Версiя для друку Обговорити в форумi

Будні солдатські

Свинцеве небо і поривчастий вітер не віщували нічого доброго. «Аби до дощу встигнути...», — майор Володимир Баранюк відігнав застережливі думки, віддаючи останні накази морським піхотинцям. Водії і техніки швидко перевіряли камуфльовані броньовані машини, що вишикувались в парку однієї з найпідготовленіших військових частин ВМС України – окремого батальйону морської піхоти. Попереду — багатокілометровий марш і розміщення в полігонних казармах Чорноморського тренувального центру морської піхоти...
— Жвавіше, хлопці! — до водіїв вийшов також командир частини підполковник Дмитро Делятицький. Стрілка командирського годинника відраховувала останні хвилини до старту БТРів. «Завтра буде про що доповідати командувачу ВМС на нараді в Севастополі», — з гордістю офіцер оглянув юнаків, що виструнчилися для отримання наказу на марш.
Військові інспектори завершили перевірку техніки і оформлення документів. Короткий інструктаж — і команда «До машин!» зрушила колону з місця. Запахло соляркою і мастилом…
БТР Володимира Баранюка повів колону. Ось вже й швидкісні цивільні автівки намагаються притиснутися до броньованих велетнів. За всім треба пильнувати! А скільки за майже два десятки років бездоганної служби пройдено тих доріг – тисячі й тисячі кілометрів. Не лише рідною Україною, але й просторами Чехії, Англії і навіть гірської Шотландії довелося поїздити. Ось і сьогодні до цього пробігу додадуться ще 40 кілометрів кримських доріг.
Головне — готується добра зміна. Лише днями десяток водіїв-строковиків осіннього призову побажали залишитися на контракт. Хлопці з різних куточків України. Є з Донеччини, Дніпропетровщини, Криму. Дехто для контракту вже навіть пройшов військово-лікарську комісію. Є зовсім непогані спеціалісти — як-от 18-річний Едуард Гевак з Хмельниччини. Підготуємо молодих матросів – призовників минулорічної осені і молодих контрактників, а потім — на міжнародні навчання…
З Едуардом Геваком вдалося поспілкуватися ще перед маршем біля машини:
— Ніколи не сподівався, що служба в армії для мене стане дорогою у життя. Коли йшов до війська, думав, що відслужу і буду далі займатися улюбленою справою на СТО, — усміхнувся юнак. – А тут крім хорошої заробітної платні є ще й можливість вчитися. Тим більше, військова професія завжди в пошані.
З такою думкою погоджується й досвідчений контрактник — командир відділення десантно-штурмової роти Сергій Руденко, який щодня передає свій досвід та навчає молодих матросів:
— Які плюси чи мінуси контрактної служби? Ось я, наприклад, людина сімейна, є дитина, зараз отримую чотири з половиною тисячі гривень. Неодноразово був за кордоном на міжнародних навчаннях. А ще для мене важлива військова романтика – зокрема, стрибки з парашутом. Крім того, в родині у мене є військові. Тому я й вибрав морську піхоту, – каже Сергій. — Але хто думає, що в армії легко, – це не для нього. Сьогодні до нас щодня приходять звичайні хлопці. Вони — не спортсмени, але в них є бажання служити. І ми даємо можливість їм самовдосконалюватися. Кожного дня — заняття з фізичної підготовки. Якщо людина живе одна, то три тисячі гривень, безкоштовне житло і харчування – для початку цілком достатньо. Це краще, ніж зараз деякі пропозиції «на гражданці». Це я знаю точно.
І справді, з підвищенням грошового забезпечення молодь все частіше розглядає військову службу не як повинність, а як серйозну професію, міцний фундамент для своєї родини. Сьогодні в морській піхоті двері відкриті для кожного. Є тяга до романтики неба – будь ласка, тебе чекають в десантно-штурмових і розвідувальних підрозділах, хочеш у морський десант – є роти морської піхоти, інженери знайдуть себе в інженерно-саперному підрозділі, зв’язківці — у взводі зв’язку. Вакансій меншає, але поки що місця є.
Саме чималий досвід офіцерів, сержантів, серйозна матеріально-технічна база послужили визначальним чинником і для проходження програми допідготовки водіїв і з інших частин ВМС України на базі морської піхоти. Тут вчаться юнаки з Перевального та Севастополя. І, як вважає заступник командира батальйону морської піхоти з озброєння майор Олександр Понятов, головне – подальша безаварійна експлуатація техніки. А для успішного навчання завжди знаходяться і нові підходи, і нові форми проведення занять, як, наприклад, спільно з місцевою автошколою на базі Товариства сприяння обороні України. І вже зовсім скоро молоді «чорні берети» отримають впевнені навички водіння броньованої та автомобільної техніки в умовах полігона.
…З асфальтної дороги БТРи з’їхали на ґрунтову Чорноморського тренувального центру. Почало розвиднюватися. Володимир Баранюк повів колону далі, а журналістському медіа-десанту час було прощатися. Незабаром тільки глибока колія нагадувала про те, що тут щойно пройшла маршем грізна техніка. А на думку спало, що така вже військова служба – від погоди вона не залежить. А тим більше у морських піхотинців, яким підкорюються усі земні стихії. Недарма вони завжди на висоті.

Руслан СЕМЕНЮК
Регіональний медіа-центр Міністерства оборони України
Фото автора

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #8 за 22.02.2013 > Тема "З потоку життя"