|
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 29.10.2010 > Тема "Українці мої..."
#44 за 29.10.2010
Поки ми жив╕ - живий ╕ в╕н...
Ос╕нь утрат наших...
Його ховали 21 вересня 2010 року, у св╕тлий день Р╕здва пресвято╖ Богородиц╕.
Ховали нашого товариша, колегу, а для р╕дних - найближчу й найдорожчу людину - Олександра Павловича Кулика. Провести його в останню путь прийшов практично весь цв╕т творчо╖ ╕нтел╕генц╕╖ Криму - адже Олександр Павлович не т╕льки журнал╕ст, що ма╓ звання Заслуженого журнал╕ста Укра╖ни, але й письменник, а в минулому - видавець, людина, в╕дома й сво╖ми художн╕ми творами, ╕ см╕ливою в╕двертою публ╕цистикою, здатною д╕йсно «запалювати серця людей». Найяскрав╕ше в╕н виявив себе в ц╕й якост╕, будучи головним редактором ╓дино╖ в Криму укра╖номовно╖ газети “Кримська св╕тлиця”, що почала видаватися на рубеж╕ 1992-1993 рок╕в. Для Криму явище це було безпрецедентним, що супроводжувалося гострими дискус╕ями ╕з владою й спротивом ус╕х, хто не в╕рив у можлив╕сть ╕снування укра╖нсько╖ держави, та й не хот╕в цього. Але в Олександра Кулика, одного з ╕н╕ц╕атор╕в створення газети, вистачило ╕ вол╕, ╕ мудрост╕, ╕ гнучкост╕, щоб зд╕йснити мр╕ю багатьох укра╖нц╕в Криму - мати свою трибуну, з яко╖ б в╕льно лилася р╕дна мова, звучало правдиве слово.
Поставивши газету «на крило» (у той пер╕од ╖╖ тираж доходив до 7 тис. екз.), Олександр Павлович став власним кореспондентом урядово╖ газети Укра╖ни «Урядовый кур’╓р» ╕ проробив у ц╕й якост╕ близько 15 рок╕в.
Але чим би не займався Олександр Кулик, в╕н завжди був в╕рний соб╕ в головному - ╕ це була для нього любов до р╕дно╖ Укра╖ни, а отже, захист ╖╖ ╕нтерес╕в, боротьба за правдиву ╕стор╕ю свого народу (адже за осв╕тою в╕н - ╕сторик), робота, спрямована на в╕дродження нац╕онально╖ самосв╕домост╕ сп╕вв╕тчизник╕в. У публ╕кац╕ях на стор╕нках “Кримсько╖ св╕тлиц╕” редактор Кулик надавав важливого значення не т╕льки висв╕тленню й трактуванню пол╕тичного моменту, але й звеличуванню людей мистецтва, прац╕, вселяючи тим самим у читача горд╕сть за св╕й народ, бажання бути одним ╕з кращих. В умовах, далеких в╕д нин╕шн╕х у техн╕чному в╕дношенн╕, без комп’ютер╕в, при гарячому набор╕, розм╕щаючись в одн╕й-╓дин╕й редакц╕йн╕й к╕мнат╕, газетяр╕ видавали як╕сний продукт, завоювавши серця читач╕в на довг╕ роки.
╤, можливо, не випадково, по як╕йсь вищ╕й вол╕ усл╕д за сво╖м першим головним редактором умира╓ сьогодн╕ й сама газета - уже майже п╕вроку нема╓ ╖╖ в поштових скриньках, а колектив одержав попередження про можливе зв╕льнення. Ще на першому етап╕ реорган╕зац╕╖ на зустр╕ч ╕з кер╕вництвом Газетно-журнального видавництва (одним ╕з засновник╕в “Кримсько╖ св╕тлиц╕” к╕лька рок╕в тому стало М╕н╕стерство культури й туризму Укра╖ни) був присутн╕й ╕ Олександр Павлович. В╕н запропонував для публ╕кац╕╖ сво╖ матер╕али, у тому числ╕ й спогади про пер╕од функц╕онування газети, що став уже ╕стор╕╓ю. Однак сьогодн╕, на жаль, нема╓ можливост╕ нав╕ть потримати ╖х у руках - редакц╕йн╕ прим╕щення опечатан╕.
Але як хочеться в╕рити, що наш перший редактор ще отрима╓ сво╓ друге життя - в опубл╕кованих спогадах, художн╕х творах, у продовженн╕ колись початих ним важливих справ в ╕м’я р╕дно╖ Укра╖ни, в пам’ят╕ багатьох людей, з якими зводила його доля.
Тамара СОЛОВЕЙ.
На фото: 31 грудня 1992 р., вийшов перший номер «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Трет╕й л╕воруч у першому ряду - перший редактор «Кримсько╖ св╕тлиц╕» Олександр Павлович Кулик.
(Фото з арх╕ву «КС»).
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 29.10.2010 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8425
|
ОДЕСИТ – ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ УНР
Ярослав Грицак: ВИХ╤Д ╤З «РУССКОГО МИРА» БУДЕ ДЛЯ НАС ПЕРЕМОГОЮ
СПОМИН ПРО ╤ЛОВАЙСЬКУ ТРАГЕД╤Ю ╤ РУСЛАНА ГАНУЩАКА
У ЛЬВОВ╤ ПОПРОЩАЛИСЯ З АНДР╤╢М ПАРУБ╤╢М
