Версiя для друку Обговорити в форумi

У пам’ять про славну козацьку перемогу в селі Шаповалівка, що під Конотопом, щороку відбувається святкування та всеукраїнський фестиваль «Козацький родослав». У день 350-річчя цієї перемоги було відкрито пам’ятний знак при в’їзді в село Шаповалівку. Святкові заходи відбувалися 10-12 липня.
Цьогоріч від греко-католицької церкви святого Йосафата міста Червонограда Львівської області виїхав автобус із козаками «Західно-Бузького Куреня Прикарпатської Січі Українського Козацтва», козаками Львівського товариства «Січ» та прихожанами під керівництвом отця Володимира, настоятеля греко-католицької церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці у Великих Мосмах.
Коли ми подолали шлях більш ніж 700 кілометрів, автобус зустріли хлібом і сіллю представники Сумської ОДА.
На мальовничих берегах озера при в’їзді у Шаповалівку таборами були розбиті козацькі шатра та шатра ВО «Свобода». Козаки прибували із усіма необхідними відзнаками, прапорами та іншою атрибутикою. Були навіть гармати.
Комендант табору гостинно запросив подорожніх до справжньої козацької кулеші. Після сніданку проведено козацьке коло, на якому відзначена історична перемога, і отаман козацького товариства «Січ» Андрій Коляса зі Львова запропонував об’єднати зусилля для розбудови України. Помічник секретаря Ради Українського козацтва А. Грива повідомив козакам про необхідність надання допомоги міліції в охороні громадського порядку.
Відкриття пам’ятного знаку на честь Перемоги у Конотопській битві 1659 року відбувалося в присутності Верховного гетьмана України, Президента України Віктора Ющенка.
Урочиста хода козаків під бойовими прапорами викликала захоплення місцевих жителів та гостей фестивалю і закінчилася біля відкритого у цей святковий день погруддя Івана Виговського, який зі своїм військом та татарськими і польськими союзниками прийшов на допомогу обложеному московітами Конотопу і розгромив військо нападників, що складалося із багатьох десятків тисяч відбірних дворянських кіннотників. У день цієї перемоги кожен житель Шаповалівки вивішує на ворота вишиваний рушник.
Президентський оркестр заграв марш. Пісенний фестиваль відкрив Президент України, який у своїй промові нагадав події сивої давнини та їхнє значення в нашій історії. І залунали пісні. Справжні козацькі пісні.
Кінноспортивна група демонструвала неймовірні трюки, майстри козацького двобою показали надзвичайно складні вправи. А куренів різноманітних – більше сотні. Навіть «Укрпошта» здійснювала спецпогашення ювілейного конверта ювілейною печаткою. І не зустрінеш на Вкраїні видів народної творчості, яких не було б представлено на ярмарку. А козацькі гармати салютували козацькій славі.
Забав для дітей і столів для дорослих перелічувати не будемо. Розваг було настільки багато (а в козацьких старшин ще і друге коло – за підсумками), що навіть отець Володимир погодився перенести виїзд із 17-ї на 19-ту годину.
Через півгодини ми були вже в гетьманській столиці – Батурині. Прикро, що музеї там працюють лише до 17.00. Проте ми все-таки подивилися і пасіку Прокоповича – винахідника рамки у вулику, і фортецю, і навіть за мур заглянули. Московити цю фортецю ніколи б не взяли, якби зрадник не провів їх підземним ходом всередину.
А додому вирушили, коли сутеніти почало. Приїхали стомлені, але щасливі!

Червоноградський козак Анатолій Троцюк.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2009 > Тема "З потоку життя"