Версiя для друку Обговорити в форумi

Кримський Майдан

Україна борсається в болоті політичних чвар. Народ, як завжди, мудро й терпляче чекає «куди крива виведе». Його все менше цікавлять, який сьогодні настрій у Віті та Юлі, якими черговими звинуваченнями, образами та відвертими помиями вони обливають одне одного, хто кого зрадив де і скільки разів (!). Ця «Кайдашева сім’я» українського політикуму народу остогидла. Він жадає простого благополуччя, миру та спокою. Недаремно ж набирає все більшої популярності в народі думка про «сильну руку» і що нині Україні більш підходить президентська форма правління, а не цей «парламентський роздрай».
Всі хочуть жити заможніше, краще і бажано... якщо не вчора, то сьогодні точно. З огляду на сьогоднішній парламентський бедлам розумієш, що цим мріям, мабуть, не скоро вдасться здійснитися, на жаль, бо «народні слуги» служать кому завгодно, тільки явно не народу, інакше вони б так себе не поводили... А тут вже знову вибори. Можна з впевненістю сказати: наші «мудрагелі»-депутати зроблять все, щоб чергові вибори були без вибору. Тобто сподіватися на відкриті списки та змішану виборчу систему - це все одно, що чекати з моря погоди.
Пересічні українці бажають бути в ЄС і мати ті переваги, які надає членство у цій спільноті - перш за все, свобода переміщення Європою та європейський добробут. Безумовно, ці бажання можуть здійснитися вже за нинішнього покоління лише за умови, що наші політики, якщо не «допомагатимуть» своїми сварками, то хоча б не заважатимуть. А ось з цим складніше, адже кожен парламентарій хоче «ощасливити» своїх громадян-виборців по-своєму (і йому безумовно здається - найкраще за інших).
Як відомо, на цьому «святі життя» нас ніхто ніде не чекає, відомо також, що «відчиняють тим, хто стукає». Україна, на жаль, майже не стукає у двері Євросоюзу, точніше, стукає, але дуже тихо, кволо, нерішуче, несміливо, з виразом «прохача на обличчі» (а просити, погодьтеся, завжди принизливо). На Бухарестському саміті пообіцяли, що Україна буде в НАТО в неозорому майбутньому - спасибі, в Брюсселі пообіцяли, що підпишуть договір про асоційоване членство у 2009 році (те, що ця європейська придумка спеціально для України, не враховується) - іще одне, але вже Велике спасибі за те, що згадали про нас, сірих. Наша влада наділена «винятковими здібностями» «профукувати» поточні політичні вигоди - моменти просування держави до Європи та демократії (згадаймо лише Майдан - з його суперпозитивним іміджем та зарядом енергії на майбутнє, коли за відповідної настійливості влади ми вже були б у Євросоюзі, а війна в Грузії - дуже зручним моментом для вступу в «коло колективної безпеки», слабке використання факту вступу до СОТ тощо). Мудрі люди говорять про Україну, мов про людину, якій «щось пороблено», тобто над нею немов тяжіє такий собі комплекс невдахи та прокляття. Тому й живемо у стані постійної внутрішньої війни. Недаремно ж говорять, що найбільший ворог України та українців... - самі українці (звичайно ж, не без «допомоги доброзичливців», а їх достоту теж вельми багато).
Європа зараз коливається між помірковано-зручними відносинами з Росією (енергетично ж бо залежна), а це означає - перемагає думка Росії про первинну агресію Грузії (бо Росія лише «вимушена» була «відповідати», «захищаючи своїх громадян»), та засадничими положеннями колективної безпеки у Європі - відповідно, треба негайно надавати Україні ПДЧ, а Грузію - одразу приймати в члени НАТО.
Нині колективна безпека України безальтернативна (і з цим положенням погоджується, здається, більшість політиків). Треба також зазначити, що саме це - найнеобхідніше сьогодні Державі Україна і народові (і найменше політикам - для них це лише форма самоствердження і додаткового піару). Якщо це так, то не потрібно підв’язувати політичні чвари у ВР та нагальні потреби України в колективній безпеці (безумовно, набагато краще було б, аби «наверху» була злагода, але де ж її взяти?).
Потрібно вже зараз не просто несміливо стукати, а грюкати у «європейські двері». Не розводити дебати про нашу європейськість, породжуючи лиш непотрібні сумніви. Ми - суттєва частина Європи, і їй сьогодні необхідно не просто «подавати несмілі сигнали - меседжі», а ВИМАГАТИ ПДЧ для України, а Грузії - членство в НАТО вже у ГРУДНІ цього року. Безпека Європи сьогодні нерозривно пов’язана з Україною і Грузією. І лише в такий спосіб можна дати зрозуміти Європі, що сьогодні «відсидітися в європейському окопі», сподіваючись, що незгоди пролетять мимо, не вдасться. Європа просто приречена йти на непопулярні заходи щодо Росії з її хворобливими імперськими амбіціями - надання ПДЧ Україні та прийняття Грузії до НАТО, як би на це не реагувала Росія. Можна бути впевненими, що в Росії достатньо здравомислячих політиків, щоб не переходити «червону межу» конфлікту з Європою та Америкою. Поки що Європа своєю нерішучістю та неефективною політикою відносно Росії (після очевидної агресії проти Грузії) лише провокує її на подальшу експансію. Адже Росія вже «закусила удила», «увійшла в раж та ухопила кураж» і зупинити її може ТІЛЬКИ РІШУЧЕ КОЛЕКТИВНЕ «НІ». Не треба бути великим аналітиком, щоб зрозуміти, що таким «ні» - є надання ПДЧ Україні, а Грузії - членство в НАТО саме у грудні цього року.
Твердість України щодо євроінтеграції та підтримка її устремлінь Європою повинні дати чітко зрозуміти Росії - вороття до «нового Радянського Союзу» немає, «третьому Риму» не бути, сьогодні безкарність не проходить!
Михайло Фалагашвілі.
м. Ірпінь, Київська обл.

НЕ ХВИЛЮЙТЕСЬ, ГРОМАДЯНИ!

Часто чуємо у будні,
Ще частіш у свято:
- Україну поневолить,
Пограбує НАТО!
Та задумайся, будь ласка,
Мій земляче-брате:
Невже воно, оте НАТО,
Таке дурнувате?
Та невже ж ото не знають
Їхні генерали,
Що давно уже до цурки
Всіх нас обідрали?
Уявіть, що Україну
НАТО завоює.
Як одягне голодранців?
Чим їх нагодує?
Скільки тут пенсіонерів,
Скільки інвалідів!
Скільки всяких чинодралів,
Скільки дармоїдів!
Та нехай сюди поткнуться
Натівські машини, -
Їх роззують за півночі,
Поздирають шини.
Доведеться інтервентам
Ночувати в танку,
Бо на вулиці задушать
За консервну банку.
Тут на це спеціалістів -
Ой же як багато!
Їм міліція «до фені»,
Що якесь їм НАТО!
Не хвилюйтесь, громадяни,
І живіть спокійно.
Нас від НАТО захистили
Міцно і надійно.
Дурнувата в того мама,
Шизофренік тато,
Хто повірить, що нас може
Захопити НАТО.
Павло ГЛАЗОВИЙ.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2008 > Тема "Резонанс"