Версiя для друку Обговорити в форумi

18 травня - День пам’яті жертв депортації
  
  Напередодні 67-ї річниці депортації комуністами кримських татар із їхньої історичної батьківщини – Криму, на півострові активно обговорюють ідею проведення Міжнародного форуму з питань розвитку і безпеки кримськотатарського народу в Україні. Рішення про це торік ухвалив загальнонаціональний з’їзд кримських татар Курултай, посилаючись на те, що досі наслідки депортації не подолані. 18 травня 1944 року за наказом Державного комітету оборони СРСР з півострова в райони Сибіру і Центральної Азії насильно були вислані майже 200 тисяч кримських татар, згодом до них приєдналися кілька десятків тисяч демобілізованих із армії співвітчизників-фронтовиків. Кримські татари і досі не реабілітовані, зіштовхуються з низкою соціальних, економічних, культурних і політичних проблем, та відчувають загрозу зникнення своєї мови й ідентичності. Про це ішлося в інтерв’ю Радіо Свобода з президентом Світового конгресу кримських татар, одним із лідерів Меджлісу кримськотатарського народу і керівником фракції «Курултай-Рух» у Верховній Раді АРК Рефатом Чубаровим.
 – Рефат-ефенді, репатріація та облаштування кримських татар на своїй батьківщині в Криму триває уже понад 20 років. Чому зараз виникла необхідність скликання цього міжнародного форуму?
 – І за масштабами, і за складністю кримськотатарська проблема не може бути вирішена лише зусиллями і ресурсами України. Ця проблема є наслідком і Другої світової війни, і тоталітарного комуністичного режиму, коли цілісний народ 67 років тому був депортований зі своєї батьківщини. Ледь не півстоліття він утримувався за межами своєї землі. В результаті цього відбулися майже катастрофічні руйнації його національних інституцій. Станом на сьогодні, до Криму повернулися трохи менше 300 тисяч татар. Їх треба облаштовувати, але у ще більшій мірі необхідно вирішувати багато питань, які б створили умови і надали б гарантії збереження і розвитку цього цілісного народу на своїй землі, що є складовою частиною України. Кримськотатарська проблема не може розглядатися як виключно внутрішньоукраїнська, як проблема лише Української держави. Потрібно сконцентрувати міжнародні зусилля і досвід, у першу чергу – європейської спільноти. Це найголовніше, що підштовхнуло нас до ідеї проведення міжнародного форуму. Але є й інші фактори.
 – Які саме? Чи не пов’язані вони з відомими Харківськими угодами про російську військову присутність в Криму?
 – Ви знаєте, попри те, що вже 20 років українці відбудовують свою незалежну державу, є дуже великі ризики, спрямовані проти України як міцної, європейської держави. Й один із таких викликів – з боку Російської Федерації, і він, справді, стосується Криму. Саме тому кримські татари занепокоєні тим, що можливе погіршення відносин між Москвою і Києвом знову призведе до великих, скажемо, незручностей чи навіть біди стосовно кримськотатарського народу. Ми хочемо, щоб кримські татари мали гарантії свого майбутнього і з боку Української держави, в якій вони існуватимуть як цілісна нація, і, водночас, щоб ці гарантії були підкріплені й європейською спільнотою. Причому, і щодо України, як держави, і щодо кримських татар, як самобутньої частини українського народу.
 – Рефат-ефенді, що ви очікуєте на «виході», які мають бути результати цього заходу?
 – Ми виходимо з того, що цей міжнародний форум має розробити і запропонувати прийнятні принципи і механізми щодо облаштування кримських татар, повернення тих, хто ще залишається у місцях вигнання – вони не можуть самі повернутися – і щодо відновлення прав кримськотатарського народу – роль, місце кримських татар у кримській спільноті і в Україні загалом. А ще – правові механізми, які б гарантували їхню самобутність, які б надавали їм право нарівні зі всіма співуправляти Кримом і бути суб’єктом внутрішньоукраїнської політики теж.

Володимир ПРИТУЛА.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 13.05.2011 > Тема "З перших уст"