|
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 19.09.2008 > Тема "З потоку життя"
#38 за 19.09.2008
КОЛИ КОНДОЛ╤ЗА РАЙС П╤ДЕ НА ПЕНС╤Ю...
Якщо нема╓ злагоди на найвищих щаблях влади кра╖ни, год╕ й спод╕ватися, що вона запану╓ на в╕дпов╕дних вертикалях у в╕ддалених в╕д столиц╕ рег╕онах. З виведено╖ законом╕рност╕ не випада╓ сьогодн╕ й Севастополь. Н╕ загострення пол╕тично╖ ситуац╕╖ в м╕ст╕ через участь Чорноморського флоту у в╕йн╕ на Кавказ╕, н╕ борги за енергонос╕╖, здатн╕ парал╕зувати тепло- та водозабезпечення городян, н╕ загроза еколог╕╖ в╕д побудови вуг╕льного терм╕налу п╕дпри╓мством “Авл╕та”, володарем якого за прем’╓рства В╕ктора Януковича став Ринат Ахметов... (перел╕к можна продовжувати) не змогли замирити дв╕ г╕лки влади. Безвих╕дна ситуац╕я через в╕дсутн╕сть кошт╕в н╕би-то навернула ворогуюч╕ сторони на п╕дписання ново╖ угоди про сп╕впрацю, але дал╕ заяв про нам╕ри сторони не просунулися вперед жодним чином. (Стару угоду про сп╕впрацю два м╕сяц╕ тому в односторонньому порядку денонсувала м╕ськрада через ухвалу суду про п╕дзв╕тн╕сть держадм╕н╕страц╕╖ виключно Ки╓ву, а не депутатам м╕ськради).
Про особливост╕ нашого рег╕ону та його перспективи д╕знавалися цього тижня журнал╕сти р╕зних кра╖н, що з’╖халися з Америки, Канади, Франц╕╖, Бельг╕╖, Польщ╕, Дан╕╖, Н╕меччини, Рос╕╖ тощо. П╕сля конфл╕кту на Кавказ╕ Севастополь вже в╕дв╕дали сотн╕ представник╕в ЗМ╤ ╕ це паломництво, схоже – надовго.
Кожного понед╕лка в держадм╕н╕страц╕╖ традиц╕йно проходять бриф╕нги для ЗМ╤. М╕ськрада ж збира╓ журнал╕ст╕в на “час преси” щов╕вторка. У цей граф╕к цього разу вписалися й ╕ноземн╕ журнал╕сти. Голов╕ держадм╕н╕страц╕╖ Серг╕ю Куницину поталанило: в╕н саме у понед╕лок, 15-го вересня, в╕дбув у чергову в╕дпустку, залишивши зам╕сть себе першого заступника Володимира Казар╕на, котрий ╕ став об’╓ктом перехресного опитування ╕ноземних ЗМ╤. Трохи поталанило й м╕сцевим журнал╕стам: вони побачили, як працюють колеги з ╕нших кра╖н. Як на мене, було чому повчитися. Бо не кожен з представник╕в м╕сцевих ЗМ╤, коли дехто з чиновник╕в уника╓ прямо╖ в╕дпов╕д╕ на запитання, насм╕лю╓ться поставити його повторно чи попросити уточнень. ╤ноземний журнал╕ст п╕дн╕матиме свого перекладача для уточнення одного й того ж запитання ст╕льки раз╕в, ск╕льки вважа╓ за потр╕бне, аж поки не отрима╓ повну в╕дпов╕дь на поставлене запитання. Дума╓ться, в╕д такого стилю роботи представник╕в мас-мед╕а у наших чиновник╕в надовго в╕дпало би бажання “лити воду” про все й н╕ про що водночас.
Отже, того дня неабияк╕ випробування випали на долю чиновника в╕д виконавчо╖ влади. Оц╕нювати под╕╖ пол╕тичн╕, економ╕чн╕ чи соц╕альн╕ треба було не лише з позиц╕╖ держави чи рег╕ону, а ще й висловлювати сво╓ власне ставлення, як посадовця та громадянина. Профес╕йна робота колег з-за кордону: точн╕сть, розкут╕сть й разом з тим коректн╕сть. Треба в╕ддати належне в╕дд╕лу ╕нформац╕╖ м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ й зав╕дувачу в╕дд╕лу А. Щербаков╕й, журнал╕ст╕в не д╕лили на м╕сцевих та прибулих. Бриф╕нги за участю ╕ноземц╕в тут стали вже нормою.
Найб╕льше запитань того дня було про перебування у Севастопол╕ Чорноморського флоту Рос╕╖, орендну плату за користування землею та ╕нфраструктурою, ставлення городян до перспектив вступу Укра╖ни до НАТО, рос╕йське громадянство мешканц╕в Севастополя та ╕нвестиц╕йний кл╕мат рег╕ону. Кр╕м того, журнал╕сти ц╕кавилися, як позначиться на економ╕чному стан╕ м╕ста виведення в 2017 роц╕ Чорноморського флоту.
Володимир Казар╕н розв╕яв м╕ф про те, що рег╕он просто трима╓ться на коштах в╕д ╕ноземного флоту, робочих м╕сцях та в╕драхуваннях до нашого бюджету. Нав╕ть якщо б Рос╕йський флот вивели сьогодн╕, й тод╕ б рег╕он не постраждав жодним чином. З╕ сл╕в посадовця, надходження до м╕сцевого бюджету в╕д ЧФ Рос╕╖ складають сьогодн╕ 14-15% в╕д загального обсягу, ╕ ╖хня частка в бюджет╕ м╕ста щороку зменшу╓ться. Три роки тому вона складала
17-18%. Ще через дек╕лька рок╕в цифра знизиться до 11-12%. М╕сто розвива╓ться досить швидко, надходження до бюджету зб╕льшуються. Уже сьогодн╕ Севастополь входить до п’ят╕рки з 27-ми рег╕он╕в держави, що розвиваються найшвидшими темпами. “У нас сьогодн╕ одна з найвищих у держав╕ середня зароб╕тна плата, найвища середня пенс╕я, найнижчий р╕вень безроб╕ття. А ще ми пиша╓мося тим, що прир╕ст населення м╕ста щороку зроста╓. Тому вже сьогодн╕ економ╕чний розвиток Севастополя жодним чином не пов’язаний з Чорноморським флотом Рос╕╖. Що ж стосу╓ться настро╖в переважно╖ частини населення м╕ста, то вони за те, аби Чорноморський флот залишався тут й п╕сля 2017 року. Але це вже проблема скор╕ше соц╕ально-психолог╕чного, н╕ж економ╕чного характеру.
Що ж стосу╓ться орендно╖ плати, то укра╖нська сторона давно вже схиля╓ться у б╕к ╖╖ перегляду. Сьогодн╕ ця цифра становить 98 м╕льйон╕в долар╕в на р╕к. Будь-який об’╓ктивний спостер╕гач погодиться, що ця цифра надзвичайно мала. Це десь трохи б╕льше, н╕ж ш╕сть м╕льйон╕в долар╕в на м╕сяць. У Севастопол╕ кожне трет╓ п╕дпри╓мство заробля╓ б╕льше. Якщо ми звернемося до м╕жнародного досв╕ду, то там теж ф╕гурують ╕нш╕ цифри. Йдеться про м╕льярди долар╕в. На жаль, донедавна рос╕йська сторона категорично в╕дмовлялася в╕д розгляду цього питання. Мен╕ зда╓ться, - зазначив В. Казар╕н, - було б жестом добро╖ вол╕ в╕дгукнутися на пропозиц╕╖ Укра╖ни. Нещодавно, правда, у Рос╕╖ вперше заговорили про готовн╕сть до переговор╕в з перегляду орендно╖ плати за перебування ЧФ РФ”.
На бриф╕нгу ще обговорювалася правом╕рн╕сть указ╕в Президента Укра╖ни щодо пересування ╕ноземних корабл╕в до зон конфл╕кту, у даному раз╕ до берег╕в Груз╕╖. “Як суверенна держава, Укра╖на ма╓ право дбати про свою безпеку та територ╕альну ц╕л╕сн╕сть. Навколо цього питання було чимало розмов ╕ в сусп╕льств╕, й у ЗМ╤, не завжди достов╕рних. Наприклад, посилання на Шостий флот США, що базу╓ться в ╤тал╕╖ й, мовляв, не зв╕ту╓ перед ╖╖ кер╕вництвом про напрямки свого пересування. Це не ╓ правдою. Попри те, що ц╕ кра╖ни – члени одного й того ж в╕йськового блоку, США завжди попереджають ╤тал╕ю про перетин ╖╖ кордон╕в”, - зазначив В. Казар╕н.
Багатьох прибулих журнал╕ст╕в ц╕кавило питання реакц╕╖ громадян Севастополя, якщо Укра╖на таки вступить до НАТО. Володимир Казар╕н послався на закон, зг╕дно з яким питання вступу Укра╖ни до НАТО вир╕шуватиметься виключно на референдум╕ народом Укра╖ни. Це досить демократична норма, яку, на його думку, варто в╕тати. Правда, деяк╕ пол╕тики наполягають на проведенн╕ референдуму вже зараз. «Як член Кримського парламенту, я розум╕ю причини тако╖ наполегливост╕. Бо соц╕альн╕ досл╕дження ф╕ксують хоч ╕ пов╕льне, але все ж зростання числа прихильник╕в НАТО серед населення. А п╕сля Кавказько╖ кризи, зверн╕ть на це увагу, к╕льк╕сть прихильник╕в НАТО за досл╕дженням досить серйозних агенц╕й зросло десь на 12% й на 7-8% зменшилась к╕льк╕сть противник╕в П╕вн╕чноатлантичного Альянсу».
В. Казар╕н вважа╓, ╕ тепер його думка в╕дома ╕ноземним журнал╕стам, що прихильник╕в НАТО в Укра╖н╕ також зб╕льшують непродуман╕ висловлювання рос╕йських пол╕тик╕в. П╕сля р╕зких заяв В. Жириновського, К. Затул╕на, Д. Рогоз╕на та ╕нших щоразу ф╕ксу╓ться зростання прихильник╕в НАТО. Серед севастопольц╕в б╕льше противник╕в цього блоку, але у ц╕лому в баланс╕ Укра╖ни ╖х к╕льк╕сть зменшу╓ться.
На бриф╕нгу ще постало питання про ймов╕рний розкол держави. “Я належу до тих пол╕тик╕в, котр╕ дотримуються думки, що така ймов╕рн╕сть давно залишилася у минулому. За 17 рок╕в ╕снування Укра╖ни неодноразово виникали досить драматичн╕ под╕╖, як╕ вичерпали вс╕ можливост╕ ╖╖ розколу. Моя думка, можливо, здасться комусь парадоксальною, але я вважаю, що вс╕ кризи, як╕ випали на долю держави за 17 рок╕в, у п╕дсумку об’╓днали сх╕дну та зах╕дну Укра╖ну. Сутт╓в╕ розб╕жност╕ м╕ж рег╕онами ╓, але ╓ й прагнення до ц╕л╕сност╕ кра╖ни.
Наявн╕сть рос╕йських паспорт╕в у мешканц╕в Севастополя В. Казар╕н п╕дтвердив, зазначивши, що людей з подв╕йним громадянством у м╕ст╕ нал╕чу╓ться десь близько 25-30 тисяч. Точн╕ цифри виявити сьогодн╕ неможливо через в╕дсутн╕сть механ╕зму перев╕рки. “Добра воля Рос╕╖, - вважа╓ посадовець, - могла б допомогти у ц╕й справ╕, адже ╓ дан╕ прикордонно- патрульно╖ служби Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, що ф╕ксують громадянство при перетин╕ рос╕йського кордону. Але з урахуванням деяко╖ напруженост╕ сьогодн╕ у стосунках Укра╖ни та Рос╕╖ обм╕н такою ╕нформац╕╓ю малоймов╕рний. А в╕дтак, жодних радикальних крок╕в чинне законодавство Укра╖ни продемонструвати не може. Якщо законодавство стане жорстк╕шим, то це спонукатиме людей до в╕дмови в╕д того з громадянств, яке особа вважа╓ менш для себе важливим.
Що ж до самого перебування Чорноморського флоту Рос╕╖, то у держадм╕н╕страц╕╖ з цим не виникало жодних проблем, позаяк перебування його визначено м╕ждержавними угодами, ратиф╕кованими парламентами двох держав. М╕ська держадм╕н╕страц╕я керу╓ться ц╕╓ю Угодою й в╕дпов╕дно ╖╖ ж дотриму╓ться ЧФ Рос╕╖. Як у будь-як╕й жив╕й справ╕ ╕нод╕ виникають суперечки та непорозум╕ння, але вони – непринципов╕. Досить переконливим прикладом ╓ зовс╕м недавн╕й, коли на звернення кер╕вництва м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ до командування ВМСУ та ЧФ РФ п╕дрозд╕ли обох флот╕в ви╖жджали на м╕сце пожеж╕.
Стосовно ╕нвестиц╕й посадовець держадм╕н╕страц╕╖ пов╕домив, що Севастополь перебува╓ десь на третьому-четвертому м╕сц╕ в держав╕. Обсяг ╕нвестиц╕й у Севастопол╕, в перерахунку на душу населення, у 3,5 раза б╕льший, н╕ж в АР Крим. Три тижн╕ тому Серг╕й Куницин звернувся з пропозиц╕╓ю до глави держави про створення в Севастопол╕ в╕льно╖ економ╕чно╖ зони. Пропозиц╕я була п╕дтримана, створена робоча група з п╕дготовки проекту. Якщо в грудн╕ цей проект буде представлений та затверджений, Севастополь стане центром м╕жнародних ╕нвестиц╕й та зразковим рег╕оном Укра╖ни.
На в╕дм╕ну в╕д бриф╕нгу у держадм╕н╕страц╕╖, що пройшов, скаж╕мо так, у в╕льному режим╕ для севастопольських та ╕ноземних ЗМ╤, збори у м╕ськрад╕ в╕дбулися за зачиненими дверима. М╕сцевих журнал╕ст╕в туди не запросили. П╕сля зак╕нчення заходу роз╕слали пов╕домлення прес-центру у вигляд╕ заяв голови м╕ськради Валер╕я Саратова, висловлених ╕ноземним журнал╕стам. Голова м╕ськради переконаний, що позаяк у Севастопол╕ “...живет три четверти русского населения, более 80% считают русский язык родным, все эти люди считают, что блок НАТО направлен против России. Вступление Украины в НАТО вызовет резкое обострение обстановки в Севастополе.
Меня часто спрашивают: почему севастопольцы так плохо относятся к НАТО? Я отвечаю: Севастополь - это город, который пережил две сокрушительные обороны в середине XIX и в середине XX века. Город был разрушен полностью. Какие страны разрушили этот город? Великобритания, Италия, Турция, Франция, Германия...”.
В. Саратов вважа╓, що “...у жителей города сложилась особая «историческая память»... севастопольцы привыкли доверять только самим себе..., в городе - свое понимание патриотизма.
Россия является ядерной державой, и все эти локальные конфликты неизвестно во что могут перерасти”, - застер╕га╓ голова м╕ськради Валер╕й Саратов.
Дбати про ╕м╕дж держави в опозиц╕йн╕й севастопольськ╕й м╕ськрад╕ не звикли. Р╕зк╕ висловлювання у б╕к глави держави тут звична р╕ч, незалежно в╕д того, чи╖ ЗМ╤ присутн╕ у ц╕й буд╕вл╕. Бриф╕нг з ╕ноземними журнал╕стами не став винятком.
Щодо Чорноморського флоту Рос╕╖, то, на в╕дм╕ну в╕д В. Казар╕на, голова м╕ськради В. Саратов розпов╕дав про значну роль ЧФ РФ в житт╕ Севастополя.
“Пребывание Черноморского Флота сегодня в Севастополе выгодно, это способствует экономике города».
На зустр╕ч╕ з ╕ноземними ЗМ╤ у Севастопольськ╕й м╕ськрад╕ сталося чимало казус╕в, один з яких вийшов-таки за ст╕ни буд╕вл╕. На запитання американських журнал╕ст╕в, якою п. Саратов бачить перспективу Америки, посадовець в╕дпов╕в: “Ну через рок╕в так в╕с╕м Кондол╕за Райс однозначно п╕де на пенс╕ю...”, чим викликав дружний см╕х у зал╕. Насамк╕нець в╕н пов╕домив, що зовс╕м скоро (чи не тод╕, коли п. К. Райс п╕де на пенс╕ю?) Рос╕я й Укра╖на будуть дружити з Кита╓м. В╕дв╕дини цьогор╕чно╖ ол╕мп╕ади нав╕яли нашому оракулу - за сум╕сництвом, голов╕ м╕ськради, саме так╕ переконання. Проти кого дружитимемо, п. Саратов цього разу не уточнював. П╕сля його наступних в╕дв╕дин Пек╕на, певне, що д╕зна╓мося...
Л╕д╕я Степко.
м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 19.09.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6328
|
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
