Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2849)
З потоку життя (6004)
Душі криниця (3339)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1451)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1641)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 05.02.2016 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 05.02.2016
КРИМ-2015: Ц╤ЛКОВИТА В╤ДСУТН╤СТЬ УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ ╤ БРЕХЛИВ╤ П╤ДРУЧНИКИ ╤СТОР╤╥

У новому навчальному роц╕ школяр╕ Криму наразилися на безл╕ч сюрприз╕в, ╕ в╕дсутн╕сть об╕цяних занять з укра╖нсько╖ мови — лише один з багатьох. ╢дина рад╕сть для д╕тей — нов╕ п╕дручники ╕стор╕╖ за 11 клас, у яких добре все, кр╕м суперечливост╕ й брехливост╕ кожного параграфа.
У 2014 роц╕ «глава республ╕ки» Серг╕й Аксьонов пооб╕цяв вир╕шити питання щодо викладання укра╖нсько╖ мови: «Ми обговорили можлив╕сть надання кошт╕в, у тому числ╕ на п╕дготовку цих вчител╕в. Не з ╖хньо╖ провини сталася ця ситуац╕я, при цьому укра╖нська мова на територ╕╖ республ╕ки ╓ одн╕╓ю з державних, тому буде ╖╖ викладання за бажанням у школах».
Державна? Тод╕ чому в Тавр╕йському нац╕ональному ун╕верситет╕ ╕м. В. Вернадського л╕кв╕дували факультет укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖? Закрили ╕ укра╖нську г╕мназ╕ю в С╕мферопол╕. А з б╕льш н╕ж двадцяти «укра╖номовних» шк╕л зробили к╕лька переповнених клас╕в по 40 чолов╕к. Не кращою ╓ ситуац╕я ╕ з кримськотатарською мовою, якою на весь п╕востр╕в навчають лише 4895 д╕тей. Для пор╕вняння: у 2008-2009 навчальному роц╕ р╕дну мову вивчали 34 610 д╕тей кримськотатарсько╖ нац╕ональност╕. У 2013-2014 навчальному роц╕ в Криму нал╕чувалося 7 шк╕л з укра╖нською мовою навчання ╕ загальною к╕льк╕стю учн╕в близько 13 тисяч. Нараз╕ залишилися т╕льки 2 школи, як╕ можуть прийняти не б╕льше 2000 ос╕б.
«М╕н╕стр осв╕ти» Криму Наталя Гончарова у вс╕х ╕нтерв’ю поясню╓ це банальним зниженням попиту на укра╖нську та кримськотатарську мови. В свою чергу, батьки обурен╕ такими коментарями й д╕ями окупант╕в, як╕, як ╕ сто, ╕ дв╕ст╕ рок╕в тому, забороняли укра╖нську мову.
«На перших батьк╕вських зборах у серпн╕ нам сказали: «Хто хоче навчатися укра╖нською мовою, п╕дн╕м╕ть руки», ╕ запропонували написати заяву. З 28 чолов╕к п╕д╕йшли 17. Це б╕льше половини, вважайте, б╕льш╕сть! Ще тро╓ висловили бажання навчатися кримськотатарською мовою. Я заповнила дитин╕ щоденник укра╖нською, вгор╕ написала м╕сяць — «вересень». Син повернувся додому, зайшов на кухню й каже: «Там усе рос╕йською, ти мене надурила». У щоденнику все було перекреслене, ╕ написано «сентябрь» червоною пастою. Так-от, я не дурю сво╖х д╕тей, ╕ я не захоплювала Крим! На наш╕ скарги дивляться кр╕зь пальц╕, сьогодн╕ 17 жовтня, а проблему н╕хто не хоче вир╕шувати. Це зробили спец╕ально, штучно! Тато Данилов╕ увечер╕ так ╕ сказав: «Спочатку, синку, вони забрали нашу землю, а тепер забирають твою мову». Не подумайте, ми не як╕сь «бендер╕вц╕», просто наше законне право розтоптали. Конституц╕я Криму — це пап╕рець, де насправд╕ не три державн╕ мови», — розпов╕да╓ ╤рина, мат╕р першокласника.
«А за нас взагал╕ забули, — перебива╓ Ельзара, — татари чинять спротив, блокують Крим. Тому кримськотатарськ╕ школи позакривали, кажуть, бажаючих нема. Як нема? В нас нав╕ть б╕льше, н╕ж до укра╖нських, ╕ ми неодноразово це казали, але нас н╕хто не чу╓».
Оск╕льки вивчення укра╖нсько╖ нема, а факультативи в╕дбуваються за старими п╕дручниками, мо╓ зац╕кавлення викликали нов╕ пос╕бники з ╕стор╕╖. В╕зьмемо видання 2014 року «╤стор╕я Рос╕╖» за 11 клас п╕д редакц╕╓ю О. Левандовського.
На стор╕нц╕ 74 зустр╕ча╓мо елемент рос╕йського шов╕н╕зму: «Пол╕тична лихоманка, що охопила центральн╕ райони Рос╕╖, не могла оминути нац╕ональн╕ околиц╕ (Прибалтика, Б╕лорусь, Укра╖на, Середня Аз╕я), де виникало безл╕ч л╕берально-буржуазних ╕ соц╕ал╕стичних парт╕й…». Автор перел╕чу╓ ц╕л╕ сучасн╕ держави, при цьому назива╓ ╖х не рег╕онами чи ╕ншими територ╕альними утвореннями, а ╕мену╓ просто — нац╕ональн╕ околиц╕. Немовби Укра╖на разом з мешканцями Балт╕╖, котр╕ мешкають у ╢вросоюз╕, — це околиця Рос╕╖.
Пакт Молотова-Р╕ббентропа у книз╕ опису╓ться найб╕льш правдопод╕бно, при цьому пер╕од Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни знову наповнений «совковим» пафосом на кшталт, «як вони могли, Стал╕н же домовився з Г╕тлером про под╕л ╢вропи…». Виходить, тайкома д╕лити ╢вропу можна, приносячи горе на чужу землю, а п╕дступно вдиратися на рос╕йську територ╕ю (автор усе радянське намага╓ться зробити рос╕йським) — це ай-ай-ай як несправедливо щодо Йосипа В╕ссар╕оновича.
Дв╕ чеченськ╕ в╕йни, в яких Рос╕я зазнала поразки, згадуються у двох абзацах: «Реформування арм╕╖ п╕двищило ╖╖ бо╓готовн╕сть. До середини 2000 року федеральн╕ в╕йська розгромили б╕льшу частину орган╕зованих бойових формувань сепаратист╕в ╕ взяли п╕д св╕й контроль практично вс╕ м╕ста й села Чечн╕. Почався новий етап антитерористично╖ операц╕╖. Основну частину в╕йськових п╕дрозд╕л╕в було виведено з територ╕╖ республ╕ки, ╕ влада там перейшла до створено╖ за наказом Президента РФ цив╕льно╖ Адм╕н╕страц╕╖ Чечн╕ та ╖╖ орган╕в на м╕сцях. У березн╕ 2003 року в Чечн╕ в╕дбувся референдум, який схвалив нову конституц╕ю республ╕ки як р╕вноправного суб’╓кта Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Незабаром в╕дбулися вибори законного Президента Чечн╕. Ним став А. Кадиров».
Доходиш висновку, що про цю под╕ю авторов╕ й написати нема чого, щоб не збрехати, — Рос╕я влаштувала Чечню на Донбас╕, обзиваючи Укра╖ну «хунтою», а в сво╖й Чечн╕ провела псевдореферендум ╕ зробила Геро╓м Рос╕╖ спочатку Ахмада Кадирова, який воював з федеральними в╕йськами, а пот╕м — його сина, який вбив рос╕янина вперше у 16 рок╕в. Чому ж не розпов╕сти школярам ус╕╓╖ правди?
Руша╓мо дал╕. Половину параграфа присвячено реформам ╕ програмам Пут╕на — Медвед╓ва — Пут╕на та вза╓мним контактам з НАТО, сп╕впраця з яким, виявля╓ться, до останн╕х под╕й була значно глибшою, н╕ж в Укра╖ни з ╖╖ нам╕рами щодо вступу. ╤, немовби виправдання, червоною ниткою через всю стор╕нку йде окремий абзац: «У с╕чн╕ 1996 року Рос╕йська Федерац╕я була прийнята до Ради ╢вропи, що стало визнанням миролюбного курсу нашо╖ кра╖ни…». А от про виключення з «Велико╖ в╕с╕мки» автор тактично не згаду╓. За що Рос╕ю виключили, не зна╓те?
А тепер апогей в опис╕ под╕й у наш╕й кра╖н╕. «Влада Укра╖ни не перший р╕к вела перемовини з ╢вропейським Союзом про вступ до нього як його асоц╕йованого члена, проте в останню мить Президент Укра╖ни в╕дмовився в╕д погодження сторонами дати п╕дписання угоди ╕ перен╕с на невизначений терм╕н. Це викликало хвилю обурення серед тих громадян Укра╖ни (переважно у зах╕дних областях), як╕ пов’язували свою долю не з Рос╕╓ю, а з Заходом. Символом «майдану» став запеклий русофоб ╕ попл╕чник фашист╕в — С. Бандера. Це викликало в╕дпов╕дну реакц╕ю в Криму та п╕вденно-сх╕дних областях Укра╖ни, заселених переважно рос╕йськомовним населенням. Там почалися масов╕ демонстрац╕╖ п╕д прапорами РФ. У цих умовах Верховна Рада Криму прийняла р╕шення про входження до складу РФ, призначивши на 16 березня референдум, за п╕дсумками якого 96,77% кримчан ╕ 95,6% севастопольц╕в висловилися за возз’╓днання з Рос╕╓ю… Було створено Кримський федеральний округ». Тут в╕дверта брехня лл╓ться з кожного речення — хвилю обурення вчинок Януковича викликав у вс╕╓╖ Укра╖ни, протестували нав╕ть у Донецьку та Луганську, не кажучи вже про Харк╕в ╕ Одесу. Не кажучи вже про те, що Степан Бандера н╕коли не був символом жодного з Майдан╕в. Як звичайно, у всьому «бендер╕вц╕» винн╕. Вочевидь, автори Кисельова передивилися перед написанням цього розд╕лу.
Масов╕ демонстрац╕╖ були проплачен╕, як ╕ орган╕зован╕ збройн╕ штурми державних установ спецпризначенцями рос╕йських спецслужб, в той час у ближн╕х дворах стояли тонован╕ м╕кроавтобуси з краснодарськими номерами, п╕д зав’язку набит╕ збро╓ю. Все це я бачив у Донецьку на власн╕ оч╕. Чи з МДУ видн╕ше? Про «зелених чолов╕чк╕в» ╕ солдатську медаль «За повернення Криму» теж забули? Чи як взвод псковських десантник╕в рачкував в╕д Юл╕я Мамчура, який ╕шов з╕ сво╖ми п╕длеглими без збро╖, але з прапором частини? Цей акт агрес╕╖ проти ЗСУ ╕ його народу теж був одним з елемент╕в референдуму.
Наприк╕нц╕ п╕дручника ╓ словничок. Так-от, у ньому терм╕н «референдум» тракту╓ться як «всенародне голосування, яке проводиться у зв’язку з прийняттям ново╖ конституц╕╖, важливих закон╕в чи внесенням до них зм╕н». Тод╕, виходячи з цього, п╕д автоматами «вв╕чливих людей» до Криму при╖хало проголосувати все населення Укра╖ни, чи, може, Крим ╕ ╓ весь народ Укра╖ни, чи 16 березня вносилися зм╕ни до Конституц╕╖ кра╖ни?
Колег╕я автор╕в да╓ визначення поняттю «фашизм» — це «╕деолог╕я войовничого шов╕н╕зму й расизму; заснован╕ на ц╕й ╕деолог╕╖ пол╕тичн╕ теч╕╖, а також державний лад, спрямований на знищення демократ╕╖, встановлення режиму жорстко╖ реакц╕╖ ╕ зовн╕шню агрес╕ю». Класичний випадок — звинуватити Укра╖ну в фашизм╕, а пот╕м написати визначення терм╕на ╕ самому ц╕лковито йому в╕дпов╕дати. Зб╕г? Не вважаю!

Олександр КУРКОВ
http://farwater.net/sotsium/krym-2015-polnoe-otsutstvie-ukrainskogo-yazyka-i-lzhivye-uchebniki-istorii/

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 05.02.2016 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16615

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков