Версiя для друку Обговорити в форумi

Національний заповідник «Херсонес Таврійський» буде внесено до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури). Про це говорять уже багато років поспіль, проте далі розмов справа не рухалася. А тим часом місто продовжує «наступати» на Херсонес: його забудови вже сягнули кам’яної огорожі й загрожують територіальній цілісності унікальної пам’ятки культури. Нещодавно з’ясувалося, що деякі заповзятливі люди відгороджували кілочками території заповідника й лише втручання правоохоронних органів припинило такі протиправні дії. Надовго чи назавжди, наразі вирішуватиме суд.
Про унікальність Херсонесу Таврійського та роботу в напрямку підготовки номінаційного досьє щодо внесення його до списку об’єктів Всесвітньої спадщини читачам «КС» погодилася розповісти заступник генерального директора з питань науки Лариса Сєдікова.
- Пам’ятки Національного заповідника «Херсонес Таврійський» перебувають у попередньому списку України з 1989 року, проте конкретних заходів, пов’язаних з номінацією, було вжито лише цього року. Відповідні розпорядження про підготовку документів оприлюднено на засіданні Громадської гуманітарної ради під керівництвом Президента України В. Ф. Януковича 22 грудня 2010 року й відображено у Протоколі засідання Кабінету Міністрів від 11 січня 2011 року.
Роботу з підготовки номінаційного досьє проводив колектив Національного заповідника «Херсонес Таврійський» за сприяння Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України.
Важливу роль у підготовці документів відіграли консультації з експертом Євросоюзу, професором Берндтом фон Дростом під час його візиту до Криму в червні поточного року, а також практична допомога заступника директора Інституту класичної археології Техаського університету Адама Рабиновиця.
Зараз завершується робота над Планом управління пам’яткою, який є вагомим додатком до номінаційного досьє. За основу взято документ, опрацьований у 2006 році професором Генрі Кліром — директором Міжнародної ради з питань збереження пам’яток і визначних місць та співробітником Інституту класичної археології Техаського університету в Остині Таїсою Бушнель.
Документ коригується відповідно до сучасного стану пам’ятки. Таким чином, номінаційне досьє практично готове до подання. Для відпрацювання його кінцевого варіанта будуть враховані зауваження всіх відповідних інстанцій.

— У чому унікальність пам’ятки «Херсонес Таврійський», адже руїн античного періоду у світі чимало?
— Поліс і хора Херсонесу Таврійського є унікальними зразками античного архітектурно-технологічного ансамблю, що складається з міста та його сільськогосподарської околиці, сформованого в результаті багатогранної господарської та комерційної діяльності грецьких колоністів IV-III ст. до н. е., що проіснував без суттєвих змін протягом 2000 років. Це — виняткові за станом збереження зразки стародавнього поселення, землекористування та ландшафту, сформованого у специфічних природних умовах південно-західної частини Кримського півострова.
Херсонеське городище — єдиний у Північному Причорномор’ї цілісно збережений зразок археологічних руїн стародавнього міста, яке було важливим політичним та економічним центром регіону за часів грецької колонізації, а також у періоди становлення й занепаду Римської та Візантійської імперій (V ст. до н. е. — XIV ст. н. е). Після зруйнування міста його територія не була заселена, завдяки чому цілісно збереглися рештки фортифікаційних, житлових, господарських та культових споруд, а також міське проектування, виконане за так званою Гіподамовою системою (прямокутна сітка вулиць, схожа на шахову дошку, головні магістралі, забудовані колонадами по всій довжині, та величні ансамблі).
Ділянки хори, що збереглися на території Гераклейського півострова, є фрагментами системно організованої сільськогосподарської околиці міста, поділеної на 408 ділянок у межах 10 тисяч гектарів. Характерною відмінністю Херсонеської хори є її розмежування з використанням проектної моделі архітектора Гіподама Мілетського, що дозволяє говорити про композиційну цілісну забудову й систему землекористування у межах міста та його околиці.
Крім того, Херсонесу Таврійському належить вирішальна роль у поширенні християнства в Південно-Східній Європі, зокрема, на території прадавньої Русі.

— Які критерії внесення пам’ятки до списку ЮНЕСКО?
— Пам’ятка має відображати вплив загальнолюдських цінностей у межах певного періоду часу чи певного району світу на розвиток архітектури, забудову міст або планування ландшафтів.
В античному та середньовічному світі Херсонес Таврійський як давньогрецька колонія і форпост Римської та Візантійської імперій був найвіддаленішою точкою дотику між цивілізаціями Середземномор’я та «варварським» населенням Південно-Східної Європи. На місто, розташоване на перехресті стародавніх торговельних шляхів, впливало розмаїття культур народів, які проживали поруч. Чималий вплив на культуру сусідніх народів протягом 2000 років робив і Херсонес Таврійський. Запозичення херсонеситами елементів варварської культури призвело до створення унікального синкретичного культу в античному пантеоні.
Пам’ятка має бути прикладом типу забудови архітектурного чи технологічного ансамблю або ландшафту, що ілюструє важливий етап розвитку людської історії.
Рештки Херсонесу Таврійського — винятково збережений приклад ансамблю забудови міста, проектування якого було виконане в IV ст. до н. е. за системою Гіподама Мілетського й проіснувало практично в незмінному вигляді аж до занепаду міста у XIII-XIV століттях. На прикладі Херсонеського городища, його прадавньої забудови та археологічних прошарків можна відслідкувати послідовність формування та безперервність діяльності його міської структури й побуту від класичного періоду до Пізнього Середньовіччя.
Пам’ятка повинна являти собою унікальний приклад людського поселення або землекористування, характерного для культури (культур), особливо, якщо вони зазнали незворотних змін.
Сільськогосподарський ландшафт Херсонеської хори, сформований в IV-III ст. до н. е. й зорієнтований переважно на вирощування винограду, є видатним зразком системи розподілу земель античного полісу, здійснюваної в комплексі з міським проектуванням за Гіподамовою системою. Водночас хора Херсонесу Таврійського є винятковим свідченням прадавніх технологій обробки землі, буденного життя мешканців міста, втіленого у численних рештках межових та плантажних стін, вулиць, водопроводів, житлових садиб та оборонних комплексів. Хора Херсонесу Таврійського свідчить про міжчасову та міжкультурну спадкоємність у використанні та розвитку культурного ландшафту з IV ст. до н. е. до XIV ст. н. е.
Пам’ятка має бути безпосередньо чи більшою мірою пов’язана з подіями чи життєвими традиціями, віруваннями, творами літератури і мистецтва, що являють собою світову цінність.
Херсонес Таврійський був безпосередньо пов’язаний з важливими історичними подіями античних та середньовічних цивілізацій, з прадавнім населенням Північного Причорномор’я. Особливо важливою є роль Херсонесу Таврійського у поширенні християнства серед варварських народів Південно-Східної Європи. У Херсонесі в 988 році прийняв хрещення київський князь Володимир, що призвело наприкінці X ст. до прийняття християнства у Давньоруській державі.
Порівнюючи Херсонес з іншими пам’ятками, варто пам’ятати про його особливості.
Важливою відмінністю Херсонесу Таврійського є його цілісність та наявність декількох культурних нашарувань у межах однієї будівельної структури міста. У світі відомі античні міста, побудовані за Гіподамовою системою: Мілет, Пірей, Фурій, Родос, проте багато з них забудовані у Новому часі.
Відомі й приклади спадкоємності в існуванні античних міст Візантійської епохи, проте Херсонес — рідкісний зразок спадкоємності в організації міського простору від античності до Середньовіччя.
Говорячи про Херсонеську хору, можна припуститися думки, що найближчі аналогії можна віднайти в італійському Метапонто, проте розміри, структура та збереженість хори Метапонто значно поступаються Херсонеській.
У списках Всесвітнього спадку перебуває хорватське місто Цареград і його хора. Проте будівлі прадавнього міста забудовані сучасниками. Хора цього міста являє собою збережений прадавній ландшафт, але не має археологічної складової, так рясно представленої у Херсонесі.
Усі перелічені загальнолюдські цінності покликаний захищати, вивчати та популяризувати Національний заповідник «Херсонес Таврійський». Він має бути доступним для усього світового культурного простору.

Записала
Лідія СТЕПКО
м. Севастополь

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #25 за 14.10.2011 > Тема "З потоку життя"