Версiя для друку Обговорити в форумi

 Літературні норми російської мови вимагають використання прийменника «в» стосовно незалежної держави Україна. Використання ж форми «на» є лінгвістичною відмовою від визнання існування такої держави. Таку думку обґрунтував на власній сторінці в «Живому Журналі» старший науковий співробітник Інституту Катона (США), екс-радник колишнього Президента РФ В. Путіна Андрій Ілларіонов, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу в РФ.
 На думку дослідника, в останні три століття широковживаними серед носіїв російської мови є обидві форми: і «на Україні», і «в Україні». При цьому співвідношення між частотністю використання цих двох форм не було і не є постійним — воно змінювалося відповідно до епох, причому дуже вагомо.
 Експерт доходить висновку, що найважливішим чинником, який визначає використання форми «в Україні», є наявність державності в нашій країні і збереження серед носіїв російської мови історичної пам’яті про існування такої державності.
 Так, найбільш широке поширення форми «на Україні» відноситься до часу посилення централізації державної влади в Російській Імперії і СРСР, пам’яті, що супроводжувалась спробами знищення української державності.
 Вживання ж форми «в Україні» було дуже поширено у XVIII і XIX століттях, коли в російському суспільстві зберігалася чітка пам’ять про недавню державність України. Таке вживання, яке значно скоротилося в радянські роки, істотно зросло лише в останні три десятиріччя.
 Швидке зростання вживання в сучасній російській мові форми «в Україні» у 1991-2000 рр. було значно викликано появою нового значення слова Україна — не тільки територія, але й держава. Процес лінгвістичного визнання державності України змінився стабілізацією вживання форми «в Україні» у 2001-2006 рр., а потім його різким зниженням у 2007-2008 рр. «Внаслідок того, що велика частина активних носіїв російської мови перебуває на території Російської Федерації, і, отже, саме вони формують основний масив джерел для аналізу слововживань в російській мові, не можна виключити того, що зрушення від вживання форми «в Україні» до форми «на Україні» в 2005-2008 рр. може пояснюватися відображенням інформаційного впливу на російське суспільство політично мотивованої позиції нинішньої влади Російської Федерації, яка не могла змиритися з появою та існуванням самостійної української держави», — вважає А. Ілларіонов.
 При цьому він нагадує і норми російської мови, згідно з якими для характеристики місцезнаходження суб’єкта стосовно державного утворення є прийменник «в», а при характеристиці місцезнаходження суб’єкта відносно території, що не асоціюється з державним утворенням, виступає прийменник «на».
 Як приклад експерт наводить такі назви: на Сахаліні, на Волзі, на Ладозі, на Кубані, на Псковщині. Але: в Швеції, в Німеччині, в США, в Чилі, в Малоросії; на Британських островах, але: в Британії; на Японських островах, але: в Японії; на Рязанщині, але: в Рязанському князівстві.
 Окрім того, за вживання форми «в Україні» виступають російські класики. Наприклад: О. С. Пушкін. «Полтава»: «І переніс війну в Украйну». М. В. Гоголь. «Страшна помста»: «Порядку немає в Україні: полковники та єсаули гиркаються, як собаки, між собою».
Л. М. Толстой. «Війна і мир»: «Багратіон довго не приєднується (хоча в цьому головна мета всіх начальницьких осіб), тому що йому здається, що він на цьому марші ставить в небезпеку свою армію і що найвигідніше для нього — відступити лівіше і південніше, турбуючи з флангу і тилу ворога і комплектуючи свою армію в Україні». А. П. Чехов. Лист
І. Леонтьєву: «Отже, я їду в Украйну, а Ви, крокодил, залишаєтеся в тундрі».
 «Нині вибір носіями російської мови вживання форми «на Україні» є, отже, не тільки порушенням літературної норми російської мови, яка, як бачимо, вимагає використання прийменника «в» відносно незалежної держави, але і несвідомою (або свідомою) лінгвістичною відмовою від визнання існування такої держави в сучасній Україні», — стверджує А. Ілларіонов.
 
Ігор СОЛОВЕЙ (Укрінформ).
Москва.

ПРОСТО ЗВИЧКА ТАКА...

 Міністерство юстиції Росії обіцяє надалі використовувати тільки офіційну назву Республіки Білорусь і не називати її Білорусією, повідомляє РІА «Новости».
 «Під час проведення експертиз усіх нормативно-правових актів російський Мін’юст перевірятиме правильність написання назви Білорусі», — сказав міністр юстиції Росії Олександр Коновалов у Мінську під час засідання об’єднаної колегії міністерств юстиції країн Союзної держави.
 Він пообіцяв надіслати відповідний інформаційний лист до всіх органів юстиції, а також до уряду та адміністрації президента Росії.
 Представники білоруського Мін’юсту звернули увагу російських колег на те, що в нормативно-правих актах держорганів Росії немає одностайності в написанні офіційної назви їхньої країни.
 «Часто в документах Республіку Білорусь неправильно іменують Республікою Білорусією або коротко Білорусією», — сказала заступник міністра юстиції Білорусі Алла Бодак.
 На її думку, єдина правильна назва білоруської держави, зокрема російською мовою – “Республика Беларусь”.
 Голова російської юстиції вважає, що питання має суто технічний характер. «Йдеться, скоріше, про історичну звичку», — сказав Коновалов, додавши, що не може гарантувати використання назви Білорусь у ЗМІ, але вважає категорично неприпустимим використовувати неправильну назву держави в офіційних документах.
 http://www.unian.net/ukr/news/news-349036.html

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2009 > Тема "Душі криниця"