"Кримська Свiтлиця" > #8 за 19.02.2016 > Тема "Резонанс"
#8 за 19.02.2016
АВТОР «╥ЖАЧКА В ТУМАН╤» ЗАБЛУКАВ М╤Ж КРИМОМ ТА ОДЕСОЮ...
ЩЕ «М╤НУС 1» — ЗНАМЕНИТИЙ МУЛЬТИПЛ╤КАТОР ЮР╤Й НОРШТЕЙН ТАКОЖ ВСТАВ НА Б╤К КРЕМЛ╤ВСЬКО╥ ПРОПАГАНДИ
З того часу, як я вийшов з в╕ку юнацького максимал╕зму, завжди здавалося, що б╕бл╕йна запов╕дь «Не сотвори соб╕ кумира» для мене особисто — чи не з найризикован╕ших. У св╕т╕ багато ц╕кавих, талановитих людей, але н╕кого з них не м╕г вважати кумиром. Так, подоба╓ться творч╕сть, так, ц╕кава думка, але не б╕льше того. ╤ за таке легковажне ставлення до б╕бл╕йного тексту був покараний, коли прочитав св╕же ╕нтерв’ю Юр╕я Норштейна, дане ╖м порталу «Delfi.lv» напередодн╕ «В╕дкрито╖ лекц╕╖» у Риз╕...
В╤Д «СЕРЦЕВО╥ НЕДОСТАТНОСТ╤ ПУТ╤НА» — ДО «ПУТ╤НА ОСЯЯНОГО»
А дал╕ розвиток сюжету передбачити неважко. Обожнюваний, видатний мультипл╕катор, творець «мультф╕льм╕в ус╕х час╕в ╕ народ╕в» «╥жачок в туман╕» ╕ «Казка казок», п╕дтримав окупац╕ю Криму Рос╕╓ю. Причому у висловах найпоширен╕ших, банальних: «Я абсолютно ╕ категорично за те, що Крим повернувся до складу Рос╕╖, хоча б тому, що Крим був переданий нетверезим Хрущовим». За цим, правда, п╕шло щось б╕льш ориг╕нальне. Юр╕й Борисович сказав, що у момент виголошення «кримсько╖ промови» обличчя президента РФ Володимира Пут╕на «було осяяне, це той р╕дк╕сний випадок, коли в╕дбулася ╓дн╕сть парт╕╖ ╕ народу». ╤ що найнепри╓мн╕ше: ось ця «╓дн╕сть парт╕╖ ╕ народу»! Для Норштейна, який н╕коли не прогинався н╕ п╕д парт╕ю, н╕ п╕д владу, н╕ п╕д «охлос» (який часто хова╓ться за гучним словом «народ»), цього разу у цих словах нема╓ н╕чого ╕рон╕чного. Схоже, в╕н щиро вважа╓, що настр╕й «кримнашу» — д╕йсно р╕дк╕сний випадок «╓дност╕ парт╕╖ ╕ народу», а не дурман шов╕н╕зму. Говорячи ж про ╢вромайдан, траг╕чн╕ под╕╖ 2 травня в Одес╕, Юр╕й Норштейн знову збився на банальност╕: повторив найб╕льш розхож╕ тези кремл╕всько╖ пропаганди про фашист╕в, мерзотник╕в, «з яких можна сформувати лег╕он СС або див╕з╕ю для н╕мецьких концтабор╕в». Окупац╕ю Криму в╕н, зокрема, виправдав тим, що н╕бито «там могло в╕дбутися щось под╕бне до Одеси». Захот╕лося протерти оч╕ ╕ перечитати заново. Чи це той Норштейн? Адже ще зовс╕м недавно в╕н був в╕домий сво╓ю твердою, непохитною л╕беральною позиц╕╓ю. Зовс╕м недавно в╕н засуджував вирок «Pussy Riot». Причому зовс╕м незагальними словесами. Юр╕й Борисович говорив, що цей вирок такий абсурдний ╕ нереал╕стичний, що його можна висувати на Нобел╕вську прем╕ю з л╕тератури, оск╕льки текст вироку ц╕лком може конкурувати з романами нобел╕ата Марселя Пруста. Трохи п╕зн╕ше, три роки по тому, слова Норштейна ╕з захопленням передавалися з вуст у вуста й вуха «прогресивною громадськ╕стю». 19 с╕чня 2013 року, на концерт╕ «Володимир Висоцький. 75 рок╕в», в╕н вручав прем╕ю «Своя кол╕я» сп╕вачц╕ Олен╕ Камбуров╕й. ╤ сам бунтар Висоцький, ╕ пам’ять про нього давно вже приватизован╕ владою, «Першим» та ╕ншими телеканалами. Але тут Юр╕й Норштейн порушив плавний х╕д акц╕╖ ╕ неспод╕вано для вс╕х пригадав слова президента РФ з останньо╖ на той момент велико╖ щор╕чно╖ прес-конференц╕╖: «Пут╕н сказав, що Магн╕тський помер в╕д серцево╖ недостатност╕... Магн╕тський помер в╕д серцево╖ недостатност╕ Пут╕на, в╕д серцево╖ недостатност╕ начальника в’язниц╕...». А ось як Норштейн говорить про «л╕берал╕в» зараз: «Можна виступати гарним ╕ правильним л╕бералом, але ╕нод╕ л╕берали перетворюються на те, про що прекрасний рос╕йський поет Денис Давидов писав «либерала-обирала» («Всякий маменькин сынок, Всякий обирала, Модных бредней дурачок, Корчит либерала»). Великому мультипл╕катору знадобилося три роки, щоб пройти шлях в╕д «серцево╖ недостатност╕ Пут╕на» до «Пут╕на осяяного».
НЕ ПРИТИСНУЛИ, НЕ КУПИЛИ. А ВМОВИЛИ
Коли я под╕лився ц╕╓ю новиною з ки╖вськими друзями, один висловив припущення, що Кремль «притиснув, дотиснув» Норштейна, ╕нший — що його «купили». Можу сказати точно, не притиснули ╕ не купили. «Притиснути» можна худкер╕вника МХАТу, що виправдову╓ свою сов╕сть тим, яка махина на його плечах. «Купити» — директора «Мосф╕льму». А студ╕я Норштейна розташована у його квартир╕ на Войковськ╕й. В╕н н╕кого не бо╖ться, н╕ в╕д кого не залежить ╕ н╕ п╕д кого не прогина╓ться. Отже, притиснути ╕ купити його неможливо. В╕н тому так довго, з 1981 року, ╕ зн╕ма╓ свою шедевральну (судячи за показаними уривками) «Шинель» за Гоголем, що занадто незалежний ╕ неп╕дкупний. Чому я так впевнено говорю про це. В╕д особистого знайомства ╕ особливих вражень. Коли працював у тижневику «Собеседник», мр╕яв зробити ╕нтерв’ю з Юр╕╓м Борисовичем. Телефонував йому. ╤ розмовляв з ним по телефону — коли 10-15 хвилин, а коли ╕ 30-40. Про що говорили — про життя, про мистецтво ╕ про те, чому саме в╕н не може дати ╕нтерв’ю цього разу. По-перше, нема╓ часу, а по-друге, це так др╕бно, нерозумно ╕ безглуздо. ╤нша справа — мистецтво ╕ життя... Все зм╕нилося, коли я запропонував йому зробити в рубрику «Речов╕ ц╕нност╕» матер╕ал про його в╕тальню. Норштейн дав добро. Я прийшов з фотографом, озбро╓ним десятком об’╓ктив╕в. ╤ Норштейн години дв╕-три (в╕дл╕к часу було геть втрачено) розпов╕дав про свою в╕тальню — та й не т╕льки. Водив по квартир╕, показав студ╕ю — м╕сце, де в╕дбува╓ться диво оживання Акак╕я Акак╕йовича. Чар╕вн╕сть, простота, природн╕сть, щир╕сть, внутр╕шн╓ св╕тло, що виходить з очей. Подумалося, ось кого треба брати на роль ╤╓шуа Га-Ноцр╕ у сер╕ал «Майстер ╕ Маргарита», який саме тод╕ запускався. ╤ не страшно, що вдв╕ч╕ старший. Зате св╕тло в очах те саме, правильне. Чесно кажучи, в якийсь час хот╕лося кинути все до б╕са ╕ попроситися до нього п╕дмайстром — день за днем, секунда за секундою допомагати оживляти улюбленого гогол╕вського героя. На щастя, творча ╕стерика з часом пройшла ╕ проситися не п╕шов... Це я до чого? До того, що сталося найнепри╓мн╕ше — Норштейна не купили ╕ не дотиснули, а просто переконали. Його, глибокого творця, мудреця ╕ ф╕лософа. ╤ хто? Прим╕тивна, убога, довбуча кремл╕вська пропаганда.
ЛОВЦ╤ ДУШ ЛЮДСЬКИХ
Зрозум╕ло — не в╕н перший, не в╕н останн╕й. ╤ все ж корисно подивитися ╕ на цьому конкретному приклад╕ — а на що, на який гачок, наживку ловить безпардонна геббельс╕вська пропаганда таких ось людей. Вчитаймося в ╕нтерв’ю. Норштейн: «У мене в Криму все життя живуть дв╕ сестри: одна — у Севастопол╕, друга — у С╕мферопол╕... Мо╖ батьки ╕ дядьки там жили ╕ працювали. Тобто про Крим я не з чуток знаю. Вже не кажу про ╕стор╕ю Криму — це окрема сторона, в яку чомусь багато хто не хоче заглиблюватися». Ага, ста╓ зрозум╕л╕шим. Сестри в Криму, безумовно, були п╕д потужним випром╕нюванням Рус-ТБ. ╤ через них цю ╕нформац╕ю, цю наживку ╕ заковтнув ген╕й мультипл╕кац╕╖. «Коли почалася стр╕лянина на Майдан╕, я першочергово зателефонував сестрам ╕ сказав: якщо буде несила, одразу при╖жджайте в Москву, я вас прогодую». Хвилиночку, а хто ж почав стр╕ляти на Майдан╕? ╤ кого там вбивали?.. Зрозум╕ло, що Юр╕й Борисович про це судить з картинки рос╕йських телеканал╕в, як╕ перевертають все з н╕г на голову. ╤ дал╕ у нього вп╕знаван╕, зовс╕м вже махров╕ слова з приводу укра╖нсько╖ «пол╕тично╖ публ╕ки», яка н╕бито «насм╕халася з приводу живцем спалених людей» в Одес╕. Де в╕н з сестрами м╕г це побачити, зрозум╕ло — в еф╕р╕ Кисельова ╕ Соловйова, Толстого ╕ Зейналово╖. Дал╕ — схоже, т╕╓ю ж пропагандонською мовою: з приводу Донбасу з викор╕неною рос╕йською мовою, з приводу Хрущова, який подарував Крим сп’яну, з приводу Севастополя ╕ С╕мферополя, запущених укра╖нською владою так, що просто гр╕х у них це не в╕д╕брати. Це все так п╕знавано, за╖жджено, так по-кремл╕вськи, по-╕мперськи звично, що нав╕ть нец╕каво. А ось що ц╕каво. Норштейн начебто щось говорив про «╕стор╕ю Криму», в яку «вникати» треба. Тобто потр╕бно розум╕ти, що в╕н-то вник. Так? А що ж тод╕ у нього жодного слова про кримських татар? Н╕ п╕взвука про ╖хн╕ утиски, про ╖хн╕ безсл╕дн╕ зникнення. Тут Юр╕й Борисович теж «абсолютно ╕ категорично за»? Хвора сов╕сть творця в╕дключа╓ться при в╕дбитому блиску ╕мперсько╖ велич╕? Схоже, так. Справедливост╕ заради не можна сказати, що Норштейн, колишн╕й пост╕йний автор сайту «Grani.ru», нин╕ у Рос╕╖ забороненого, зовс╕м уже втратив св╕й критичний запал щодо рос╕йсько╖ д╕йсност╕. Але ось що характерно ╕ показово. Зац╕н╕ть фразу: «Прекрасно бачу, якась шпана багат╕╖в народилась сьогодн╕ в Рос╕╖ — Коломойських ╕ у нас вистача╓!». Ви уявля╓те, як глибоко проникла у цю талановиту голову кремл╕вська пропаганда, якщо для нього одиницею вим╕ру негативу став саме ╤гор Валер╕йович. А неназван╕ тут Тимченки ╕ Ковальчуки, Ротенберги й Якун╕ни, Чайки ╕ Сеч╕ни, «шпана багат╕╖в» представлен╕ лише як бл╕де в╕дображення первинного, споконв╕чного, демон╕чного Коломойського у дзеркал╕ рос╕йського «сьогодн╕». ╢ й ╕нший симпатичний приклад. Пам’ята╓те про «осяяного Пут╕на»? Ось як ще мультипл╕катор, а отже, ф╕з╕огном╕ст, говорить про ВВП: ну так, маска. Але тут же заохочувально дода╓ться: «Бути н╕ким непом╕ченим — кращ╕ якост╕ розв╕дника». (Ага, звичайно: не завклубом у братському гедеер╕вському Дрезден╕, а саме «розв╕дником»). Але це ще не все. Бува╓ ╕накше, ще краще й урочист╕ше. Нечасто, правда, але «лише ╕нод╕, коли пристрасть його захльосту╓, обличчя Пут╕на ожива╓ у згод╕ з╕ словами, як╕ в╕н говорить». Та це вже серйозно, це любов в╕рноп╕дданого до государя-╕мператора. Не рабська, що важливо, любов, а горда, продумана ╕ прониклива. А ось як при всьому тому Норштейн говорить про Барака нашого Обаму: «На жаль, обличчя Обами, на яке я дивився з подивом ╕ задоволенням ще в╕с╕м рок╕в тому, тепер демонстру╓ т╕льки позу, в╕дображену паузу». Ага, отже, у Пут╕на ╕нод╕ прорива╓ться кр╕зь маску оживляюча пристрасть, аж до осяяння. А ось у Обами тепер «т╕льки поза, в╕дображена пауза». Що це, як не банальне загальнорос╕йське «Обама — чмо», т╕льки висловлене ну ду-у-же ╕нтел╕гентно. Хоча, з ╕ншого боку, Обам╕ теж можна посп╕вчувати — у нього ж великих ╕ ген╕альних привод╕в для сл╕в, под╕бних «кримськ╕й промов╕», не було. Всього-то, на що фантаз╕╖ вистачило, — проголосити загальнонац╕ональним завданням на найближч╕ роки перемогу над онколог╕╓ю. (Всього-то — це ж не Крим п╕д шумок «в╕джати» у сус╕да). Напевне, Юр╕й Борисович не бачив обличчя Обами ц╕╓╖ секунди. Ах, ну, д╕йсно, зв╕дки? В╕н же рос╕йське ТБ дивиться.
НОРШТЕЙН ╤ УКРА╥НА
П╕сля всього сказаного Норштейном про Укра╖ну згадався пам’ятник його «╥жачку в туман╕», що сто╖ть у Ки╓в╕. Як його встановлювали. Як хул╕гани в╕чно тиранили цього беззахисного ╖жачка. Як ус╕м св╕том шукали йому м╕сце спок╕йн╕ше. Що тепер з цим ╖жачком буде, коли його творець сам так безнад╕йно заблукав у туман╕ м╕ж Кримом ╕ Одесою, напущеному кремл╕вським ТБ (заблукати — заблукав, але в п╕дсумку, схоже, вийшов до ╓динороського Ведмедика). Ось ╕ще ц╕кава ╕ важлива цитата, що п╕дляга╓ розшифровц╕: «— Чи втратили ви на Укра╖н╕ друз╕в? — Слава Богу, н╕. Саме зараз ╖ду на зустр╕ч з друзями, ми разом проводимо веч╕р мультипл╕кац╕╖ фестивалю «Крок», який живе вже двадцять п’ять рок╕в... До недавнього часу в╕н був рос╕йсько-укра╖нським: один р╕к теплох╕д плив по Дн╕пру, ╕нший — по Волз╕. Поки що ми його другий р╕к проводимо т╕льки на Волз╕, а чи долетимо колись знову до середини Дн╕пра, як гогол╕вський птах, не знаю. ╤ в цьому для мене велика трагед╕я. Коли культура потрапля╓ п╕д жорна пол╕тики ╕ крик╕в оскажен╕ння, почина╓ться загибель людини». Ну ви зрозум╕ли: це Укра╖на винна, що фестиваль «Крок» не може повернутися на Дн╕про. «Коли культура потрапля╓ п╕д жорна пол╕тики ╕ крик╕в оскажен╕ння, почина╓ться загибель людини», — це теж про Укра╖ну у розум╕нн╕ Норштейна. А коли т╕ сам╕ укра╖нськ╕ друз╕ намагаються пояснити Юр╕ю Борисовичу, що Крим за Хрущова був переданий Укра╖н╕ не сп’яну, а з причин господарсько╖, ╕нфраструктурно╖ доц╕льност╕, в╕н пом╕тно почина╓ нервувати: «Це огидно! А якщо в╕тер дме у б╕к Криму, означа╓, що вони дихають укра╖нським пов╕трям? Може, зробити загороджувальний екран?». ╤ дал╕ знову почина╓ться банальне ╕мперське — про непод╕льн╕сть: «Якщо ми почнемо м╕ркувати на такому р╕вн╕, то треба ╕ дерева пиляти навп╕л, тому що один б╕к обернений на Сх╕д, ╕нший — на Зах╕д. З цього ╕ почина╓ться б╕да, коли починають д╕лити непод╕льне...». Ось! Ось ╕ докопалися до головного. Що ж це Укра╖на взагал╕ почала «д╕лити непод╕льне». Не стала б т╕кати — ╕ було б все в порядку. ╤ н╕чого б не забрали. А тепер, бач, «Укра╖на почина╓ розкручувати трагед╕ю з╕ сво╓╖ «втрати». (Д╕йсно, яка «трагед╕я», яка «втрата»? Особливо, якщо про татар не пам’ятати). Так, але ще подивимося, що залишилося там, де я зупинив текст трьома крапками: «З цього ╕ почина╓ться б╕да, коли починають д╕лити непод╕льне ╕ вир╕шувати конфл╕кти за принципом «повбива╓мо к╕лька десятк╕в людей — на статистиц╕ це не позначиться». Це говорить лише про одне, що ми у ХХ╤ стол╕тт╕ залиша╓мося нев╕гласами». Ну так, це знову Укра╖на винна, це ж вона спочатку «почала д╕лити непод╕льне», а пот╕м вона вир╕шила «залагодити конфл╕кт» шляхом «вбивання к╕лькох десятк╕в ос╕б». А Рос╕я, Кремль у Норштейна знову н╕ при чому. Рос╕я у Юр╕я Борисовича т╕льки фестиваль «Крок» по Волз╕ ката╓ (а не «Град» через кордон). ╤ вс╕х ряту╓. Найвдал╕ше — у Криму... Що тут скажеш... Довгих рок╕в життя Юр╕ю Борисовичу. ╤ щоб «Шинель» усе ж зак╕нчив. Хоча не впевнений, що зможу ╖╖ тепер дивитися — боляче, непри╓мно. Тому що м╕й персональний кумир помер в╕д серцево╖ недостатност╕.
Олег КУДР╤Н «Укр╕нформ»
P. S. Правда, ще залиша╓ться маленька над╕я, що насправд╕ все не так. Що це журнал╕стка «Delfi.lv» щось перебрала, надто в╕льно об╕йшовшись з╕ словами Майстра. Чесно кажучи, детал╕ дають п╕дстави для таких п╕дозр. Наприклад, про нин╕шн╓ обличчя Обами у текст╕ сказано, що «тепер демонстру╓ т╕льки позу, в╕дображену паузу». А в заголовок винесено: «...тепер на ньому — руйнування». Гарн╕ синон╕ми: «поза, пауза» ╕ «руйнування». Можливо, ╕ в ╕нших м╕сцях ╓ редактура под╕бного р╕вня. Що ж, якщо виявиться, що так, вибачусь. ╤ з рад╕стю.
P. P. S. ╤ ще — про мирний ╕ милостивий Крим при Рос╕╖. П╕сля того, як файл був закритий, довелося його в╕дкривати заново. Тому що отримав пов╕домлення в╕д близького знайомого, безпосередньо пов’язаного з Кримом. В╕н над╕слав, по-перше, посилання на колонку рос╕йського в╕йськового ескперта Павла Фельг╕нгауера у ки╖вському «Новом времени»: «Рос╕я почала п╕дготовку до велико╖ в╕йни. РФ почала розгортання сил ╕ проводить в╕йськов╕ навчання в Чорному ╕ Касп╕йському морях». А дал╕ — його персональний текст: «Не хочу писати про це в╕дкрито у сво╖й стр╕чц╕, але у мене ╓ непрям╕ п╕дтвердження, що все це правда. Щось готу╓ться у чорноморському рег╕он╕. У Криму в р╕зних м╕стах збирають медик╕в, в основному л╕кар╕в, ╕ в╕двозять у нев╕домому напрямку. Забирають прямо з дому, дозволяють взяти зубну щ╕тку... Адже вони — в╕йськовозобов’язан╕...». Нормально! Велика в╕йна? Чому н╕? Ось що бува╓, коли творц╕, «моральн╕ авторитети» починають потурати «осяяним» вождям.
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 19.02.2016 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16704
|