"Кримська Свiтлиця" > #18 за 30.04.2014 > Тема "Крим - наш дім"
#18 за 30.04.2014
ХАЙТАРМА В «БАНДЕР╤ВСЬКОМУ» СЕРЦ╤
ПРОШУ СЛОВА!
З певного часу я в╕дчуваю «фантомн╕» бол╕. Якщо точн╕ше, то з моменту проведення кримського псевдореферендуму ╕ заяви Рос╕╖ про включення п╕вострова до складу федерац╕╖. Зрозум╕в, що в╕днин╕ мен╕ дуже бракуватиме... кримськотатарсько╖ культури. Звичайно, засмучу╓ ╕ нам╕р багатьох укра╖нц╕в та демократично мислячих рос╕ян ви╖хати на материкову Укра╖ну. Але у слов’ян хоч виб╕р ╓. А ось що буде з кримськими татарами? ╥м ╕ ран╕ше було не дуже комфортно в Криму (Укра╖на надто запоб╕гала перед рос╕йськомовним населенням ╕ часом боялася захищати представник╕в кор╕нного народу), а тепер, схоже, стане набагато г╕рше. Вони вже це в╕дчувають — недаремно ж ст╕льки б╕женц╕в. Ловлю себе на думц╕: за чверть стол╕ття я встиг звикнути до кримськотатарсько╖ культури! ╤ до одягу, ╕ до нац╕онально╖ кухн╕, ╕ до божественних звук╕в хайтарми. Хайтарма — це ╕ танець, ╕ мелод╕я — у кожн╕й м╕сцевост╕ ╓ певн╕ в╕дм╕нност╕ у звучанн╕, але нема╓ невдалих вар╕ант╕в. Кожен по-сво╓му прекрасний. А ще вс╕ ми звикли до пост╕йно╖ присутност╕ кримських татар в укра╖нському пол╕тикум╕. Вона не дратувала, скор╕ше, навпаки. Елементи високо╖ цив╕л╕зованост╕ впадали у в╕ч╕ багатьом. Особливо на тл╕ специф╕чних «стандарт╕в», як╕ демонструвалися пророс╕йськими шов╕н╕стичними силами. Невже це все у минулому? У тому, що м╕ж нами пролягла пут╕нська зал╕зна зав╕са, програли ╕ ми, ╕ вони. Я звик до Криму. Мен╕ його бракуватиме. Вже браку╓. Колись у по╖зд╕ сус╕дка по купе розпов╕ла про те, як п╕д час кримського вес╕лля стояла на одн╕й з бахчисарайських вулиць ╕ насолоджувалася кримськотатарськими мелод╕ями. Шкодувала, що н╕хто ╖╖ так ╕ не запросив до будинку. Ця пасажирка, уродженка Ки╓ва, в╕дразу стала мен╕ близькою ╕ р╕дною. А зна╓те чому? Бо ╕ я пережив под╕бну ╕стор╕ю в 1990 роц╕ — десь на околиц╕ С╕мферополя. Мабуть, тод╕ в╕дбулося мо╓ перше знайомство з хайтармою. Також п╕д час кримськотатарського вес╕лля ╕ також без над╕╖ бути запрошеним. Отже, не самотн╕й я у сво╖й протатарськост╕. Н╕би не так давно разом з ╕ншими льв╕в’янами насолоджувався переглядом к╕ностр╕чки «Хайтарма», автором яко╖ ╓ молодий актор ╕ режисер Ахтем Сейтабла╓в. Стр╕чка на р╕вн╕ «Нескореного» або «Б╕лого птаха з чорною ознакою». Т╕льки динам╕чн╕ша. Я спод╕вався, що незабаром побачу нов╕ роботи Ахтема. Та чи з’являться вони? Нещодавно у «Високому замку» прочитав ╕нтерв’ю з молодою сп╕вачкою Ельзарою Баталовою: «Крим для мене завжди пахнув Укра╖ною, н╕коли — Рос╕╓ю». Я теж вол╕в би бачити Крим не рос╕йською в╕йськовою базою, а осердям кримськотатарсько╖ культури. Як бачимо, ╕ з одного, ╕ з другого боку утворилася певна «критична маса» друз╕в, приятел╕в, однодумц╕в, як╕ не хочуть, щоб кордон д╕лив нас по Перекопу. При╓мно, що ми, льв╕в’яни, з точки зору кримських татар — нормальн╕ люди, а не як╕сь там жорсток╕ ╕ п╕дступн╕ «бЕндеровцы». ╤ у мо╓му «бандер╕вському» серц╕ завжди знайдеться м╕сце для кримськотатарсько╖ культури. ╤ хайтарма, ╕ поез╕я Л╕ни Костенко в ньому мирно уживаються, не конфл╕ктують.
Серг╕й ЛАЩЕНКО м. Льв╕в
На фото : Ельзара Баталова
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 30.04.2014 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13217
|