Василю Скурат╕вському, в╕домому укра╖нському народознавцев╕, письменнику, фольклористу, лауреатов╕ багатьох прем╕й 25 жовтня виповнилося б с╕мдесят. На вечор╕ його пам’ят╕ у столичному музе╖ л╕тератури мовилося про феномен людини на сво╓му м╕сц╕: у задус╕ застою пов╕яло св╕жим в╕тром завдяки ╕ його книжкам та публ╕кац╕ям. «Берегиня» Василя Скурат╕вського накладом понад сто тисяч прим╕рник╕в стала справд╕ знаковою под╕╓ю, фактично першим п╕дручником, за яким учител╕ готувалися до урок╕в народознавства. Журнал╕ст за фахом, фольклорист за покликанням, цей досл╕дник дав поштовх ц╕л╕й низц╕ м╕жнародних фольклорних фестивал╕в та експедиц╕й (зокрема «Чумацькими шляхами»), як╕ пролягли р╕зними рег╕онами Укра╖ни, зокрема й чорнобильською зоною. Василь Скурат╕вський написав понад 20 книжок. У ц╕й постат╕ по╓дналися науковий, письменницький та орган╕заторський таланти, як того гостро вимагав час. ╤ його зусилля, ентуз╕азм ╕ «невиправний романтизм» не минулися дарма. Про це на вечор╕ говорили друз╕, колеги, товариш╕, а автентичне виконання народних п╕сень ки╖вською молоддю – гуртом «Мак╕в цв╕т» та сп╕вачкою Русиною – наснажило товариство. Нин╕ чимало мовимо про духовн╕сть, та не так багато прац╕вник╕в на ц╕й некомерц╕йн╕й нив╕. Вт╕м, М╕н╕стерство культури ╕ туризму Укра╖ни, Укра╖нський центр культурних досл╕джень, Укра╖нський центр народно╖ культури «Музей ╤вана Гончара» днями провели Всеукра╖нську науково-практичну конференц╕ю, присвячену пам’ят╕ Василя Скурат╕вського. Вже учетверте в╕дбуваються так╕ народознавч╕ студ╕╖. Науковц╕, представники вс╕х рег╕он╕в Укра╖ни обговорювали проблему «Традиц╕йна культура укра╖нського народу в ХХ╤ стол╕тт╕: стан та перспективи розвитку». Це досить представницьке з╕брання прив╕тав м╕н╕стр культури ╕ туризму Укра╖ни Василь Вовкун. Людмила ТАРАН.
ОДЕСИТ – ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ УНР
Ярослав Грицак: ВИХ╤Д ╤З «РУССКОГО МИРА» БУДЕ ДЛЯ НАС ПЕРЕМОГОЮ
СПОМИН ПРО ╤ЛОВАЙСЬКУ ТРАГЕД╤Ю ╤ РУСЛАНА ГАНУЩАКА
У ЛЬВОВ╤ ПОПРОЩАЛИСЯ З АНДР╤╢М ПАРУБ╤╢М
