|
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2003 > Тема "Крим - наш дім"
#14 за 04.04.2003
ЧИСТІ РІКИ ПОЧИНАЮТЬСЯ З ЧИСТИХ СТРУМКІВ
Віктор СТУС
Ні для кого не секрет, що розвиток Криму, як жодного іншого регіону України, безпосередньо пов'язаний з використанням його природних та рекреаційних ресурсів, а також з техногенним впливом на навколишнє середовище. Цю прописну істину ще раз повторив голова Рескомітету з екології та природних ресурсів Олександр Лєсов на засіданні колегії, яке було присвячене підсумкам роботи за минулий рік. На жаль, за багатьма показниками ситуація залишається не зовсім сприятливою.
За словами голови Рескомітету, основними факторами є забруднення поверхневих та підземних вод, нагромадження промислових та побутових відходів, активізація зсувів, ерозія ґрунту тощо. Як цьому перешкодити? Рецепт відомий - потрібно посилити екологічний контроль з боку всіх причетних до цього служб. Що стосується державних інспекторів, то їхня активність у порівнянні з 2001 роком виросла нібито вдвічі. Вони провели майже 28,5 тисячі всіляких перевірок, притягли до адміністративної відповідальності понад 4,2 тисячі посадових осіб і громадян. Суми накладених штрафів досягли 210 тисяч гривень. Майже 1 мільйон гривень стягнено з порушників за позовами. На дев'ятьох заведені кримінальні справи. Тимчасово припинена діяльність 34 об'єктів. Та чи цього достатньо, щоб природа Криму працювала на благо кримчан, а також 4,5 мільйона курортників, що відпочивають тут щорічно?
- Але нас особливо турбують проблеми водопостачання та водовідведення, - зауважив Олександр Лєсов. - Справа в тім, що значно збільшилося число водокористувачів серед реформованих сільгосппідприємств, чимало об'єктів водопостачання передано в комунальну власність.
За його даними, в Криму в природні водойми без очищення або недостатнього очищення скидається 73,7 мільйона кубометрів використаних вод. З них 96 відсотків припадає на стічні води житлово-комунального господарства. Обумовлено це тим, що існуючі каналізаційні очисні споруди не в змозі з цим справитися. Як наслідок, погіршується водне середовище у більшості районних центрів та навколишніх селах, а також в Сімферополі, Саках, Феодосії, Армянську, Старому Криму, Судаку. Одначе, місцеві органи влади недостатньо стурбовані такою ситуацією. Щоправда, все ж почали вкладати інвестиції в будівництво та реконструкцію очисних споруд у Євпаторії, Керчі, Ялті, Красноперекопську. На це з державного фонду охорони навколишнього середовища спрямовано 2,8 мільйона гривень, з республіканського фонду - 3,2 мільйона.
- Однак цього замало. На реалізацію найнеобхідніших природоохоронних заходів потрібно 18 мільйонів гривень, - сказав голова Рескому. - Насамперед потрібні кошти на очищення стічних вод, а саме: на впровадження систем повторного водопостачання, на промивання фільтрів на водоочисних спорудах, аби запобігти потраплянню в малі річки майже 9 мільйонів кубометрів забруднених вод без всякого очищення. Пора б розпочати роботи з розчищення русел річок від побутових та промислових відходів; зайнятися утилізацією 867 тонн заборонених та непридатних до застосування хімічних засобів захисту рослин; а також здійснити заходи проти забруднення земної атмосфери як з боку промислових підприємств, так і автомобільного транспорту.
На його думку, чого не торкнися - всюди потрібні фінанси. До того ж чималі. Скажімо, на охорону земельних ресурсів. Адже в республіці понад 5 тисяч гектарів порушених земель. З них 1 588 гектарів вимагають рекультивації. У минулому році відновлено лише 32 гектари, тобто 2,1 відсотка. Дуже благодушно до цього ставляться в Ленінському, Красногвардійському, Сакському та Первомайському районах, де найбільші площі розорених та пошматованих земель. Незважаючи на те, що в минулому році інспектори Рескомекоресурсів притягли 335 посадових осіб до ад-міністративної відповідальності, ця справа рухається занадто повільно. Потрібні не лише розпорядження, але й бажання та кошти.
- І так, куди не кинь, скрізь клин. Робота з охорони навколишнього середовища могла б бути значно результативнішою за умови, якби кошти, які ми заробляємо, направлялися безпосередньо на природоохоронні заходи. На жаль, у минулому році з 210 тисяч гривень, отриманих від штрафів за всілякі порушення, ми одержали лише 30 відсотків. А майже 1 мільйон, отриманий від позовів, взагалі осів у місцевих бюджетах. Як вони використовуються - важко сказати. Тим паче, що в більшості райдержадміністрацій відсутні фахівці, які б відповідали за виконання вимог природоохоронного законодавства, - це покладено на сумісників, що зовсім неприпустимо. Всього ж на потреби Рескомекоресурсів з бюджету України на все про все отримано 600 тисяч гривень - цього вкрай недостатньо. Та й середньомісячна зарплата співробітників складає 323 гривні, що теж не стимулює їхню діяльність, - пояснював Олександр Лєсов.
Так, може, варто прислухатися до пропозицій екологів, хоча б для того, щоб природоохоронні заходи та програми, які приймаються, виконувалися пов-ністю, а не вряди-годи. Тим більше, якщо дивитися на Крим як на перспективний курортно-рекреаційний регіон не тільки державного, а й міжнародного значення. Будуть тут чисті земля, повітря і вода - від курортників відбою не буде. Менше вони будуть думати про відпочинок за кордоном. А це і процвітання півострова, і підвищення рівня життя кримчан. Так що екологія - категорія економічна.
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2003 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=745
|
