|
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 31.08.2007 > Тема "Бути чи не бути?"
#35 за 31.08.2007
ЙШЛА В РОС╤╥ УКРА╥Н╤ЗАЦ╤Я...
Св╕дчать документи
З багатьох м╕льйон╕в укра╖нц╕в, як╕ живуть сьогодн╕ за кордоном, значна частина мешка╓ у сх╕дних районах Слобожанщини, що входять до складу Курсько╖, Б╓лгородсько╖ та Воронезько╖ областей Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Ц╕ укра╖нц╕, як ╕ ╖хн╕ пращури, у вказаному рег╕он╕ - автохтони, вони - на сво╖й р╕дн╕й, батьк╕вськ╕й земл╕.
Однак позбавлення протягом багатьох десятил╕ть можливост╕ навчати сво╖х д╕тей р╕дною мовою в школах, в╕дсутн╕сть м╕сцевих укра╖нських газет ╕ журнал╕в, рад╕омовлення, заклад╕в культури, ВНЗ спричинилося до майже суц╕льно╖ русиф╕кац╕╖ населення. Це - результат усп╕шного трансформування великодержавно╖ пол╕тики рос╕йського царизму у так звану лен╕нську нац╕ональну пол╕тику на практиц╕.
Але була й ╕нша ситуац╕я в задоволенн╕ духовних потреб укра╖нц╕в названого рег╕ону, зокрема в 20-х - на початку 30-х рок╕в. На той час не зм╕цн╕ла б╕льшовицька влада загравала з нац╕ональними окра╖нами. Особливу увагу тод╕ Кремль звертав на укра╖н╕зац╕ю, бо радянський територ╕альний устр╕й роз╕рвав на сход╕ укра╖нське етн╕чне т╕ло по живому, що зумовлювало пост╕йн╕ нар╕кання автохтонного населення. Так, не лише в 1917 - 1920, а й у 1924 - 1927 роках укра╖нц╕ Сх╕дно╖ Слобожанщини, котр╕ опинилися у склад╕ Рос╕╖, вимагали при╓днання до УРСР. ╥хн╕ домагання пост╕йно п╕дтримували ЦК КП(б) У та уряд республ╕ки.
Щоб заспоко╖ти укра╖нське населення Сх╕дно╖ Слобожанщини, з Москви об╕цяли ╕ дещо робили для розвитку р╕дно╖ культури та осв╕ти. Ця робота посилилася наприк╕нц╕ 20-х рок╕в. Наприклад, якщо в 1927 роц╕ на територ╕╖ зазначених областей, як╕ тод╕ об’╓днувалися в Центрально-Чорноземну, нал╕чувалося 468 початкових шк╕л, то вже в 1931-му - 1 378. На цю дату шк╕л неповних, середн╕х та фабрично-заводських укра╖н╕зували вже 51, у 8 укра╖нських педтехн╕кумах навчалася тисяча студент╕в, у Воронезькому державному ун╕верситет╕ готували викладач╕в укра╖нсько╖ мови та л╕тератури...
Кр╕м того, в 1931 роц╕ у Сх╕дн╕й Слобожанщин╕ видавали 13 районних газет укра╖нською мовою, зокрема: «Шлях комуни» (Ал╓кс╓╓вка), «Лен╕нським шляхом» (Калач), «Прапор комуни» (Кантемир╕вка), «Без меж╕» (Коренева), «Колгоспна будова» (Михайл╕вка), «Пром╕нь комуни» (Павл╕вськ), а також обласна «За письменн╕сть колектив╕ста» (Воронеж).
Велик╕ плани були у справ╕ укра╖н╕зац╕╖ на майбуття. Цей процес мав охопити Богучарський с╕льськогосподарський техн╕кум, Калач╕вський зоотехн╕чний, Кантемир╕вський я╓чно-птахарський, Корочанський с╕льськогосподарський, Острогозький ветеринарний, Росошанський птахопромисловий, Росошанський медичний, Богучарський радгоспуч, Павл╕вську радпартшколу, Острогозьку радпартшколу, Павл╕вський роб╕тфак, Павл╕вську школу ФЗН, з 1932 року мали в╕дкрити Б╓лгородський укра╖нський агропед╕нститут...
Суц╕льн╕й укра╖н╕зац╕╖ п╕длягали 26 район╕в, де укра╖нське населення становило абсолютну б╕льш╕сть.
Так╕ плани складали доти, поки дозволяла Москва. Але п╕сля того, як 14 грудня 1932 року ЦК ВКП(б) ╕ Раднарком СРСР ухвалили постанову про припинення укра╖н╕зац╕╖ на Кубан╕, наступного дня з’явилося таке саме р╕шення ╕ щодо Центрально-Чорноземно╖ област╕, Казахстану, Поволжя, Далекого Сходу: засоби масово╖ ╕нформац╕╖ негайно переводили скр╕зь з укра╖нсько╖ на рос╕йську мову, а з 1 вересня 1933 року д╕ти укра╖нц╕в за межами УРСР прийшли уже не в укра╖нськ╕ школи.
По сут╕, таке становище й понин╕. Зоста╓ться лише спод╕ватися, що в Рос╕╖ згадають про власний досв╕д укра╖н╕зац╕╖ ╕ використають його сьогодн╕...
Володимир СЕРГ╤ЙЧУК,
доктор ╕сторичних наук.
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 31.08.2007 > Тема "Бути чи не бути?"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5066
|
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
ЧИ ГОТОВ╤ УКРА╥НЦ╤ ДО ТЕРИТОР╤АЛЬНИХ ПОСТУПОК ЗАДЛЯ ЗАК╤НЧЕННЯ В╤ЙНИ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
