Р╕к тому п╕шла з життя заслужена учителька УРСР Н╕на ╤лл╕вна Полонська, яку знали багато севастопольц╕в. Сама – донеччанка з д╕вочим пр╕звищем Мед, вона почала педагог╕чну д╕яльн╕сть в школ╕ Амврос╕╖вського району на Донеччин╕. П╕сля зак╕нчення Ки╖вського педагог╕чного ╕нституту потрапила до Севастополя ╕ вчителювала в навчальному центр╕ для ╕ноземних моряк╕в та школах м╕ста – викладала рос╕йську мову та л╕тературу, десять рок╕в була директором школи № 3. Та б╕льше 40 ос╕б, серед яких були педагоги та родич╕ Н╕ни ╤лл╕вни, як╕ з╕брались минуло╖ нед╕л╕ в каплиц╕ УГКЦ, знали ╖╖ ╕ як першу вчительку укра╖нсько╖ мови в нед╕льн╕й школ╕, що д╕яла в м╕ст╕ з 1990 до 1995 року. Учн╕, яких вона вчила в╕дчувати себе д╕тьми Укра╖ни, стали студентами Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖, Ки╖вського ун╕верситету, в╕йськових ╕нститут╕в. Педагог Св╕тлана Васил╕вна Заторська говорить, що вона була талановитою вчителькою ╕ завжди мала творчий п╕дх╕д до сво╓╖ роботи. Перш╕ у Севастопол╕ д╕ти-пластуни були з школи № 3, якою вона керувала. Св╕тлана Васил╕вна була ╕ св╕дком того, як урок за уроком шл╕фувалась у д╕тей вимова укра╖нських сл╕в. У сина Н╕ни Полонсько╖ Дмитра Васильовича та його дружини Олени теж найтепл╕ш╕ ╕ зворушлив╕ згадки про мат╕р, яка останн╕ 6 рок╕в жила з ними у Ки╓в╕. Голова Союзу укра╖нок м. Севастополя Богдана Процак згаду╓ про те, що нед╕льна школа працювала у досить несприятливих умовах – в╕ддаючи д╕тям св╕й в╕льний час, без пост╕йного прим╕щення, гнан╕ тод╕шньою владою, з переповненими класами, вс╕ п’ять рок╕в вчительки викладали без зарплати. Парох громад Успення Пресвято╖ Богородиц╕, Св. апостола Андр╕я Первозванного, Св. Васил╕я Великого, о. Микола Квич п╕д час панахиди також пом’янув добрим словом Роберта Ст╕венсона См╕та Бейден-Пауела — основоположника скаутського руху, день народження якого щороку 22 лютого згадують ╕ пластуни Укра╖ни. М. ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ.