Версiя для друку Обговорити в форумi

Як зникають малі мови

Білоруська газета "Наша Ніва" - одна з найцікавіших у сусідній державі. Відверто опозиційна, гостра, високопрофесійна, вона з гідністю несе в титулі своєму три слова "першая белорусская газэта". "Наша Ніва" і справді була першою газетою, яка в 1906 - 1915 роках несла читачам зерна білоруської культури, формувала та зміцнювала національну самосвідомість. Сьогоднішня "Наша Ніва" - газета сучасна, уважна не тільки до білоруських проблем, а й до світових. Не оминає газета своєю увагою й Україну, здебільшого пишучи про нашу державу з прихильністю і симпатією. Теперішній головний редактор "Нашай Нівы" Андрей Динько походить з Західної Білорусі, з Берестейщини, вільно говорить українською, постійно перебуває в курсі суспільних, культурних і літературних новин з України. Матеріал з "НН" у перекладі Олександра Ірванця про зникаючі мови пропонуємо і нашим читачам.

Щороку зникають 182 види птахів. Під загрозою 180 видів ссавців. Та разом з ними до Червоної книги заслуговують бути записаними і 438 людських мов. Мови зникають швидше за тварин, вважає Вільям Сазерленд, біолог-еволюціоніст зі Східноанглійського університету в Норвічі (Велика Британія). З досліджень науковця випливає, що мовам притаманні ті ж самі закономірності, що й популяціям живих організмів.

Побалакати на айдахо

Лінгвісти підрахували, що сьогодні у світі існують 6 809 мов. Але понад 90 відсотків з них мають менше 100 тисяч носіїв. "А в трьохсот п'ятдесяти мов менше за п'ятдесят носіїв! - стверджує Сазерленд. - І саме вони зникають найшвидше!"
Якій мові роковано бути першою в цьому сумному списку? Може, уживаній колись на Алясці мові еяк? Бо єдина людина, яка нею сьогодні володіє - 57-річна Марія Сміт-Джоунз - може розмовляти хіба що сама з собою. А може, індіанській мові айдахо? Лише п'ятеро чоловік у всьому світі здатні перекинутися між собою кількома словами цієї мови.
У звіті міжнародної організації "Worldwatch", опублікованому кілька років тому, мовознавці прогнозують, що до кінця XXI сторіччя зникне половина з наявних сьогодні мов. І це ще доволі оптимістичний прогноз. Перші місця у чер-зі на зникнення серед європейських мов займають ірландська, валлійська, карнійська, бретонська, провансальська, гасконська, каталанська, верхньо- і нижньолужицькі, а також фризька мови. "В результаті війн, геноциду, асиміляції національних меншин з лінгвістичної карти світу безповоротно зникло безліч мов. А чудесні воскресіння з мертвих трапляються вкрай рідко", - пише автор звіту "Worldwatch", американський мовознавець Пеал Семпет.

Мови зникають швидше за птахів

Деякі науковці бачать у зникненні мов прояв більш глобального процесу. Антрополог Деніел Нетл і мовознавець Сюзан Рамейн у своїй книзі "Зникаючі голоси: смерть мов світу" стверджують, ніби лінгвістична деградація - це частина біологічного спустошення, яке відбувається внаслідок діяльності людини.
Дослідження Вільяма Сазерленда цю тезу підтверджують. Порівнюючи мови за параметрами, які прийнято використовувати для визначення рівня небезпеки зникнення птахів і ссавців, науковець виявив, що й відносно мов теж можна говорити про подібні фактори.
"На кількість видів птахів і тварин головним чином впливає навколишнє середовище: клімат, лісистість, висота над рівнем моря", - пояснює Сазерленд. - Там, де зустрічається багато видів тварин, - на територіях з багатою рослинністю, які знаходяться у тропічному кліматі, - живе й більше людських племен, котрі розмовляють різними мовами". Сазерленд також звертає увагу на те, що за останні півтисячоліття на Землі зникло 306 мов (4,5 відсотка від загальної кількості). Для порівняння, за той самий час загинуло 125 видів птахів (1,3%) і 87 видів ссавців (1,9%). "Мови вимирають швидше за тварин!" - застерігає Сазерленд. Згідно з його підрахунками сьогодні під загрозою знаходиться 7,1% всіх мов, у той час як для ссавців цей показник дорівнює 4,1 %, а для птахів - 1,9%.

Ефект елі

У зникненні мов істотну роль відіграв процес колонізації. "Тут, як і в природі, сильніші витісняють слабших", - коментує науковець. На підтвердження своїх слів він нагадує про 176 мов, які вживались у Північній Америці ще в 1600 році, через понад сторіччя після відкриття континенту Колумбом. На сьогодні вже зникли 52 з них. А з 235 мов, які вживалися австралійськими аборигенами, не існує вже тридцять однієї.
Та все ж колонізація - це не єдина причина. Описуючи мови, яким загрожує небезпека, Сазерленд вдається до екологічних аналогій: "У мовних спільнотах, які налічують незначну кількість носіїв, виникає явище, подібне до описаного в природі ефекту Елі, - каже Сазерленд. - Зменшується кількість представників тих видів, які знаходяться під загрозою. З плином часу їм все важче й важче знаходити партнерів для продовження роду". З мовами майже так само: чим менше носіїв, тим менше знаходиться бажаючих ті мови вивчати, що, у свою чергу, ще більше звужує коло носіїв. Бо ж навіщо, наприклад, вивчати леца - мову індіанців, які живуть в болівійських Андах, коли ймовірність зустріти співрозмовника, для якого ця мова є рідною, стрімко наближається до нуля. На леца сьогодні розмовляють близько 20 чоловік. У подібне становище потрапила й камбал - мова з Камеруну в Центральній Африці, кількість її носіїв нараховує 30 корінних мешканців.

Мовні могили

А тим часом науковці з тривогою зауважують, що зникнення деяких мов може серйозно збіднити світову культуру. Бо хто, окрім самих науковців, пам'ятатиме, що, наприклад, у мові убих, яка практично зникла наприкінці XIX століття, була більша кількість голосних, ніж у будь-якій з сучасних мов? Або хто спроможеться вимовити слова африканських "чмокальних" мов, коли помруть останні люди, які ними володіють? Врешті, хто пам'ятатиме про всі ті різновиди риб, які зникли разом з останніми людьми народу палауян, який і дав їм назви?
Коли 1992 року група лінгвістів приїхала до Туреччини, щоб записати і порятувати від забуття мову убих, дослідники застали тільки свіжу могилу, а на ній напис: "Тут лежить Теуфік Есенц. Він був останнім у світі чоловіком, який розмовляв мовою убих". Сьогодні у світі налічується 46 мов, якими розмовляють одиниці.

Просто факти

Англійська - саме ця мова найчастіше вживається як "друга мова". Вважається, що, окрім корінних носіїв (яких 322 мільйони), англійською користуються ще 350 млн. чоловік.
Китайська - мова з найбільшою кількістю носіїв. Китайською в світі розмовляють 1 мільярд 125 мільйонів людей. Спокійно можуть також спати іспаномовні громадяни - їх у світі налічується 332 мільйони. Арабською в світі говорять 220 мільйонів людей.
Половина всіх наявних мов світу вживається лише у восьми країнах - Папуа - Новій Гвінеї (832 мови), Індонезії (731), Нігерії (515), Індії (400), Мексиці (300), Камеруні (300), Австралії (300) і Бразилії (234).
Карнійська - одна із кельтських мов, свого останнього носія втратила у 1777 році. А через сто років "мова воскресла з мертвих", аби з майже двома тисячами користувачів дожити до сьогодні. Подібну історію має й прадавня єврейська мова - іврит. Ще сто років тому нею ніхто не розмовляв, існувала тільки писемна форма, яка "оживала" тільки під час іудейських богослужінь. З виникненням у 1948 році Ізраїлю іврит отримав там статус державної мови - й на сьогодні цією мовою говорять понад п'ять мільйонів ізраїльтян.
Також "Наша Ніва" наводить статистику, пов'язану з мовами в Білорусі. Українці, виявляється, за чисельністю є четвертою меншиною після росіян і поляків (237 014 чоловік), при цьому українською вдома послуговуються 14 562 білоруських українці. Окрім того, з'ясувалося, що українську вибрали своєю побутовою мовою один чуваш, двоє башкирів, двоє азербайджанців, троє литовців, п'ятеро грузинів, шестеро німців і дванадцятеро євреїв. Тож видно, є ще порох в порохівницях у рідної мови, коли навіть на чужих теренах вона живе і буяє!

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #49 за 05.12.2003 > Тема "З потоку життя"