Версiя для друку Обговорити в форумi

Напередодні Нового 2012 року Севастопольський художній музей ім. М. Крошицького оголосив конкурс новорічних масок. А 13 січня, перед святкуванням Старого Нового року, авторитетне журі з художників та дизайнерів на чолі з директором Севастопольської художньої школи Олександром Бурцевим підбило підсумки та відзначило найбільш якісні та привабливі роботи.
На конкурс, у якому могли брати участь, як діти, так і дорослі, надійшло понад 100 робіт. З кращих із них фахівці музею зробили виставку. Відвідувачів виставки ознайомлювали з історією появи у суспільному житті карнавалів та їх невід’ємних атрибутів – масок.
Маски виготовляли ще у ранньокласовому суспільстві. Мисливці, надягаючи маски тварин, перемагали страх перед ними та засвідчували свою єдність з природою. 
За античних часів у театрах маски були обов’язковими для акторів. Ще до виникнення театрів актори, задіяні у містеріях, також ховали обличчя під масками. Відомо, що до християнських зимових свят звичай ряження перейшов з періоду язичництва.
Придворні костюмовані бали стали результатом перетворення та продовження народних традицій.
З часом карнавали стали дуже  популярними, оскільки створювали світ, протилежний існуючому. Особливо радів перевдяганню й маскарадам пересічний люд, бо, крім буйства й веселощів, там усі були рівні. Сховавшись за маскою, можна було вчинити те, на що без неї ніколи б не відважився.
У стародавньому Римі костюмовані бали називали сатурналіями. Їх проводили після збирання врожаю на честь бога Сатурна. Впродовж свята скасовувалися всі умовності: кожен веселився на свій смак  і розсуд, ніщо не вважалося занадто сміливим чи, скажімо, ганебним. Навіть рабам можна було, сховавши обличчя під маскою, сидіти за одним столом з хазяїном.
Духом свободи карнавалу особливо захоплювалися мешканці Венеції. Тамтешні костюмовані бали могли тривати більш як півроку.
Католицька церква, долучивши до нової віри дохристиянські традиції, використала давнє свято для підготовки християн до Великого посту перед Великоднем. Звідти й назва carne vale, що в перекладі з італійської означає буквально «прощавай, м’ясо».
Традиція проведення венеціанського карнавалу збереглася й донині.  У ХХ столітті завдяки міжнародному туризму венеціанський карнавал став однією з головних принад не лише міста, а й країни загалом.
Венеціанські маски вирізнялися неабиякою вишуканістю. Їх виготовляли зі шкіри, тканини або за допомогою оригінальної техніки пап’є-маше. Для сучасних костюмованих карнавалів маски виготовляють вручну, оздоблюють сріблом, золотом, біжутерією, стразами тощо.
Два тижні фахівці Севастопольського художнього музею відкривали відвідувачам виставки новорічних масок таємниці костюмованого балу, занурюючи сучасників у чарівний світ давнини, де за кожною маскою ховалася певна інтрига.
А 13 січня авторитетне журі, не називаючи переможців у традиційний спосіб з визначенням місць, відзначило роботи дитячих творчих об’єднань: «Маяк», «Перспектива», «Бригантина», художньої школи при філії Львівської академії мистецтв й, звичайно ж, Севастопольської художньої школи. Найбільше голосів журі було віддано за маски «Арлекіно», «Чорний дракон», «Білі ночі», «Петрушка». Автори відзначених масок отримали цінні подарунки.

Лідія СТЕПКО

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2012 > Тема "Душі криниця"