Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 10.07.2009
У Батурин, до гетьмансько╖ столиц╕

МАНДРУ╢МО З╤ «СВ╤ТЛИЦЕЮ»!

Уяв╕ть, як╕ почуття переживала, ╖дучи до Батурина. Р╕вно двадцять рок╕в тому разом ╕з невеличкою групою письменник╕в на чол╕ з Валер╕╓м Шевчуком уперше побувала там. Запуст╕ння, бур’яни –  н╕де н╕ сл╕ду, що тут була гетьманська столиця, окр╕м сяк-так в╕дновленого будинку Кочубея, генерального судд╕ Л╕вобережжя. Ан╕ натяку на пам’ять про страшну трагед╕ю: «зачистку», знищення рос╕йськими стр╕льцями Меншикова п’ятнадцяти тисяч батуринц╕в, захисник╕в фортец╕ й безневинних ж╕нок та д╕тей.
╤ ось тепер, у р╕к ╤вана Мазепи, нарешт╕ вдруге мандрую туди, боячись ╕ншого: розчарування в╕д реставрац╕╖-музе╓ф╕кац╕╖.
Скажу в╕дразу: пророкую Батурину небачений дос╕ розкв╕т. Сюди з’╖жджатимуться з╕ вс╕х куточк╕в Укра╖ни як до осереддя нашо╖ ╕сторично╖ пам’ят╕. Вт╕м, уже ╓ нар╕кання, що туристичний бум якраз не сприятиме вшануванню й роздумам. Але ж усе залежить, як подаватиметься ╕нформац╕я, на чому будуть наголошувати екскурсоводи. Спод╕ваюсь, у прац╕вник╕в Нац╕онального ╕сторико-культурного запов╕дника «Гетьманська столиця» (створений 1994 року) вистачить не лише профес╕йно╖ квал╕ф╕кац╕╖, а й в╕дпов╕дного тону й мудрост╕.
Все те, що можна й необх╕дно побачити у Батурин╕, визнача╓ться нин╕ як 19 об’╓кт╕в запов╕дника (╖хня к╕льк╕сть зб╕льшиться). Серед них ╕ згадуваний будинок Генерального суду Л╕вобережно╖ Укра╖ни, в якому розм╕щено кра╓знавчий музей. Можливо, саме з нього варто починати знайомство з Батурином? Особливо школярам запам’ятаються склеп╕нчаст╕ п╕двали, де в╕дтворено атмосферу досудового сл╕дства на Л╕вобережж╕ ХV╤╤╤ ст. Поруч, на затишному подв╕р’╖, –  неймов╕рно╖ краси кв╕ти, яблуневий сад ╕ невеличка пас╕ка, присвячена знаному Петру Прокоповичу (1775-1850), який заснував першу в ╢вроп╕ школу бджолярства. Поряд, у парку, встановлено йому пам’ятника.
Парк доглянутий, з алеями, що пробуджують уяву. Скромна стела на м╕сц╕, де, за переказами, стояв дуб, дупло якого слугувало поштовою скринькою у листуванн╕ ╤вана Мазепи та Мотр╕ Кочубе╖вни. Поряд –  ╖╖ образ у камен╕, але скульптура лежить на земл╕, мов надгробний пам’ятник. Теж символ╕чно…
Н╕, мабуть, необх╕дно розпочати знайомство з Батурином ╕з новопосталого Покровського храму. В╕н п╕дноситься над буденщиною якраз на роздор╕жж╕ –  саме там, де була колись дерев’яна церква-спов╕дальня Мазепи. Побудовано храм у дус╕ козацького бароко на кошти переважно д╕аспорних спонсор╕в. Зайти, схилити голову ╕ помолитися за невинно уб╕╓нн╕ душ╕ та процв╕тання Укра╖ни.
А пот╕м асфальт╕вка приведе на майдан Гетьмансько╖ слави, до пам’ятника «Гетьмани. Молитва за Укра╖ну». Не можу сказати про його блискуче художн╓ вир╕шення, однак визнаю, що арх╕тектурний та ╕деолог╕чний акценти знайдено вдало. Поряд –  Воскресенська церква, усипальниця Кирила Розумовського. Шкода, що його посмертний портрет роботи знаного скульптора, земляка ╤вана Мартоса, дос╕ на реставрац╕╖.
Не обминути археолог╕чного музею, який цьогор╕ч в╕дкрито у колишн╕й Воскресенськ╕й церковнопараф╕яльн╕й школ╕. Оформлений за останн╕м словом музейного експонування, в╕н вража╓, попри невелику к╕льк╕сть раритет╕в: нищилося або вивозилося все, що нагадувало про ╕стор╕ю цього м╕сця.
╤ ось –  в╕дновлена з небуття цитадель Батуринсько╖ фортец╕. 14 листопада минулого року, в день 300-р╕ччя Батуринсько╖ трагед╕╖, останки захисник╕в фортец╕ вшанували п╕д час перепоховання. Все розпочалося з ╕н╕ц╕ативи Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка в╕дродити цитадель. В╕дтак тут в╕дразу розпочали археолог╕чн╕ розкопки на чол╕ з кер╕вником експедиц╕╖, зав╕дувачем кафедри ╕стор╕╖ та археолог╕╖ Черн╕г╕вського пед╕нституту Володимиром Коваленком. Чимало в╕днайдених артефакт╕в ╕ стали експонатами музею археолог╕╖. Розкопки допомогли в╕дтворити на територ╕╖ цитадел╕ дерев’яну козацьку церкву, палац гетьмана, скарбницю.
Тут же, на символ╕чн╕й могил╕ внутр╕шнього двору фортец╕, –  пам’ятник-хрест жертвам Батуринсько╖ трагед╕╖. Саме зв╕дси в╕дкрива╓ться чудовий кра╓вид на Сейм –  той Сейм, що червон╕в в╕д кров╕ по-зв╕рячому вбитих захисник╕в гетьмансько╖ столиц╕ й безневинних жертв… В╕тер, шум зелених крон, плин р╕чки –  плин пам’ят╕, в╕д яко╖ нас намагаються в╕длучити нав╕ть тепер: ╕ сво╖ «землячки», й т╕, що називають себе «╓динокровними братами»…
…Сид╕ла пом╕ж трав на недоруйнованих валах довкола не╕снуючо╖ зам╕сько╖ резиденц╕╖ гетьмана Мазепи на Гончар╕вц╕ ╕ думу думала. Душу умиротворював не г╕ркий бром, а споглядання лаг╕дно╖ природи.
Мен╕ особливо пощастило: потрапила до колишньо╖ резиденц╕╖ Кирила Розумовського (1750-1764 рр.) п╕д час наведення останн╕х штрих╕в перед його довгожданим в╕дкриттям у серпн╕. Ця пам’ятка в класицистичному стил╕, побудована шотландським арх╕тектором Чарльзом Камероном, так ╕ не була завершена. Нин╕ тут в╕дтворено ймов╕рний ╕нтер’╓р палацу, який свого часу переходив в╕д власника до власника.
Генеральний директор запов╕дника Наталя Реброва розпов╕ла, що ремонт ╕ реставрац╕я палацу зд╕йснена за благод╕йн╕ кошти. «Музе╓ф╕кац╕я об’╓кта» –  так сухо назива╓ться облаштування трьох поверх╕в ун╕кально╖ будови з античним, гетьманським та ╕ншими залами, палацовою каплицею.
Поряд ╕з палацом побудовано два фл╕гел╕, де, зокрема, розм╕ститься адм╕н╕страц╕я запов╕дника, фондосховище, конференц-зал ╕ готель. Отож, на м╕сц╕ ру╖ни та запуст╕ння –  палацо-парковий ансамбль (пооб╕ч –  автостоянка). Не соромно буде показати в╕дроджену резиденц╕ю нащадков╕ Кирила Розумовського –  графу Грегору Розумовському ╕з Австр╕╖. Ми ж ма╓мо т╕шитися, коли навчимося нав╕ть наш╕ поразки обертати на здобутки та позитив.
«Укра╖нц╕ в╕дкривають для себе Батурин. В╕дзнача╓мо особливу динам╕ку ╕нтересу до гетьмансько╖ столиц╕: в 2002 роц╕ мали дв╕ з половиною тисяч╕ в╕дв╕дувач╕в, за минулий р╕к, коли м╕сто було суц╕льним буд╕вельним майданчиком, прийняли сорок одну тисячу турист╕в. Цього року за п’ять м╕сяц╕в ма╓мо п’ятдесят чотири тисяч╕. Отже, Батуринський запов╕дник уже в╕дбувся, гетьманська столиця, всупереч скептикам, уже ╕сну╓», –  так стверджу╓ Наталя Реброва.
Людмила ТАРАН.
*  *  *
До Батурина ╕з С╕мферополя можна д╕статися через м╕сто Бахмач у Черн╕г╕вськ╕й област╕ (варт╕сть квитка на потяг до Бахмача на сьогодн╕ склада╓ 140 грн. – плацкарт, 192 грн. – купе). А вже з Бахмача до Батурина – прим╕ським транспортом.
Запрошу╓мо читач╕в надсилати зображення ╕ опис тих м╕сць Укра╖ни, де, на вашу думку, варто побувати, на адресу редакц╕╖ або ж на електронну адресу ks-photovidpochynok@ukr.net, обов’язково при цьому вказавши назву м╕сця, сво╓ ╕м’я та пр╕звище.
Ведуча рубрики Катерина КРИВОРУЧЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7507

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков