|
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 20.05.2011 > Тема "З потоку життя"
#17 за 20.05.2011
ТАБАЧНИК ЗНОВУ НЕ ПОЛЮБИВ УКРА╥НСЬКУ МОВУ ╤ СХИЛИВ ДО ЦЬОГО ПРЕЗИДЕНТА?
У в╕второк у столичному Нац╕ональному театр╕ ╕м. ╤вана Франка з╕бралися юн╕ шанувальники й знавц╕ укра╖нсько╖ мови: школярки з бантами й у вишиванках, хлопц╕ у краватках, курсанти в парадн╕й форм╕. Там пройшла церемон╕я нагородження переможц╕в XI М╕жнародного конкурсу укра╖нсько╖ мови ╕мен╕ Петра Яцика.
Цьогор╕чний конкурс уперше за свою ╕стор╕ю стартував без наказу м╕н╕стра осв╕ти. Через що нав╕ть опинився п╕д загрозою зриву, та буквально за 8 дн╕в до в╕дкриття на сайт╕ МОН урешт╕-решт з’явився лист чиновника Дмитра Табачника щодо його проведення. Не наказ, а саме лист, тобто рекомендац╕я, не обов’язкова для виконання.
У в╕домств╕ Табачника пояснили, що конкурсом Яцика там не оп╕куватимуться, бо в╕дпов╕датимуть за започаткований м╕жнародний мовно-л╕тературний конкурс учн╕всько╖ та студентсько╖ молод╕ ╕мен╕ Тараса Шевченка. Наказ про його проведення п╕дписав президент Янукович, зв╕сно, з подач╕ Табачника.
– Табачник пояснив, що М╕носв╕ти не оп╕ку╓ться надал╕ конкурсом Яцика, бо, мовляв, МОН не ма╓ кошт╕в на два конкурси, – розпов╕да╓ виконавчий директор Л╕ги укра╖нських меценат╕в, сп╕вголова координац╕йно╖ ради М╕жнародного конкурсу укра╖нсько╖ мови ╕м. П.Яцика Михайло Слабошпицький. – Але н╕ разу за вс╕ 11 конкурс╕в жодно╖ живо╖ гривн╕ М╕носв╕ти не надавало. Конкурс проводився ц╕лковито коштом Л╕ги укра╖нських меценат╕в. Ус╕ прем╕╖ ф╕нансувала Л╕га укра╖нських меценат╕в. Т╕льки три роки тому було введено президентськ╕ стипенд╕╖ для 14 учасник╕в. А впродовж конкурсу прем╕╖ одержують понад 1000 переможц╕в ╕ призер╕в р╕зних етап╕в обласних ╕ загальнонац╕ональних змагань.
– А чи просили ви кошти в м╕н╕стерства? – ц╕кавимося в пана Слабошпицького, адже чиновники М╕носв╕ти в кулуарних розмовах запевняли, що орган╕затори конкурсу хот╕ли в╕д осв╕тнього в╕домства саме грошей.
– Ми н╕коли не просили кошт╕в. Це позиц╕я Л╕ги, щоб бути незалежними. Нам потр╕бна орган╕зац╕йна п╕дтримка. Ми брали конкурс на себе. Як прийняли цей бюджет у 780 тисяч гривень, так по сьогодн╕ ми його забезпечу╓мо. Бували випадки, коли ми просили МОН зв╕льнити в╕д оподаткування прем╕╖ переможц╕в. Або прохали М╕носв╕ти чимось в╕дзначили вчител╕в, чи╖ учн╕ стали переможцями. Але н╕чого з того не вийшло.
Орган╕затори конкурсу ╕мен╕ Яцика не проти конкурсу Шевченка. Кажуть, навпаки, ситуац╕я з укра╖нською мовою зараз така, що потр╕бна сотня р╕зних заохочувальних змагань на п╕дтримку укра╖нсько╖ мови. Але чорт, як то кажуть, хова╓ться в деталях. Конкурс ╕мен╕ Шевченка – не ╓ конкурсом виключно укра╖нсько╖ мови. У нього ╕нша ф╕лософ╕я. В указ╕ Януковича зазначено, що цей конкурс спрямовано “на п╕двищення р╕вня знань з укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури, р╕дних мов ╕ л╕тератур, виховання в молодого покол╕ння любов╕ до мов Укра╖нського народу, забезпечення ╖х всеб╕чного розвитку”. Що В╕ктор Федорович вклав у неолог╕зм “мови Укра╖нського народу” залиша╓ться т╕льки здогадуватися… Та в будь-якому раз╕, укра╖нською, м’яко кажучи, тут вир╕шили не обмежуватися.
Але треба в╕ддати належне п╕арникам Табачника – непогано попрацювали, обравши для назви конкурсу беззаперечний бренд укра╖нськост╕ – ╕м’я Шевченка.
Жоден представник м╕н╕стерства на церемон╕╖ нагородження переможц╕в так ╕ не з’явився. ╤ вперше дипломи переможц╕в д╕ти отримували без п╕дпису м╕н╕стра.
– Р╕ч у т╕м, що в Табачника ╓ проблеми з укра╖нською мовою – в╕н ╖╖ не любить, – каже виконавчий директор Л╕ги укра╖нських меценат╕в. – ╤ ми не вважали за потр╕бне, щоб його пр╕звище там було.
Першим юних знавц╕в укра╖нсько╖ мови в╕та╓ ╕ благословля╓ Свят╕йший Патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни Ф╕ларет.
– Дивно, ма╓мо державу, а повинн╕ ще турбуватися про в╕дродження сво╓╖ р╕дно╖ мови, – промовля╓ Патр╕арх УПЦ КП. – Але ми досягнемо того, що весь укра╖нський народ знатиме укра╖нську мову. У цьому в╕дношенн╕ церква в╕д╕гра╓ важливу роль. Бо ми в╕руючих вчимо молитися укра╖нською мовою… Зрос╕йщення в Укра╖н╕ в╕дбувалося через церкву ╕ через школу. ╤ поневолювач╕ досягли сво╓╖ мети. Укра╖нську мову зберегло село. ╤ тепер ц╕ паростки ростуть уже ╕ в м╕стах, ╕ в столиц╕ Укра╖ни. Конкурс, який ви проводите, св╕дчить, що любов до укра╖нсько╖ мови зроста╓. Хоча зроста╓ ╕ протид╕я. Але незважаючи на протид╕ю, вони усп╕ху не матимуть. Тому що ╓ ми.
– Тут я б мав зачитати прив╕тання в╕д президента, – продовжу╓ церемон╕ю Слабошпицький. – Але не зачитаю. Бо його нема. Хоча тор╕к Янукович у в╕танн╕ з нагоди завершення X конкурсу назвав його “неоц╕ненною ╕нвестиц╕╓ю в майбутн╓ нашо╖ держави”. Минулося…
Об╕цялася прийти на церемон╕ю нагородження опозиц╕онерка Юл╕я Тимошенко. Але начебто захвор╕ла. В╕д ╖╖ ╕мен╕ юних переможц╕в в╕тав голова Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, бют╕вець Володимир Явор╕вський
Та справжньою з╕ркою свята виявився л╕дер гурту “Тартак” Сашко Положинський. Сп╕вак на власному приклад╕ розпов╕дав молод╕ ╖хньою мовою, без оф╕ц╕озу ╕ повчання, що укра╖нська мова – це модно й часом ще й довол╕ виг╕дно.
– У 15 рок╕в, ще за час╕в Радянського Союзу, я потрапив у в╕йськовий ╕нтернат – прив╕т л╕це╖сти! – ╤ там мене, укра╖нського хлопця, вчили пост╕йно сп╕лкуватися рос╕йською мовою, – розпов╕да╓ Сашко. – В╕дтод╕ к╕лька рок╕в я переважно сп╕лкувався рос╕йською. Але пот╕м фестиваль “Червона рута” 1989 року, укра╖нська музика, ╕ я поступово почав зм╕нювати св╕й св╕тогляд ╕ в якийсь момент перейшов на укра╖нську. Я в╕дучив себе розмовляти суржиком ╕ почав учити нов╕ незнайом╕ слова. Я грав у КВК, ╕ ми одними з перших почали жартувати укра╖нською. Причому вдало жартувати… У 1997 роц╕ створив “Тартак”. Ми взяли участь у “Червон╕й рут╕”, перемогли. В╕дтод╕ я почав ставати з╕ркою, з╕ркою, яка сп╕ва╓ укра╖нською мовою. Я дуже часто – увага, хлопц╕! – чую в╕д д╕вчат компл╕мент: ой, нам так подоба╓ться ваша укра╖нська мова. Бувають часом ╕ жорстк╕ конфл╕кти через те, що сп╕лкуюся укра╖нською, але це теж непогано – ╓ можлив╕сть перев╕рити силу власного духу, ╕ ф╕зичну силу ╕нколи також. Укра╖нською мовою розмовляти модно, якщо ти робиш це класно… Прекрасно, що ╓ цей конкурс. Пан Явор╕вський згадав, як в╕дстоювали неприйняття закону про мови. Я був на к╕лькох акц╕ях протесту проти прийняття цього закону. ╤, на жаль, я не бачив там, наприклад, Сп╕лки укра╖нських письменник╕в у повному склад╕, я не бачив там тисяч╕ вчител╕в укра╖нсько╖ мови, сво╖х колег-артист╕в, як╕ сп╕вають укра╖нською. А ми вс╕ заробля╓мо на життя укра╖нською мовою. Ми не додумалися, що треба захистити ╖╖, в певний момент вийшовши на протестн╕ акц╕╖. ╤ коли зараз кажуть гарн╕ слова, як добре, що Юл╕я Тимошенко п╕дтримала конкурс сво╓ю прем╕╓ю, згадаймо, як вона «п╕дтримувала» укра╖нську мову, запрошуючи антиукра╖нських виконавц╕в на сво╖ промоконцерти перед виборами. Якщо ми перед молоддю тут розпов╕да╓мо, що ми за укра╖нську мову, то ми повинн╕ бути за не╖ не лише на сцен╕, а й у житт╕.
Зал вибухнув овац╕ями. Депутати спохмурн╕ли.
Незважаючи на перешкоди, XI конкурс ╕м. Яцика в╕дбувся. Орган╕затори переконан╕, що буде дванадцятий. Але загрози все ж таки вбачають насамперед у орган╕зац╕йн╕й п╕дтримц╕.
– У нас нема╓ на церемон╕╖ д╕тей ╕з Ки╓ва... Не дають. ╤ довол╕ в ориг╕нальний спос╕б – перенесли на сьогодн╕ тестування, отже, не можна в╕дривати д╕тей, – розпов╕да╓ Слабошпицький. – Ми запросили т╕льки столичн╕ навчальн╕ заклади, як╕ не п╕дпорядковуються М╕носв╕ти, ╕ переможц╕в.
Припускають, що, можливо, не виплачуватимуть президентськ╕ стипенд╕╖ переможцям. Але ╖х не так уже й багато, пор╕вняно з к╕льк╕стю прем╕й Л╕ги укра╖нських меценат╕в.
– У попередн╕х конкурсах кожного року було до 5 м╕льйон╕в учасник╕в. Це щось та й значить, – каже Слабошпицький.
* * *
Ми не хот╕ли зводити «нелюбов» пана Табачника до укра╖нсько╖ мови лише до якихось ╕деолог╕чних чи пол╕тичних мотив╕в. Усе може виявитися набагато банальн╕ше... Конкурс орган╕зувати – це ж не ремонт у м╕н╕стерств╕ проводити. Л╕га меценат╕в – в╕дкати не да╓. Що в╕зьмеш з укра╖нсько╖ мови?
Анна ЯЩЕНКО.
http://www.unian.net
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 20.05.2011 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8960
|
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
