Версiя для друку Обговорити в форумi

ДУХОВНІСТЬ

 Покрова Пресвятої Богородиці - Велике Богородичне свято, яке було встановлене на честь з’явлення Матері Божої в одному із храмів Константинополя в Х ст. За правління імператора VI Філософа (886 - 912), коли на місто напали вороги, жителі молилися на всенічній службі у Влахернському храмі. Саме в цей час виходець із українських земель угодник Божий Андрій, Христа ради юродивий, побачив під церковним склепінням з’явлення Пресвятої Богородиці в оточенні ангелів, пророків і апостолів. Матір Божа молилася за весь християнський світ і покривала християн своїм омофором. Св. Андрій із хвилюванням запитав у свого учня Єпифанія: «Чи ти бачиш брате, Царицю і Владику всіх, яка молиться за весь світ?» На що той відповів: «Бачу і жахаюся». Це з’явлення було прославлене присутніми в храмі людьми, які увірували в допомогу Матері Божої у їхній боротьбі із загарбниками. Згодом цю подію прославили у всьому Константинополі, а на Русі в XI ст. поширилось свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке віднесли на 1.10 (за новим стилем 14.10). З тих пір було збудовано чимало Богородичних Покровських храмів на українських землях. Особливо шанували Матір Божу українські козаки, які в Запорозькій Січі збудували церкву святої Покрови та замовили чимало Покровських ікон. На них зображено українських гетьманів і козаків, які готові підкласти свої плечі, щоб підтримати хоча б частину того небесного омофору, який тримає над нашим народом Богородиця.
 Тому-то в сучасному українському календарі 14 жовтня відзначається ще й День українського козацтва та День молитви за всіх полеглих за волю і державність України.
 В народному світосприйнятті Покрова покровительствувала землі і погоді, дівчатам і жінкам, домашньому затишку, шлюбу і здоров’ю людей.
 Люди вірили, що від цього свята не можна будь-що робити в полі чи городі, бо земля вже відпочиває (до Благовіщення). А тому до свята хутко закінчували всі сільськогосподарські справи. В народі з цього приводу жартували: «Прийшли жнива - лежить баба нежива, а настала Покрова - вона стала здорова».
 Вважалося, що оселя, утеплена до Покрови, краще зберігатиме тепло взимку. Тому господині до свята підмазували та підбілювали свої хати, а вдосвіта робили перше пропалювання печі, бо тоді протягом холодів тепло буде добре триматися в печі і оселі. Щоб хата не була вогкою, то вночі ритуально спалювали кізяка, а по кутках горища клали шматки дернини (вирізаної трави з землею) корінням догори. З тих же мотивів, щоб Покрова опікувалася домом, в цей день освячували оселі свяченою водою та празниковою свічкою, а також вселялися в нову хату й справляли новосілля.
 Для того, щоб усі домочадці були протягом року здоровими, старша господиня брала вишитого рушника з-над Богородичної ікони й розвішувала його над вхідними дверима. Під ним ставала вся родина, жінка проказувала:
 Пресвята Покрівонько,
 Перед твоїм покривалом,
 Голови схиляємо.
 А всі співали далі:
 Прохаємо, Покрівонько,
 Од лиха укрити,
 Здоров’ячко наше
 Знов нам обновити.
 Вважалося, що Покрова є покровителькою дівчат і сприяє успішному заміжжю. Тому вдосвіта юнки ставали перед образами Богородиці й палко молилися:
 Свята Покрівонько,
 Покрий мені голівоньку
 Оце осінню.
 Хоч і драною хустиною,
 Аби з хорошою дитиною,
 Щоб із сторони,
 Щоб свекорко, як батенько,
 До мене були,
 Свекрівонька, як матінка,
 Мене прийняли.
 Особливо слізно молилися й покладали надію на Покрову ті, що «засиділися в дівках».
 Свята Покрівонько,
 Покрий мені голівоньку
 Хоч онучою,
 Бо дуже дівкою надокучило,
 Та прикрий паляницею,
 Щоб я була молодицею.
 У тих селах, де були збудовані церкви на честь Покрови Пресвятої Богородиці, влаштовували в цей день храмові свята. До батьків часто приходили одружені діти та родичі з інших поселень, і всі разом празникували, поминали померлих родичів, від яких, вважали, залежить зміна пір року та благополуччя родини в новій порі.
 На Покрову старі люди примічали погоду. За народним прогностиком вважалося, якщо в цей день немає снігу, то ще довго не буде. Теплу та безсніжну зиму віщував південний вітер, а північний - навпаки.
 Андрій ГУРБИК,
 старший науковий співробітник
Інституту історії України.

 Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
 Якщо в цей день сніг не покрив землю — не покриє в листопаді та грудні.
 Якщо до цього дня не опаде з вишень листя — на теплу зиму.
 Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі — початок зими буде теплим, але згодом похолодає.
 Якщо вітер з півдня низовий — зима буде теплою, з півночі горішній — холодною, із заходу — сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.
 Хто лежить до Покрови, той продасть усі корови.
 До Покрови давали молоко корови, а після Покрови пішло молоко в роги корові.
 До Покрови думай про пашу корові.
 Минула Покрова — з’їла полудень корова.
 По Покрові і слід по корові.
 По Покрові — то і по теплові.
 Настали жнива — лежить баба нежива, а прийшла Покрова — стала баба здорова.
 Прийшла Покрова — зосталася здорова.
 Недалеко до Покрови — ще сіна накошу, а прийшла Покрова — заніміла мова.
 Покрова всю землю покриває листям або снігом.
 Прийшла Покрова — натопи хату без дрова.
 Прийшла Покрова — всохла діброва.
 Прийшла Покрова — сиди, чумаче, вдома.
 Хто сіє по Покрові, той не має, що дати корові; ...той виводить взимі по корові;
 ...той відсіває по корові.
 Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду льодом, а дівчат — шлюбним вінцем.
 Прийшла Покрова —заревіла дівка, як корова.
Покрівонько, Покрівонько, покрий мені голівоньку яков-таков онучею, хай дівкою не мучаюсь; ...як не хусткою, то онучею, бо дівкою вже надокучило; ...хоч ганчіркою, аби я була жінкою.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2007 > Тема "Душі криниця"