|
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2015 > Тема "Резонанс"
#22 за 29.05.2015
В ОКУПАЦ╤╥
Юр╕й ВИННИЧУК
Звичайно, на тл╕ скандалу з заступником Авакова Чеботарем, який лише завдяки корупц╕╖ м╕г нажити так╕ ма╓тки, на тл╕ того, що М╕н╕стерство юстиц╕╖ закупило соб╕ планшет╕в на в╕с╕м м╕льйон╕в гривень, будь-як╕ нар╕кання на стан державно╖ мови ╕дуть у т╕нь.
Подума╓ш – мова! Ми ж пиша╓мося сво╖м ╕нтернац╕онал╕змом.
Та я не проти. Нехай буде ╕нтернац╕онал╕зм. Але куди мен╕ под╕тися з╕ сво╓ю укра╖нською мовою? Сид╕ти лише в Галичин╕?
У Ки╓в╕ ти говориш на кас╕ чи в ресторан╕ укра╖нською, але касирка або оф╕ц╕ант вперто не переходять на укра╖нську. Треба спец╕ально попросити, аби вони перейшли на твою мову. ╤ не факт, що перейдуть. Хтось вимага╓ друго╖ державно╖ мови? Вона давно уже ╓. ╤ назива╓ться вона УКРА╥НСЬКА.
Ми з нашою укра╖нською опинилися на задв╕рках, ╕ це вже диву╓ нав╕ть ╕ноземц╕в.
Укра╖нська сп╕вачка Бр╕я Блесс╕нг, яка пере╖хала в Укра╖ну з Америки, винесла т╕ сам╕ враження в╕д Ки╓ва: «Я не можу сама соб╕ замовити такс╕ в укра╖нськ╕й столиц╕, незважаючи на те, що добре вивчила укра╖нську мову, бо майже ус╕ оператори ╕ таксисти розмовляють рос╕йською, ╕ багато з них мене нав╕ть не розум╕ють.
Деяк╕ мо╖ друз╕-американц╕, як╕ жили в Ки╓в╕, вчили рос╕йську. ╤ коли я у них про це запитувала, вс╕ вони сказали: «Ми з рад╕стю вчили б укра╖нську, але ми живемо в Ки╓в╕, ╕ тут б╕льш╕сть людей розмовляють рос╕йською».
На шоу «Голос кра╖ни» вона, американка, була часто майже ╓дина, хто сп╕лкувався укра╖нською.
Тут не йдеться про те, щоб рос╕йськомовна людина зазнавала яко╖сь дискрим╕нац╕╖, але державний службовець, прац╕вник будь-якого серв╕су чи людина, яка в силу сво╓╖ роботи сп╕лку╓ться з ╕ншими людьми, повинн╕ волод╕ти укра╖нською. ╤накше це вже дискрим╕нац╕я укра╖номовних.
Днями на кас╕ у ки╖вськ╕й «Б╕лл╕» я мусив трич╕ повторювати сво╓ прохання касирц╕. Воно було дуже просте: «Прошу дати мен╕ торбинку». Я не вжив жодного галицизму, не пропустив жодно╖ букви, а вона все одно не розум╕ла, що я в╕д не╖ хочу. Б╕дачка нав╕ть вхопилася за голову з розпачу. ╤ ледве, мабуть, стрималася, щоб не сказати: «Гавар╕т╓ нармальним язиком». Н╕, вона була толерантна. Вона лише демонструвала сво╓ю повед╕нкою, як ╖╖ вже ус╕ задовбали за ц╕лий день.
У В╕дн╕ я бачив старого казаха, який ламаною рос╕йською пояснював продавцев╕, яку саме ковбасу в╕н хоче. За ним стояла черга. Н╕хто не нервував. Включно з продавцем, яка терпляче виймала ╕ показувала старому р╕зн╕ ковбаси.
У Ки╓в╕ я почувався таким самим казахом, чужинцем. З т╕╓ю лише р╕зницею, що з╕ мною н╕хто не панька╓ться ╕ не демонстру╓ толерантност╕, коли я вперто говорю укра╖нською.
А з ╕ншого боку, яким чином зрусиф╕кований укра╖нець може перейти на укра╖нську? Де йому ту укра╖нську почерпнути? Переважна б╕льш╕сть людей книжок не чита╓ взагал╕, надаючи перевагу телев╕зору. Але й там укра╖нська звучить не так часто. ╤ якщо звучить, то переважно в передачах, менш ц╕кавих для маси. А маса потребу╓ чогось простого й дох╕дливого.
Наше телебачення нав╕ть у стан╕ в╕йни вщент зрусиф╕коване. Рос╕йськ╕ шоу заполонили екрани. Вони якраз так╕, яких потребу╓ маса. Гумор р╕вня Петросяна, кролик╕в ╕ т. д. – це якраз те, що треба для маси. Укра╖нського гумору нема взагал╕. Рос╕йська дом╕ну╓ на шоу «Розсм╕ши ком╕ка».
З укра╖нськими ф╕льмами ╕ сер╕алами у нас б╕да. Б╕льш╕сть так званих укра╖нських ф╕льм╕в зн╕мають рос╕йською мовою. Сценар╕╖ пишуть сам╕ ж режисери. Пишуть погано. В результат╕ ма╓мо такий прим╕тивний к╕ч, як «Прорвемося» або «Син╓вир».
Розрекламований сер╕ал «Останн╕й москаль» н╕чим не кращий. Це — той же прим╕тивний лубок, який ми й ран╕ше бачили на нашому телебаченн╕ за участ╕ укра╖нських та рос╕йських актор╕в ╕ сп╕вак╕в. Дивуюся, чому й цього разу не запросили старших брат╕в...
Таке враження, що творц╕ ф╕льму н╕коли в Карпатах ╕ не були, бо де вони бачили гуцул╕в на щодень у кептарях? У сер╕ал╕ в кептарях ╕ дрова рубають, ╕ на городах пораються, ╕ ледь не сплять. А т╕ кептар╕ на них сидять, як на пугалах.
А комусь доводилося бачити гуцулок в оч╕пках?
Те, як гуцули балакають, – це взагал╕ поза межами здорового глузду. Я розум╕ю, що у нас безл╕ч людей не вм╕╓ грамотно висловлюватися. Але у ф╕льмах ма╓ звучати нормальна л╕тературна мова ╕ лише за потреби, якщо це виправдано сюжетом, може лунати суржик або д╕алект. На жаль, у сер╕ал╕ л╕тературна мова жахливо спотворена неправильними наголосами ╕ вимовою. Зокрема, тотальним м’якшенням шиплячих: щьо-чьому-чього.
Дехто це виправдову╓ тим, що, мовляв, у нас геть ус╕ актори ╕ диктори так говорять. Я б не сказав, що вс╕. Але з цим треба боротися, бо в рос╕йських ф╕льмах ╕ на рос╕йському телебаченн╕ н╕хто мови не спотворю╓. В американських ф╕льмах звучить правильна англ╕йська мова з вкрапленням американ╕зм╕в ╕ сленгу лише там, де це необх╕дно. Те саме бачу у польських ф╕льмах. Н╕хто й там наголос╕в не переставля╓.
Зрозум╕ло, що б╕льш╕сть творц╕в ф╕льму, включно з режисером-неукра╖нцем, не ╓ нос╕ями укра╖нсько╖ мови. Вона для них чужа ╕, мабуть, ненависна.
У мов╕ персонаж╕в сер╕алу нема ан╕ крапл╕ гуцульського колориту. Звучать просто дико звертання у кличному в╕дм╕нку СтефкО, Дзюня, Бодя... А «чудова господарка» в значенн╕ ГОСПОДИНЯ?
Дехто почина╓ виправдовувати в╕дсутн╕сть гуцульського колориту в мов╕ тим, що якби актори розмовляли так, як гуцули, то н╕хто б н╕чого не второпав. Це — н╕сен╕тниця. По-перше, н╕хто не вимага╓, аби вс╕ актори розмовляли на чистому гуцульському д╕алект╕, а по-друге, гуцульський д╕алект не ╓ аж таким важким для сприйняття. Не треба його плутати з закарпатським.
А тим часом москаль розмовля╓ чистою рос╕йською мовою. На в╕дм╕ну в╕д деб╕л╕в, як╕ його оточують, ╕ за кожно╖ нагоди з них глумиться. Д╕вчина-гуцулка, до яко╖ в╕н залиця╓ться, розмовля╓ з ним теж чистою рос╕йською. Хоча це ун╕кальне явище, аби хтось у сел╕ так розмовляв.
У друг╕й сер╕╖ я дов╕дуюся, що брат батька – це вуйко.
Н╕, я розум╕ю, що для режисера-чужинця ус╕ ми — вуйки, бо ╕ село назива╓ться Велик╕ Вуйки, ╕ вже в сам╕й неймов╕рн╕й назв╕ того села закладено глибоке презирство до м╕сцевого населення. Але серед сценарист╕в були й вих╕дц╕ з наших галицьких джунгл╕в. Так╕ соб╕ «масов╕к╕-зат╓йн╕к╕» Богдан Гациляк, Ярослав Стень ╕ Микола Куцик. Майстри розмовного жанру ╕ фахов╕ тамади. В ╤нтернет╕ можна помилуватися р╕внем ╖хнього гумору, який вони демонструють на сво╖х виступах у клубах ╕ на вес╕ллях. Це — жахливий прим╕тив та ще й з використанням дикого суржику.
Але як так сталося, що н╕хто з них не пояснив, що вуйко – це брат матер╕, а брат батька – стрийко? ╤ в╕дкрию ще одну карколомну новину: це — не галицизми! Це — загальноукра╖нськ╕ слова, заф╕ксован╕ у документах вс╕╓╖ Укра╖ни в давнину. Але зрусиф╕кован╕ мавпи його забули. А ми зберегли.
Зворушила мене гуцульська кухня у тому сер╕ал╕. Серед дечого ╕ справд╕ гуцульського раптом вигулькнули закарпатськ╕ «кремлзики», а за ними вже й «варенички». Бо тр╕йця задрипаних галичан видно не зум╕ла пояснити, що в нас на оте кажуть «пироги».
Але сул╕я з мутною р╕диною, закоркована качаном кукурудзи, – це «гвоздь». Це — високий р╕вень мистецтва ХХ╤ стор╕ччя. Востанн╓ я це бачив у ф╕льм╕ «Ми ╕з будущего-2», де хрунь Ступка-юн╕ор гра╓ командира УПА ╕ п’╓ саме з тако╖ велико╖ сул╕╖ таку ж мутну р╕дину.
Появу тако╖ сул╕╖ мен╕ важко зрозум╕ти. Бо, насправд╕, в Галичин╕ та й на Гуцульщин╕ давно вже на самогон╕ навчилися робити р╕зн╕ смачнюч╕ настоянки, а сам самогон зовс╕м не мутний, а прозорий, як сльоза Юл╕╖ Тимошенко на Майдан╕.
Не менше мене шокувало, що на перше побачення парубки-гуцули, виявля╓ться, несуть… С╢МКИ.
╤ тут мен╕ усе лягло в лог╕чну картину. Ота сул╕я з качаном ╕ с╓мки. Де я це бачив? Та в «Поднятой цел╕н╓». Отам ╕ мутний самогон, ╕ «с╓мки». ╤ ╓ ц╕ атрибути також в ╕нших ф╕льмах стал╕нсько╖ епохи про укра╖нц╕в та кубанц╕в. То чому б не мали вигулькнути у ф╕льм╕ про гуцул╕в?
У кра╖н╕ сотн╕ фахових письменник╕в, а сценар╕╖ пишуть як╕сь тамади. Я б за таке свинство вислав творц╕в сер╕алу у Чорнобильську зону для перевиховання ╕ наближення до дико╖ природи. За перетворення гуцул╕в на ╕мбецил╕в.
Дивуюся тим акторам, як╕ погодилися у це лайно ступити ╕ сумл╕нно в╕д╕грали рол╕ придурк╕в, нав╕ть не пом╕тивши цього. Такий р╕вень майстерност╕ можливий лише за одн╕╓╖ умови, – що вони ними ╕ ╓. Ф╕льм вийшов на р╕вн╕ передач╕ «Розсм╕ши ком╕ка», не п╕днявшись нав╕ть до р╕вня «Веч╕рнього кварталу».
На канал╕ «Укра╖на» днями показали ф╕льм «Стал╕нград», де поста╓ у вс╕й сво╖й нетл╕нн╕й крас╕ «русский мир». Це важко уявити, але у нас дос╕ крутять ф╕льми кра╖ни-агресора. Кра╖ни, яку ми повинн╕ ненавид╕ти ус╕ма ф╕брами сво╓╖ душ╕.
Юр╕й Шевчук, викладач Колумб╕йського ун╕верситету, ма╓ так╕ ж враження, що й Бр╕я: «Я в Ки╓в╕, м╕ст╕, ц╕лком культурно окупованому «русским миром». В╕н прогляда╓ канали за каналами ╕ ф╕ксу╓ на кожному кроц╕ рос╕йську пропаганду. «Яка мерзота в Ки╓в╕ ретранслю╓ цю отруту, цю в╕дверту московську пропаганду? – запиту╓ в╕н. – Кожна хвилина тако╖ передач╕ — це 60 акт╕в зради кожного, хто пролива╓ свою кров на Донбас╕, воюючи ╕з кривавою рос╕йською агрес╕╓ю».
До всього цього ще треба додати незадов╕льний стан укра╖нсько╖ мови, сл╕ди русиф╕кац╕╖ яко╖ пом╕ча╓ш всюди. Але нема закону, який би регулював це питання. ╤ кожен, як соб╕ хоче, так ╕ пише.
Ось, скаж╕мо, плакат лише з двома словами: «Тато, вернись!». Хтось, хто це писав, не волод╕в укра╖нською ╕ не знав, що в укра╖нськ╕й, як ╕ у вс╕х слов’янських мовах, окр╕м болгарсько╖ та рос╕йсько╖, ╓ кличний в╕дм╕нок...
П╕сля розпаду Югослав╕╖ уже не ╕сну╓ сербсько-хорватсько╖ мови, а ╓ сербська, хорватська, босн╕йська ╕ чорногорська. Тепер, коли нема гегемон╕╖ серб╕в, хорвати, босн╕йц╕ та чорногорц╕ скрупульозно чистять сво╖ мови, витягаючи з закапелк╕в забут╕ слова.
У нас же все навпаки – ми т╕льки те й робимо, що продовжу╓мо свою мову засм╕чувати. У нас ╓ багато сл╕в, як╕ чомусь було викинуто з ужитку, а натом╕сть запозичено рос╕йськ╕. Було «м’ясиво» – стало «м’ясн╕ вироби», було «печиво» – стало «вип╕чка». Геть забувся «наб╕л», який спочатку перетворився на «молочн╕ вироби», а тепер ще й на якусь, прости Господи, «молочку».
З телев╕зора чу╓ш «в╕ряни», «м╕стяни» ╕ не можеш второпати, зв╕дки випорпан╕ ц╕ дивовиж╕, яких н╕коли в наш╕й мов╕ не було?
╤нтел╕гентн╕й людин╕ перейти на укра╖нську не важко, але ╕нтел╕гентн╕ люди р╕дко працюють у сфер╕ серв╕су. Зазвичай, вони торгують на базарах ╕ зац╕кавлен╕ обслужити кл╕╓нта. А продавц╕ й касирки у крамницях, оф╕ц╕анти, вод╕╖ – усе це люди, яким байдуже, чи ти прийдеш ╕ще коли-небудь до них. Тому й не приховують свого зверхнього ставлення.
http://zbruc.eu/node/36183
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2015 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15314
|
БАЙДЕН П╤ДПИСАВ ЗАКОН ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤
СЕНАТ США УХВАЛИВ ЗАКОНОПРО╢КТ ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤, ╤ЗРА╥ЛЮ Й ТАЙВАНЮ
ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
