"Кримська Свiтлиця" > #21 за 23.05.2003 > Тема "Ми єсть народ?"
#21 за 23.05.2003
Духовна депортація не пройшла!
Галина Хмільовська
Нині в АРК існують чотири письменницькі організації: одна загальнодержавна - НСПУ і три, що зареєстровані в АРК, - "Союз писателей Крыма", "Союз русских, украинских и белорусских писателей АРК" и "Союз писателей АРК". До останнього Союзу входить пан Володимир Казарін, а керує - Володимир Бушняк. Наступного травня буде 50 років, як в Криму діє місцева (до 1991 року - обласна, опісля - республіканська) організація Національної Спілки письменників України, яку до 25 квітня 2003 року очолював відомий український поет Данило Кононенко. 25 років пропрацював Данило Андрійович в керівництві Спілки, а нині, коли загострилася ситуація навколо організації - і згори, і з боків почався шалений політичний тиск під маскою "об'єднання", Данило Кононенко, з власної ініціативи, передав головування Спілкою більш молодому колезі по перу, "у якого більше пороху в порохівницях", - Валерію Басирову, а позачергові письменницькі збори одностайно підтримали кандидатуру поета і видавця. Всі розуміли, що це лише приготування перед боєм... Що було далі - в оповіді відомої поетеси Галини Хмільовської, чия творчість поцінована літературною премією НСПУ ім. Василя Симоненка. 17 травня, якраз напередодні сумної дати геноциду кримськотатарського народу, мені особисто і моїм колегам по перу довелось розпрощатися ще з однією дванадцятирічною ілюзією - образом українського патріота в особі Володимира Яворівського... "В. Яворівський? - перепитаєте ви, не повіривши своїм вухам. - Голова Національної Cпілки письменників України? Народний депутат, що пройшов за списком фракції "Наша Україна" разом з лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим і багатьма славними синами України?" - Так-так! Він самий, честь і гордість України, полум'яною публіцистикою якого ми заслуховувались біля радіоприймачів, яким пишались!.. А 17 травня зрозуміли, що усе це - лише письменницькі слова від імені ним самим вигаданого і гарно втіленого образу українського патріота, але є справжній В. Яворівський, який любить себе більше, ніж Україну, любить себе - депутата в Україні, любить в українській владі, любить себе "від Кардена" і від Господа Бога! Але ж сказано: "За ділами судимі будете"... А що ж "на ділі"? За ініціативою В. Яворівського 12 травня цього року Президія НСПУ прийняла до Cпілки кагалом 61 члена казарінського "Союза писателей АРК", порушивши статут, - жоден з новоспечених не був рекомендований місцевою організацією!!! Але головне для В. Яворівського, на мою думку, було створити проросійську більшість: 61 проти 48 членів нашої Спілки, щоб усунути законно обраного нами Валерія Басирова і привести до влади тінь Казаріна - Володимира Бушняка. 17 травня валізу з письменницькими квитками роздали новонародженим нуворишам з єдиною метою - провести в російському театрі так звану "об'єднавчу" конференцію. Ось чому я не подала руки пану В. Яворівському, коли він вітався з письменниками. Бо він для мене тепер - зрадник. І все, що ним накручено в Криму, - це зрада! Зрада кримської письменницької організації, яку напередодні жахливого дня депортації хотіли депортувати в російську більшість! Зрада побратимів по перу, які винесли на своїх плечах найчорніші в Україні "мєшковські" часи міжнаціонального протистояння і українофобського сепаратизму, винесли і викинули на сміття історії увесь той непотріб минулих років, як багно з авгієвих конюшень (бо нікому було змити!). Зрада письменників, які, за таких умов, відкрили нову сторінку в історії сучасної літератури, почали писати літопис літературного братерства, зводячи мости нових, ще не бувалих і не чуваних, взаємозв'язків літератур тюркського і слов'янського світу. Саме в Криму, на стику двох світів, почала зароджуватися велика література ХХІ сторіччя. Але для В. Яворівського ми - "немічна" кримська спілка, "з якою ніхто не рахується" (мається на увазі - влада)! А чи влада наша настільки обізнана в літературі, щоб розумітися на літературному процесі та поціновувати зразки справжнього художнього слова? Чи був за життя поцінований наш Пророк Тарас Шевченко? Чи був поцінований вже радянською владою поет Василь Симоненко? Владі ще треба рости і рости, підніматися і підніматися в духовному плані, щоб виховати в собі справжній художній смак і бути здатною відрізнити золото від сурогату... І останнє. Одкровення Яворівського про те, що ніколи такого не буде, щоб кримський татарин очолив спілку (і це в той час, коли кримський татарин Валерій Басиров вже очолює її!), стало тим Рубіконом, за яким мости до сердець кримськотатарського народу, як і до нас, кримських українців, для Володимира Яворівського вже спалено... Того дня збори Кримської республіканської організації Національної Спілки письменників України уперше відбулись в колишньому приміщенні Спілки по Горького, 7, що напроти російського театру, де в цей момент разом з "новонародженими" пан В. Яворівський створював на чолі з В. Бушняком ініціативну групу по черговому об'єднанню... Кримська спілка прийняла одностайне рішення про недовіру голові Національної Спілки письменників України В. Яворівському і звернулася до Президії НСПУ з вимогою скасувати рішення про прийняття до Спілки за списком 61 члена "Союза писателей АРК". Письменники вирішили ініціювати перед обласними організаціями скликання надзвичайного з'їзду НСПУ, щоб усунути з посади пана В. Яворівського.
АНОНС! У неділю, 25 травня, в авторській телепрограмі О. Польченка "Млин" (ДТРК "Крим", поч. о 10.35) - інтерв'ю з головою Кримської республіканської організації Національної Спілки письменників України Валерієм Басировим.
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 23.05.2003 > Тема "Ми єсть народ?"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=906
|