Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 10.06.2016 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 10.06.2016
КРИМ. СЕЗОН-2016

"Покращення" по-кримськи

Тема курортного сезону останн╕ми роками ╓ досить бол╕сною для Криму. З приходом "русского мира" пот╕к турист╕в значно всяк ╕ жодних розумних над╕й на те, що в╕н може в╕дчутно зрости найближчим часом, нема. ╤ це при тому, що прозоре, мов сльоза, тепле море, що омива╓ кримськ╕ береги, не до пор╕вняння з тим, в яке занурю╓шся на будь-якому ╕ншому в╕тчизняному курорт╕. Золот╕ п╕щан╕ пляж╕ Ярилгацько╖ та Караджинсько╖ бухт, що розкрилилися у прихистку ╕мпозантних скелястих берег╕в, м╕н╕атюрн╕ бухточки величного Атлешу, фантастичн╕ урвища та розщелини кв╕тучого Джангулю, м'як╕ обриси горб╕в блакитного Коктебелю не пор╕вняти н╕ з якими затоками, корол╕но-бугазами чи мамаями. А що вже говорити про напо╓ний запахом магнол╕й св╕т П╕вденнобережжя! А що говорити про чаруючий св╕т Кримських г╕р з неповторними обрисами ╖х вершин, з буйнотрав'ям ╖х яйл, з ╖х та╓мничими багаток╕лометровими природними печерами, як╕ давали прихисток людин╕ ще за с╕м в╕к╕в до Христа, ╕ вис╕ченими в товщ╕ г╕рських пор╕д стародавн╕ми храмами перших християн! Що говорити про величну Хан-Джам╕ та незр╕внянний, якийсь по-домашньому затишний Хан Сарай! ╤ цей Крим, з ус╕ма його природними та рукотворними принадами, з ус╕м його неперес╕чним шармом, раптом опинився у "гаван╕", де його туристичн╕ перспективи, м'яко кажучи, не надто райдужн╕.
╤ справа тут нав╕ть не в тому, що анекс╕я залишила Крим в╕др╕заним в╕д звичних туристичних поток╕в, а провал проекту "Новорос╕я" не забезпечив в╕дкриття зручного сухопутного шляху до нього з Москов╕╖. Справа нав╕ть не в обмежен╕й пропускн╕й здатност╕ Керченсько╖ поромно╖ переправи чи С╕мферопольського аеропорту. Нав╕ть коли уявити, що над неспок╕йними, з досить ╕нтенсивним судноплавством, водами Керченсько╖ протоки колись-таки зависне дванадцятисмуговий м╕ст в╕д Керч╕ до Таман╕, що С╕мферопольський аеропорт, який нин╕ активно розширю╓ться, прийматиме на порядок б╕льше л╕так╕в, то це не вир╕шить проблеми, корен╕ яко╖ знаходяться - ген, далеко в╕д Криму.
Найперше, претенз╕╖ на велике курортне майбутн╓ Криму сл╕д в╕дкинути з порога вже хоч би тому, що абсолютна б╕льш╕сть св╕ту вважа╓ Крим незаконно анексованою територ╕╓ю суверенно╖ Укра╖ни. В╕дпов╕дно, н╕ про який пот╕к турист╕в з ╢вропи не варто й мр╕яти. Н╕мц╕в, поляк╕в, литовц╕в, чех╕в, угорц╕в, яких ще три роки тому можна було часто зустр╕ти на туристичних принадах ╢впатор╕╖, Севастополя, Бахчисарая, Велико╖ Ялти, в сьогодн╕шньому Криму не знайти ╕ з╕ св╕чкою. ╤ це зрозум╕ло, адже жодна порядна людина не прийме запрошення в╕д нег╕дника, який, в╕д╕бравши будинок в того, кого в╕н ще вчора називав сво╖м братом, запрошу╓ пот╕м сус╕д╕в на гостину до загарбаного будинку. Пор╕вняння, може, й не зовс╕м вдале, але ситуац╕я аналог╕чна. В╕дпов╕дно, м╕н╕стерства закордонних справ чи не вс╕х кра╖н попереджають сво╖х громадян про насл╕дки не санкц╕онованих укра╖нською владою в╕зит╕в до Криму. За таких обставин на в╕дпочинок до нас може при╖хати лише таке саме пор╕ддя, як ╕ той загарбник. Але то вже не туризм, а щось ╕нше...
Окр╕м того, основного демотиватора, ╕сну╓ ц╕лий ряд ╕нших фактор╕в, як╕ стримують бажання ╕ноземц╕в насолодитися кримським в╕дпочинком. Одним з таких фактор╕в ╓ знаменит╕ кримськ╕ ц╕ни, коли за товар чи послугу хочуть отримати максимум можливого, а то й таке, що р╕шуче виходить за меж╕ здорового глузду. Так, на днях один добросердний таксист запропонував довезти мене в╕д рос╕йського КПП на Чонгарському переход╕ до Джанкоя за... тисячу рубл╕в. Це тод╕, коли автобус довозить вас туди за 48 рубл╕в с╕мдесят ш╕сть коп╕йок. Непогана маржа, чи не так? Дехто платить. ╤ таке не лише з таксистами. Проте, вони найперше постають перед гостями Криму, репрезентують його дух, його звича╖, його мораль. Загалом, зухвала впевнен╕сть ще совкового гатунку в тому, що турист при╖жджа╓ на п╕востр╕в виключно задля того, аби "спустити" сво╖ "довг╕" рубл╕, свою "капусту", "зелень", "бобло" в бездонн╕ кишен╕ представник╕в ненав'язливого серв╕су, просто вража╓.
Окр╕м елементарно╖ захланност╕ ╓ й ╕нш╕ чинники, як╕, щонайменше, розчаровують. Так, в той час, як десь на Каппали Чарш╕, на пляжах Та╖ланду чи на вулицях туристичних м╕ст Б╕рми, ╢гипту з англ╕йськими туристами намагаються говорити англ╕йською, з французькими - французькою, а з московитянами - московською, намагання укра╖нських турист╕в говорити укра╖нською в Криму, при тому, що практично вс╕ ╖╖ тут чудово розум╕ють, нав╕ть за час╕в Укра╖ни призводило ╕нод╕ до непри╓мних ексцес╕в.
Наприк╕нц╕ сезону-2010 на борт мого суденця п╕днялася група д╕вчаток дев'ятнадцяти-двадцяти трьох рок╕в, студенток Льв╕всько╖ Пол╕техн╕ки. Певне збудження - старш╕ заспокоювали двох молодших, на очах яких брин╕ли сльози - важко було не пом╕тити. На питання, чи можу чим допомогти, одна з╕ старших розпов╕ла, що отих-он двох щойно вилаяли на ринку за те, що... просили продати кавуна укра╖нською мовою. Я був вражений. Не ╕деал╕зував сво╖х односельц╕в, але щоб хтось ╕з них - доросла людина - м╕г опуститися до того, щоб так нагидити в душу юнкам... Нав╕ть якщо залишити осторонь занадто висок╕ для певно╖ категор╕╖ людей матер╕╖, так╕, як честь, г╕дн╕сть, порядн╕сть, то хамське поводження з тими, за чий рахунок той доморослий шов╕н╕ст заробляв сво╖ статки, шокувало. На мо╓ прохання описати те хамло, д╕вчата в╕дмовились, пояснивши, що не хочуть н╕кому кривди. От, лишень, чи при╖здили вони п╕сля того до Криму - велике питання.
В сьогодн╕шньому Криму, проте, не лише мова, якою розмовля╓ш, може стати приводом до розчарувань. Вистача╓, як вже зна╓мо, ╕ кулона з тризубом, ╕ "неправильного" по╓днання кольор╕в...
Туристична сфера ╓ дуже особливою, чутливою до, здавалося б, третьорядних "др╕бниць". Воно й зрозум╕ло: вибираючи затишну гавань для короткого в╕дпочинку в╕д виснажливих шторм╕в повсякдення, н╕кому й на думку не спаде вишукувати серед тисяч пропозиц╕й, якими ряхтить св╕товий туристичний ринок, м╕сце, де тебе можуть неждано-негадано образити, принизити, чи таке, де тебе сприймають виключно як гаманець, що потребу╓ терм╕нового розвантаження.
Щодо гаманця. Санкц╕╖, накладен╕ на Крим, створюють чимало незручностей для користувач╕в м╕жнародних пластикових плат╕жних карток. Так, попри вс╕ зусилля московитських банк╕р╕в, попри вс╕ ╖х хитрування ╕ схеми, MasterCard ╕ Visa з грудня 2015 року в╕дключили в╕д транзакц╕й Генбанк, банк Верхньоволзький, Край╕нвестбанк та Севастопольський морський банк. Щоправда, з к╕нця с╕чня цього року пов╕домлялось, що п╕сля переходу на процесинговий центр Нац╕онально╖ системи плат╕жних карт Москов╕╖ Генбанк (а можливо, й не лише в╕н) уможливить користування картками Visa. Щось в под╕бному ж тон╕ мовилось ╕ про MasterCard. Мова тут, щоправда, йде лише про зняття кошт╕в з рахунк╕в кл╕╓нт╕в та транзакц╕╖, обмежен╕ територ╕╓ю лише Москов╕╖. В принцип╕, для перес╕чного московського туриста цього ц╕лком достатньо, а от туристов╕ з закордоння, який, ╕гноруючи в╕дпов╕дальн╕сть за порушення санкц╕й, надумав би в╕ддати перевагу Криму перед якимись там Багамами, так╕ заходи завдадуть-таки немало клопоту.
Сам в╕дпочинок в сьогодн╕шньому Криму теж ма╓ сво╖ особливост╕, про як╕ варто б знати переконаним прихильникам кримських кра╓вид╕в, зокрема, мо╖м сп╕вв╕тчизникам, яким сьогодн╕ ц╕ле гроно укра╖нських турф╕рм активно пропону╓ наш╕ кримськ╕ принади. ╥х знаджують ╕ кришталево-чистим морем, ╕ золотими пляжами, ╕ тихим шелест теплих хвильок на оксамитовому п╕ску, та навряд чи згадують, що теоретично чист╕ше (через значно менше число в╕дпочиваючих) море, насправд╕ не таке вже й чисте внасл╕док значно г╕ршого, пор╕вняно з доанекс╕йними часами, функц╕онування комунальних служб. Те ж саме стосу╓ться пляж╕в, як╕ тепер часто виглядають недоглянутими, запущеними.
З очевидних причин зблякла, змал╕ла, подекуди з╕йшла нан╕вець ╕ндустр╕я розваг. В цьому сенс╕ Крим нагаду╓ нин╕ початок 90-х рок╕в. Мова тут нав╕ть не про скандальне минулор╕чне шоу з "закриттям" неоднозначного Казантипу - все значно сумн╕ше. Розважальн╕ комплекси, атракц╕они, до яких вс╕ так звикли, без яких важко нав╕ть уявити Крим 2000-х, переживають не найкращ╕ часи. Багато хто закрився, дехто - як чеський "Luna-Park", який упродовж десятил╕ття на початку кожного сезону встановлював сво╖ атракц╕они в приморському парку мого селища, перестали при╖здити. Жодного разу не працювало в минулому сезон╕ оглядове колесо. Н╕хто вже не пропону╓ нашим туристам, як в минул╕ роки, п╕днятися в небо на легкомоторному л╕тачку чи на мотодельтаплан╕. Певно, з м╕ркувань безпеки. Справд╕, це було б надто небезпечно, адже тепер зам╕сть них над головами пляжник╕в, ╕нод╕ на висот╕ менше ста метр╕в, з гуркотом ╕ злов╕сним посвистом раз по раз шугають бойов╕ л╕таки...
Не сприяють розвитку кримського туризму ╕ прозор╕ натяки Москви на сво╓ "право" розм╕стити на територ╕╖ анексованого п╕вострова, принаймн╕, тактичну ядерну зброю. Заяви ц╕ почалися ще в 2014 роц╕. Так, оч╕льник М╕н╕стерства закордонних справ Москов╕╖ пан Кирило Лавров в середин╕ грудня того року заявив, що "в╕дтепер Крим ╓ територ╕╓ю держави, яка за статусом ма╓ ядерну зброю". Коротко ╕ ясно. ╤ под╕бних висловлювань не бракувало. Останн╕м пов╕домленням, стосовним ц╕╓╖ теми, була заява голови ком╕тету Ради Федерац╕╖ з оборони ╕ безпеки сенатора В╕ктора Озерова для Р╤А "Новости" в╕д 16 березня цього року. Зокрема, в╕н вважа╓, що: "Р╕шення про розм╕щення ядерно╖ збро╖, принаймн╕ наземно╖, в Криму не було (а в Москв╕? - В.Б.), але Рос╕я, як суверенна держава, ма╓ право, зг╕дно до норм м╕жнародного права ╕ м╕ркувань нац╕онально╖ безпеки, розм╕щувати ядерну зброю в межах, обумовлених в м╕жнародних договорах (ц╕каво, де в тих договорах мовилось про Крим? - В.Б.), там, де ми вважатимемо за потр╕бне ╕ в межах сво╓╖ територ╕╖, якою безумовно ╓ Крим". Ман╕пулятивн╕сть обох наведених тут заяв очевидна. Це не що ╕нше, як демонстрац╕я сумнозв╕сного ядерного кийка. Власне, н╕хто не ставить п╕д сумн╕в право Москов╕╖ розм╕щувати сво╖ озбро╓ння, в тому числ╕, й ядерн╕, на сво╖й суверенн╕й територ╕╖ там, де вона лишень забажа╓. ╤нша р╕ч, коли мовиться про якесь там право розм╕щувати озбро╓ння, тим б╕льше ядерн╕, на суверенн╕й територ╕╖ сус╕дньо╖ держави, яку було анексовано з порушенням ус╕х норм того самого м╕жнародного права, на яке тут посила╓ться сенатор Озеров. Под╕бн╕ заяви виглядають ще б╕льш двозначними на фон╕ лементу, зд╕йманого в Москов╕╖ кастою душевнохворих, стосовно можливост╕ перетворити США на рад╕оактивний поп╕л чи скинути ядерну бомбу в Босфор, аби змити з лиця земл╕ ╤станбул.
Чи ╓ на сьогодн╕ ядерна зброя на територ╕╖ Криму, може знати, насправд╕, вельми невелике коло ос╕б. Принаймн╕, ╖╖ нос╕ями обладнаний флагман Чорноморського флоту Москов╕╖ ракетний крейсер "Москва", ╖╖ може бути встановлено на paкeти див╕з╕oну "╤cкaндep" в Гвapд╕йcь-кoму, на ракетне та бомбове озбро╓ння aв╕aц╕╖, що базу╓ться на п╕востров╕, так само оснащен╕ ядерними зарядами снаряди можуть бути використан╕ poзтaшo-вaними тут тaктичними apти-лep╕йcькими п╕дpoзд╕лами.
Хтозна, можливо, в╕дпочинок в Криму, з притороченою над ним г╕потетичною ядерною парасолькою, ╕ сповню╓ безпекою бентежне серце перес╕чного московського туриста, але б╕льш╕сть кримчан, що не втратили здорового глузду та ╕нстинкту самозбереження, так╕ перспективи не можуть не тривожити.
Так само, не може не тривожити кримчан ╕ безконтрольне, щоденне вигр╕бання п╕ску з Карк╕н╕тсько╖ затоки земснарядами "Печора" та "Трофа", валовою м╕стк╕стю, в╕дпов╕дно, 2079 та 999 тонн, що в╕дбува╓ться протягом вже майже двох рок╕в.
Чи усв╕домлюють нов╕ господар╕ життя Криму, що морська екосистема ╓ дуже вразливою, що море продукувало той п╕сок упродовж довгих м╕льйон╕в рок╕в, що на в╕дновлення лише п╕сочку, вже використаного на буд╕вництв╕ того ж Керченського мосту, п╕дуть тисяч╕, якщо не десятки тисяч рок╕в? Зрозум╕ло, що велике буд╕вництво потребу╓ ╕ велико╖ к╕лькост╕ буд╕вельно╖ сировини. Але куди по╖дуть туристи по тому мосту, якщо пляж╕в не стане? Я вже не мовлю нав╕ть про таку важливу р╕ч, як лег╕тимн╕сть вигр╕бання того п╕ску, власне, як ╕ побудови Керченського мосту без згоди держави Укра╖на, чи про основу основ - моральн╕сть, порядн╕сть ╕ в╕дпов╕дальн╕сть перед нащадками за результати сьогодн╕шн╕х невиважених вчинк╕в та прямих злочин╕в.
Можливо, хтось заперечить мен╕, що так╕ категор╕╖, як моральн╕сть та порядн╕сть, тут н╕ до чого. Дозволю соб╕ не погодитись. На мо╓ глибоке переконання, м╕ркування порядност╕ та морал╕ мають бути фундаментом вс╕х наших помисл╕в, тим паче, вчинк╕в.
Не морально заз╕хати на чуже, не порядно вламуватись до чужо╖ осел╕, не законно нав'язувати в чужому дом╕ сво╓ бачення св╕ту, св╕й спос╕б життя.
Мен╕ важко уявити себе на м╕сц╕ сьогодн╕шн╕х кримських в╕дпочивальник╕в-московитян. Ще важче уявити, як би я при╖хав в╕дпочивати в анексований Крим з материково╖ Укра╖ни. Справд╕, як можна безтурботно насолоджуватись життям, поринаючи у ласкав╕ хвил╕ теплого моря, н╕жачись на золотих пляжах, ╕ знати при тому, що не вс╕м так гарно в цьому "раю"...
- Ма╓мо право в╕дпочивати там ╕ тод╕, де й коли забажа╓мо, - скажуть мен╕. Воно то так... А як щодо права ╕нших, скаж╕мо, права кор╕нних народ╕в цього краю? Зг╕дно м╕жнародного права, на яке ╕нод╕ так любить посилатися влада, вони ╓дин╕, хто ма╓ тут виключне право вир╕шувати долю цього краю, свою власну долю. Але ж, насправд╕, вони позбавлен╕ нин╕ того права. Позбавлен╕ грубо, всупереч вс╕м м╕жнародним законам. Б╕льше того, л╕дерам кримських татар заборонено, як те практикувалось колись за час╕в комун╕стичного есересеру, нав╕ть перебувати на сво╖й земл╕. Актив╕ст╕в кинуто за грати, п╕ддано нав╕ть не судам - судилищам. Ставлення ново╖ влади до цього народу дуже нагаду╓ пересл╕дування, причому, невмотивован╕, свав╕льн╕. Чого варт╕ викрадення, вбивства - н╕, нав╕ть не актив╕ст╕в, не член╕в якихось пол╕тичних парт╕й чи рух╕в - перес╕чних громадян, яким не пощастило лише тим, що народилися кримськими татарами! Чого варте нещодавн╓ згвалтування ╕ зв╕ряче вбивство Мум╕не Ал╕╓во╖, молодо╖ кримсько╖ татарки з села ╤зюмове! Чого варт╕ численн╕ обшуки у оселях кримських татар, ба - нав╕ть в мечетях та медресе! Чого шукають там сьогодн╕шн╕ кримськ╕ "правоохоронц╕" - яко╖сь особливо потужно╖ п╕дривно╖ л╕тератури з б╓нд╓рлянд╕╖ чи, боронь Боже, склад╕в збро╖? З якого дива визнають терористами член╕в досить марг╕нальних ╕сламських рух╕в, яких за весь час перебування татар в укра╖нському Криму не було н╕ видно, н╕ чути? За як╕ злочини кидають ╖х за грати? Обшуки, арешти, масов╕ затримання... Чи не спада╓ на думку московським владцям, що такою сво╓ю повед╕нкою вони аж н╕як не сприяють миру ╕ злагод╕ в т╕сному кримському соц╕ум╕, натом╕сть, активно провокують, м'яко кажучи, нелюбов до себе?
Нещодавня заборона Меджл╕су, який визнано екстрем╕стською орган╕зац╕╓ю, по сут╕, позбавля╓ чвертьм╕льйонний народ свого голосу, знеособлю╓, розчиня╓ його серед новоявленого, н╕ким не знаного дос╕, не визнаного жодною м╕жнародною орган╕зац╕╓ю "народу Криму" - "народу", про який не згадують тепер нав╕ть ╕ в сам╕й Москов╕╖.
Позбавлення кор╕нного народу його виключного права мати свою усталену систему самоврядування, сво╖ в╕льн╕, незалежн╕ засоби масово╖ ╕нформац╕╖, сво╖ навчальн╕ заклади, розвивати свою мову, свою культуру, не ╓ ознакою демократ╕╖, св╕дчить, натом╕сть, про репресивний характер сьогодн╕шньо╖ московсько╖ влади, про ╖╖ бажання не дослухатися до народу, а диктувати йому, натом╕сть, свою волю. Прикро, що несвободу народ╕в Москов╕╖, за мовчазного, безвольного сприяння укра╖нсько╖ влади, поширено ╕ на м╕й Крим.
Як "русская весна" 2014 року, так ╕ нин╕шн╓ л╕то 2016 року прийшло з дощами та холодами. ╤ндикатор-травень, по якому м╕сцев╕ турф╕рми гадають про майбутн╕й сезон, не порадував. Перш╕ л╕тн╕ дн╕ в прихорошеному, готовому до сезону С╕мферопольському аеропорту не надихають - р╕денький струмочок пасажир╕в мляво ц╕диться через терм╕нали. Пров╕в там, щоправда, менше години, але то теж показник. Власне, справжн╕й сезон розпочнеться лише за тиждень. Яким в╕н буде для Криму? Чи дасть над╕ю др╕бним готель╓рам, над якими сьогодн╕ навис, до того ж, дамокл╕в меч уже схваленого Держдумою законопроекту, зг╕дно з яким тепер не можна буде видавати сво╖ м╕н╕-готел╕ за житло, чи й забере останню, ╕ п╕сля цього сезону в мереж╕ з'явиться ще б╕льше оголошень про ╖х продаж?

Валентин БУТ
Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 10.06.2016 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17217

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков