Версiя для друку Обговорити в форумi

НА КВІТИ БАГАТИЙ...
У літературі слово "квітень" з'явилося у XVI ст., хоч у розмовній мові воно побутувало далеко раніше і вживалося як синонім до слова "березень". Закріпилося воно у теперішній функції лише після перенесення назви "березень" з четвертого на третій місяць, однак поширення набуло тільки у XX ст. Навіть письменники кінця XIX - початку XX ст. до слова "квітень" зверталися досить рідко, вживаючи при потребі "апріль".
Сама назва місяця пов'язана з цвітінням квітів, що вкривають поля і луки.
У квітні весна повністю вступає у свої права. Повертаються до насиджених місць пізні птахи. Тому-то здавна люди, побачивши першу ластівку, брали жменю землі й жбурляли услід їй, примовляючи: "На тобі, ластівко, на гніздо, а людям на добро". В квітні зверталися й до зозулі зі словами: "Зозуле, зозуле, закуй, скільки років я буду жити".
Молодь у цьому місяці продовжувала співати веснянки та водити хороводи. Лише місце обряду переносилося з вулиці на луки, усіяні першоквіттям і травою.

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.
Сон на зиму відклади, а діло у квітні зроби.
У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає.

КВІТНЕВІ СВЯТКИ
Дарини, Хризанта (1 квітня). Якщо тепла погода, то на сприяння дорідним врожаям. До цього дня мають зійти останні сніги, а тому спостерігали: якщо вода стікає шумливо, то повинні бути густі трави, а тихо - кволі. Народна поговірка стверджує: "Як Хризант погідний, то буде рік дорідний".

Василя теплого (4). Якщо утворилося гало навколо сонця, то буде добрий урожай.
На теплого Василя радується зілля.

Захарії і Якова (6). "На Захарії і Якова весна бува ніякова". Спостерігали, якою буде ніч: теплою - на добру весну, а холодною - "не жди з моря погоди".

Благовіщення (7). Традиційно це найбільше весняне свято. Селяни з особливою пошаною ставилися до нього, оскільки вважали, що "Бог у цей день благословляє всі рослини", а відтак було за великий гріх братися за будь-яку роботу. Особливо застерігали вагітних жінок, бо як працюватимуть, то неодмінно відріжуть ніжку своїй дитині. Існує повір'я, що навіть птах на Благовіщення не в'є гнізда. За легендою, зозуля тому не має свого кубла й підкидає яйця в інші, що "колись на свято вила гніздо і Бог їй відібрав пам'ять".
Якщо хлопці зустрічали бузька, то показували йому священні хлібці, котрі спеціально тримали при собі для цієї нагоди, і окликували: "Бусень, бусень! На тобі голвоту, а ти мені жита копу!"; дівчата ж, зустрівши ластівку, брали в жменю землю й несли її на город, щоб посіяти її - на тому місці обов'язково зійде кріп.
З Благовіщенням пов'язане й інше повір'я: в цей день чорногуз має обов'язково знести бодай одне яйце. Проте для домашньої птиці свято не приносило особливої радості; господарі намагалися не брати яєць з кубел, бо якщо доторкнутися до них рукою, то начебто вилуплюватимуться курчата з двома головами. Більше того, якщо корова чи овечка приносили приплід на Благовіщення, то деякі селяни одразу ж різали його: "Бо з таких добра не ждати".
Великим гріхом вважалось на Благовіщення позичати вогонь. Цей звичай зафіксований на всій території України. А ось на Поліссі були переконані: якщо закопати в кінці посіву просковку (проскурку), то град обійде стороною таке збіжжя...
Але найбільше вірувань, пов'язаних з Благовіщенням, побутувало на Закарпатті. Дівчата намагалися до схід сонця розплести волосся, обійти довкіл оселі й тричі замести в хаті долівку; сміття ж разом з віником відносили до річки і, набравши у відерце води, скроплювали нею те місце, де мали садити капусту, яка потім не слизнітиме (до речі, на Слобожанщині в цей день намагалися обов'язково висадити капустяну розсаду).
Особливі надії з цим святом пов'язували й пасічники. Дехто кидав у мед просковку і підгодовував комах, щоб "зубастими були"; інші до медової сити добавляли червоного перцю і давали бджолам, щоб були здоровими. Найбільш заповзяті ставили на льотки вовчі пащі ("Бджола, котра пролізе через неї, зуміє одгризтися від чужих") або ж розстеляли перед вуликом червону тканину ("Най комахи зляться на напасників").
Деякі обрядодії пов'язані також і з домашніми тваринами. Щоб корови давали багато молока, ввечері, напередодні Благовіщення, наповнювали відра й дійниці водою; убезпечувались од відьом засіванням маком-самосієм хлівів, спалювали старі постоли чи капелюхи, а попіл давали тим тваринам, які не звикали до пасовиськ. Крім того, в цей день намагалися не впускати до своїх осель чужих жінок і дівчат, "щоб лиха не принесли".
З Благовіщенням пов'язаний ще один обряд, котрий у народі називали "вдовиним плугом". Цей високогуманний звичай засвідчує високий рівень моральності, шляхетність суспільних взаємин серед простого народу. Саме в цей день сільські громади, зібравшись на свої віча, вирішували, хто і коли буде обробляти ниви вдовам та сиротам.
Адже здавна в Україні існував звичай: першу весняну оранку починали в тих родинах, де не було господаря. Виконували цю нагальну і важливу роботу за допомогою толоки, тобто колективно і без оплати. Вважалося аморальним, якщо хтось із односельців, знехтувавши звичаєм, раніше од вдів починав орати в себе вдома.

Прислів'я, пов'язані з цим святом, стверджують:
"На Благовіщення весна зиму остаточно переборола" чи "Благослов зиму руйнує", а тому уважно стежили за погодою.
Якщо ввечері зоряно, то вродять коноплі.
Яка погода на Благовіщення, така і на Великий день.
Якщо на Благовіщення лежить сніг - літо неврожайне.
Благовіщення без ластівок - холодна весна.
На Благовіщення всяка гадь вилазить з гнізда.
На Благовіщення зими не лай, а саней не ховай.
На Благовіщення чорногуз прилітає і ведмідь встає.
На Благовіщення птиця гнізда не в'є.
Як на Благовіщення півень на порозі нап'ється, то на Юрія (6.V) віл напасеться.
До Благовіщення кам'яна весна.

Благовісника, архангела Гавриїла (8). Архангел Гавриїл вважався володарем блискавок, а тому намагалися відповідно вшанувати свого покровителя, "щоб блискавкою не спалив хати".
Люди вірили, що все, народжене в цей день, "не буде благовісне": в ягнят з'являться "кручаки" - черви в голові, а із знесеного яйця не вилупиться курча тощо.
Якщо пізня весна, то з Благовісника сіяли ярину.

Мотрони (9). Завершується приліт ранніх птахів. Мотря вийшла з хати пташок зустрічати.

Народний календар
ЧЕТВЕР
У народному календарі четвер називали чоловічим днем і в цілому вважали сприятливим та легким для усіляких людських справ. На Волині існувало повір'я, що саме цього дня Бог сотворив планети, а тому добре сіяти городину (огірки, капусту), бо для них потрібні сонячні дні. Певну роль відігравала співзвучність слів "четвер - верх": "усе буде рости уверх" (Полісся). На Полтавщині вважали, що квочку треба садити саме у четвер - не буде бовтунів, особливо, якщо той, хто садить, сам народився у четвер. Він добрий у дорогу; на сході місяця - на замовляння од "переляку".
У повір'ях, пов'язаних із цим днем тижня, стійко проявлявся звуковий символізм, а саме співзвучність четвер - черви. Так, на Поліссі його повсюдно вважали несприятливим для садіння овочів, заготівлі сала, масла, "бо черви будуть їсти". Не годилося також робити сирівець або квас, бо в них нечиста сила (іноді прямо вказувалось - чорт) купає своїх дітей, варить собі страву. Подекуди цього дня не мастили, "щоб не було павуків у хаті", не прали, бо "буде град падати", не снували, "щоб не збігла бешенина у двір", "бо хлопці снуватимуть по селі" (ходитимуть нежонатими) або "чоловік снуватиме".

ДЕСЯТЬ ПОРАД ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ РАКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
1. Не паліть.
2. Обмежуйте до мінімуму вживання спиртного.
3. Не зловживайте сонячними ваннами.
4. Якщо працюєте на виробництві, маєте справу з канцерогенними речовинами, суворо дотримуйтесь правил гігієни. Від органів, що контролюють охорону праці, вимагайте інформацію про біологічну дію хімічних речовин, з якими працюєте.
5. Обов'язково їжте свіжі фрукти, овочі, злаки.
6. Підтримуйте постійну вагу, обмежуйте вживання багатих на жири продуктів.
7. Помітивши набряки, зміни в родимках, бородавках, а також при кровотечах, терміново звертайтеся до лікаря.
8. Якщо довго не минає кашель, хриплість голосу, втрачаєте ва-
гу, - негайно йдіть до лікаря.
9. Раз на рік обов'язково робіть профілактичний огляд.
10. Жінкам, яким за сорок, необхідно щомісяця проводити самообстеження молочних залоз, а раз на рік консультуватися з лікарем.

КОРИСНІ ПОРАДИ
Щоб видалити з паркетної підлоги жирові плями, їх протирають ватним тампоном, змоченим скипидаром, посипають тальком, а потім, накривши промокальним папером, прасують не дуже гарячою праскою.

Чистити килими пилососом рекомендується не з боку ворсу, а зі зворотного боку, особливо якщо вони нові.

Двері, підвіконня і рами, пофарбовані олійною фарбою, треба мити теплою водою, додавши в неї трохи нашатирного спирту. Застосовувати соду і мило не рекомендується: вони роблять фарбу тьмяною. Вода з нашатирним спиртом добре видаляє бруд і додає фарбі блиску. Після миття рами і двері насухо протирають - інакше на фарбі з'являться жовті плями.

Щоб дверці і ящики гардероба легше відкривалися, протріть їхні краї намиленою ганчіркою.

За дверима на підлозі встановіть обмежувачі (спеціальні перешкоди), тоді дитя ваше ніколи не прищипне пальчики дверима.

Перед тим як білити чи фарбувати стіни в приміщенні, підлогу змастіть мильним розчином (20 - 30 г мила на літр води). Крейда, фарба чи вапно, що потрапляють на неї після ремонту, легко змиваються. Цим же розчином можна покривати скло перед фарбуванням рам, кафель, чавунні плити. Перш ніж фарбувати віконні рами олійною фарбою, скло добре змастити оцтом.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2003 > Тема "Порадниця"