Познайомились ми з 27-р╕чною Мар╕йкою Соневицькою за годину до в╕дправлення потяга, який мав здолати перший в╕др╕зок шляху до ╖╖ дом╕вки – у м╕сто Нью-Йорк, далеке, та╓мниче, незрозум╕ле. Коли я попросила ╖╖ пор╕вняти життя в Америц╕ ╕ в Укра╖н╕ (тут вона, виявля╓ться, мешкала три м╕сяц╕), д╕вчина в╕дпов╕ла: - Мене ус╕ про це запитують, а мен╕ н╕чого сказати, бо життя за ус╕ма параметрами наст╕льки р╕зне, що нав╕ть не п╕дда╓ться пор╕внянню. Не думайте, що в Америц╕ рай. Нью-Йорк взагал╕ дике м╕сто, проживання там вимага╓ надзвичайно╖ напруги. А якщо говорити про матер╕альн╕ справи, то взагал╕ я – людина б╕дна ╕ щодо цього маю проблеми як в Америц╕, так ╕ в Укра╖н╕. Живу на стипенд╕ю. Зак╕нчила Колумб╕йський ун╕верситет етномузиколог╕╖. Пот╕м 4 роки навчалася в асп╕рантур╕ ╕ два роки – в докторантур╕. Зараз пишу докторську дисертац╕ю, а ще через 2 роки навчання стану професором ╕ зможу викладати у вищих навчальних закладах. Моя докторська дисертац╕я пов’язана з проблемами кримськотатарського народу, його музичною культурою. - Тож, напевне, ви стали св╕дком жалобних дн╕в кримських татар 17 – 18 травня? - Звичайно ж, ми разом з подругою, фотохудожницею Алесен Картрайт йшли в одн╕й колон╕ з кримськими татарами. Спостер╕гали як позитив, так ╕ негатив. З одного боку, сп╕лкуючись з укра╖нськими нац╕онал╕стами та рос╕янами, ми в╕дчували ╖хню п╕дтримку щодо сус╕д╕в по кримськ╕й земл╕. А з ╕ншого, бачили, як перед самим носом у кримсько╖ татарки, яка хот╕ла напитися, торг╕вка зачинила двер╕. Мене вразило, наск╕льки цив╕л╕зовано, тихо, без будь-яких незручностей для ╕нших проходили хода ╕ м╕тинг. В Америц╕ так не бува╓. Там обов’язково галасують, можлив╕ непри╓мн╕ ╕нциденти. Взагал╕ за три м╕сяц╕ ми побували у багатьох районах масового проживання кримських татар. ╥дучи сюди, я оч╕кувала побачити безпросв╕тну б╕дн╕сть цього народу. Та, як виявилось, в основному вони живуть добре. Я бачила споруди, як╕ будуються вже 20 рок╕в, ╕ т╕, що побудували за 10. Нав╕ть якщо ззовн╕ вони недобудован╕, то в середин╕ дуже ошатн╕ ╕ затишн╕. Побувала в гостях ╕ у голови Меджл╕су Мустафи Джем╕л╓ва. Мен╕ казали, що в╕н мешка╓ у справжньому палац╕. Але, як на мене, це звичайний, просто великий будинок. ╤ все ж таки Укра╖на ма╓ б╕льше, допомагати кор╕нному населенню. Насамперед визнати його статус. - Пан╕ Мар╕йко, скаж╕ть, будь ласка, чому ви зац╕кавилися саме долею кримськотатарського народу? Чи потр╕бно це американцям? Тим б╕льше, що ви, як мен╕ в╕домо, укра╖нського походження? А ось суто укра╖нська тематика, схоже, вас не приверта╓... - Так, за походженням я укра╖нка. Моя матуся Христя з Льв╕вщини, а татко Ростислав з Терноп╕льщини (на жаль, ми його вже втратили). С╕м’╖ мо╖х батьк╕в ем╕грували в Америку п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, коли батьки ще були д╕тьми. ╤ перша моя мова – укра╖нська. В дитинств╕ я тривалий час проводила в д╕аспор╕, нав╕ть жила там. Та ось почала навчатися ╕, звичайно ж, мене поглинуло англомовне середовище. Що стосу╓ться мо╓╖ докторсько╖ дисертац╕╖, то в н╕й не об╕йдеться ╕ без зах╕дноукра╖нсько╖ тематики. Я вивчаю музичн╕ традиц╕╖ Гуцульщини, досл╕джую ╕ пор╕внюю також кримськотатарську музику з музикою ╕нших народ╕в. Вона дуже сво╓р╕дна. - То ви, певне, волод╕╓те ╕ якимось музичним ╕нструментом? - Так. Я граю на акордеон╕, фортеп╕ано ╕ на американському нац╕ональному ╕нструмент╕ банджо, що нагаду╓ г╕тару. А ще - сп╕ваю. - ╤ як все це пов’язу╓ться в одн╕й дисертац╕╖ з умовами життя кримських татар, ставленням до них держави? - Зак╕нчивши докторантуру, я матиму широку спец╕ал╕зац╕ю ╕ зможу викладати р╕зн╕ предмети. Щодо кримських татар як незаконно потерп╕лого кор╕нного народу, то ця тема актуальна сьогодн╕ для багатьох кра╖н, у тому числ╕, й для Америки. Моя держава ма╓ непросту ╕стор╕ю стосунк╕в з кор╕нними народами - ╕нд╕анцями та деякими етн╕чними г╕лками темношк╕рих громадян ╕ нин╕ стурбована тим, як в╕дшкодувати ╖м т╕ збитки, яких зазнали свого часу ц╕ народи. Я шукаю в╕дпов╕дь на це запитання, анал╕зуючи, у тому числ╕, ╕ стосунки пом╕ж Укра╖ною та кор╕нною нац╕╓ю Криму. Маю нам╕р опанувати кримськотатарську мову. - Зрозум╕ло, але останн╓ мо╓ запитання про те, що ближче мен╕ особисто. Тож, як я зрозум╕ла, в Америц╕ можна за бажання залишатися укра╖нцями? - В Колумб╕йському ун╕верситет╕ ╓ можлив╕сть нав╕ть вивчати укра╖нську мову. А м╕й хлопець, наприклад, з почуття сол╕дарност╕ теж намага╓ться опанувати мою р╕дну мову на побутовому р╕вн╕. Укра╖на ╕ Америка – хоч це ╕ зовс╕м р╕зн╕ св╕ти, але мовний струмочок перет╕ка╓ таки через вс╕ кордони. Мар╕йка Соневицька вже не мала жодно╖ в╕льно╖ хвилинки. Але вона повернеться до Криму знову. ╤, можливо, я розпов╕м ╖й, що стосунки оф╕ц╕йно╖ Америки та ╕нд╕анц╕в ╕ Укра╖ни та кримських татар – це зовс╕м одне ╕ те ж. Бо цей народ п╕ддавали терору не ми, а зовс╕м ╕нша держава ╕ працювали вони не на користь Укра╖ни, тож в╕дшкодовувати збитки мусили б сп╕льними зусиллями, враховуючи, що за р╕внем життя нам до Америки ще далеченько. А поки що, щасливо╖ вам дороги, американська укра╖нко з широкою душею, яка вм╕╓ бол╕ти за кожного, хто зазнав несправедливост╕ та наруги. Тамара СОЛОВЕЙ.
ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
