Версiя для друку Обговорити в форумi

9 липня виповнилося 350 років від Конотопської битви, відомої також як Соснівська битва. Цього дня (за новим стилем) 1659 року війська українського гетьмана Івана Виговського за підтримки кримських татар завдали під Конотопом нищівної поразки війську Московської держави, яке перед тим вторглося до України. Щоправда, вже менш як через рік Виговський втратив владу, а Україна опинилася в новій, іще більшій залежності від Москви. Про події, пов’язані з Конотопською битвою, в інтерв’ю Радіо «Свобода» розповів доктор історичних наук, директор Науково-дослідного інституту козацтва при Інституті історії НАН України Тарас Чухліб.

– Що стало причиною війни між козацтвом, очолюваним гетьманом Іваном Виговським, та Московським царством?
– Насамперед, причиною стало те, що гетьман Іван Виговський проводив самостійну зовнішню політику, яка розходилася з планами Москви. Зокрема, гетьман Виговський уклав спочатку угоду зі Шведським королівством у Корсуні, а, як відомо, на той час Шведське королівство перебувало у стані війни з Московським царством. Очевидно, що і Гадяцька угода, яку потім уклав гетьман Виговський із Річчю Посполитою, також суперечила тому, що хотіла Москва стосовно України. Отже, зовнішні чинники слугували однією з тих причин, які підштовхнули до того, що Москва ввела свої війська на територію України і розпочалася Українсько-російська війна 1658–1659 років, в межах якої відбулася Конотопська битва.
– Яку мету перед собою ставило козацьке військо?
– Гетьман Іван Виговський хотів, і він домігся цього, перемогти російські війська і змусити їх відійти на територію Московського царства, що врешті-решт і сталось – війська Олексія Трубецького відійшли з-під Конотопа. Гетьман Іван Виговський мав 16 тисяч козаків, плюс він заручився підтримкою кримського хана Мехмеда-Герая і отримав на допомогу 30-тисячний корпус кримської орди Карадж-Бея. Також були невеликі підрозділи польського війська, а ще наймані підрозділи сердюків волоських (сучасною мовою молдавських) у війську Івана Виговського. Він за допомогою цих підрозділів змусив російську армію в результаті Конотопської битви зняти облогу Конотопа, яка тривала близько 70 днів, і визволити з цієї облоги 4-тисячне козацьке військо на чолі з ніжинським полковником Григорієм Гуляницьким.
– Козацьке військо та його союзники перемогли під Конотопом, але чому ж менш ніж через рік переможець у такій великій битві змушений був зректися влади, скласти булаву, а наступний гетьман знову-таки присягнув на вірність московському цареві?
– Однією з головних є саме зовнішня причина, а саме українсько-польські стосунки. Паралельно до Українсько-московської війни проходив процес узгодження Гадяцьких статей, які хоча й були підписані 16 вересня 1658 року, але ще не були ратифіковані на Сеймі. Саме перед Конотопською битвою у травні 1659 року відбулася ратифікація Гадяцької угоди між Україною і Польщею. На Сеймі тогочасні польські депутати викреслили всі ті положення, які стосувалися саме державної автономії України, Великого Князівства Руського, у складі триєдиної федерації – Польщі, Литви і Русі, або ж України, або ж Війська Запорозького. Це спричинило те, що проти гетьмана Виговського виступила велика опозиція серед козацької старшини, яка обрала собі за лідера Юрія Хмельницького. І, власне, це й призвело до того, що вони скинули Івана Виговського з гетьманства.
Тетяна Ярмощук.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1773959.html

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2009 > Тема "З перших уст"