Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3708)
З потоку життя (6918)
Душі криниця (3714)
Українці мої... (1513)
Резонанс (1616)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1757)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Р╤ЧНИЦЯ РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤: АКТИВ╤СТИ ЗД╤ЙСНИЛИ АВТОМАРШ "МАЙДАН - ФЕОФАН╤Я" ╤ ПЕРЕДАЛИ ЗЕЛЕНСЬКОМУ НИЗКУ ВИМОГ
У Ки╓в╕ з нагоди 7-о╖ р╕чниц╕ початку Революц╕╖ г╕дност╕ в╕дбувся автомарш "Майдан - Феофан╕я"....


ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ: ДАН╤ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ
За п╕дсумками мон╕торингу порушення прав людини в Криму за дев'ять м╕сяц╕в 2020 року...


ЗАЗОМБОВАН╤СТЬ
Один м╕й знайомий рос╕янин родом ╕з Мурманська ще замолоду одружився з укра╖нкою ╕ оселився в...


ДО РОЗШИРЕНИХ САНКЦ╤Й ╢С ЗА КЕРЧЕНСЬКИЙ М╤СТ ДОЛУЧИЛИСЯ ЩЕ ЧОТИРИ КРА╥НИ
Ран╕ше Велика Британ╕я ╕ Швейцар╕я долучилися до р╕шення ╢С, також вв╕вши зазначених ос╕б в...


В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ РОЗПОВ╤ЛИ, СК╤ЛЬКИ ЗАЛИШИЛОСЯ ВОДИ У ВОДОСХОВИЩАХ С╤МФЕРОПОЛЯ
Глибина посухи, яка прийшла в окупований Крим, перевершила вс╕ оч╕кування.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 11.05.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 11.05.2012
МОВА ВИВ╤СОК

Мова про мову

ВСЕУКРА╥НСЬКЕ ДОСЛ╤ДЖЕННЯ «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤»
(Продовження. Поч. у № 17)

Одномовними ╓ лише рос╕йськ╕ вив╕ски. Таких, д╕йсно, багато. А укра╖нську без близького сус╕дства з рос╕йською кримчани поки що не готов╕ сприймати. Тому йде з перекладом не лише актуальна для при╖жджих вив╕ска «Обм╕н валют», але й багато ╕нших назв, скаж╕мо:
«Кафе «Смачно» / Вместе вкуснее».
«Одежда до 76 размера / Одяг для пишно╖ краси».
«Магазин бытовой техники «Добробут».
Це я поки що розпов╕даю про С╕мферополь. Але те саме ╕ в Севастопол╕:
«Хлебушек». Ки╖вськ╕ нап╕вфабрикати».
«Золотой век». Ювел╕рний завод».
«Мебл╕ «Прогрес» / Мебель».
«Все, що потр╕бно в школ╕. Товары для творчества».
«Азовские колбасы / Азовськ╕ ковбаси».
Отже, севастопольц╕в можна прив╕тати? З одного боку, так, зрушення ╓. Але нав╕ть таких двомовних вив╕сок там буде менше п’яти в╕дсотк╕в. Ст╕льки ж у малих м╕стах та селищах. Наприклад: «Ломбард. Одалживаем деньги / Позича╓мо грош╕» (Феодос╕я), «Торговельний д╕м «Виктория» / Торговый дом» (це в сел╕ Кизил╕вка, що на трас╕ С╕мферополь – Феодос╕я).
*     *     *
Рок╕в п’ятнадцять тому, сп╕лкуючись з кримськими татарами, я активно пропагував думку: а що як нам об’╓днати сво╖ зусилля? Адже ми могли б разом добиватися зб╕льшення к╕лькост╕ вив╕сок укра╖нською ╕ кримськотатарською мовами! Зокрема, розмовляв з людьми, як╕ в╕дкривали кав’ярн╕ в кримськотатарському нац╕ональному стил╕. Рекомендував використовувати ╕ укра╖нську мову. На жаль, аг╕тац╕я не принесла плод╕в, — мо╖ знайом╕ зупинилися на рос╕йсько-кримськотатарськ╕й двомовност╕. Чому про╕гнорували укра╖нську? Пояснили це тим, що ця мова в Криму не дуже поширена ╕ тому… «щоб не дратувати рос╕йськомовне населення»… Все зрозум╕ло. Шанс активно╖ сп╕впрац╕ тод╕ було втрачено. Дивно т╕льки, що тепер кримськ╕ татари активно тиснуть на Ки╖в, аби в╕н почав рятувати кримськотатарську мову. Але ж ╕ у столичних чиновник╕в може бути той же аргумент: «Мова в Криму не надто поширена, ╕ тому… щоб не дратувати рос╕йськомовне населення…»
╤ все ж кримськотатарська присутн╕сть в АРК ста╓ пом╕тн╕шою. Н╕чний Судак порадував неоновими вогнями нових кримськотатарських вив╕сок: «Deniz», «Dostluk», «Eski yurt» тощо. Трапляються ╕ вив╕ски кирилицею: «Гузель», «Бахчи Эли», «Автомир «Къысмет», дв╕ останн╕ пом╕тив на трас╕ С╕мферополь – Феодос╕я. А в столиц╕ автоном╕╖ – на видному м╕сц╕ ╕ великими л╕терами: «Ozenbash». Трапляються ╕ стил╕зован╕ вив╕ски — п╕д арабську в’язь.
Хоч стаття присвячена вар╕антам двомовност╕, але зрозум╕ло, що в Криму йтиметься про тримовн╕сть. Коли це станеться – судити не беруся. Чим швидше нац╕ональн╕ ел╕ти домовляться м╕ж собою, тим ран╕ше настане гармон╕я.

ДОМОВЛЯТИСЯ КРАЩЕ ВЖЕ ТЕПЕР

Основн╕ нац╕ональн╕ громади в Криму поки що дуже роз’╓днан╕. Укра╖н╕зац╕я в╕дбува╓ться п╕д тиском держави, а не внасл╕док якогось консенсусу. Вл╕тку пом╕тив, що деяк╕ с╕мферопольц╕ зустр╕чали при╖жджих на вокзал╕, тримаючи в руках двосторонн╕ таблички з написами: «Путевки / Пут╕вки», «Отдых / В╕дпочинок», «Комнаты отдыха / К╕мнати в╕дпочинку». Причому тримали ╖х так, що пасажири могли бачити лише рос╕йський текст ╕ аж н╕як не укра╖нський. Зрозум╕ло, що хтось орган╕зував це нововведення, але яка в╕д нього користь, коли укра╖нська все одно ╕гнору╓ться?
 Якось побачив на одному з ринк╕в двомовний напис: «Территория качества / Територ╕я якост╕». Причому рос╕йський напис угор╕, а укра╖нський — п╕д ним. Скаж╕ть, чи багато ╓ в св╕т╕ держав, у яких мова титульно╖ нац╕╖ пост╕йно ╕гнору╓ться або в╕дсува╓ться на другий план? Мабуть, лише Б╕лорусь. Та ще Укра╖на, якщо говорити саме про ╖╖ п╕вденний сх╕д…
Спроби виправити ситуац╕ю наштовхуються на активний оп╕р. Ось що писала «Еженедельная крымская газета»      № 44 за 2009 р╕к: «Государственным языком в Украине является украинский язык. Но Севастополь на то и город-герой, чтобы яростно отстаивать свое право на все русское, что в окрестностях есть. Даже банальная замена дорожных знаков здесь вылилась в серьезный конфликт…»
Автору статт╕ не сподобалося, що на дорожн╕х знаках в Севастопол╕ використову╓ться лише укра╖нська мова. Наводиться аргумент: «В соответствии со статьей 6 Закона Украины «О рекламе», статьей 35 Закона Украины «О языках в Украинской ССР» тексты официальных объявлений, сообщений, плакатов, афиш, рекламы и т. д. выполняются на украинском языке, может быть размещен его перевод на другом языке. (…) Кажется, что может быть проще – напишите рекламу на двух языках и не создавайте никакого конфликта…»
Так ╕ ми про це! Хто ж проти консенсусу? Але якщо роками, десятил╕ттями н╕чого не зм╕ню╓ться, то за справу мусить братися прокуратура. Ось ╕ севастопольська прокуратура постановила: «Устранить нарушение действующего законодательства путем демонтирования незаконно размещенных знаков и рекламных носителей». Дал╕ автор пише: «В течение недели даже банальные дорожные таблички с надписью «Спасибо за чистые обочины» в черте города были заменены их украинским аналогом. Подобные инциденты некоторые считают своей маленькой победой: тот же самый Олег Фомушкин (голова Кримсько╖ орган╕зац╕╖ УНП — С. Л.) назвал решение прокуратуры о запрете размещения рекламных щитов и дорожных указателей на русском языке «победой Украины, украинских патриотических партий и торжеством украинских законов в Севастополе».
Це я цитую все ту ж «Еженедельную крымскую газету». Може, ╖╖ читач╕ ╕ засуджують Олега Фомушк╕на, але «нац╕онально стурбован╕» укра╖нц╕ будуть на його боц╕. Бо ск╕льки ж можна позбавляти титульну нац╕ю права на р╕дну мову? ╤ не треба нас виставляти радикалами. Важко знайти ╕стоту толерантн╕шу, н╕ж укра╖нець. Ось ми бачимо масу вив╕сок, де укра╖нська якщо ╕ використову╓ться, то лише в рол╕ вторинно╖, другорядно╖ мови. ╤ що, це нас драту╓? Та н╕, рад╕╓мо, що хоч у такий спос╕б згадали мову наших д╕д╕в-прад╕д╕в… ╤ я порад╕в, коли в Судаку побачив чи не ╓диний укра╖номовний напис «Св╕жа курочка» п╕д рос╕йським «Свежая курочка». Це явне порушення закону, бо напис державною мовою повинен бути угор╕ та ще й б╕льшими л╕терами, а тут усе з точн╕стю до навпаки. Але ж рад╕╓мо, бо в Судаку укра╖нська мова взагал╕ ╕гнору╓ться!
А взагал╕-то розум╕╓мо, що мовне питання ╓ надто бол╕сним для кримчан. Треба домовлятися. Але як? Де межа компром╕су?
Колись, ще за Кучми (а тод╕шн╕й «гарант» таки трохи займався Кримом!), Ки╖в вимагав в╕д м╕сцевих чиновник╕в довести в╕дсоток в╕зуально╖ ╕нформац╕╖ в АРК до 40 % — укра╖нською, ╕ до 10 % — кримськотатарською мовами. Давно це було… Зв╕сно, ця вказ╕вка так ╕ не була виконана. То чи варто ображатися, що тепер деяк╕ структури (скаж╕мо, Служба автомоб╕льних дор╕г) забувають про рос╕йську мову. Адже укра╖нську так довго ╕гнорували, ╕ н╕чого… «Переборщити» з укра╖нською мовою в Криму дуже важко, бо до омр╕яних 40 % в╕зуально╖ ╕нформац╕╖ укра╖нською ще дуже ╕ дуже далеко. Але я б ╕ на 35 % погодився (п’ять в╕дсотк╕в можна було б перекинути кримським татарам, щоб було 50 %, 35 % ╕ 15 %), аби лише такий розпод╕л прив╕в до консенсусу в АРК. П’ятдесят в╕дсотк╕в для рос╕ян н╕би й мало, бо ╖х на п╕востров╕ 58 %, але ск╕льки, скаж╕ть, в╕зуально╖ ╕нформац╕╖ укра╖нською мовою на Кубан╕? Правильно, нуль ц╕лих ╕ нуль десятих… А було ж там нашого брата в 1918 роц╕ не 58 %, а ц╕лих 70!
Отже, 50 % — цифра ц╕лком прийнятна, вона говоритиме якраз про толерантн╕сть Укра╖ни в мовному питанн╕. ╤ для татар 15 % було б непогано. Адже це б╕льше, н╕ж ╖хня доля в населенн╕ Криму. ╤ це було б сво╓р╕дним визнанням того, що Укра╖на шану╓ ╖хню мову, як мову кор╕нного народу. ╤ населення п╕вострова поступово ╖╖ вивчало б… Тут уже брати-галичани мен╕ закинуть: чи не замало буде — 35 % укра╖нсько╖ в Криму? Х╕ба п╕шли б на таке Польща, Угорщина, Ф╕нлянд╕я? Думаю, що н╕. Але ми — народ з особливим ментал╕тетом, у нас своя ╕стор╕я, сво╖ традиц╕╖… ╤, на жаль, багато негативних рис, як╕ не дають побудувати м╕цну державу. А толерантн╕сть, пом╕ркован╕сть – це якраз непоган╕ риси, вони можуть стати в пригод╕. Попит на толерантн╕сть у Криму буде завжди!
*     *     *
Якщо не вс╕х переконав, то пошлюся на авторитет пол╕тичного оглядача Мустафи Най╓ма, якого зна╓мо по «Свобод╕» Сав╕ка Шустера. Ось що пише в╕н, киянин, у статт╕ «Севастополь – не Украина» («События», 6.11.2009):
«Это очень красивый город. Гордый. И настоящий. В нем мало лукавства. Больше открытости, переходящей в восхищающие искреннего человека грубость и прямоту. Волею судьбы, политиков и истории сейчас это украинский город.
Но. Это украинский город, в котором украинцев называют оккупантами. Это украинский город, в котором украинский флаг называют «грязной тряпкой», а российский триколор с гордостью вывешивают за окна. (…) И мне с трудом верится, что в этом украинском городе найдется хотя бы сотня людей, которые бы при появлении русских танков взялись за оружие, чтобы с гордостью отстоять право называться украинцами.
Но знаете что? Где-то там, далеко в по-настоящему украинском городе Киеве все еще уверены, что этот город действительно украинский. Бред! Этот город называется украинским только потому, что на карте он очерчен географическими границами страны. Все. (…) Можно доказывать с трибун, что этот город украинский, и держать огромный штат сотрудников спецслужб… Можно. Все это можно. Можно даже закрывать глаза на то, что это украинский город, который никогда таким себя не считал.
 Но на все это нет времени. Надо бросать все и спасать безвозвратно ускользающую территорию! Не искоренять русское, не ненавидеть чужое. А жертвовать рейтингами, репутацией и здоровьем, чтобы этот город сам начал называть себя если не украинским, то хотя бы не антиукраинским.
С такой Украиной Украине киевской надо договориться. Заключить социальный договор. И в обмен на принятие украинства предложить не украинский флаг, герб, историю и паспорт, а украинский знак качества уровня жизни. Причем сегодня и сейчас, а не когда-нибудь в составе Евросоюза, а тем более НАТО».
*     *     *
 У словах Мустафи Най╓ма надто багато правди, аби в╕д них просто в╕дмахнутися… Згоден з тим, що домовлятися краще, ан╕ж без к╕нця конфл╕ктувати. З ╕ншого боку, не можна бути пасивним. Потр╕бна наступальн╕сть! Анал╕зуючи мову вив╕сок, можна визначитися ╕з пр╕оритетами. В╕йськов╕ висловилися б по-╕ншому: «Визначити напрямок головного удару».

КИ╥В ╤ ЦЕНТРАЛЬН╤ ОБЛАСТ╤

У роки застою Ки╖в був зрусиф╕кований дощенту, але на мову вив╕сок це не поширювалося – укра╖нськ╕ впевнено переважали. Тепер же ситуац╕я дещо ╕нша: школи ╕ вищ╕ навчальн╕ заклади укра╖н╕зуються, а в╕зуальний прост╕р опанову╓… англ╕йська та ╕нш╕ ╕ноземн╕.
Цю тенденц╕ю заф╕ксував «Перець» ще 31 с╕чня 1997 року. На одн╕й з карикатур чолов╕к ╕ ж╕нка, що при╖хали з села, просять фотографа: «Зроб╕ть нам фото на згадку про перебування в Ки╓в╕…» А в╕н ╖х зн╕ма╓ на фон╕ величезних вив╕сок: «Coca-cola», «Marlboro», «Opel», «Philips», «Oriflame», «Stimorol», «Neskafe» тощо. Г╕пербол╕зац╕я? Та як сказати… В деяких районах Ки╓ва я нарахував лише 40 % укра╖номовних вив╕сок, решта – англ╕йською ╕ рос╕йською. Англ╕йсько╖ нав╕ть б╕льше. Х╕ба у 1991 роц╕ думали, що нам загрожуватиме «англ╕зац╕я»?
Щоправда, така ситуац╕я лише в центр╕, але вона вже насторожу╓… До реч╕, в Одес╕, Дн╕пропетровську, Донецьку ситуац╕я така сама — англ╕йська вит╕сня╓ укра╖нську ╕ рос╕йську. Отже, в╕зуально укра╖нсько╖ в Ки╓в╕ менше, н╕ж було за «сов╓т╕в». ╤ все ж вона переважа╓, загалом в╕дсотк╕в 75-80 буде, це якщо без англ╕йсько╖. Приблизно ст╕льки ж у Черкасах ╕ Черн╕гов╕. У двохсоттисячн╕й Б╕л╕й Церкв╕ укра╖нських вив╕сок понад 80 %, а ось у К╕ровоград╕, який значно п╕вденн╕ше, я нарахував 65 % вив╕сок державною мовою. Це багато чи мало? Якщо пор╕вняти з Ялтою (5 %), С╕мферополем (10-15 %), Донецьком (20 %), Дн╕пропетровськом (40- 45 %), то багато. Якщо з м╕стами Галичини, то мало.
Тепер детальн╕ше про Ки╖в та його околиц╕. Дивно, але й у столиц╕ ста╓ б╕льше двомовних вив╕сок. Укра╖нська найчаст╕ше по╓дну╓ться з рос╕йською або англ╕йською, але бува╓, що з японською, китайською, ╕тал╕йською, н╕мецькою тощо. Ось приклади: «Агентство нерухомост╕ «Благовест». Або ж: «Цветы / Кв╕ти», «Ресторан Мар╕о. Клуб Марио», «Салон краси «Луна». В останньому випадку «Луна» могла б означати ╕ «в╕длуння», але поряд — малюнок М╕сяця. Так що або власники салону не знають укра╖нсько╖, або вважають, що рос╕йською буде красив╕ше. Ех, комплекси наш╕, комплекси…
В район╕ г╕дропарку побачив: «Морозиво «Лакомка». Пригадав, що у Севастопол╕, в сам╕с╕нькому центр╕ м╕ста красувалося: «При (по)жар╕ морозиво «Ласунка». Так що заткнули севастопольц╕ киян за пояс! Щоправда, слова «пожар» в укра╖нськ╕й мов╕ нема╓, зате слово «Ласунка» севастопольц╕ вже вивчили!

Серг╕й ЛАЩЕНКО
(Продовження в наступному номер╕)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 11.05.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10257

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков