Версiя для друку Обговорити в форумi

ПЕРЕДВИБОРНЕ

 Останні 10 днів передвиборні перегони у Севастополі набирають просто шалених обертів. Приїзди партійних лідерів, піар-акції, телевізійна та вулична реклама, все злите в один суцільний ґвалт, й справляє враження "бенкету під час чуми". Тиждень, що минув, запам’ятається севастопольцям виттям сирен даїшників, котрі то зустрічали, то проводжали партійних лідерів, зупиняючи рух громадського транспорту. Хто тільки тут не агітував: і місцеві, і столичні й навіть іноземці. Чимало кандидатів в депутати до Верховної Ради, ступаючи на кримську землю, забувають, що казали у Києві, мовлячи зовсім протилежне. Наприклад, Володимир Литвин вже не проти надати російській мові статусу другої державної, бо, на його думку, "двуязычие в стране сложилось исторически...", він і активний борець проти НАТО, йому й об’єднуватися не важливо з ким, мовляв, "немає різниці, якого кольору кішка...". Севастопольська земля круто змінює кандидатів у депутати до українського парламенту. Деяких з них - аж до служіння двом "отєчествам".
 Візьмемо для прикладу севастопольського міського голову Сергія Куницина: кандидат у народні обранці піариться так завзято, як ніхто інший. Минулого тижня до нього завітали друзі-афганці з СНД, аби провести тут координаційну раду Комітету у справах воїнів-інтернаціоналістів при Раді голів урядів СНД, на чолі з головою Комітету - героєм Радянського Союзу Русланом Аушевим. Сергій Куницин, бачте, в акурат перед виборами вирішив полегшити працю ветеранів Другої світової війни, знявши з них відповідальність за виховання молодого покоління. Мовляв, тепер цим займатимуться ветерани Афганістану. "Главное, вовремя подхватить знамя дедов". І підхопили, і дуже вчасно: декілька днів поспіль помпезно проводили посвяту школярів в "юних севастопольців" , відкривали пам’ятник прославленій бойовій машині піхоти, так званій БМП-1, у сквері воїнів-інтернаціоналістів тощо. (З огляду на нумерацію, напевне, там буде ще БМП-2, 3... і далі, в залежності від потреби у піарі). Там же, у сквері, під час мітингу Руслан Аушев вручив Сергію Куницину орден Почесного ветеранського хреста й пам’ятні подарунки. Добре, якби іноземні подарунки на цьому й скінчилися, так ні: від імені секретаріату Президента Російської Федерації Володимира Путіна наш герой-афганець від блоку УРА (Український регіональний актив) отримав ордена Олександра Невського "за беззаветное и истинно державное служение высоким морально-нравственным идеалам нашего общества, патриотизм, мужество, верность Отечеству". Мабуть, варто зауважити, що такі поняття, як: "верное, истинно державное служение нашему обществу та "верность отечеству", викарбувані на російських нагородах, маючи відповідну етимологію, не мають жодного стосунку до України. Отже, якщо у секретаріаті нашого Президента раптом вирішать, що бути вірним двом отєчествам українському посадовцю від виконавчої влади не зовсім коректно, то передвиборна послуга росіян може виявитися "ведмежою" для пана Куницина. Так вже свого часу "рубав сучок, на якому сам сидів", його попередник Сергій Іванов. Але чужі помилки, на жаль, нічому не вчать наших чиновників.
 Підтримка колег-афганців з Росії на цьому себе не вичерпала: воїн-інтернаціоналіст, губернатор Підмосков’я, Борис Громов захотів раптом відремонтувати наш Пам’ятник затопленим кораблям, витративши на ремонт мільйон доларів. Круто? Ще й як! А якщо той мільйон збираються освоїти за досить короткий термін, то пальці самі у "вєєр" складаються, бо це вже д-у-ж-е круто!
 За УРА-патріотами слідом почали піаритися регіонали. Нещасний виборець буде вкрай спантеличений тими назвами: є Партія регіонів і окремо Блок УРА - український регіональний актив. Щось на зразок регіоналів і активних регіоналів.
 Трохи спокійніше поводяться впевнені у своєму електораті самі регіонали. Севастополь щойно відвідав і лідер Партії регіонів Віктор Янукович: "Севастополь всегда входил в тройку городов, побеждавших в трудные для нас годы испытаний. Это было и в 2004 году, и в 2006-м. Я всегда еду в Севастополь с трепетным чувством.., я благодарен вам за настроение, которое у вас есть. Уже можно было бы сказать вам спасибо, поклониться Севастополю и уехать..." - заявив Віктор Янукович, прибувши 22 вересня до Севастополя з метою передвиборної агітації.
 Можна було б і справді, вклонившись, поїхати, але розчулений теплим прийомом Віктор Федорович трохи затримався, рівно настільки, аби встигнути висловити свої "симпатії" до опонентів, розповісти про зростання ВВП, пообіцяти вчителям і лікарям заробітну плату у 2000 гривень, російську мову у статусі другої державної, всю владу - місцевим радам та позаблоковий статус України.
 Гарантіями своїх обіцянок він вважає добропорядні принципи своєї команди. Для реалізації обіцяного пан Янукович попросив 30 вересня надати йому ще п’ять років довіри. Вдячні севастопольці подарували партійному лідеру на згадку матроську тільняшку, яка надзвичайно потішила партійного лідера: прикладаючи смугасту сорочку до костюма, він залюбки позував перед відеокамерами. Після мітингу на сцену вийшла Наталка Могилевська, послухати яку зібралося чимало городян.
 Не оминув Севастополь і Василь Цушко, а щоб впізнали, розпочав зустріч з виборцями зі слів: " Я тот Цушко, который помешал Президенту и его окружению захватить власть в стране..." Торкаючись виборної тематики, пан Цушко закликав не голосувати за мультимільйонерів. "Не верьте вы им", - попросив кандидат у народні обранці. Що робити з багатіями без додатка мульти... - рецептів від Цушка не надходило.
 Повеселили цього тижня севастопольців і місцеві комуністи, ополчившись проти Наталії Вітренко. На їхню думку, пані Вітренко в українському політикумі - це Вєрка Сердючка. Мовляв, недаремно ж Андрій Данилко сказав, що пісню "Цігель, цігель, ай-лю-лю... Данцінг!.." він присвячує Наталії Вітренко. У проведенні позачергових виборів вони, комуністи, вбачають провину і прогресивних соціалістів, котрі підтримали вибори. До того ж, їм стало відомо з достовірних джерел, ніби пані Вітренко послуговується грошима БЮТ.
 Пані Вітренко відбивається від нападок, як може, у рекламних роликах, які мало не щодня крутять на місцевому телебаченні. Комуністів вона сварить за співпрацю з олігархами, а ще божиться, що жодного стосунку не має до грошей Юлії Тимошенко.
 Останнім акордом у передвиборній симфонії абсурду став приїзд до Севастополя психотерапевта Анатолія Кашпіровського. Він приїхав на запрошення, правда, не каже, від кого воно надійшло. Сеанси зцілення проводить у Будинку офіцерів Чорноморського флоту. Початкове планування сеансів було досить підозрілим - сеанси мали відбуватися і 30 вересня, у день виборів. Пізніше, напевне, відповідні органи поправили цілителя, зсунувши графік з дня виборів трохи назад. Сам Анатолій Михайлович у висловлюваннях поки що дуже обережний. Єдине, що сказав, що у нього ностальгія за минулим, а ще йому до душі піонерські та комсомольські походи. Він не любить, коли всюди огірками торгують. Мовляв, спочатку продали батьківщину, тепер все - решту. Далі вже можна не пояснювати за кого би агітував "противник торгівлі" пан Кашпіровський, якби міг. Схоже, що Анатолію Михайловичу не до душі лише огірки. До решти товарів він ставиться дуже спокійно. Дві жіночки-помічниці на його сеансах торгували його власною продукцією. Відеокасета цілителя коштувала 125 гривень, аудіокасета - 50, фотографію пана Кашпіровського можна було придбати за 20 гривень. Були ще вузлики з сіллю. Вартість того зарядженого продукту мені взнати не вдалося. В інтернеті висить повідомлення, що через ту злополучну сіль у Челябінську в цілителя були неприємності, напевне через те у нас сіль реалізовували тихцем. Отже, й цілителі схильні лукавити, торгуючи супутними до цілительства товарами.
 Що ж до Батьківщини, яку, зі слів Анатолія Михайловича, продали, то він повідомив, що хоч і є громадянином Росії, й любить свого Президента, останнім часом раною, що ніяк не заживає, для нього стала Україна.
 А й справді, пане цілителю, цвісти треба там, де ростеш. Що тут ще скажеш?
 До позачергових виборів залишилося ще кілька днів. Хто й чим за цей час може подивувати севастопольців? Хіба що інопланетяни. Всі інші у нас вже були...
 Лідія СТЕПКО.
м. Севастополь.

РЕЗОНАНС
 "ЧТОБЫ НЕ ТОПТАЛИ НАШУ ЗЕМЛЮ..."
 Днями слухала передвиборчу рекламу партії "Регіонів" на одному з кримських телеканалів. Севастопольський кореспондент спілкувався з лідером цієї партії, Прем’єр-міністром Віктором Януковичем. Сприймала агітацію спокійно, хоча мені, філологу, й муляли невірно вжиті слова або незакінчені речення прем’єра. Заспокоювала себе: дитинство у нього було важке, ось і не навчився грамоті, зате, кажуть, добрий господарник.
 Але наш прем’єр не чув моїх думок і не заглядав по той бік екрану - він спілкувався з однодумцем і нарешті вирішив дати волю своїм почуттям: "Я хочу посвятить себя оранжевым. Посвятить тому, чтобы не топтали они нашу землю. Эти цвета должны уйти с земли навсегда!" Кореспондент схвально гигикав, а мені стало страшно: адже оранжевих - пів-України, то що, їх треба знищити фізично, "чтобы не топтали нашу землю"? А де ж ті обіцянки про мир і добробут, чи він буде створюватись за рахунок ліквідації "оранжевої" половини населення? Так ми вже це проходили і, здається, засудили.
 І що спільного ця заява має з демократією - правом людей на розмаїття думок і поглядів? І чи підлягаю ліквідації особисто я, бо минулого разу я голосувала за "зелених" - сподобався їхній лідер отаким, яким я побачила його в Українському театрі. Серцем відчула - людина.
 А щойно з екрану на мене дивився мисливець (до речі, це найулюбленіше заняття Прем’єра). І він влучив. Кудись в клітину ДНК. Боляче і незаслужено.
 Тамара СОЛОВЕЙ.
 м. Сімферополь.
 
 ВОНИ УМІЮТЬ ЛИШЕ РУЙНУВАТИ!
 Про це було сказано чимало, та ось одна кольорова партія оголосила на всю Україну, мовляв, написала "Кодекс честі". Певне, автори вважали, буде "КЧ" - будуть чесні вибори. Якими вони, вибори, будуть - побачимо в день виборів, а поки що кожен день, кожну годину по радіо і телебаченню виступають претенденти на крісло у Верховну Раду України, де зручно і затишно, де забезпечені усі життєві потреби. У цій передвиборній боротьбі кожен представник з коаліції минулого скликання (яке закінчується достроково) Верховної Ради починає виступ не по Кодексу честі, тобто, не зі своєї програми (які пріоритети, що і як буде зроблено в наступні роки для держави і для виборців, за які кошти і т. п.) - про це потім, а спочатку обливають брудом помаранчевих, мовляв, вони і такі, і сякі, а ось ми - якщо проголосуєте за нас - ми вам збільшимо, і підвищимо, і.., і... Особливо в цьому без сорому і Кодексу честі повсякденно "віщають" у програмах "Політична реклама".
 Шановні читачі-виборці! Комуністи (і соціалісти звичайні, а також прогресивні, що перефарбувались із комуністів) розвалили велику могутню державу, якою самі ж керували, а тепер доказують, що нічого зробити тут не зможуть, бо ж у них конкуренти-олігархи могутні (з якими й об`єдналися у коаліцію!). А ще пригадаймо, що в їхній програмі чорним по білому записано: "разрушим до основания, а затем..." Зруйнували Росію царську і побудували совєтську - тоді й цю зруйнували. Питання: можна чи ні їм довіряти? Звичайно, ні.
 Щоб навести порядок в Україні, необхідно голосувати за патріотичні сили, які не будуть змінювати курс то на Схід (в обійми імперії), то в інший бік.
 Разюче, колишні республіки СРСР (наприклад, прибалти) вирішили усі національні, церковні, мовні, майнові проблеми, а держава Україна в багато разів більша за їхні разом узяті території і чисельніша, а ніяк не здобуде свободи. Пора всім усвідомити себе, нарешті, громадянами України і господарями у своєму домі, адже всім нам жити під одним небом.
 Володимир ГУМАНЕНКО,
 інвалід війни.
м. Євпаторія.

ЗНОВУ НА ГРАБЛІ?
 Нещодавно прочитав у "Кримській світлиці" чиїсь рядки про ментальність українця. Знову про вишиванки, марнодумство, лінощі, горілку, сало.
 Ні! То стереотипи, що начепили й продовжують чіпляти наші вороги, до яких ми за віки звикли, а потім й повірили в них. І якось забуваємо, що імена українців є поміж імен видатних державних мужів країн світу, полководців, флотоводців, вчених, діячів культури світового рівня. Та якщо вже спробувати намагатися виокремити щось найбільш характерне для українців-русичів, то я назвав би певний індивідуалізм, працьовитість, терплячість (занадто), толерантність; для московитів - це групова агресивність, "безшабашність", зверхність. Заглиблюватися у цю тему немає сенсу, бо тут ніколи не може бути так званого "консенсусу". У кожного - своя позиція.
 Чому найпрогресивніші соціалісти та найкомуністичніші українські комуністи не вберегли від розвалу й пограбування жоден колгосп, радгосп, підприємство? Тому що не було це їхньою метою й завданням. Вони самі були в перших рядах прихватизаторів.
 Якщо порівняти рівень життя соцкомуністичної верхівки і більшості українців, то спостерігаємо дещо несумісне з комуністичною ідеологією. Наші ліві "вожді", прикриваючись комуністичною демагогією, насправді лише роздмухують ворожнечу в суспільстві і збагачуються, а от проти Президента, української держави, українців, української мови борються завзято й оскаженіло.
 За часів перебудови комуністи доводили, що в умовах нестабільності в суспільстві потрібно запровадити інститут президентства. А сьогодні, в умовах правового хаосу в Україні, закликають до ліквідації президентства, запровадження федералізації, самостійності регіонів, що неминуче підштовхне сепаратистський рух, який вже сьогодні, особливо в Криму, набрав небезпечних оборотів.
 Колись, в умовах ворожого оточення, Україна пішла на союз з православною Москвою, та вже через декілька років брати по вірі розподіляли її території з поляками, турками. Майже сторіччя підтримувалися взаємини невизначеності, а тим часом з’являлася чужа військова присутність та насаджувалися колоніальна адміністрація, захоплення земель, введення кріпацтва, позбавлення України її статусу, нищення культури, мови.
 Сьогодні відбувається те ж саме. За загальними гаслами про історичну дружбу, слов’янське братерство, комуністичний рай, єдину православну церкву маємо невизначеність кордонів, нарощування військової присутності на нашій території, неоколоніальну адміністрацію, окупацію інформаційного простору, нахабний наступ на українські культуру і мову, виштовхування українців за кордон, прихватизацію економіки й землі.
 Нам пропонують вибір: або російська мова й нейтралітет - тоді ми вас втягнемо в ЄЕП, або українська мова й прагнення Євроатлантичної інтеграції - тоді розкол, розвал держави і вже буде не до мови. При будь-якому виборі нас намагаються позбавити державності, не допустити становлення української нації. Вони проти вступу України до СОТ і Євроатлантичного вибору, бо це незворотно закріплює українську державність. Вони за державність російської мови в Україні, бо це (чи не назавжди?) унеможливить становлення української нації. На шляху до національної єдності й незалежності нам розставляють граблі. Невже наступимо?
 О. ФРОСТ.
м. Севастополь.

Ось який красномовний документ передав до редакції наш читач із Севастополя:
Молодежное политическое движение "МЫ"
ОПРОСНИК
Благодарим Вас за принятие участие в опросе. Опрос занимает всего несколько минут и проводится с целью выявления общей тенденции в отношении поставленных вопросов среди жителей Севастополя и АРК. Пожалуйста, отметьте пункты, соответствующие Вашему выбору.
1 = положительно / (да)
2 = отрицательно / (нет)
3 = нейтрально / (нет ответа)
ГРАЖДАНСТВО
1. Как Вы относитесь к возможности получения второго гражданства в принципе?
2. Как Вы, как житель Севастополя, оцениваете гражданство Украины?
3. Как Вы относитесь к идее предоставления гражданства России жителям Севастополя?
4. В случае предоставленной возможности, готовы ли Вы вступить в гражданство РФ?
5. В случае вступления в гражданство РФ, откажетесь ли Вы от гражданства Украины?
Сколько членов семьи готовы вступить в гражданство РФ и поддерживают Ваши взгляды?
О СЕВАСТОПОЛЕ
6. Ваше отношение к текущему статусу Севастополя как территориальному субъекту Украины?
7. Желаете ли Вы пересмотра статуса Севастополя в пользу города - субъекта РФ?
8. Как Вы оцениваете возможность постоянной дислокации базы ЧФ РФ в Севастополе после 2017 года?
О КРЫМЕ
9. Ваше отношение к расширению самостоятельности Крыма в рамках автономии в составе Украины?
10. Ваше отношение к возможности пересмотра статуса Крыма в пользу субъекта международного права?

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 28.09.2007 > Тема "Резонанс"