"Кримська Свiтлиця" > #25 за 20.06.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
#25 за 20.06.2008
«В╕н пов╕домив про радянську ╕нтервенц╕ю...»
П’ятдесят рок╕в тому, 16 червня 1958 року, були страчен╕ прем’╓р-м╕н╕стр Угорщини час╕в революц╕╖ 1956 року ╤мре Надь та група його соратник╕в. З ц╕╓╖ нагоди у Будапешт╕ проводиться сер╕я мемор╕альних заход╕в. Вшанування пам’ят╕ ╤мре Надя ╕ його 225 соратник╕в-революц╕онер╕в за участ╕ глави держави, голови парламенту, м╕н╕стра канцеляр╕╖ прем’╓р-м╕н╕стра Угорщини розпочалося в Будапешт╕ в╕йськовими почестями ╕ покладанням сп╕льного в╕нка до пам’ятника страченого 50 рок╕в тому глави уряду. В╕дпов╕дн╕ оф╕ц╕йн╕ заходи в╕дбулися у парламент╕ та ще у п’яти м╕сцях угорсько╖ столиц╕, зокрема на Майдан╕ революц╕╖ 1956 року та б╕ля Мемор╕ального будинку ╤мре Надя. На майдан╕ Кошута перед парламентом в╕дбувся концерт-рекв╕╓м, присвячений жертвам революц╕╖. ╤мре Надь, який з 24 жовтня до 4 листопада 1956 року очолював угорський уряд, намагався, з одного боку, переконати комун╕стичне кер╕вництво кра╖ни у справедливост╕ б╕льшост╕ вимог повстанц╕в, з другого - пом’якшити ц╕ вимоги. В╕н виступав за виведення радянських окупац╕йних в╕йськ ╕з кра╖ни, запровадження багатопарт╕йно╖ системи, а згодом, з 1 листопада, за вих╕д Угорщини ╕з Варшавського Договору. На св╕танку 4 листопада у драматичн╕й промов╕ по угорському рад╕о в╕н пов╕домив про радянську ╕нтервенц╕ю. Разом ╕з групою соратник╕в ╤мре Надь був заарештований радянською спецслужбою ╕ перепроваджений п╕д вартою до румунського Снагова. У кв╕тн╕ 1957 року ╤мре Надя ╕ 10 його соратник╕в було перевезено до Будапешта, де п╕сля закритого суду за спробу перевороту, зраду, виступ проти соц╕ал╕стичного правопорядку, заснування ворожого пол╕тичного угруповання ╖х було страчено. Перепоховання 16 червня 1989 року ╤мре Надя ╕ його соратник╕в у Будапешт╕ стало символ╕чною под╕╓ю час╕в зм╕ни ладу в Угорщин╕. У липн╕ 1989 року ╖х було реаб╕л╕товано Верховним Судом Угорщини. З 9 червня 2008 року протягом тижня «Арх╕вом В╕льного сусп╕льства» та «╤нститутом революц╕╖ 1956 року» було проведено публ╕чне прослуховування запис╕в концептуального суду 50-р╕чно╖ давност╕. «Встановити ╕мена орган╕затор╕в ╕ виконавц╕в...» СБУ прагне встановити ╕мена орган╕затор╕в Голодомору 1932-1933 рок╕в в Укра╖н╕. Йдеться, насамперед, про парт╕йно-державне кер╕вництво СРСР та УРСР, а також оч╕льник╕в ОГПУ-НКВС. Про це заявив в. о. голови Служби безпеки Укра╖ни Валентин Наливайченко у Дюссельдорф╕ (Н╕меччина) на церемон╕╖ в╕дкриття виставки, присвячено╖ пам’ят╕ жертв Голодомору 1932-1933 рок╕в в Укра╖н╕. «Ми прагнемо, зг╕дно з чинним законодавством ╕ у вза╓мод╕╖ з ╕ншими компетентними органами, встановити ╕мена орган╕затор╕в ╕ виконавц╕в геноциду», - процитувала В. Наливайченка його прес-секретар Марина Остапенко на бриф╕нгу, переда╓ кореспондент УКР╤НФОРМу. Кер╕вник укра╖нсько╖ спецслужби наголосив на необх╕дност╕ глибокого анал╕зу документ╕в з метою вшанування пам’ят╕ жертв Голодомору 1932-1933 рок╕в та винесення з ц╕╓╖ величезно╖ трагед╕╖ ╕сторичних урок╕в, насамперед, засудження винних в орган╕зац╕╖ та ско╓нн╕ злочин╕в в Укра╖н╕. «Служба безпеки сто╖ть на позиц╕╖, що жодних та╓мниць у питаннях, як╕ стосуються Голодомору нема╓ ╕ не може бути», - зазначив В. Наливайченко. Зокрема, в╕н пов╕домив, що СБУ сприя╓ органам державно╖ влади у складанн╕ списк╕в населених пункт╕в, як╕ постраждали в╕д Голодомору. Лише у межах тепер╕шньо╖ Донецько╖ област╕ таких населених пункт╕в 140. Так, майже повн╕стю було знищено 53 села, де компактно проживали н╕мецьк╕ родини. В. Наливайченко розпов╕в, що в Арх╕в╕ СБУ збер╕гаються крим╕нальн╕ справи щодо н╕мц╕в, яких знищував НКВС лише за те, що вони отримували поштою продовольчу допомогу в╕д родич╕в з Н╕меччини. Експозиц╕я виставки п╕дготовлена на основ╕ розсекречених СБУ документ╕в про Голодомор в Укра╖н╕, як╕ збер╕гаються у Державному галузевому арх╕в╕ спецслужби, за п╕дтримки Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ та М╕жнародного фонду «Укра╖на 3000».
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 20.06.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6047
|