Версiя для друку Обговорити в форумi

У рік свого 175-ліття лідер і патріарх вітчизняної науки про виноград і вино - ялтинський науково-дослідний інститут "Магарач" закликає сповна використати його творчі здобутки, що по праву вважаються національним надбанням. Верховна Рада і уряд  автономії нині заходилися цю галузь рятувати.

Дарунки ювіляра землякам

До свого поважного ювілею НДІ "Магарач" - авторитетний "законодавець мод" у виноробстві, член Міжнародної організації винограду і вина, обов`язковий учасник асамблей Європейської наукової асоціації селекції рослин та багатьох інших наукових товариств, підготував видатні за своїми якостями сорти "Магарач-175", "Цитронний "Магарач" і "Данко". Після сортовипробувань в інституті їх визнано найперспективнішими за якістю, придатністю для виноробства і урожайністю (до 150 і 200 центнерів з гектара) серед створюваних вітчизняними селекціонерами і генетиками комплексно стійких до хвороб, шкідників і морозів сортів. Підраховано, що вони здатні дати вдвічі вищі прибутки у порівнянні з нинішніми кримськими сортами.
Сьогодні на державному сортовипробуванні знаходиться ще 40 сортів. Тут плекають лози новітніх селекцій на базі унікальної другої у світі за величиною виноградної колекції з понад 3 330 зібраних з усіх континентів і власних сортів. Небезрезультатно працюють над виділеними кандидатами у сорти із комплексною стійкістю до хвороб, шкідників, несприятливих умов середовища, які не потребують хімікатів для систематичного обприскування. Активно займаються клонуванням - на рівні генів перенесять, закріплюють і висаджують виноградники кращих властивостей. Проводять обнадійливі роботи по біотехнології, зокрема "з пробірки" - прискореним методом селекції винограду, розробленим завідуючим відділом селекції, генетики і ампелографії інституту, вченим Місаком Мелконяном. Цей спосіб дає можливість утричі скоротити процес виділення сорту, замість усталеного чверть вікового періоду.

ВОРОГИ "бормотухи"

Науковою роботою тут займається 150 з 250 працівників інституту, в якому трудиться шість членкорів, сім академіків і стільки ж професорів, 11 докторів і 65 кандидатів наук. Щороку захищається ряд дисертацій під керівництвом директора інституту, члена-кореспондента Української академії аграрних наук, віце-президента Міжнародної академії виноградарства і виноробства Анатолія Авідзби, якого недавно призначено керівником головної організації нашої країни зі стандартизації у виноградно-виноробній галузі. Адже саме на дослідному заводі "Магарача", в найбільшій у Європі дегустаційній залі, де завжди відбувається ділова частина міжнародних конкурсів вин і коньяків, створено спеціальний дослідний центр винопродукції. Зала має статус арбітражної і славу ворога "бормотухи". Професіонали-дегустатори блискавично визначають якість всіх вітчизняних і привозних вин і міцніших напоїв і їх справжню ціну.Тут проводять всі аналізи, необхідні для виноробства. Можуть за мить довести у цифрах, визначивши всі параметри напою, що під престижною маркою сховався фальсифікат. Цей бездоганний доказовий спосіб взяли на озброєння у боротьбі з підробкою вин, яка сьогодні стала справжньою пошестю. 
За 175 років свого існування інститут став центром наукового виноробства і виноградарства не лише України. Його престижні курси виноробів, щорічні міжнародні конкурси вин, створений тут Союз виноробів Криму, об'єднали майстрів плекання сонячної лози і творців нових марок вин з багатьох країн світу.
Заснований в 1828 році на базі Магарачського дослідного закладу винограду і виноробства та спеціального училища при Нікітському ботанічному саду інститут відразу ж почав робити такі вина, коштовні південнобережні мускати, які купці масово розбавляли водою і видавали за французські шато - ікеми і сотери. Тому вже тоді "Магарач" почав продаж власних вин з фірмовими етикетками.

Сонячні скарби підземель

Найстаріші вина Криму, зокрема, занесені в книгу Гіннесса  пляшки "Мускату рожевого Магарач", відомого до революції під назвою "Мускат амбре Магарач", урожаю 1836 року зберігає знаменита магарачська винотека з майже 40 тисяч найрідкісніших зразків-еталонів для спадкоємної роботи винознавців і досягнення нині найвищої якості сонячних трунків. В цьому золотому фонді є й перлини - понад 20 тисяч пляшок найблагородніших вин-феноменів, унікальних зразків колекційних напоїв віком понад 160 років. У ньому, зокрема, "Мускат білий Магарач", нагороджений 35 медалями на найавторитетніших міжнародних конкурсах, серії старовинних напівдесертних вин на зразок "Ікем Барзах", напівлікерні, сяючі бурштином "Піно - грі" і "Педро Магарач", вишневих кольорів "Бастардо", силенна кількість запилених часом вин Магарача і Нікіти понад столітньої витримки. Винотека має суто наукове призначення, на відміну від не менш відомої у світі виробничої колекції "Масандри", у якій біля мільйона пляшок.
Музей вина Магарача нагадує: рівно 130 років тому кримські мускати, піно-грі, трамінери отримали найвищі нагороди на Всесвітній виставці у Відні.
Їх визнали неповторними за ніжністю смаку, ароматом і букетом, що допомогло кримчанам завоювати міжнародний ринок. З тих часів тут невпинно виводять унікальні сорти винограду, створюють нові марки добірних вин. Досконалі зразки загальновизнаних еталонів десертних і міцних, лікерних вин "Магарача" на міжнародних та вітчизняних виставках і конкурсах традиційно, протягом десятиліть, відзначають найвищими нагородами. Нині їх, лише найпрестижніших, сотні.

Гірка солодкість винограду

Та дарунки ювіляра все ніяк не потраплять за призначенням - до земляків. Бо найголовнішим, що уславлює будь-який науковий центр, - впровадженням досягнень у вітчизняне виробництво похвалитися тут не можуть. Розробки "Магарача" охоче втілюють у життя лише за кордоном. У нас з цим нині, на жаль, тяжко. Навіть при тому, що ялтинські вчені-винороби своїми оригінальними роботами можуть додати ще більшої цінності неповторному Південнобережжю унікальними, вишуканими винами, здатними привабити у Крим туристів і зблизька і з найдальших заморських країв. Науковці не лишаються пасивними спостерігачами катастрофічного скорочення на півострові площ виноградників. Доводять економічну недоцільність розкорчовування плантацій сонячної лози, від якої почали позбавлятися цілі райони. Куди вже далі, коли за останнє десятиріччя з колишніх 55 тисяч гектарів стало на 22 тисячі менше. Ті, що лишилися, - старі, молодих насаджень ледь більше двох тисяч га. Майже 79% - технічні сорти. Темпи розкорчовування зростають. Лише за два останні роки знищено понад 6 тис. га виноградних кущів. Причому, роблять це навіть за розпорядженнями керівників райдержадміністрацій і міськвиконкомів. Звільнюючи землі краю виноградників і садів під зернові культури, які тут дають в середньому 25 центнерів з гектара (вдвічі менше ніж в материковій Україні),  збільшують рівень безробіття. І це в краї, де ще недавно виробництво винограду і реалізація продуктів його переробки були одним з найщедріших джерел наповнення бюджету Криму.

Час плекати бурштинові грона

Проблеми виноградарства і виноробства детально обговорили депутати Верховної Ради Криму на своїй весняній сесії. Відзначили глибоку депресію галузі й заходилися відшукувати кошти на її реанімацію. Створили управління розвитку виноградарства, садівництва і виноробства у структурі МінАПК автономії. Має допомогти розроблена ним регіональна програма інвестування аграрного комплексу півострова. Голова ВР АРК Борис Дейч наголосив, що слід зацікавити у взаємовигідному співробітництві з перспективною галуззю всі міцні й крупні кримські підприємства. Стурбовані опалою лози, деградацією галузі, яка є гордістю півострова, Верховна Рада і уряд автономії підготували проект регіональної програми розвитку і підтримки виноградарства та виноробства. Вона має припинити падіння цієї налузі, зробити її джерелом наповнення бюджету, дати роботу багатьом селянам. Намагаючись знайти кошти на підтримку виноградарів, сесія ВР АРК звернулася в Кабмін України з проханням наділити Міністерство АПК Криму повноваженнями по розподілу коштів 1% збору від реалізації винної продукції, вирішити питання здешевлення кредитів комерційних банків, що виділяються на розвиток галузі. А безпосередньо аграрному відомству автономії доручено передбачити у бюджеті півострова фінанси в розрахунку на повний цикл робіт - від закладки виноградників до настання плодоношення. Тоді з'явиться надія і на створення системи автоматизації поливів, яка забезпечить регулярне зрошення, зробить виноградні плантації високоврожайними, невразливими до частих посух спекотного краю. Треба підняти й питомники, прививочні майстерні, маточники - фактично зруйновані через низьку платоспроможність господарств. Увесь півострів сьогодні може виростити лише 4 млн. прищеплиних их саджанців. А для відновлення галузі їх потрібно удвічі більше. Згідно з регіональною програмою цього року потрібно закласти 3 тисячі гектарів нових виноградників. Дожилися до того, що доведеться купувати саджанці за межами Криму. А це нині потребує щонайменше 96 млн. грн., а наступного року - більше 100. Де взяти такі гроші?
Фахівці радять: на період дії програми розвитку виноградарства ефективною допомогою з боку держави могло б стати направлення на цю мету 50% коштів, що надходять у бюджет автономії від акцизного збору. Це б допомогло закласти 10 тисяч гектарів нової сонячної лози, яка вже через три роки почала б давати урожай. Тоді Крим зможе отримувати більше 200 тис. тонн бурштинових ягід, виробляти 10 млн. декалітрів чудового вина, реалізація якого забезпечить надходження в бюджет лише за рахунок акцизного збору біля 35 млн. грн. Ця сума дедалі більшатиме.
Потрібна й допомога київських колег. Кримські депутати подали у Верховну Раду України ряд пропозицій і зауважень в проекти законів "Про державну підтримку садівництва і виноградарства", "Про внесення змін і доповнень в Закон України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмільництва",  "Про виноград і вино", а також у  Закон "Про внесення змін до деяких законів України про оподаткування, виробництво і обороти підакцизних товарів", який міняє існуючий порядок отримання етилового спирту для виробництва виноматеріалів і вин та, на думку спеціалістів, ускладнить роботу кримських виробників. Тут річна потреба спирту для виноробства - 400 тис. декалітрів, тож підприємствам доведеться додатково платити 8 млн. грн. акцизного збору. Це здорожить продукцію і зменшить її реалізацію, "може довести до банкрутства навіть ті підприємства, які ще можуть працювати, і відправити їх на приватизацію". Вирішили відкрити свій спиртзавод на базі агропромислового комбінату "Виноградний" Сімферопольського району, а для цього прохати Кабмін України викреслити це господарство зі списку підлягаючих приватизації.
Почалася інвентаризація всіх виноградників півострова. Економічно невигідні розкорчують, замість них висадять нові високопродуктивні саджанці в основному селекції "Магарача". Навіть при значних стартових витратах кримське виноградарства зберігає інвестиційну привабливість. За останні роки на аграрному ринку півострова з`явилися крупні компанії, готові вкладати у розвиток виноградарства значні кошти. Приміром, торговельна марка "Золота амфора" інвестувала у власний винзавод в Бахчисарайському районі 1 млн. доларів. Орендує 450 га виноградників і має намір збільшити їх ще на тисячу гектарів. Більшає пропозицій відомих товарних брендів, серед яких компанії "Сади України", "Майбел", чимало інших. Адже базовими у виробництві високоякісних вин і виноматеріалів здавна вважаються всі регіони півострова. Тут настав час "заривати у землю виноградну кісточку", "плекати парость виноградної лози". Хіба ж то Крим - без винограду?

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2003 > Тема "Крим - наш дім"