"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2007 > Тема "Українці мої..."
#41 за 12.10.2007
ПРОЩАЙТЕ, ПРОФЕСОРЕ, ВИ БУЛИ СПРАВЖН╤М...
В╕ктор КАЧУЛА.
Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко висловив сп╕вчуття у зв’язку з╕ смертю видатного публ╕циста, вченого-л╕тературознавця, педагога, лауреата Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕мен╕ Тараса Шевченка Анатол╕я Погр╕бного, пов╕домля╓ УКР╤НФОРМ ╕з посиланням на прес-службу глави держави. «Укра╖на втратила пристрасного захисника укра╖нсько╖ мови, натхненного оборонця нац╕онально╖ ╕дентичност╕, твори якого стали вагомим внеском у розвиток нац╕онально╖ ╕де╖ та культури, сприяли становленню Укра╖нсько╖ незалежно╖ держави», - в╕дзнача╓ться в лист╕-сп╕вчутт╕ Президента до р╕дних, близьких та колег видатного вченого ╕ педагога. «Це г╕рка ╕ непоправна втрата для вс╕х нас - р╕дних ╕ друз╕в, письменник╕в, педагог╕в, численних учн╕в, ус╕╓╖ укра╖нсько╖ культури. Св╕тла пам’ять про Анатол╕я Григоровича, талановитого вченого, громадського д╕яча та прекрасну людину, назавжди залишиться у наших серцях», - наголошу╓ться у лист╕ глави держави. Як пов╕домляв УКР╤НФОРМ, 10 жовтня 2007 р. на 66-му роц╕ життя помер видатний л╕тературознавець, критик, яскравий досл╕дник ╕ глибокий знавець укра╖нсько╖ л╕тератури професор Анатол╕й Григорович Погр╕бний. А. Погр╕бний народився 3 с╕чня 1942 р. у сел╕ Мочалище Бобровицького району на Черн╕г╕вщин╕. Зак╕нчив ф╕лолог╕чний факультет Ки╖вського державного ун╕верситету ╕м. Т. Г. Шевченка. Трудовий шлях на журнал╕стськ╕й нив╕ А. Погр╕бний розпочав у газет╕ «Друг читача» (1966 р.), згодом - в╕дд╕л критики газети «Л╕тературна Укра╖на». У 1970 р. переходить на роботу до Ки╖вського держун╕верситету, де об╕йма╓ посади в╕д старшого викладача до зав╕дувача кафедри ╕стор╕╖ л╕тератури ╕ журнал╕стики. У 1981 р. А. Погр╕бний ста╓ доктором ф╕лолог╕чних наук, а в 1984 р. - професором. У 1994 роц╕ А. Погр╕бний очолив в╕дд╕л ╤нституту укра╖нознавства М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни, здобув посаду професора Укра╖нського В╕льного Ун╕верситету (ФРН, Мюнхен). Анатол╕й Погр╕бний активно працював ╕ на громадськ╕й робот╕: обирався депутатом Ки╖всько╖ м╕сько╖ ради, секретарем Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, головою Ки╖всько╖ письменницько╖ орган╕зац╕╖. У науковому доробку Анатол╕я Погр╕бного близько тридцяти монограф╕й та тисяч╕ статей. Роботи «Художн╕й конфл╕кт ╕ розвиток сучасно╖ прози», «Осягнення сутност╕», «Олесь Гончар. Життя ╕ творч╕сть», «Борис Гр╕нченко. Життя ╕ творч╕сть», «Борис Гр╕нченко в л╕тературному рус╕ к╕нця Х╤Х - початку ХХ ст.», «Класики не зовс╕м за п╕дручником», «Св╕товий мовний досв╕д та укра╖нськ╕ реал╕╖», «Укра╖нська л╕тература», «Дещо про нац╕ональн╕ пр╕оритети та стратег╕ю нац╕╓вбивства», «По зачарованому колу стол╕ть» та ╕нш╕ залишаються неоц╕ненними пос╕бниками для багатьох покол╕нь укра╖нських науковц╕в. Церемон╕я прощання з Анатол╕╓м Погр╕бним в╕дбудеться 13 жовтня з 10.00 до 11.30 у Нац╕ональн╕й ф╕лармон╕╖ Укра╖ни. Його буде поховано на Байковому кладовищ╕. * * * Це фото А. Г. Погр╕бного я зробив минулого року на IV Всесв╕тньому форум╕ укра╖нц╕в - в╕н був мо╖м улюбленим Професором на факультет╕ журнал╕стики Ки╖вського держун╕верситету у 80-т╕. Не знаю, чи був я у Професора Погр╕бного улюбленим студентом, але за невмирущу «Кримську св╕тлицю» Анатол╕й Григорович ус╕м нам, св╕тличанам, тод╕ сердечно дякував. Бо й сам, де м╕г ╕ як м╕г, сприяв порятунку ╓дино╖ укра╖нсько╖ кримсько╖ газети, як ╕ загалом Укра╖нського Слова ╕ Духу в Укра╖н╕.. А ось на себе сил вже не стало. Так г╕рко ╕ прикро, що першими в╕дходять за межу найкращ╕. Прощайте, Анатол╕ю Григоровичу, Ви були справжн╕м - ╕ Професором, ╕ Людиною...
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2007 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5180
|