"Кримська Свiтлиця" > #25 за 21.06.2013 > Тема "Резонанс"
#25 за 21.06.2013
«БАНДУРА НЕ ПРОДА╢ТЬСЯ!»
Доборолась Укра╖на До самого краю. Г╕рше ляха сво╖ д╕ти ╥╖ розпинають... Тарас Шевченко, «Кобзар»
1964 р╕к, Ялта. На п╕вденний берег Криму за негласним дорученням Сп╕лки кобзар╕в для досл╕дницько-просв╕тницько╖ д╕яльност╕ пере╖жджа╓ на пост╕йне проживання бандурист Олекс╕й Федорович Нирко. Адже Крим та Кубань (яку теж досл╕джував Олекс╕й Нирко) безславно здали сво╖ позиц╕╖ рос╕янам... Хто згада╓ про життя ╕ невтомну працю кобзар╕в, майстр╕в бандур, актор╕в укра╖нських театральних труп Криму ╕ Кубан╕? Саме ╖хню д╕яльн╕сть узявся досл╕джувати Олекс╕й Нирко. Це був пошук утрачених ╕ забутих скарб╕в. Усе життя, здоров’я, кошти, певною м╕рою ╕ с╕м’я були покладен╕ на в╕втар Батьк╕вщини. Понад сорок довгих рок╕в кожна мить до останнього подиху була присвячена Укра╖н╕. Р╕к за роком, слово до слова, ╕нструмент до ╕нструмента… Так було створено арх╕в та ╓диний у св╕т╕ приватний музей Криму та Кубан╕, який нал╕чував 24 «давн╕ бандури кустарного виготовлення», а також найр╕зноман╕тн╕ш╕ документи та матер╕али про кобзарство. У колекц╕╖ – й окрем╕ детал╕ бандур, ╕нструменти, якими робили бандури, ун╕кальн╕ св╕тлини, листування, книги, ем╕грац╕йн╕ журнали з в╕домостями про майстр╕в та бандурист╕в, спогади. Музей м╕стився в каб╕нет╕ викладача Кримського гуман╕тарного ╕нституту Олекс╕я Нирка. ╤ от Митця не стало. Прощання в╕дбулося в ╕нститут╕. Т╕ло винесли… А на другий день винесли все з каб╕нету-музею, так би мовити, до ╕ншого корпусу ╕нституту – за згодою ╕ п╕д кер╕вництвом ректора... Родин╕ не повернули нав╕ть приватно╖ б╕бл╕отеки. Натом╕сть пок╕йного звинуватили у крад╕жц╕ книг з ╕нститутсько╖ б╕бл╕отеки! Ус╕ма способами ректор намагався в╕д╕брати у с╕м’╖ безц╕нний рукописний арх╕в Олекс╕я Нирка, зд╕йснюючи тиск на старшу доньку Олекс╕я Федоровича Оксану, яка на той момент навчалася в КГУ ╕ була ваг╕тною. А можливост╕ «впливати» були, адже в╕н не т╕льки ректор КГУ, але й депутат м╕ськради Ялти в╕д Парт╕╖ рег╕он╕в та почесний громадянин Ялти! Тож коли дружина пок╕йного Неон╕ла Леонт╕╖вна прийшла за нотами для роботи з молодшою капелою «Кримськ╕ прол╕ски», ╖╖ випхали в двер╕. А чого церемонитися?! У тяжкий пер╕од, коли родина пережила величезну втрату, ╖й довелося стати св╕дком знеславлення ╕мен╕ Олекс╕я Федоровича, знищення набутк╕в його кроп╕тко╖ багатор╕чно╖ прац╕. Неначе передчуваючи лихе, Олекс╕й Федорович, який н╕коли не дов╕ряв ректору, напередодн╕ смерт╕ передав до експозиц╕╖ музею Лес╕ Укра╖нки (музей в╕дкрито з ╕н╕ц╕ативи Оксани Нирко) б╕льшу частину бандур, а рукописний арх╕в перен╕с додому. 2012 р╕к. В╕д трет╕х ос╕б д╕зна╓мося, що приватна с╕мейна колекц╕я бандур, яка експонувалася с╕м рок╕в у музе╖ Лес╕ Укра╖нки, без погодження з власниками... перевезена на експонування в КГУ. Оф╕ц╕йний прив╕д: проведення в ╕нститут╕ науково╖ конференц╕╖ з нагоди 135-╖ р╕чниц╕ Гната Хоткевича. Але конференц╕я так ╕ не в╕дбулася. Нав╕ть про нам╕ри ╖╖ провести не було ╕нформац╕╖ на оф╕ц╕йному сайт╕ ╕нституту. Родина звернулася до правоохоронних орган╕в, як╕ 28 листопада 2012 р. порушили крим╕нальну справу за статтею про самоуправство. Але що реально зроблено для в╕дновлення законност╕?! Тим часом 30 грудня 2012 року сплив терм╕н договору. А старовинн╕ ╕нструменти продовжують залишатися в ╕нститут╕! Ус╕ ц╕ м╕сяц╕ бандури в ╕нститут╕ не експонувалися. Власник╕в колекц╕╖ – родину Олекс╕я Нирка – жодного разу до не╖ не допустили, щоб т╕ могли переконатися, що бандури збер╕гаються в належних умовах. Справа вже п╕вроку лежить на полиц╕ без руху, хоча в╕дом╕ ╕мена винних та м╕сцезнаходження бандур. Про ╖хню долю ми вже давно не ма╓мо жодно╖ зв╕стки. Можливо, ╕нструменти тишком-нишком розпродаються?! Так гине нац╕ональна спадщина на 22-му роц╕ Незалежност╕! Чи заради цього Олекс╕й Нирко протягом сорока рок╕в в╕дшуковував, ретельно реставрував ╕ збер╕гав ╖х?! Невже це ╕ ╓ «в╕нець» прац╕ всього його життя?! Зак╕нчу св╕й лист фрагментом з книги Олекс╕я Нирка «Кобзарство Криму та Кубан╕»: «Л╕тн╕й бандурист злегка доторкнувся долонею до корпуса ╕нструмента ╕ його погляд ковзнув повз сп╕вбес╕дника вдалину. Т╕нь задуми майнула по його обличчю... В. Кулинич раптом зрозум╕в, що цей козарлюга не торгу╓ бандурою н╕ в прямому, н╕ в переносному значенн╕ цього слова. Бандуру в╕н може залишити в спадок нащадкам, як╕ продовжать його справу, сво╖м синам, онукам або кращому сво╓му учнев╕; бандуру в╕н може подарувати в музей; в╕н може запов╕сти покласти ╖╖ соб╕ на могилу, але продати?! Вона не прода╓ться, як пов╕тря, як р╕дна мова, як Укра╖на!».
Мирослава НИРКО Ялта – Ки╖в nezboryma-naciya.org.ua
ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 21.06.2013 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11937
|