"Кримська Свiтлиця" > #24 за 13.06.2008 > Тема "Душі криниця"
#24 за 13.06.2008
Т╤ЛЬКИ КОЛИ МИ В ЛЮБОВ╤ - МИ В БОЗ╤!
Дорога до Храму 15 червня - Тр╕йця. П’ятидесятниця. З╕шестя Святого Духа на апостол╕в
Т╤ЛЬКИ КОЛИ МИ В ЛЮБОВ╤ - МИ В БОЗ╤! Свят╕ апостоли, на яких було покладено св╕дчення про Христа ╕ заснування Церкви, не раз поринали у в╕дчай ╕ розгублен╕сть у перш╕ дн╕, коли Вчитель п╕шов ╕з земного життя. Та в найкритичн╕ш╕ моменти розп’ятий ╕ воскреслий Господь приходив до них ╕ давав настанови, повчав. Так було не раз протягом сорока дн╕в п╕сля воскрес╕ння, а на сороковий день сталася под╕я, яку з трепетом спостер╕гало багато людей. На ╖х очах Христос, як це ╕ було передр╕чено ран╕ше, возн╕сся на хмар╕ в небеса, завершивши остаточно сво╓ ф╕зичне перебування на земл╕. Та перед тим пооб╕цяв розгубленим учням Ут╕шителя - Святого духа, який з╕йде на них. Це сталося за десять дн╕в по тому ╕ на п’ятдесятий день по воскрес╕нн╕. То ж ╕ святку╓ християнський св╕т у цей день П’ятидесятницю ╕ Святу Тр╕йцю, бо в цей день багато хто побачив третю ╕постась Бога - Духа Ут╕шителя. Це сталося на Синайськ╕й гор╕ в ╢русалим╕, де перебували вс╕ учн╕ ╤суса, а св╕дками були люди, що прийшли сюди з р╕зник кра╖в на свято ╕удейсько╖ П’ятидесятниц╕. Вони почули незвичний гучний шум з неба ╕ побачили, як на апостол╕в з╕йшли вогн╕ полум’я ╕ вони заговорили до людей мовами, як╕ розум╕ли ус╕. Тод╕ охрестилося три тисяч╕ людей, ╕ цей день вважа╓ться днем народження Церкви Христово╖. Дух Святий, якого побачили у вигляд╕ язик╕в полум’я, з╕йшов тод╕ не лише для надихання апостол╕в на подвиги, як╕ ╖м прийшлося чинити без свого Вчителя, а й для того, щоб передавати цей дар в╕руючим, а т╕ сво╖м наступникам, аби Святий дух перебував у Церкв╕ в╕чно. На ╕конах Його зображають ╕ в вигляд╕ язик╕в полум’я, ╕ в вигляд╕ голуба. Але це лише видим╕ символи усв╕домлення Духа Святого як такого, ╕ як особи ╓диного Бога в трьох ╕постасях. ╤ це ╓ кор╕нною темою християнства. Лев Толстой в╕дверто з╕знавався, що не вм╕ща╓ться в ньому ╕дея Тр╕йц╕ - не може в╕н зрозум╕ти як це: один ╓ три ╕ три ╓ один. Звичайною людською лог╕кою Бога зрозум╕ти неможливо. Бог не слово ╕ не терм╕н, який на Бога лише натяка╓. Слово «Бог» - не сам Бог. За словами Григор╕я Богослова, «... ╕м’я ╤суса Христа - ╕м’я друго╖ ╕постас╕, вже вт╕лено╖, ╕м’я Слова, Бога в плот╕. Отже ╕м’я ╤сус - це ╕м’я тимчасове, ╕ воно не осяга╓ собою в╕чного Бога». Протягом багатов╕ково╖ ╕стор╕╖ християнства багато видатних богослов╕в трактували по-р╕зному цю властив╕сть Бога, ╕ вс╕ зауважували, що формальна лог╕ка - це нижчий р╕вень людського мислення. Аби осягнути - потр╕бен вищий, а цей вищий - да╓ саме в╕ра ╕ як ╖╖ насл╕док - Святий Дух. Багато богослов╕в визначають Святий дух, як п╕знання. Отже осягнення Бога можливе т╕льки з допомогою п╕знання - третьо╖ його ╕постас╕. Для отримання Святого Духа людин╕ потр╕бна воля до п╕знання, воля до Святого Духа, воля п╕знати Бога. У Старому Запов╕т╕ Бог виступив у рол╕ Отця-Сотворителя. На другому етап╕ зд╕йснення плану спас╕ння роду людського В╕н виступив уже в рол╕ Сина-Спокутника, а на третьому етап╕ - в рол╕ Духа-Освятителя. ╤ ми ма╓мо усв╕домлювати, що ╓ Бог сам по соб╕, а ╓ Бог у сво╖х проявах ззовн╕. ╢ тайна його непроявленого стану ╕ проявленого. Ми канон╕зували лише три Його стани, але розум╕╓мо, що Бог набагато складн╕ший цих трьох аспект╕в у сво╖х проявах, властивостях ╕ якостях. Бог - бездна бездонна. Зрештою, як ╕ створена ним людина - за образом ╕ подобою Його. ╤ людина - це теж свого роду Тр╕йця. У кожн╕й особистост╕ ╓ почуття, розум ╕ воля. За умови гармон╕╖ цих складових якраз людина ╕ здатна п╕знати Бога, зокрема його тро╖чн╕сть. А якщо в нас розум ╕ серце не в ладу, то ми на Тр╕йцю не схож╕, тод╕ в нас нема╓ м╕сця для Святого Духа, Духа Утешителя, Духа п╕знання. ╤ ще. Сказано: «Бог - це любов». Хто не любив, той не п╕знав Бога. Суттю Бога ╓ любов ╕ найголовн╕ше в Богов╕ - це любов. ╤ лише коли ми в любов╕ - ми в Богов╕. Любов наближа╓ нас до Нього. Все це червоною ниткою проходить через ╢вангел╕ю, що написав улюблений учень ╤суса Христа - ╤оанн. Згадка про це ма╓ пряме в╕дношення до теми. Бо ╕ Блаженний Августин казав: «Кому трудно побачити Тр╕йцю, хай подивиться на любов. Якщо в╕н побачив того, хто любить, побачив того, кого люблять, ╕ м╕ж ними в╕дчув те, що назива╓ться любов’ю, це в╕н побачив Тр╕йцю». Олександр Б╤ЛИЙ. (УКР╤НФОРМ)
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 13.06.2008 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6007
|