Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БАЙДЕН П╤ДПИСАВ ЗАКОН ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤
В╕н п╕дкреслив, що це посилить безпеку Америки ╕ св╕ту, а також п╕дтвердить глобальне л╕дерство...


СЕНАТ США УХВАЛИВ ЗАКОНОПРО╢КТ ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤, ╤ЗРА╥ЛЮ Й ТАЙВАНЮ
Документ п╕дтримала переважна б╕льш╕сть американських законодавц╕в…


ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 06.11.2015
ТРИ РОС╤ЙСЬК╤ Б╤ДИ – ДУРН╤, ДОРОГИ ╤ КРЕМЛЬ...

За що ж нам «брат» такий?!

Вкотре, коли читаю новини з Рос╕╖, бере острах: зв╕дки у рос╕йських начальник╕в ст╕льки дурощ╕в у головах, чому вони не розум╕ють, що творять. Або не думають, перш н╕ж творити. Спочатку забороняють продукти, пот╕м виявляють, що магазинн╕ полиц╕ порожн╕ють, а сво╖ досягнення с╕льського господарства не зовс╕м ╖ст╕вн╕. Н╕, звичайно, рос╕йський народ з радянських час╕в може ╖сти все, що завгодно. Але ж як╕сне ╖сти завжди при╓мн╕ше. Тепер генерал-полковник Серг╕й ╤ванов, який ╓ головою адм╕н╕страц╕╖ майора Володимира Пут╕на, каже, що нема чого витрачати валюту на покупку ╕мпортних памперс╕в.
Колись ╕мператор Микола I прочитав книгу марк╕за де Кюст╕на «Рос╕я в 1839 роц╕» та сказав спересердя фразу, яка стала знаменитою ╕ дуже точною за смисловим наповненням, – «у Рос╕╖ дв╕ б╕ди – дурн╕ й дороги». Зл╕ язики стверджують, що цар-батюшка спочатку виголосив популярне рос╕йське слово на букву «б», що може бути правдою, оск╕льки ╕ноземц╕ завжди в Рос╕╖, насамперед, вчать мат. А цар-батюшка Микола I, як в╕домо, мав маму Соф╕ю Мар╕ю Доротею Августу Лу╖зу Вюртемберзьку (Мар╕я Федор╕вна) ╕ д╕дуся Карла Петера Ульр╕ха Гольштейн-Готторпського (Петро III).
В принцип╕ рос╕йська влада вс╕ останн╕ к╕лька стол╕ть була зовс╕м ╕ншою, н╕ж населення, яке з XVIII стол╕ття стали називати «рос╕йським». Царями були вих╕дц╕ з╕ Сх╕дно╖ ╢вропи, татари, н╕мц╕, трохи данц╕. А народ, як ╕ ран╕ше, залишався «рос╕йським», за традиц╕╓ю називаючи «рос╕йськими» Барклая де Толл╕ або генерала Баграт╕она. Або ось вам список засновник╕в рос╕йсько╖ Академ╕╖ наук: перший президент — медик Лаврент╕й Блюментрост, математики Микола ╕ Данило Бернулл╕, Християн Гольдбах, ф╕зик Георг Бюльф╕нгер, астроном ╕ географ Жозеф Дел╕ль, ╕сторик Герхард М╕ллер, Леонард Ейлер, ботан╕ки Йоганн Гмел╕н ╕ Йозеф Кельрейтер, засновник ембр╕олог╕╖ Каспар Вольф, знаменитий натурал╕ст ╕ мандр╕вник Петер Паллас. Роботи з теор╕╖ електрики ╕ магнетизму проводилися Георгом Р╕хманом. Справжн╕ «рос╕йськ╕» вчен╕.
Щоправда, пот╕м академ╕ками стали в основному вчен╕ з╕ звичними пр╕звищами, але в╕дтод╕ якась неприязнь склалася м╕ж кор╕нним населенням ╕ тими, хто створював рос╕йську державу, науку ╕ культуру. Нерос╕йськ╕ цар╕, нерос╕йськ╕ вчен╕, основоположники «рос╕йського» балету – Жан Батист Ланде, Франческо Арайя, Антон╕о Р╕нальд╕ (Фоссано). Або «рос╕йська» опера, ╕стор╕я яко╖ сходить до 26 с╕чня 1736 року, коли в Санкт-Петербурз╕ першу оперу виконала запрошена ╕тал╕йська трупа. З радянськими вождями було прост╕ше: Лен╕н калмицько-╓врейського походження продовжив стару традиц╕ю Рос╕йсько╖ держави, пот╕м – Йосип Джугашв╕л╕. А от оп╕сля були суц╕льно «русск╕╓» – Хрущов, Брежн╓в, Горбачов, ╢льцин, Пут╕н. Щоправда, ╕ тут «рос╕йський» народ був насторож╕: ледь що – в╕дразу оголошували неугодних ╓вреями. Пут╕на ще не називали таким, але ще не в╕домо, як обернеться ╕стор╕я найближчими роками ╕ чи не в╕дшукають його сем╕тськ╕ корен╕. Сам Пут╕н давно п╕дстрахувався – дог╕длив╕ ╕сторики вже «знайшли» його княз╕вське кор╕ння ╕ мало не царську блакитну кров, що тече у майор╕ КДБ.
З дорогами, як в╕домо, в Рос╕╖ давня б╕да. У «рос╕йському» фольклор╕ багато приклад╕в ориг╕нального ╕ незрозум╕лого ставлення до дороги, але, зда╓ться, абсолютно точно переданий нац╕ональний характер. Наприклад, «швидко ╖хати – не скоро до╖хати». Як╕сть дор╕г визначалася ╕ншою приказкою – «т╕ло довезу, а за душу не ручаюся», що показу╓ ставлення до пасажира. Абсолютно нехитре по сут╕ ╕ заплутане за зм╕стом – «де дорога, там ╕ шлях». Пом╕тили, що з деякого часу «рос╕яни» забули колись популярну приказку «язик до Ки╓ва доведе»? Дипломатична за зм╕стом приказка виявилася забутою з пол╕тичних причин.
Тепер про дурн╕в. Дурень у «рос╕йському» фольклор╕ – це ╕ власна назва, ╕ стан душ╕, ╕ ступ╕нь осв╕ти, ╕ посада – «дурень на дурн╕ сидить ╕ дурнем поганя╓». Це вам не просто наб╕р сл╕в – це кв╕нтесенц╕я двох «русск╕х» ╕постасей в╕дразу: ╕ дор╕г, ╕ тих, хто ╖х буду╓, ╕ хто ними ╖здить, ╕ хто поганя╓ тих, хто ╖де. У «рос╕йському» фольклор╕ про дурн╕в дуже багато що в╕домо. Наприклад, про древню традиц╕ю обговорювати м╕жнародн╕ новини – «мужик розумний, та св╕т дурень». У свою чергу, заруб╕жн╕ знавц╕ «рос╕йського» фольклору можуть парирувати ╕ншою приказкою – «з дурнями жартувати небезпечно», але оск╕льки технолог╕╖ розвиваються, то небезпека н╕би й не така глобальна – «краще з розумним втратити, н╕ж з дурнем знайти». А це шедевр про Державну думу – «дурням закон не писаний, якщо писаний, то не читаний, якщо читаний, то не зрозум╕лий, якщо зрозум╕лий, то – не так, тому що в╕н – дурень». Така кра╖на, з таким фольклором.
З дурнями начебто теж все зрозум╕ло. Так що ж з Кремлем, цим шедевром ╕тал╕йського зодчества? Фольклор обходить стороною цю споруду, а якщо ╕ ╓ «рос╕йськ╕» приказки, то ╖х мало, ╕ вони в основному пристойн╕ – владу боявся народ давно ╕ бо╖ться дос╕. Проблема нав╕ть не в арх╕тектурному комплекс╕, а в людях, як╕ там мешкають або ╕нод╕ перебувають з обов’язку служби. Чи то в Кремл╕ в╕рус якийсь водиться, чи то люди так п╕дбираються, але всякий, хто перекритими на п╕в-Москви дорогами при╖жджа╓ туди, в╕дразу почина╓ говорити якось ╕накше. Оск╕льки Кремль став центром рос╕йсько╖ пол╕тики з приходом б╕льшовик╕в, то жартувати про владу народ остер╕гався. А тим б╕льше, оц╕нювати.
Подейкують, що колишн╕й резидент радянсько╖ розв╕дки в Швец╕╖ генерал-полковник Серг╕й з абсолютно «рос╕йським» пр╕звищем ╤ванов стане наступним вождем Рос╕╖. За старою традиц╕╓ю в╕н ма╓ себе показати, рот в╕дкрити, щось вимовити ╕ здивувати «рос╕йський» народ. Днями в╕н це зробив – наговорив. ╤ про внутр╕шню пол╕тику, ╕ про зовн╕шню. Наприклад, в╕н терп╕ти не може зах╕дну демократ╕ю, обожнюючи рос╕йську – з цензурою, скасованими виборами губернатор╕в, пол╕тв’язнями ╕ забороною на м╕тинги. По-друге, сказав в╕н, йому набридло спостер╕гати, як сир╕йська опозиц╕я бореться з диктаторською с╕м’╓ю аль-Асад╕в, що сидить при влад╕ 45 рок╕в. По-трет╓, назвав укра╖нц╕в ╕ «русск╕х» братн╕ми народами, видно, маючи на уваз╕, що небратня частина укра╖нц╕в влаштувала Майдан, повалила Януковича, а братня частина створила за допомогою рос╕йсько╖ збро╖ ДНР ╕ ЛНР.
Само собою, товариш ╤ванов – досв╕дчений розв╕дник, який добре зна╓, що можна говорити, а чого говорити не можна в жодному раз╕. Наприклад, можна говорити, як на Заход╕ («я багато жив на Заход╕ ╕ добре знаю») безжально знищують продукти, але чому – не каже. Не втримався ╕ н╕би ненароком проговорився, що на день народження Пут╕на, 7 жовтня, пустили ракети по Сир╕╖. Ш╕сть рок╕в тому в цей день вбили Аню Пол╕тковську, зараз вбивають сир╕йц╕в.
Нехай, в╕дпов╕д╕ товариша ╤ванова, а як╕ були запитання! «Пригадую ваше трир╕чно╖ давнини ╕нтерв’ю «Першому каналу», де ви розпов╕дали, що знали: люди, до яких насамперед ставилися з дов╕рою, крадуть. Але ви терп╕ли, не видавали себе...», «Але злод╕йкуват╕ чиновники подавали ж податков╕ декларац╕╖ у встановленому порядку, ╕ там, напевно, все було шито-крито, а варто було копнути глибше...». Здогаду╓тесь, як╕ були в╕дпов╕д╕? «Н╕сен╕тниця собача», «Але це не означа╓, що вони — крим╕нальники, не треба плутати р╕зн╕ реч╕», «Зв╕дки у вас ╕нформац╕я про варт╕сть судна?».
╤нтерв’ю з начальником – стара кремл╕вська традиц╕я, ╖й вже майже сто рок╕в. Запитання пишуться в╕дпов╕дно до в╕дпов╕дей ╕ заздалег╕дь передаються ╕нтерв’юеру, який пот╕м ретельно перечиту╓ сво╖ в╕дпов╕д╕ ╕ запитання, щоб все в╕дпов╕дало завданню пропаганди. Як кажуть зах╕дн╕ анал╕тики, треба навчитися читати м╕ж рядк╕в. Бо так╕ ╕нтерв’ю даються для рос╕йських дурн╕в, що ╖здять рос╕йськими дорогами. Тими самими, якими ╖здять р╕зн╕ чиновники.
Як дитячий омбудсмен, випускник Вищо╖ школи КДБ Павло Астахов днями сказав, що для статевого виховання п╕дростаючого покол╕ння потр╕бно використовувати рос╕йську л╕тературу. В╕н не уточнив, яку частину рос╕йсько╖ л╕тератури в╕н мав на уваз╕, – ту, яка була цензурована, або ту, яка ╓ насправд╕? Тобто ╕ Баркова теж? ╤ «Царя Микиту ╕ його сорок дочок» Пушк╕на теж? ╤ «Петергофське свято» Лермонтова? В╕н х╕ба не зна╓, що «Кама-Сутра» – весел╕ картинки пор╕вняно з рос╕йською класикою?
Так вийшло, що дурн╕ ╖дуть дорогами у св╕й оф╕с, в Кремль. ╥дуть т╕, хто днями влаштував скандал з МЗС Франц╕╖, переплутавши в неб╕ винищувач╕. ╥дуть т╕, хто придумав акц╕ю «Подаруй дрова». Кремл╕вськ╕ дурн╕ х╕ба забули про те, що «Газпром» – це народне надбання? ╤ що Рос╕я видобува╓ 578,7 м╕льярд╕в куб╕чних метр╕в газу на р╕к. Як╕ дрова?

Олег ПАНФ╤ЛОВ,
професор Державного ун╕верситету ╤л╕╖ (Груз╕я), засновник ╕ директор московського Центру екстремально╖ журнал╕стики (2000-2010)
http://ua.krymr.com/articleprintview/27318693.html

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16153

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков