014 р., тоді як світовий ВВП за той же період зріс лише втричі — до $77 трлн.
Недопущення поляризації суспільства за рівнем доходів, безперечно, одне із важливих завдань для уряду. Адже необґрунтована соціально-економічна нерівність завжди вкрай негативно сприймається суспільством.
Не відкриємо великого секрету, якщо скажемо, що саме ця нерівність в умовах відсутності системи "соціальних ліфтів" є головною причиною міграції працездатного населення з України. Тема якої останнім часом у багатьох на вустах у зв'язку з від'їздом з країни відомого бізнесмена, засновника сайту AIN Артура Оруджалієва. Не дарма його фраза «воздух пропитан атмосферой эмиграции» за кілька днів стала справжнім мемом. В країні, де, нагадаємо, офіційний коефіцієнт Джині такий привабливо низький…

Оксана Поліщук
http://www.ukrinform.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2017 > Тема "З потоку життя"