Версiя для друку Обговорити в форумi

АКТУАЛЬНО!

 Україна і Грузія не отримали 3 квітня у Бухаресті можливості перейти до виконання Плану дій щодо членства в НАТО. Про це за підсумками надзвичайного засідання Північноатлантичної ради заявив Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу.
 Водночас, Яап де Хооп Схеффер наголосив: «Ми погодилися, що обидві країни стануть членами Альянсу, обидві держави роблять вагомий внесок в поточні операції Альянсу». За словами Яапа де Хооп Схеффера, глави держав та урядів доручили міністрам закордонних справ вивчити прогрес України і Грузії, досягнутий на шляху переходу до ПДЧ, та прийняти остаточне рішення щодо заявки України і Грузії під час зустрічі у грудні поточного року.
 «ПДЧ є наступним кроком для України і Грузії на шляху до членства. Сьогодні ми вирішили підтримати заявки цих держав щодо ПДЧ. Водночас, ми зараз започаткуємо період інтенсивних політичних контактів з обома країнами на високому політичному рівні для того, щоб вирішити питання, які все ще залишаються для переходу до ПДЧ», - підкреслив Яап де Хооп Схеффер.
 Він зазначив, що учасники саміту привітали демократичні реформи в Україні та Грузії і очікують на проведення вільних та справедливих виборів у Грузії у травні поточного року.
 * * *
 Рішення, прийняте країнами-членами НАТО у Бухаресті стосовно ПДЧ для України та Грузії, можна вважати «тактичною невдачею», але «стратегічною перемогою». Про це йдеться у заяві відомого американського політолога та науковця Збігнєва Бжезинського, розповсюдженій у Вашингтоні, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу у США.
 Попри те, що запрошення приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО було формально відкладене, обидві країни можуть за власною ініціативою продовжувати втілювати у життя важливі починання. «Найбільше значення має той факт, що вони отримали чіткі запевнення у можливості набути повного членства в НАТО попри заперечення Росії», - наголошується у заяві.
 Остаточно окреслено нові відносини між Альянсом й Україною та Грузією, вважає політолог. «Якщо говорити коротко, то Україна та Грузія подолали рубікон у справі приєднання до НАТО», - підсумував Збігнєв Бжезинський.
 * * *
 Рішення Північноатлантичної ради, яким визнається чітка перспектива членства в НАТО, має для України історичне значення. Про це 4 квітня в Бухаресті заявив Президент України Віктор Ющенко під час прес-конференції за підсумками засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу.
 «Комюніке, яке прийняла політична Рада Альянсу, нас виключно влаштовує. Вчора Україна отримала чітку відповідь відносно того, що Північноатлантична організація бачить її своїм членом. Ми поділяємо дух і букву сьогоднішньої заяви Україна-НАТО, де були повторені ключові послання, яких ми досягли в рамках вчорашньої дискусії. Я не наївний політик, і добре розумію, про які дискусії і про які особливі випадки йшла полеміка. Вперше заявку до НАТО подала країна, яка так довго перебувала під комуністичним ярмом. Ми добре розуміємо, про які виклики йде мова», - наголосив Віктор Ющенко.
 Він висловив переконання, що в історії Європи немає нації, яка б так дорого заплатила за власний суверенітет. Зараз НАТО і Україна досягли ключового порозуміння, що в Європі не буде зон неповної безпеки.
 Президент України наголосив на важливості того факту, що країни Альянсу повною мірою визнають вагомий внесок, який Україна робить в світову і континентальну безпеку. Він нагадав, що Україна стала першою і, можливо, єдиною країною, яка добровільно відмовилася від ядерних арсеналів, які нараховували більше 2 тисяч ядерних боєголовок, шахтні установки та ракети. Це був колосальний внесок України в світову безпеку, вважає Віктор Ющенко.
 «Ми єдина країна - не член НАТО, яка бере участь в усіх миротворчих операціях НАТО. Це говорить про те, наскільки ми віддані демократичним цінностям і яку співучасть
ми беремо у тій політиці, яку проводить Північноатлантична Організація. Це говорить про те, що ми віддані європейським, євроатлантичним цінностям», - зауважив український лідер.
 Відповідаючи на запитання кореспондента УКРІНФОРМу, чи існує можливість скорочення терміну виконання ПДЧ або взагалі уникнення цього етапу на шляху до членства в НАТО, Віктор Ющенко підкреслив, що саме поняття Плану дій щодо членства є дуже близьким до дискусій навколо поглибленої угоди між Україною та Європейським Союзом.
 «В обох випадках для нас важливо мати генеральну мету, декларовану країнами-учасниками як спільну відповідальність. Прем’єр-міністр Великобританії Браун підкреслив дуже знаменну річ - вчорашнім рішенням НАТО взяло зобов’язання зі вступу України до Альянсу. Саме так можна прокоментувати вчорашню подію.
 ПДЧ - це ще не відповідь на членство. Ви добре знаєте випадки, коли деякі країни по п’ять, шість, або навіть, як у вчорашньому епізоді, і дев’ять років, знаходячись у форматі ПДЧ, не можуть досягти базової відповіді відносно перспективи свого членства. Вчора ми тут отримали перспективу свого членства. Це є суть. Вся решта - почитайте між рядками - це є політика, це є компроміс, це є бажання терпимо продемонструвати повагу до різних обставин, які пов’язані із членством України в цій організації», - сказав Віктор Ющенко.
 Президент України висловив переконання, що учасники саміту НАТО були чіткими у формулюванні «правильної, сильної та збалансованої» відповіді на існуючі виклики. Завдяки цьому ніхто себе зараз не почуває образливо, навіть ті, хто дуже не хотіли такого розвитку.
 * * *
 Бухарестський саміт НАТО став неординарною подією, вважають українські експерти. Україні було вперше чітко і однозначно сказано про перспективи членства в НАТО. «Це перша офіційна заява такого рівня і вона отримала консенсус країн НАТО», - наголосив президент Центру міжнародної безпеки і стратегічних студій Олександр Гончаренко під час «круглого столу» в УКРІНФОРМі на тему «Місце України в НАТО».
 На думку експерта, проблеми неприєднання України до Плану дій щодо членства в Альянсі мають як внутрішньоукраїнський характер, так і обумовлені послідовними діями російської сторони. Крім того, вважає О. Гончаренко, Україні слід пройти нелегкий шлях подолання «надзвичайно потужної брюссельської бюрократії, якій немає рівної у світі».
У свою чергу, президент Атлантичної ради України Вадим Гречанінов переконаний, що головна причина ненадання Україні ПДЧ - це вплив Росії. «Привід - лише 40 відсотків населення підтримують вступ до НАТО», - підкреслив він.
 Водночас, Вадим Гречанінов вважає, що і для Альянсу неприєднання України до ПДЧ є своєрідним «ляпасом» з боку канцлера Німеччини Ангели Меркель тому, що вперше більшість країн НАТО пішло на поступки одній країні. Оцінюючи результати Бухарестського саміту для Києва, він висловив таке бачення: «Україна програла штурм, тому що він був погано підготовлений, треба переходити до облоги. Треба наполегливо працювати, і владі тепер буде важко не працювати у цьому напрямку».

ПУТІН СЛІВ НЕ ДОБИРАЄ...

 Фракція «Наша Україна - Народна Самооборона» просить Голову Верховної Ради Арсенія Яценюка з’ясувати, чи відповідають дійсності оприлюднені у ЗМІ висловлювання Володимира Путіна про територіальну цілісність України, повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на офіційне інтернет-представництво блоку НУ-НС.
 «За неперевіреною інформацією російський президент Путін нібито висловив сумніви щодо територіальної цілісності України. Звичайно, ми не віримо у неперевірену інформацію. Але її треба перевірити», - заявив 8 квітня з парламентської трибуни лідер фракції «НУ-НС» В’ячеслав Кириленко. Тому, за його словами, фракція «Наша Україна - Народна Самооборона» просить голову ВР офіційно звернутися до МЗС, аби уряд скерував запит до Російської Федерації. «І ми б отримали точну відповідь - говорив російський президент такі слова чи ні. Якщо говорив - прихильників системи колективної безпеки НАТО в Україні збільшиться вдвічі», - зазначив В. Кириленко.
 За повідомленням газети «Коммерсант», яке було напередодні поширене в ряді електронних ЗМІ, Президент Росії Володимир Путін на закритій зустрічі Ради Росія - НАТО в Бухаресті 4 квітня дав зрозуміти, що в разі вступу до Альянсу Україна може припинити існування як єдина держава. Видання наводить слова свого джерела в делегації однієї з країн НАТО: «Коли ж зайшлося про Україну, Путін розлютився. Звертаючись до Буша, він сказав: Україна - це навіть не держава! Що таке Україна? Частина її територій - це Східна Європа, а частина, і значна, дарована нами! Він дуже прозоро натякнув, що якщо Україну все ж таки приймуть до НАТО, ця держава просто припинить існування. Тобто фактично він погрожував, що Росія може почати відторгнення Криму і Східної України».
 Заступник керівника фракції НУ-НС Роман Зварич з приводу публікації в «Комерсанті» відзначив: «Відповідно до Вашингтонського акта про створення Північноатлантичного Альянсу, напад на одну країну-члена НАТО сприймається як напад на всі країни Альянсу. Тому подібні вислови Путіна красномовно свідчать - нам потрібно якнайшвидше вступити в НАТО».

РОСІЯ ЗРОБИТЬ ВСЕ?

 «Росія робитиме все для того, щоб не допустити прийняття України і Грузії в НАТО і не допустити неминуче пов’язаного з цим різкого погіршення наших відносин з НАТО і з провідними його членами, з нашими сусідами». З такою заявою виступив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в ефірі радіостанції «Эхо Москвы», повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу в РФ.
 За словами С. Лаврова, питання прийняття в НАТО двох країн - «це головний подразник, що загрожує перетворитися на чималу проблему, у відносинах з тими країнами НАТО, які буквально протискують відповідне рішення». Він підкреслив, що розширення НАТО «знову створює роз’єднувальний момент в Європі; ми не можемо не розглядати спроби наблизити військову машину НАТО впритул до наших кордонів інакше як загрозу нашій безпеці».
 Глава МЗС РФ також відзначив, що «до саміту в Бухаресті провідні члени НАТО в один голос заявляли, що ці країни (Україна і Грузія) самі вирішать, хочуть вони вступати в НАТО чи ні». «В Україні більше половини населення виступають проти, Абхазія і Південна Осетія і чути не хочуть, що Грузія стане членом НАТО, а члени Альянсу заявляють у Бухаресті, що Україна і Грузія будуть членами НАТО», - сказав С. Лавров. «Це відмова від власної логіки і це втручання у внутрішні справи цих двох країн», - вважає глава російського зовнішньополітичного відомства.

НОВИЙ СТАРИЙ КРАВЧУК

 Першому Президентові незалежної України Леоніду Кравчуку, який є членом Соціал-демократичної партії (об’єднаної), натякнули, що він може залишитися без партквитка за номером 1. Причиною стали останні публічні висловлювання Кравчука, які змусили його однопартійців засумніватися в непорушності антинатовських настроїв першого Президента.
 Сам Кравчук досить спокійно відреагував на поширену прес-службою СДПУ(о) заяву. «Я давно повторюю одну й ту ж фразу, просто мене погано слухають: Україна питання НАТО має вирішувати на референдумі - бути їй в НАТО чи ні», - сказав він в інтерв’ю газеті «День».
 Він зазначив, що «треба визнати, що сьогодні Росія щодо України виявляє агресивність». «Ви чуєте, що сьогодні говорить російська інтелігенція, причому досить високого рангу, той же Солженіцин. Що говорить Лужков, російські політологи і політики», - поставив риторичне питання член партії, яка виступає проти приєднання України до НАТО або будь-яких інших військових блоків.
 «Говорять, що Крим ми у вас заберемо, що націлимо ракети, що Севастополь - російська земля. Нюанс змінився, життя змінилося! Ми постійно знаходимося під російським пресом. Потрібно це розуміти! І треба думати про завтрашній день», - переконаний Кравчук.  У заяві СДПУ(о), що двічі програла парламентські вибори, сказано, що позиція Леоніди Кравчука є його особистою думкою і не збігається з позицією партії, про що йому слід подумати.

ЩЕ КРОК ДО ПРОГРЕСУ

 Верховна Рада ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі, підписаний у Женеві 5 лютого нинішнього року. Таке рішення підтримало 411 народних депутатів, зокрема, 163 - з фракції Партії регіонів, 155 - з БЮТ, 72 - з фракції «НУ-НС» і 20 - з Блоку Литвина. Фракція комуністів за ратифікацію документа не голосувала.
 Закон України про ратифікацію Протоколу про вступ України до СОТ ухвалено з протокольним дорученням уряду, яке полягає в тому, що Кабінет Міністрів у місячний термін має подати план адаптації України до умов СОТ. Повноправного членства в СОТ Україна набуде через 30 днів після ратифікації Протоколу.
Ратифікація цього протоколу обумовить набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі, що матиме певні позитивні наслідки для національної економіки.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 11.04.2008 > Тема "З потоку життя"