"Кримська Свiтлиця" > #1 за 29.07.2011 > Тема "Крим - наш дім"
#1 за 29.07.2011
ДО КРИМСЬКО╥ БУЛАВИ ЩЕ ТРЕБА Й ГОЛОВИ!
Що то за козак, який схвалю╓ знищення Запорозько╖ С╕ч╕ Рос╕╓ю в 1775 роц╕, аг╕ту╓ за надання статусу ╓дино╖ державно╖ в Укра╖н╕ мови – рос╕йськ╕й, перетворення УПЦ в Рос╕йську церкву, не добира╓ сл╕в для образ укра╖нц╕в ╕ кримських татар? Виявля╓ться, ╓ такий соб╕ В╕тал╕й Храмов, який, пере╖хавши у Крим з Рос╕╖, назвався л╕дером кримсько╖ козачо╖ общини «Соболь». Представники «Правозахисного руху Криму», кер╕вництво укра╖нського козацького благод╕йного фонду «Мемор╕ал ╤вана Дмитровича С╕рка», ╕нш╕ демократичн╕ орган╕зац╕╖ п╕вострова й материково╖ Укра╖ни давно в╕дзначили, що заяви цього персонажа численних скандал╕в ╕ провокац╕й, як ╕ загалом пророс╕йськ╕ козацьк╕ орган╕зац╕╖ Криму, значна к╕льк╕сть член╕в яких ╓ громадянами Рос╕╖, п╕дпадають п╕д одразу к╕лька статей Крим╕нального кодексу. Адже «пост╕йно нагн╕таючи пол╕тичну ситуац╕ю, зневажаючи державн╕ символи Укра╖ни, виголошуючи в╕дверто антиукра╖нськ╕ гасла, закликаючи до повалення д╕ючо╖ влади й порушення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни, ц╕ орган╕зац╕╖ в╕дкрито заявляють про те, що вони д╕ють в ╕нтересах Рос╕йсько╖ Федерац╕╖». У зв’язку з цим рада Фонду ╕мен╕ ╤вана С╕рка висловила «глибоку стурбован╕сть д╕яльн╕стю пророс╕йських козачих орган╕зац╕й у Криму» й «р╕шуче засудила ╖х явно спланован╕ провокац╕йн╕ д╕╖, що не мають н╕чого сп╕льного з козацьким патр╕отичним рухом в Укра╖н╕». Оск╕льки Крим багатонац╕ональний ╕ пол╕конфес╕йний рег╕он, то необх╕дно на ц╕ спроби розпалити м╕жнац╕ональну ворожнечу адекватно реагувати громадськост╕ й влад╕. Реагувати в правовому пол╕, бо так╕ заяви загрожують великими б╕дами населенню Криму. Тривалий час н╕як не реагували на в╕дкрито ксенофобську кампан╕ю пророс╕йських радикал╕в кримська влада й правоохоронц╕, хоча правозахисники закликали порушити крим╕нальну справу проти ксенофоба. Справа таки була порушена за фактами його антикримськотатарських, антимусульманських ╕ анти╕удейських виступ╕в. Суд врешт╕ залишив Храмова на вол╕, оштрафувавши на 3 тисяч╕ долар╕в. П╕сля чого ця особа намагалася пройти в парламент в╕д парт╕╖ «Род╕на», почала закликати Ки╖в до вступу в Митний союз й заходилася ставити вже четвертий (!) укл╕нний хрест на в’╖зд╕ до Феодос╕╖ (всупереч закликам митрополита С╕мферопольського ╕ Кримського УПЦ МП Лазаря, без дозволу м╕сцево╖ влади), що, як в╕домо, призвело до чергового резонансного скандалу ╕ втрати ╕м╕джу Криму на злет╕ курортного сезону. ЕКСТРАДИЦ╤Я ДУПЛЕТОМ Нарешт╕ В. Храмову вручили р╕шення про видворення за меж╕ Укра╖ни «за розпалювання м╕жнац╕онально╖ й рел╕г╕йно╖ ворожнеч╕ (п.1 ст. 161 КК)», про що ╓ в╕дпов╕дне р╕шення Центрального районного суду С╕мферополя. Зауважимо, що це трапилося, нарешт╕, в╕дразу ж п╕сля р╕шення Окружного адм╕н╕стративного суду Криму про негайне видворення од╕озного траг╕ком╕чного першого й останнього президента автоном╕╖ Юр╕я М╓шкова з обмеженням в’╖зду на 5 рок╕в. Зважаючи на те, що М╓шков допустив висловлювання, як╕ закликали до зм╕ни конституц╕йного устрою Укра╖ни, закликав «узятися за вила», св╕домо йшов на провокац╕╖, намагаючись тим самим прикути до себе увагу, його в╕дправили на територ╕ю Рос╕╖ через Керченську паромну переправу. Не забариться видворення за меж╕ Укра╖ни й В. Храмова… Д╕╖ цих персонаж╕в були в╕дверто провокативн╕ й орган╕зован╕ для дестаб╕л╕зац╕╖ ситуац╕╖ в рег╕он╕, але такими неоковирними, що на них поставлено остаточно хрест. Без сумн╕ву, вони вже н╕коли не зможуть реан╕муватися в кримськ╕й пол╕тиц╕, вони н╕кому тут не ц╕кав╕, наголошують анал╕тики. Ц╕ безславн╕ ╕стор╕╖ стануть повчальними для деяких пол╕тик╕в з «фронтовою св╕дом╕стю», кому територ╕я Укра╖ни зда╓ться надто великою, як╕ звикли заробляти сво╖ пол╕тичн╕ див╕денди на р╕зного штибу провокац╕ях. М╕ж ╕ншим, у Криму, який не мав жодних козацьких адм╕н╕стративних територ╕й ╕ коли входив до складу Тавр╕йсько╖ губерн╕╖, нин╕ плодиться все б╕льше неконтрольованих, некерованих с╕льських, селищних, м╕стечкових об’╓днань самопроголошених козачк╕в, яким дехто всову╓ у руки рос╕йськ╕ прапори. Вони керуються принципом безмежно╖ вольниц╕ на штиб батька Махна, «козакують» на власний розсуд. Найчаст╕ше це проявля╓ться у взятт╕ «п╕д дах» яко╖сь торгово╖ точки чи об’╓кт╕в туризму. Декотр╕ вир╕шили назватися козаками, зайнявшись розведенням коней. При цьому в╕дчува╓ться, що дехто в╕дробля╓ певне пол╕тичне замовлення, в╕дпрацьову╓ конкретн╕ пол╕тичн╕ завдання. Останн╕ми роками кримськ╕ козаки все б╕льше асоц╕юються з конфл╕ктними ситуац╕ями. ЧИ╥ ВИ, ХЛОПЦ╤, БУДЕТЕ, ХТО ВАС В Б╤Й ВЕДЕ? Сучасна ╕стор╕я козак╕в на п╕востров╕ почалася в 1993 роц╕, коли заре╓стрували «Кримський козачий союз», створений для в╕дстоювання прав та захисту (в╕д кого?) рос╕ян у Криму. З’явилися люди в маскарадн╕й ун╕форм╕, з шаблями й нагайками, на потребу першого й останнього президента Криму, сумнозв╕сного Юр╕я М╓шкова. Це в╕н почав спекулювати на пол╕тичному пол╕ поняттями – рос╕янин, Рос╕я. Водночас швидко дискредитував так звану «рос╕йську ╕дею» сво╖м нап╕вкрим╕нальним правл╕нням. Народжений ╕ ман╕пульований московськими пол╕ттехнологами «президент» швидко щез, та «╕дея» залишилася. Нею дос╕ користуються деяк╕ нин╕шн╕ пол╕тики, як╕ обрали для себе ╕м╕дж захисник╕в прав рос╕йськомовного населення п╕вострова й Укра╖ни. Певн╕ сили виплекали Кримське козацтво п╕д гаслами захисту в╕д «загрози вит╕снення рос╕ян кримськими татарами» й «насильницько╖ укра╖н╕зац╕╖». Хоча на запитання: у чому саме виявляються порушення прав рос╕йськомовно╖ частини кримчан, у л╕дер╕в пророс╕йських парт╕й та об’╓днань сьогодн╕ знаходяться в╕дпов╕д╕ з аргументац╕╓ю р╕вня «укра╖нськ╕ ц╕нники в крамницях». Та б╕льш╕сть рос╕йськомовних кримчан хочуть жити в Укра╖н╕. Перш╕ козаки п╕вострова, як╕ вважають себе продовжувачами традиц╕й с╕човик╕в, опов╕дають, як уперто прагнули втиснутися у структури Кримського козачого союзу, як ╖м роками в╕дмовляли в ре╓страц╕╖. Та чимало ╖х разом ╕з правнуками запорожц╕в в╕дстоювали традиц╕╖ саме укра╖нського козацтва. Тож наполягали на назв╕ «Укра╖нське Тавр╕йсько-Запорозьке козацтво», яка вт╕лювала ╖хн╓ прагнення в╕дчути ╓дн╕сть з однодумцями усього п╕вдня кра╖ни. Врешт╕, за сприяння В’ячеслава Чорновола було утворено, а в 1995 роц╕ заре╓стровано Кримське крайове отаманство Укра╖нського козацтва. Основний напрямок д╕яльност╕: якомога менше пол╕тики, робота з молоддю р╕зних нац╕ональностей на засадах виховання громадянськост╕ й патр╕отизму, в╕рност╕ засадам укра╖нства та козацтва, зразково╖ п╕дготовки до служби в Збройних Силах Укра╖ни. На ╖хн╕й емблем╕ - вз╕рець для насл╕дування - отаман ╤ван С╕рко, який в╕ртуозно волод╕в секретами козацьких вид╕в бойових мистецтв, ум╕нням воювати проти багатьох ворог╕в одночасно. На герб╕ викарбуваний дев╕з цього легендарного козацького полководця: «Наша правда на лез╕ шабл╕, наша мета на в╕стр╕ списа». Нин╕шн╕ кримськ╕ козаки запорозько╖ традиц╕╖ з╕брали значний масив ╕нформац╕╖ про побратим╕в-земляк╕в ╕з сус╕дньо╖ Кубан╕, про давн╕ приязн╕ стосунки з Кримським ханством. Про те, як ╖хн╕ предки протягом к╕лькох стол╕ть вели боротьбу на боц╕ кримських хан╕в Г╕ре╖в проти ногайц╕в, як╕ пост╕йно намагалися усунути цей р╕д. Як частина козак╕в в╕дверто переходила на б╕к Г╕ре╖в чи султана, щоб разом воювати проти Польщ╕, Москов╕╖, Валах╕╖. Хоча кримськ╕ «запорожц╕» незле кепкують з козак╕в р╕зних м╕сцевих кош╕в за колишню зраду святих принцип╕в вольност╕, в╕рноп╕ддан╕сть рос╕йському царату, стосунки з ╕ншими козачими об’╓днаннями Тавр╕йсько-Запорозьке козацтво оц╕ню╓ як спок╕йн╕, вр╕вноважен╕, нормальн╕, витриман╕ й доброзичлив╕. Але доки не заходить мова про пол╕тику чи приналежн╕сть булави. Тод╕ р╕зн╕ групи поводяться стосовно одне одного «як бусурмани». ДЕ ДВА КОЗАКИ, ТАМ ТРИ ГЕТЬМАНИ… Строкат╕ кримськ╕ козацьк╕ об’╓днання вс╕ як одне претендують на роль ╕сторично обумовленого виключного л╕дера. Кожен «кур╕нь» тягне ковдру на себе. Насправд╕, чи не вс╕ вони являють собою групки костюмованих у козацьк╕ стро╖ молодик╕в ╕ п╕дстарк╕в, здеб╕льшого колишн╕х в╕йськових. Кожна з них гучно заявля╓, що саме вона ╕стинно козацька. Ус╕ впевнен╕, що можуть сутт╓во вплинути на розпод╕л сил п╕д час вибор╕в. Зв╕сно, за таких упертих змагань на фон╕ заклик╕в до братання говорити про бодай якусь злагоду м╕ж ними не доводиться. В╕дносини складаються не завжди приязн╕, бо виникають ще й питання конфес╕йного розмежування, деяких пол╕тичних розб╕жностей ╕з кримськотатарським населенням. Хоча вс╕ переконан╕: ╕н╕ц╕атори чвар – не козаки. Протиставленням, протистоянням, розмежуванням серед православних й водночас в╕дмежуванням в╕д мусульман займаються люди, котр╕ вм╕ло прикриваються й ман╕пулюють козацтвом. Звичайн╕с╕ньким побутовим ╕нтересам чи зловживанням вони намагаються надати нац╕онального забарвлення. - Чомусь, зазвичай, так випада╓, що в основному тут в╕дчува╓ться присутн╕сть Кримського козачого союзу, - говорять козаки запорозького спрямування. «Союзники» теж запевняють у сво╓му пол╕тичному нейтрал╕тет╕. Переконують: головним завданням ╖хньо╖ орган╕зац╕╖ ╓ також виховання п╕дростаючого покол╕ння. Додають: головний кам╕нь спотикання п╕востр╕вного козацтва – не лише р╕зн╕ пол╕тичн╕ переконання й симпат╕╖, а й одв╕чна неодностайн╕сть усередин╕ вс╕х без винятку козацьких об’╓днань. Ус╕ кажуть: треба припиняти в╕чн╕ козацьк╕ непорозум╕ння, навести б╕льше ладу в козацьких вольницях ╕ вольностях. Пол╕тологи зауважують: повторити долю укра╖нського козацтва, яке свого часу в╕д╕гравало ключов╕ рол╕ в розвитку укра╖нсько╖ ╕стор╕╖, нин╕шн╕м козакам на п╕востров╕ й материку не вдасться. Анал╕тики сумн╕ваються у тому, що козаки сьогодн╕ ╓ реальною пол╕тичною силою, яка змогла б претендувати на владу чи хоча б бути при╓днанням до якогось впливового блоку сил для того, щоб прийти до влади. Можливо, вони такими стануть, якщо спершу виконають певну соц╕альну функц╕ю. Але козачки звично «посп╕шають поперед батька в пекло», «ставлять воза перед конем», створивши нав╕ть найменше козацьке коло, насамперед, починають «л╕зти в пол╕тику». ШАПКА-БИРКА, ЗВЕРХУ Д╤РКА… Однак, й списувати козак╕в ╕з рахунку ранувато. Дуже часто вс╕ляк╕ козацьк╕ орган╕зац╕╖ використовуються як жива сила для демонстрац╕╖ чи╖хось ╕нтерес╕в. Козацтво п╕вострова уже в день свого народження стало суб’╓ктом велико╖ пол╕тики. - Саме козак╕в дехто використову╓ як противагу нац╕ональному руху кримських татар, - переконан╕ л╕дери Меджл╕су. Вони впевнен╕: «Ус╕ляк╕ курен╕, кола, паланки, як╕сь в╕йська, як вони себе називають, «понастворювали» проти кримських татар, насамперед т╕, котр╕ не ╓ г╕лкою Укра╖нського козацтва. Тому б╕льше працюють ╕з певними орган╕зац╕ями ╕ншо╖ держави, а Укра╖н╕ завдають сутт╓во╖ шкоди. Якщо вони поставатимуть проти нашо╖ боротьби за права, зв╕сно, ми ╖х визнавати не будемо, сп╕впрацювати теж. Потр╕бно поставити таких «козачк╕в» на м╕сце, щоб вони не будували м╕ж кримчанами етн╕чних перепон». Та й п╕сля кожно╖ ново╖ козацько╖ неоковирност╕ чи скандалу загал турбу╓ться: чи не доведуть поки що оперетков╕ кримськ╕ козачки з «двоголовими воронами» на г╕мнастерках радянського зразка до ситуац╕╖, коли вс╕м «некозакам» доведеться з╕ збро╓ю в╕дстоювати сво╓ право на життя? У в╕дпов╕дь ус╕ козацьк╕ формування (окр╕м найбуйн╕ших) сп╕шно й звично декларують нормальн╕ вза╓мов╕дносини й в╕рн╕сть в╕ков╕й дружб╕, вкотре запевняють, що не втручаються у пол╕тику. Хоча й п╕дтверджують: рос╕йська ╕дея стала передвиборним товаром. А у зв’язку ╕з недавн╕ми самозахопленнями земель та безд╕яльн╕стю правоохоронних орган╕в козацтво «змушене займатися справою захисту слов’янського населення. Мовляв, саме тому громадськ╕ орган╕зац╕╖ – козаки намагаються бути правоохоронними(?). Прецедент з козаками наводить на думку, що вся актив╕зац╕я нин╕шн╕х порух╕в у Криму ╜рунту╓ться передус╕м на к╕лькост╕ рос╕ян, як╕ проживають у цьому рег╕он╕ Укра╖ни. Оглядач╕ на це зауважили: за умови створення соц╕ально╖ бази й структуровано╖ системи з реальними, а не формальними, як зараз, орган╕зац╕ями на м╕сцях, козацтво може стати ще одн╕╓ю реальною пол╕тичною силою. Адже Крим давно перестав бути просто географ╕чним поняттям. Це значний сектор пол╕тики Укра╖ни. Тож завдання нин╕шньо╖ влади не допустити руйн╕вних для рег╕ону й само╖ нашо╖ держави етн╕чних спекуляц╕й. М╕ж ╕ншим, процес становлення й формування козацтва на п╕востров╕ трива╓. Майбутн╓ у нього в Криму ╓. Приклади: Кубань, Ставроп╕лля, Терек, де колись теж не було козацтва, але протягом певного часу й за певних обставин воно стало ос╕лим. Перша його сходинка вже змайстрована, й попри вс╕ плюси й м╕нуси, хаотичн╕сть, а часом й парод╕йн╕сть явища, воно не ╓ «першим млинцем», вважають м╕сцев╕ апологети створення феномена кримського козацтва. Вони пророкують, що з часом проукра╖нськ╕ й пророс╕йськ╕ сили об’╓днаються з нащадками запорожц╕в Укра╖ни й Кубан╕, «зваряться в одну козацьку кашу». От т╕льки не обпектися б нею ус╕м сущим на багатонац╕ональному п╕востров╕. Бо далеко не кожен у Криму бажа╓ злитися «у ╓диний козацький к╕ш». P. S. Насамк╕нець зазначимо, що останн╕ под╕╖ змусили осмислити ╖хню небезпечн╕сть у вс╕х кримських козацьких орган╕зац╕ях, оч╕льники яких закликали покласти к╕нець багатол╕тн╕й анарх╕╖ й самозванству в козацькому середовищ╕. Про це говориться в заяв╕ об’╓днано╖ Ради отаман╕в козачих орган╕зац╕й Криму, п╕дписан╕й понад двадцятьма ватажками козацьких формувань. У документ╕, зокрема, сказано, що в автоном╕╖ низка громадських орган╕зац╕й, що зараховують себе до козацтва, протягом трьох рок╕в ведуть деструктивну громадську д╕яльн╕сть, тим самим дискредитуючи рух в ц╕лому. У заяв╕ говориться, що так зван╕ козацьк╕ орган╕зац╕╖ («Феодос╕йський полк М╕жнародного союзу козак╕в», община «Соболь», «Отамани Ради отаман╕в Криму), що брали участь у провокац╕йних д╕ях, по сут╕ являють собою нечисленну р╕зношерстну компан╕ю, яка не ма╓ права виступати в╕д ╕мен╕ кримського козацтва. При цьому отамани закликали правоохоронн╕ органи посилити оперативну роботу з попередження масових протиправних д╕й, а органи юстиц╕╖ – перев╕рити статутну д╕яльн╕сть орган╕зац╕й, що зараховують себе до козацтва, ╕ у випадку виявлених порушень у судовому порядку анулювати св╕доцтва про ре╓страц╕ю, щоб покласти край «багатол╕тн╕й анарх╕╖ й самозванству в козацькому середовищ╕».
В╕ктор ХОМЕНКО.
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 29.07.2011 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9124
|