Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРАКТИКУ БОРОТЬБИ З КНИГАМИ РОС╤ЯНИ ЗАПОЗИЧИЛИ В НАЦИСТСЬКО╥ Н╤МЕЧЧИНИ
У Криму загарбники роз╕слали вказ╕вки прибрати з б╕бл╕отек книги про Голодомор та кримських...


ПРИМУСОВО «МОБ╤Л╤ЗОВАНИХ» ДО РОСАРМ╤╥ КРИМЧАН МОЖУТЬ ЗВ╤ЛЬНИТИ В╤Д В╤ДПОВ╤ДАЛЬНОСТ╤
Наявн╕сть доказ╕в, що в╕дносно особи зд╕йснювався примус, може бути п╕дставою для непритягнення...


ОКУПАНТИ ОКОПУЮТЬСЯ
У Криму рос╕яни звели ще понад 100 к╕лометр╕в фортиф╕кац╕й на узбережж╕ Чорного моря…


"ДОВГИЙ НЕПТУН": У ЗСУ АНОНСУВАЛИ НОВ╤ "СЮРПРИЗИ" ДЛЯ ОКУПАНТ╤В В КРИМУ
Кожен в╕йськовий корабель Рос╕╖ залиша╓ться для укра╖нських в╕йськ лег╕тимною ц╕ллю…


ЖОДНИХ ПЕРЕМОВИН ╤З РОС╤╢Ю ПРО СТАТУС КРИМУ БУТИ НЕ МОЖЕ
Зв╕сно, Крим ╓ складовою частиною Укра╖нсько╖ держави, тому жодних перемовин з РФ щодо його...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2014 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 04.04.2014
«УМОМ РОССИЮ НЕ ПОНЯТЬ…»

Коли наставав момент переведення стр╕лок годинник╕в ╕з зимового часу на л╕тн╕й ╕ навпаки, щоразу в Укра╖н╕ розгорталися дискус╕╖: чи виправдана м╕зерна економ╕я електроенерг╕╖, зважаючи на той стрес, якого завда╓ться людському орган╕змов╕, особливо дитячому, що мусить пристосовуватися до зм╕н у граф╕ку життя. Обговорювався також стан тваринництва, адже до╖ння кор╕в тепер зм╕щувалося на годину, ╕ вони теж бол╕сно до цього звикали.
Сьогодн╕ все по-╕ншому. Переведення стр╕лок годинник╕в на московський час (а це одразу дв╕ години!) кримськими пол╕тиками було перетворено на велике свято з народними гуляннями та розмахуванням рос╕йськими прапорами. ╤ н╕хто жодним словом не згадав н╕ про д╕тей, н╕ про кор╕в, хоча ╕ вистрибнув Крим далеко з╕ свого часового поясу.
Отже, не залиша╓ться н╕чого ╕ншого, як звикати до того, що р╕шення влади обговоренню не п╕длягають, ╕ д╕литися враженнями в╕д них можна лише вдома ╕, як за радянських час╕в, бажано, п╕д ковдрою. Зважаючи на рос╕йськ╕ телев╕з╕йн╕ новини ╕ анал╕тику, сьогодн╕ так живе вся Рос╕я.
Сутт╓во, що внутр╕шн╕м проблемам рос╕йськими ЗМ╤ уваги практично не прид╕ля╓ться (можливо, тому що ╖х просто «нема╓»?) ╕ розмова пост╕йно точиться навколо Укра╖ни. До реч╕, про д╕йсн╕ под╕╖ на наш╕й Батьк╕вщин╕ з них дов╕датися важко, проте легко навчитися методам, з допомогою яких можна будь-кому ╕ будь-чому створити р╕зко негативний ╕м╕дж. ╤ тут не обов’язково дотримуватися н╕ м╕ри, н╕ такту: не звиклий думати та анал╕зувати народ проковтне все ╕ буде виконувати саме ту програму, яка заклада╓ться в його м╕зки.
А приклади – на поверхн╕. Ще недавно Юл╕я Тимошенко була для Рос╕╖ ╓диним можливим партнером в якост╕ укра╖нського президента. Ще б пак, укладену нею газову угоду можна вважати одн╕╓ю ╕з першопричин переддефолтного стану Укра╖ни ╕ нав╕ть втрати нею Криму, бо задля зниження ц╕ни на газ тут, зокрема, було подовжено терм╕н перебування рос╕йського флоту. ╤ ось ця ж╕ночка, з якою так легко домовлятися на свою користь, н╕бито заявила в розмов╕ з «однопарт╕йцем» Нестором Шуфр╕чом (нюанси – у виконанн╕ рос╕йських ЗМ╤), що готова залишити в╕д Рос╕╖ випалене м╕сце. ╤ хоча такою була (або не була) лише п╕дслухана телефонна розмова, «лед╕ Ю» одержала у в╕дпов╕дь по повн╕й програм╕ ╕ на увесь св╕т. З’явився нав╕ть скоросп╕лий ф╕льм, присвячений ╖╖ житт╓д╕яльност╕, з красномовною назвою «Принцесса у параши». Не входячи до числа фанат╕в пан╕ Тимошенко, я в╕дкинула вс╕ справи в над╕╖ б╕льше дов╕датися про ╖╖ особист╕сть. Та одразу ж, коли прозвучала пряма мова (укра╖нська), почула специф╕чний переклад, де зам╕сть слова «перераховано», вже вистрелило в еф╕р слово «украдено». Одразу ж отямилась: це ж зовс╕м не укра╖нська мед╕йна д╕йсн╕сть!
А ось як ╕нтерпретуються слова Арсена Авакова, який не потребу╓ перекладу, бо говорить рос╕йською мовою. М╕н╕стр внутр╕шн╕х справ закида╓ озбро╓ним угрупованням радикал╕в, що так Укра╖на може перетворитися ╕ на Сомал╕. Трохи п╕зн╕ше вже луна╓: «Арсен Аваков признал, что Украина превращается в Сомали». Слова н╕бито ╕ схож╕, але зм╕ст р╕зний. Все одно якщо мати, виховуючи дитину, закричить в серцях: «Не будеш навчатися, виростеш дурником!», а сус╕дка передасть дал╕, н╕бито мати визнала, що дитина в не╖ ста╓ дурником.
А ск╕льки раз╕в (десятки!) ╕люстрац╕╓ю до р╕зних под╕й слугували показан╕ укра╖нським ТБ кадри, де Олександр Музичко хапа╓ за ком╕р прокурора. ╤ вони п╕дтверджували вже «б╓спр╓д╓л» та бандитизм, з яким н╕бито стика╓ться кожен укра╖нець ╕ на кожному кроц╕. А висновок зрозум╕лий: аби врятуватися, треба проводити референдум ╕ при╓днуватися до Рос╕╖, яка, до реч╕, ╓дина «бажа╓ Укра╖н╕ добра» (цитата).
Це – переважно почуте ╕ побачене п╕д час «марафону» по рос╕йських телеканалах (вс╕ укра╖нськ╕ вимкнено), бо переглядати передач╕ не кожному дозволя╓ здоров’я, це все одно, що слухати, як оббр╕хують ╕ паплюжать твою мат╕р.
То чим же завинила «молодша» сестра перед «старшою»? «Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать!» — зда╓ться, саме про це — в╕дом╕ слова рос╕йського байкаря Крилова. Тим б╕льше, «умом Россию не понять», що насправд╕ вона не голодна ╕ не холодна. Можливо, не г╕рше житиметься матер╕ально ╕ кримчанам п╕д ╖╖ оп╕кою, бо до п╕вострова прикут╕ сьогодн╕ погляди п╕вденно-сх╕дно╖ Укра╖ни, яка може успадкувати або не успадкувати кримський приклад.
А поки що зарплати, вклади та ╕нш╕ операц╕╖ в кримських банках заморожено, бо Крим – ╕ноземна територ╕я. З ╕ншого боку, — не така вже й ╕ноземна, бо масово зн╕маються грош╕ з рахунк╕в моб╕льних телефон╕в ки╖вських оператор╕в, а пояснення – рядком, що б╕жить: «На нац╕ональну гвард╕ю». Думаю, торкнеться кримчан ╕ сутт╓ве п╕двищення тариф╕в на св╕тло, адже електроенерг╕я надходить з материково╖ Укра╖ни.
Вимоги МВФ до Укра╖ни виявилися ще жорстк╕шими, н╕ж можна було оч╕кувати: це подальше п╕двищення пенс╕йного в╕ку (для ж╕нок – 63 роки, для чолов╕к╕в – 64), п╕двищення ц╕ни на газ ╕ св╕тло (на останн╓ — наполовину) з подальшим зростанням, замороження вс╕х соц╕альних програм, зарплат ╕ пенс╕й, в╕дм╕на безкоштовних об╕д╕в для школяр╕в та л╕к╕в для хворих (яких, до реч╕, для звичайних укра╖нц╕в н╕коли ╕ не було).
При цьому над╕й на п╕дйом укра╖нсько╖ економ╕ки небагато – для цього потр╕бн╕, як м╕н╕мум, структурн╕ зм╕ни, як╕ можуть запроваджуватися лише людьми з ╕ншим св╕тобаченням, котр╕ не мають двох з половиною м╕льйон╕в гривень, аби взяти участь у президентських перегонах, та ╕ у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни практично не присутн╕. Вважаю, що за господарювання в кра╖н╕ мають в╕дпов╕дати не лише президент та представники його владно╖ вертикал╕, але ╕ вс╕, захищен╕ ╕мун╕тетом та високими зарплатами, хто, зг╕дно з╕ сво╖ми посадами, м╕г би впливати на х╕д под╕й. Це вони вс╕ залишають сьогодн╕ людей без засоб╕в для ╕снування, а кримських укра╖нц╕в – ще й без Батьк╕вщини. Але, як завжди, не в╕дпов╕в н╕хто ╕ не в╕дпов╕сть. Бо вузький св╕т лише для злидар╕в, а для багат╕╖в – безмежний. ╤ т╕льки нев╕дворотн╕сть в╕дпов╕дальност╕ могла б дати шанс на очищення.
Не випадково саме цей критичний момент обрала для вт╕лення сво╖х план╕в «старша» родичка. А ще – до д╕й п╕дштовхнуло зростання нац╕онально╖ самосв╕домост╕ укра╖нц╕в, що в╕дбулося завдяки Майдану. Чому його так бо╖ться Рос╕я, чому кожна людина, яка любить свою Батьк╕вщину, для рос╕йсько╖ влади – «бандер╕вець», «нац╕онал╕ст» ╕ «фашист»? Чому при в’╖зд╕ до Криму ╕деолог╕чно накачан╕ добровольц╕ задирають людям рукави в пошуках татуювання у вигляд╕ сл╕в «Правий сектор», н╕бито патр╕отично налаштован╕ громадяни не можуть залишатися не «п╕дписаними»? Та тому, що чим ближче укра╖нц╕ до усв╕домлення власно╖ ╕дентичност╕, чим б╕льше вони люблять свою Батьк╕вщину, тим важче вдягнути на них ярмо, приманити п╕двищеними пенс╕ями та зарплатами. Зв╕дси – ╕ намагання скомпрометувати патр╕отичн╕ почуття укра╖нц╕в, як╕ не викликають протесту з боку представник╕в ╕нших народ╕в, що не стають при цьому н╕ нацистами, н╕ фашистами.
Ще одна небезпека Майдану для Рос╕╖ ц╕лком зрозум╕ла, варто лише уявити, що под╕бне почне в╕дбуватися також на ╖╖ територ╕╖ ╕ змете владу та порушить державн╕ усто╖. Хоча не думаю, що ця загроза ╓ сьогодн╕ реальною – Рос╕йська Федерац╕я ма╓ добре вишколений народ з╕ ст╕йким ╕мун╕тетом до в╕русу в╕льнодумства. Цей народ н╕коли не був гнаним, ╕ нав╕ть придушений морально знаходив вих╕д сво╓му потенц╕алу в агресивних проявах. Й те, що ми чу╓мо з вуст Володимира Жириновського, вважаючи його особою трохи не в соб╕, фактично в╕дпов╕да╓ настроям б╕льшост╕ рос╕ян. ╤накше б не представляв в╕н рос╕йський народ у Державн╕й Дум╕ вже понад 20 рок╕в.
Чи просто ╕нтегруватися в таке сусп╕льство людям, як╕ формувалися на ╕деалах гуман╕зму, толерантност╕, добросус╕дства? В рос╕йському телееф╕р╕ ще жодного разу я не чула сл╕в н╕ про вза╓моповагу, н╕ про нац╕ональну злагоду, на яких, власне, будувалося шк╕льне навчання в нашому багатонац╕ональному Криму. Кер╕вництво шк╕л перебудувалося швидко: воно т╕шиться об╕цянками високих зарплат та дивовижним «порятунком» в╕д «Правого сектора». А як же д╕ти? Чи просто буде звикнути, особливо учням укра╖нських клас╕в, до того, що ╖хня кохана Батьк╕вщина, про яку вони ще вчора читали в╕рш╕ та сп╕вали п╕сн╕, — це «бандитська», «фашистська», «бандер╕вська» чужина? Хот╕лося б в╕рити, що перех╕д до нового св╕тосприйняття не дуже скал╕чить ╖хн╕ душ╕. Або хоча б трохи компенсу╓ться п╕двищеними можливостями, як╕ здатна забезпечити багатша кра╖на.
А те, що плавного переходу до ╕нших методик виховання не станеться, вже зрозум╕ло. В Криму не в╕дбулися н╕ заходи, запланован╕ до 200-р╕ччя з для народження Тараса Шевченка, н╕ щор╕чний конкурс «Змагаймось за нове життя!», присвячений Лес╕ Укра╖нц╕, роботи до якого готувалися д╕тьми впродовж року. Чула, н╕бито б╕л-борди «Вместе с Россией» робилися за кошти, що збиралися школярами ус╕х шк╕л з метою нагадати кримчанам про визначну Шевченк╕вську дату. У всякому раз╕, грош╕ було з╕брано, а б╕л-борди в╕дпов╕дного зм╕сту не з’явилися. В укра╖номовних класах б╕льше не плану╓ться жодного заходу, пов’язаного з Укра╖ною, а вчител╕ стурбован╕ лише тим, як зберегти викладацьку роботу.
Але ╓ й так╕, кому непросто змиритися ╕з реальн╕стю. Вони чекають, що раптом щось зм╕ниться, як чекали укра╖нськ╕ вояки, в╕рн╕ присяз╕, в заблокованих в╕йськових частинах. Сьогодн╕ перед нами ус╕ма сто╖ть дуже непростий виб╕р, ╕, щоб його зробити по сов╕ст╕, треба, аби нас не лише взяла до свого складу Рос╕йська Федерац╕я, але й оф╕ц╕йно в╕дмовилася в╕д нас Укра╖на, якщо вона д╕йсно до цього готова ╕ не бачить ╕нших вар╕ант╕в. Але коли вже така ╖╖ ласка ╕ можливост╕, нехай подба╓ не лише про президентськ╕ вибори, а й про свою нац╕ональну меншину у склад╕ ╕ншо╖ держави. Бо ми любимо ╖╖ ╕ заслугову╓мо хоча б на якусь визначен╕сть та м╕н╕мальну турботу.
Тож будемо вчитися мовчати, не збиратися б╕льше трьох ╕ тихо заздрити чистокровному рос╕янину, укра╖нському нац╕онал╕сту, вояков╕ Повстансько╖ арм╕╖ Володимиру Чермошенцеву, який наважився у сво╖ 88 рок╕в розпрощатися з Кримом ╕ ви╖хати до Тернополя, в т╕ кра╖, де в╕чним сном поснули п╕д березами його бойов╕ друз╕. Але як в╕д╕рватися в╕д кор╕ння, якщо нав╕ть р╕дн╕ та близьк╕ покояться тут, у кримськ╕й земл╕, ╕, наближаючись до к╕нця, ти вже не готовий розпочати все спочатку?
Щоб поговорити про це, почали збиратися укра╖нц╕ в редакц╕╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Люди спантеличен╕, розгублен╕, налякан╕ недавн╕ми викраденнями укра╖нських актив╕ст╕в, яких мордували близько двох тижн╕в. До реч╕, обличчя одного з них днями промайнуло на телеекран╕ з глузливими, образливими коментарями, як свого часу говорилося ╕ про «╓дину подряпину» на обличч╕ автомайдан╕вця, нин╕ м╕н╕стра Дмитра Булатова. То що ╓ важлив╕шим за людськ╕ життя, б╕ль, страх, страждання, в╕дчай? Як╕ так╕ «висок╕» ╕деали можуть змусити п╕днятися над ус╕м цим ╕ в ╕м’я чого? Великий рос╕йський письменник Фед╕р Досто╓вський вважав, що у св╕т╕ нема╓ н╕чого, вартого нав╕ть одн╕╓╖ дитячо╖ сльози. Не шану╓те Шевченка, шануйте сво╖х в╕домих пращур╕в, бо сльози – це те ж саме кам╕ння, що може лягти на чи╓сь зле серце.

Тамара ФЕДОРЕНКО

«Св╕тличани» у «Св╕тлиц╕»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2014 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13067

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков