|
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 19.08.2011 > Тема ""Білі плями" історії"
#7 за 19.08.2011
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. СЕРПЕНЬ
26
1757 р. — у Чигирин╕ обрано Гетьманом Укра╖ни ╤вана Виговського.
27
1856 р. — народився ╤ван Франко, укра╖нський письменник, поет, вчений, публ╕цист, перекладач, громадський ╕ пол╕тичний д╕яч.
╤ван Якович переклав укра╖нською мовою твори близько 200 автор╕в ╕з 14 мов та 37 нац╕ональних л╕тератур. Говорячи про просв╕тн╓ значення перекладацько╖ д╕яльност╕, письменник твердить, що переклади твор╕в св╕тово╖ л╕тератури роблять ╖х частиною укра╖нсько╖ культури. Просв╕тню роль переклад╕в Франко розум╕в дуже широко. В╕н вважав, що знання ╕ноземних мов потр╕бне кожн╕й людин╕.
В Укра╖н╕ була вилучена з ужитку низка його твор╕в: “Не пора…”, “Велик╕ роковини”, “Розвивайся ти, високий дубе…”, ╕нш╕ сфальшован╕ чи тенденц╕йно скорочен╕ (передмова до зб╕рки “М╕й ╤змарагд”, “Що таке поступ” та ╕нш╕.
На честь ╤. Франка м╕сто Стан╕слав було перейменовано в ╤вано-Франк╕вськ.
1941 р. — народився Богдан Ступка, укра╖нський актор театру ╕ к╕но, лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖ 1993 року (за головну роль у вистав╕ “Тев’╓-Тевель” за Шолом-Алейхемом). Народний артист УРСР (1980). Народний артист СРСР (1991).
У листопад╕ 2008 року Богдан Ступка одержав нагороду за найкращу чолов╕чу роль на III Римському к╕нофестивал╕ — за головну роль в укра╖нсько-польському ф╕льм╕ “Серце на долон╕” режисера Кшиштофа Занусс╕. П╕д час вручення нагороди актор сказав: “Мр╕╓ю мого життя було, щоб укра╖нська культура стала в╕дома в ц╕лому св╕т╕. Мр╕╖ повинн╕ збуватися, ╕ я щасливий, що маю можлив╕сть сприяти цьому”.
28
День шахтаря.
Свято було оф╕ц╕йно затверджене у СРСР з подач╕ м╕н╕стр╕в вуг╕льно╖ промисловост╕ О. Ф. Засядька ╕ Д. Г. Он╕ко 10 вересня 1947 року.
Сво╓ профес╕йне свято в╕дзначають мужн╕ люди, чия нелегка праця — запорука усп╕шного розвитку економ╕ки. Ця серйозна, небезпечна ╕ почесна профес╕я потребу╓ в╕д людини максимально╖ витримки ╕ самов╕ддач╕, а часто — в╕дваги ╕ справжньо╖ самов╕дданост╕. Прогрес не набагато полегшив ╖хню неймов╕рно важку, ризиковану роботу.
Свято Жнив.
Свято, про яке в╕домо ще з╕ Старого Запов╕ту: “...земля, що п’╓ дощ, який пада╓ часто на не╖, ╕ родить рослини, добр╕ для тих, хто ╖х ╕ вирощу╓, вона благословення в╕д Бога прийма╓...” (╢вр. 6:7). “...╤ свято жнив первоплоду прац╕ тво╓╖, що с╕╓ш на пол╕. ╤ свято збирання при зак╕нченн╕ року, коли ти збира╓ш з поля працю свою...” (╤сх. 23:16). Святку╓ться це свято завжди, починаючи з останньо╖ нед╕л╕ серпня або в останню нед╕лю вересня за р╕шенням церковно╖ громади.
Народилися:
1575 р. — ╢лизавета Гулевич╕вна, сп╕взасновник Ки╖вського братства, монастиря ╕ школи при ньому, яка перетворилася на Ки╓во-Могилянську академ╕ю.
1890 р. — Дмитро Загул, укра╖нський поет-символ╕ст, л╕тературознавець, критик, публ╕цист, перекладач, педагог, громадський д╕яч. Загинув у бiльшовицьких концтаборах на Колим╕ приблизно вл╕тку 1944 р.
Померли:
1921 р. — ки╖вським губЧК розстрiлян╕ поет-романтик Григор╕й Чупринка, ком. УВО, сотник Опоко, сотник ╤ван Андрух та 36 член╕в Укра╖нського Центрального Повстанського Ком╕тету.
1922 р. — у Ки╓в╕ б╕льшовики розстр╕ляли член╕в “Козачо╖ ради”, серед них: сотника Лозовика, Михайла Гудимовича, Настю Гудимович, ╤вана Тарасенка, Мар╕ю Тарасенко, Колом╕йця (разом 82 особи).
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 19.08.2011 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9243
|
СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
ПЕЧАТКИ НАШО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤
РУСЬ – СПАДОК УКРА╥НИ
