Версiя для друку Обговорити в форумi

Нову Конституцію анексованого Криму розробляли кілька тижнів, але за зачиненими дверима. Минулого тижня її було ухвалено на позачерговому засіданні кримського парламенту. Попри те, що джерелом влади визнається народ, громадськість не мала ніякої можливості вплинути на зміст головного документа півострова. Кримські татари не отримали обіцяних раніше квот у владі і визначення свого статусу як корінного народу. Проте відтепер окупований Росією Крим, як стверджується у документі, є «демократичним державним утворенням у складі Російської Федерації», де діятимуть три державні мови: російська, українська і кримськотатарська.
За проект, який запропонували депутатам на позачерговому скликанні, свої голоси віддали 87 народних обранців. Після завершення голосування пролунали бурхливі оплески та гімн Росії.
Нова Конституція Криму містить 10 розділів та 95 статей. Відтепер Республіка Крим є правовою демократичною державою у складі Російської Федерації, де джерелом влади є народ, – йдеться у тексті нової Конституції.
Принципово визнається розмаїття культур, забезпечується їхній рівноправний розвиток та взаємозбагачення. Державними оголошені три мови: російська, українська та кримськотатарська.
Вищою посадовою особою, відповідно до Конституції, є голова Республіки, який обирається депутатами Державної ради Криму терміном на 5 років і не може обіймати цю посаду більше ніж два терміни поспіль.
Голова Конституційної комісії Григорій Іоффе стверджує, що робота над головним документом велася кілька тижнів, причому за участі і російських фахівців. «Нам допомагали експерти, відомі вчені, юристи, фахівці з конституційного права з Москви та суб’єктів Російської Федерації», – сказав він на засіданні комісії 9 квітня.
До складу комісії не було запрошено ані представників української громади, ані Меджлісу. Думку кримських татар представляли три діячі, відомі своєю опозиційністю до представницького органу кримських татар. Проте навіть «ручні» кримські татари залишилися незадоволеними проектом нової Конституції.
Загалом розробка головного документа Республіки Крим велася буквально в атмосфері секретності. Ніхто не мав змоги побачити хоча б проміжні розробки. Громадськість, експерти та правозахисні організації змогли побачити проект Конституції лише за два дні до його ухвалення.
Раніше Меджліс закликав відкласти ухвалення Конституції з метою його громадського та експертного обговорення й удосконалення з урахуванням інтересів корінного народу Криму. Але ці пропозиції не були почуті.
Напередодні Меджліс зробив заяву, в якій ідеться про те, що проект Конституції є неприйнятним. Адже в ньому відсутні норми та положення, що гарантують участь кримських татар у суспільному житті Республіки, а також обіцяні раніше квоти у розмірі 20% в усіх гілках влади та парламенті.
Немає ані слова про статус кримських татар як корінного народу Криму. Вищі представницькі органи кримських татар – Курултай та Меджліс – також залишилися поза правовим полем нової кримської реальності. «Хоча всі ці моменти були присутні у постанові кримського парламенту від 13 березня», – зазначив заступник голови Меджлісу Наріман Джелял. На його думку, в існуючому вигляді Конституція є неприйнятною, оскільки не фіксує особливості Криму.
«Другий момент – ухвалення такого документа без громадського обговорення просто неприпустиме», – каже він. – Я вважаю, що сьогодні таке ставлення відкриває величезний простір для традиційної для кримських татар активної політичної діяльності, починаючи від депутатів, чиновників, завершуючи політичними масовими акціями», – заявив заступник голови Меджлісу.
Депутатка кримського парламенту, юрист Ольга Ковітіді каже, що не треба поспішати із висновками щодо нової Конституції. «Не кваптесь робити висновки та сьогодні вносити пропозиції щодо поправок. Для того, щоб розуміти, наскільки гарна чи погана Конституція, для цього треба пожити з цією Конституцією та відчути її у правовому та соціальному плані», – каже вона. Депутат зізналася, що не змогла стримати своїх почуттів, коли почула сьогодні про ухвалення рішення.
Проте депутат кримського парламенту Сергій Шувайніков не ховав свого незадоволення новим документом. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook. Шувайнікова не влаштовують, за його словами, відсутність у головному законі місцевої специфіки, зокрема, визначення статусу народів та етнічних груп Криму і їхніх прав.

Наджіє ФЕМІ
(Радіо «Свобода»)

«Зелені чоловічки» гарантують Криму та всій Україні мир, процвітання й дотримання усіх громадянських законів, конституційних прав та свобод?

ТИМ ЧАСОМ...

НА ДОНЕЧЧИНІ ЗРОСТАЄ КІЛЬКІСТЬ «ЗЕЛЕНИХ ЧОЛОВІЧКІВ»

У Донецькій області кількість «зелених чоловічків» збільшується кожного дня. Як передає кореспондент УНІАН, про це журналістам на звільненому від загарбників Краматорському аеродромі сказав перший заступник голови СБУ, керівник Антитерористичного центру Василь Крутов.
«Я назву буквально дві цифри, які дають оперативні підрозділи спеціальних служб України. Позавчора було 150 осіб, яких називають «зеленими чоловічками», вчора додалося 300 таких. Я не кажу, скільки було до цього часу. Приблизно такі цифри. Як буде завтра — покаже життя», — сказав В. Крутов.
На запитання, яким чином ці люди потрапляють на територію України, він сказав: «Для професіонала пройти кордон — це все одно, що нам у дитинстві було у кіно сходити. Тому, що тут обговорювати?».
В. Крутов наголосив, що в Україні діють надзвичайно професійні та підготовлені спецпризначенці, які мають досвід роботи у багатьох гарячих точках.
«Ми дійсно маємо справу з дуже серйозним, кваліфікованим, професійним опонентом. На жаль, мусимо підкреслювати, що діють вони достатньо професійно. Потрібно віддати належне — гарний рівень підготовки, знання тактики, практика — достатньо висока. Ці люди вже бували у багатьох гарячих точках. Там все непросто...» — констатував В. Крутов.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 18.04.2014 > Тема "Крим - наш дім"