Версiя для друку Обговорити в форумi

14 грудня 2010 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про культуру».
 Документом передбачено, що базова мережа закладів культури – це комплекс підприємств, установ, організацій і закладів культури державної та комунальної форми власності, діяльність яких спрямована на створення умов для забезпечення розвитку творчості людини, збирання, збереження, використання і поширення інформації про матеріальні та духовні культурні цінності, наукові розробки, а також на забезпечення цілісності культурного простору України, доступності національного культурного надбання, дотримання прав громадян у сфері культури.
 Визначено також, що культура – це сукупність матеріального і духовного надбання певної людської спільноти (етносу, нації), нагромадженого, закріпленого й збагаченого протягом тривалого періоду, що передається від покоління до покоління, включає всі види мистецтва, культурну спадщину, культурні цінності, науку, освіту та відображає рівень розвитку цієї спільноти, а культурні блага – це товари та послуги, що виробляються в процесі провадження діяльності у сфері культури для задоволення культурних потреб громадян (книги, художні альбоми, аудіовізуальні твори та їх демонстрування, аудіо-продукція (музичні звукозаписи), твори та документи на новітніх носіях інформації, вироби художніх промислів, театральні та циркові вистави, концерти, культурно-освітні послуги тощо).
 Згідно закону, законодавство України про культуру має на меті: забезпечення реалізації та захист конституційних прав громадян України у сфері культури – створення правових гарантій для вільного провадження культурної діяльності, свободи творчості, доступу до культурних цінностей, культурної спадщини та інформації про них; збереження й примноження національного культурного надбання; врегулювання відносин суб’єктів діяльності у сфері культури щодо інтелектуальної власності у сфері культури, забезпечення реалізації та захист авторського права і суміжних прав; визначення пріоритетів державної політики у сфері культури, форм, підстав, умов та порядку надання державної підтримки культури, гарантій невтручання держави у творчі процеси, механізму впливу громадськості на формування і реалізацію державної політики у сфері культури. Відносини у сфері культури, що стосуються охорони та використання об’єктів інтелектуальної власності, врегульовуються законодавством про інтелектуальну власність з урахуванням положень цього закону.
 Основними засадами державної політики у сфері культури є:
 - визнання культури одним з основних факторів самовираження української нації, всіх корінних народів і національних меншин;
 - сприяння створенню єдиного культурного простору України, збереженню цілісності культури;
 - захист і збереження культурної спадщини як основи національної культури, турбота про розвиток культури;
 - сприяння утвердженню гуманістичних ідей, високих моральних засад у суспільному житті;
 - забезпечення свободи творчості, захист прав інтелектуальної власності, авторського права і суміжних прав;
 - гарантування прав громадян у сфері культури;
 - створення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня, естетичного виховання громадян, доступності освіти у сфері культури для дітей та юнацтва, розширення освітніх програм на основі національних музеїв, галерей, заповідників тощо, задоволення культурних потреб української нації, корінних народів та національних меншин, розвитку закладів культури незалежно від форми власності, залучення до сфери культури інвестицій, коштів від надання платних послуг, благодійництва, інших не заборонених законодавством джерел;
 - сприяння діяльності професійних творчих спілок та громадських організацій у сфері культури, створенню вітчизняного (національного) культурного продукту українською мовою і функціонуванню української мови в культурному просторі на всій території України, доступу громадян до культурних благ;
 - визначення естетичного виховання дітей та юнацтва пріоритетом розвитку культури;
 - забезпечення діяльності базової мережі закладів культури, закладів освіти сфери культури;
 - підтримка діяльності у сфері культури, пов’язаної з виготовленням і розповсюдженням електронних та друкованих засобів масової інформації, аудіо- та аудіовізуальної продукції, розробленням комп’ютерних технологій та підвищенням їх потенціалу для розширення доступу та залучення громадськості до діяльності у сфері культури тощо;
 - пропагування української національної культури у всій її різноманітності за кордоном та світового культурного надбання в Україні;
 - підтримка вітчизняного виробника у сфері культури;
 - підтримка українського культурного життя в усьому світі;
 - надання українського характеру сучасній індустрії розваг;
 - підтримка регіональних культур та підвищення значення обласних, районних центрів, міст з історичними культурними традиціями;
 - забезпечення розвитку міжнародного культурного співробітництва;
 - створення страхового фонду документації про культурні цінності та документів на об’єкти культурної спадщини.
 Пріоритети державної політики у сфері культури визначаються: державними програмами економічного і соціального розвитку України та програмами діяльності Кабінету Міністрів України, в яких обов’язково враховуються аспекти розвитку культури; державними цільовими програмами у сфері культури, що розробляються й затверджуються згідно чинного законодавства України.
Відповідний законопроект зареєстровано за №6469.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2010 > Тема "З потоку життя"