Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
Ц╕ книги – п╕дручники з геро╖зму…


ПОВСТАНЦ╤
Укра╖нський календар


«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
Коли фараон Джосер вибирав м╕сце для найдавн╕шо╖ велико╖ п╕рам╕ди ╢гипту, двохтисячол╕тня...


ПЕЧАТКИ НАШО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤
Одним ╕з найвагом╕ших св╕дчень ╕снування державност╕ ╓ печатки…


РУСЬ – СПАДОК УКРА╥НИ
Виставка ╓ сп╕льним проектом Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ та Нац╕онального...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 17.08.2007
СВ╤Т НАУКИ – НЕЗГАСНИЙ

НАША СЛАВА
 Шановн╕ св╕тличани! Надсилаю вам вир╕зки з двох газет. Там матер╕али про наше прадавн╓ минуле: «Останн╕й жрець Аратти» та дещо про наших ген╕альних вчених: «Св╕т науки - незгасний». Гадаю, що укра╖нцям - читачам газети «КС» - ц╕ матер╕али будуть ц╕кавими ╕ корисними. На мо╓ переконання, для того, щоб гордитись ╕ поважати свою Укра╖ну, треба знати предмет гордост╕. Ось рос╕яни гордяться людьми, як╕ не мають в╕дношення до ╖хньо╖ нац╕╖ (бо сво╖х, мабуть, замало). Нам же, укра╖нцям, присвоювати чуже не треба, бо ма╓мо дуже багато сво╖х, якими ма╓мо гордитися.
 Колись газета друкувала матер╕ал п╕д назвою «Горд╕сть великорос╕в укра╖нського походження». Добре було б про тих великих укра╖нц╕в надати матер╕али ще раз. Бо, щоб гордитись, треба знати, чим ╕ ким гордитись, й знати не т╕льки вчених, а й державних д╕яч╕в, гетьман╕в, письменник╕в та ╕нших.
 Я часто згадую один момент з трилог╕╖ Олекс╕я Толстого «Ход╕ння по муках»: коли один з вищих оф╕цер╕в Б╕ло╖ арм╕╖ докоря╓ ╕ншому в╕дсутн╕стю гордост╕ за рос╕йську ╕мпер╕ю. В╕дпов╕дь була така: «...Я читав ╕стор╕ю государства Рос╕йського ╕ горджусь нею, але сто м╕льйон╕в ╖╖ не читали ╕ не гордяться». Ось ╕ наш народ, якби читав справжню ╕стор╕ю Укра╖ни (а не ту, «прислану» з Москви), то патр╕от╕в було б значно б╕льше. На жаль, в кримських школах (добре, що не в ус╕х) вивчають ту «╕мперського пошибу», над╕слану Лужковим.
 З повагою - Олександр КИСЛИЙ.
с. Восход Красногвард╕йського району АРК.


СВ╤Т НАУКИ – НЕЗГАСНИЙ

 Зда╓ться, зовс╕м недавно в Музе╖ укра╖нсько╖ книги було презентоване двотомне видання «Нехай не гасне св╕т науки», яке створив Василь Шендеровський. А сьогодн╕ його шукають на ринку ╕ в б╕бл╕отеках, книги передаються з рук у руки як р╕дк╕сне джерело незнаних дос╕ ╕стин. Хто ж в╕н, автор двотомника?
 Василь Шендеровський - в╕домий учений, доктор ф╕зико-математичних наук, професор ╤нституту ф╕зики Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни. А цими книгами в╕дкрив нашим сучасникам видатних ╕ славетних укра╖нських вчених, б╕льш╕сть з яких була малознаною для широкого загалу, бо в радянськ╕ часи ╖х замовчували, писали про них зб╕днено, а то й «забували» зовс╕м, ╕мена багатьох були заборонен╕, ╖х ц╕леспрямовано вилучали з науково╖ ╕ культурно╖ спадщини Укра╖ни. Це ун╕кальне видання вм╕щу╓ близько сотн╕ нарис╕в про видатних особистостей, яких народила укра╖нська земля. ╤, поза всяким сумн╕вом, ма╓ важливе значення для формування нац╕онально╖ св╕домост╕ молодого покол╕ння, утвердження в його душ╕ гордост╕ за народ, за незалежну Укра╖нську державу. Оприлюднення житт╓пис╕в видатних укра╖нц╕в конче потр╕бн╕ як Укра╖н╕ та самим укра╖нцям, так ╕ решт╕ цив╕л╕зованого св╕ту, адже без набутк╕в наших видатних земляк╕в св╕това ╕стор╕я ╕ культура неповн╕.
 ╤СТОР╤Я науки за радянсько╖ доби мала спотворений, одноб╕чний вигляд, а укра╖нський народ, який тривалий час не мав власно╖ державност╕, був позбавлений правдиво╖ ╕сторично╖ пам’ят╕. А пом╕ж тим, лише упродовж останн╕х стол╕ть укра╖нська земля подарувала людству ц╕лу плеяду ген╕╖в, як╕ збагатили св╕тову скарбницю науки ╕ культури.
 Знову ж таки, через кол╕з╕╖ ╕сторичного розвитку, нер╕дко драматичн╕ для укра╖нського народу, укра╖нським ученим доводилося працювати на теренах чужих держав, ╕ т╕льки тому ╖хн╕й талант не був належним чином поц╕нований у сво╖й В╕тчизн╕. На перешкод╕ ставала ╕деолог╕чна зашорен╕сть, антинац╕ональна сутн╕сть тотал╕тарного режиму. Та бувало, що н╕бито нав╕ть за сприятливих обставин на батьк╕вщин╕ знаходилися вчен╕, як╕ зам╕сть того, щоб в╕ддавати сво╖
зд╕бност╕ на служ╕ння р╕дному народу, покидали його.
 Автор пров╕в принципово нов╕ досл╕дження недоступно╖ ран╕ше л╕тератури та арх╕вних джерел, як╕ св╕дчать, що впродовж тривалого часу (не одну сотню рок╕в) нищився ╕нтелект нац╕╖. Нищили ретельно, з жорстокою посл╕довн╕стю. Нищили ╕ тую «с╕ль земл╕», за словами видатного укра╖нського вченого ╤вана Пулюя, ╕ «животворящу силу», що ма╓ бути «основою духовного розвитку» народу ╕ кращо╖ його дол╕...
 Професор Василь Шендеровський внутр╕шн╕м чуттям збагнув велику потребу ув╕чнити св╕точ╕в укра╖нсько╖ науки, чи╖ ╕мена так старанно замовчували, а в кращому раз╕ - зб╕днювалося ╖хн╓ значення у поступ╕ цив╕л╕зац╕╖.
 А що укра╖нська нац╕я подарувала людству ц╕лу плеяду ген╕альних людей, то наш учений-сучасник розв╕яв будь-як╕ сумн╕ви. Ось лише деяк╕ ╕мена.
 XV ст. - Юр╕й Дрогобич. Ф╕лософ, астроном, медик, ректор Болонського ун╕верситету (став ним у 30 рок╕в). В╕н ще мав пр╕звище Котермак, ╕ ╓ в╕домост╕, що свого часу в╕н навчав польського вченого М╕кулая Коперника, про якого вс╕ покол╕ння радянських людей знають з╕ шк╕льно╖ парти.
 XVII ст. - Арсен╕й Сатановський ╕ ╢п╕фан╕й Славинецький. Ви╖хали до Рос╕╖, а останн╕й залишив по соб╕ дуже ц╕нний «Лексикон греко-слов’яно-латинський».
 XVII ст. - Теофан Прокопович, арх╕╓пископ Православно╖ церкви, знавець не т╕льки богослов’я та ф╕лософ╕╖, а й природничих наук, ╕стор╕╖, математики. Залишив по соб╕ Рос╕йськ╕й академ╕╖ наук велику (близько 30 тисяч) книгозб╕рню. З 1704 року викладав у Ки╓во-Могилянськ╕й академ╕╖, ставши наприк╕нц╕ ╖╖ ╕снування ректором. П╕сля поразки Мазепи переключився на служ╕ння царев╕ Петру ╤ ╕ з 1716 року залишив Ки╖в задля прац╕ в Рос╕╖.
 ╤ вже ближч╕ до нас стол╕ття.
 Михайло Болудянський - перший ректор Петербурзького ун╕верситету в╕д початку його ╕снування.
 Або феномен Пилипа Кулика, про нього свого часу говорив увесь св╕т. Це ще один наш сп╕вв╕тчизник, математик, який народився у травн╕ 1793 року у Львов╕ ╕ творив на територ╕╖ Австро-Угорщини.
 Заслугову╓ особливо╖ уваги ╕м’я укра╖нського вченого, економ╕ста св╕тового вим╕ру, громадського й пол╕тичного д╕яча, одного ╕з засновник╕в Укра╖нсько╖ академ╕╖ наук Михайла Туган-Баран╕вського. В Укра╖нськ╕й радянськ╕й енциклопед╕╖ про нього можна прочитати, що був в╕н «рос╕йським ╕ укра╖нським буржуазним економ╕стом... ╕ активним д╕ячем контрреволюц╕╖ на Укра╖н╕». Очевидно, що такого «поц╕нування» було досить, аби ╕м’я одного з 12 перших академ╕к╕в Укра╖нсько╖ академ╕╖ наук не згадати н╕де, нав╕ть у книз╕ «Академ╕я наук Укра╖нсько╖ РСР 1919 - 1969» (видавництво «Наукова думка», Ки╖в, 1969 р╕к).
 Тим часом у виданнях закордонних (та вже й сьогодн╕шн╕х в Укра╖н╕) чита╓мо, що «...Туган-Баран╕вський... - визначний економ╕ст, один з найкращих знавц╕в кон’юнктурних економ╕чних цикл╕в, автор численних праць про теор╕ю вартост╕, розпод╕лу сусп╕льного доходу, ╕стор╕ю господарського розвитку та кооперативних основ господарсько╖ д╕яльност╕», «...фундатор теор╕╖ економ╕чно╖ кон’юнктури». У 2001 роц╕ вийшла книга «100 найв╕дом╕ших укра╖нц╕в», ╕ серед тих 100 найв╕дом╕ших - ╕м’я Михайла Туган-Баран╕вського. Саме життя п╕дтвердило правильн╕сть його наукових теор╕й ╕ висновк╕в, як╕, на думку фах╕вц╕в, ╓ глибоко сучасними й необх╕дними для нашого економ╕чного поступу.
 За приклад, як досл╕дник Василь Шендеровський, спираючись на документи та ╕нш╕ достов╕рн╕ св╕дчення, ретельно в╕дновлю╓ житт╓писи вчених, котрими гордиться Укра╖на ╕ св╕т, може служити реставрац╕я справжньо╖ б╕ограф╕╖ всесв╕тньо в╕домого вченого, який сво╖ми науковими розв╕дками справив величезну стимулюючу д╕ю на розкв╕т св╕тово╖ м╕кроб╕олог╕чно╖ науки, - академ╕ка Данила Заболотного.
 Ось деяк╕ штрихи ╕ в╕хи.
 Вчений народився 16 грудня 1866 року в сел╕ Чоботарц╕ Под╕льсько╖ губерн╕╖ у селянськ╕й родин╕. Зак╕нчив медичний факультет Ки╖вського ун╕верситету Святого Володимира. Був призначений на роботу до Под╕льсько╖ губерн╕╖, де лютувала еп╕дем╕я холери та дифтер╕╖. Тут, у Кам’янц╕-Под╕льському, в╕н створю╓ бактер╕олог╕чну лаборатор╕ю. Згодом поверта╓ться до Ки╓ва, керу╓ лаборатор╕╓ю Ки╖вського окружного в╕йськового шпиталю. Його обирають на посаду асистента кафедри загально╖ патолог╕╖ медичного факультету Ки╖вського ун╕верситету.
 По при╖зду до Ки╓ва Данило Заболотний продовжу╓ роботу над пошуком протихолерно╖ сироватки. Про ф╕нал експерименту, якому судилося вв╕йти в ╕стор╕ю св╕тово╖ медицини, спов╕стила газета «Русский врач». Цей експеримент набув такого розголосу саме тому, що Данило Заболотний разом з╕ сво╖м товаришем Савченком випробували цю сироватку на соб╕.
 Вчений поринув у вир боротьби з хворобами, як╕ масово нищили людей на вс╕й планет╕. Ось лиш неповний перел╕к тих експедиц╕й, у яких в╕н - як л╕кар ╕ кер╕вник - брав участь лише в 1897 роц╕: ╤нд╕я, Китай, Монгол╕я.
 Данило Заболотний створю╓ першу в Рос╕╖ (у Петербурз╕) самост╕йну кафедру медично╖ м╕кроб╕олог╕╖.
 1899 року - по╖здки до Перс╕╖, Арав╕╖, Шотланд╕╖, Португал╕╖, Марокко, Саратовсько╖ губерн╕╖, на Чорноморське узбережжя Кавказу. Справд╕, це був геро╖зм людей заради майбутнього людства.
 Данило Заболотний домагався, аби у В╕нниц╕ в╕дкрити медичний ун╕верситет. Адже саме у В╕нниц╕ ╓ добра кл╕н╕чна база - обласний шпиталь ╕мен╕ Пирогова ╕ там можна навчати д╕тей не лише з Под╕лля, а й вих╕дц╕в з Галичини, Буковини, Закарпаття.., бо л╕кар╕-укра╖нц╕ будуть корисн╕шими, сво╓му народов╕, н╕ж т╕ л╕кар╕, як╕ не знають ╕ не розум╕ють його мови, культури та звича╖в, - вважав учений. Медичний ╕нститут було в╕дкрито.
 У грудн╕ 1922-го, вже будучи д╕йсним членом Всеукра╖нсько╖ Академ╕╖ наук, Заболотний ви╖здить у в╕дрядження до Петрограда, а наступного року ╖де до Парижа як представник Радянсько╖ кра╖ни для участ╕ у святкуванн╕ стор╕чного юв╕лею Пастера.
 З Петрограда Данила Заболотного вже не в╕дпускають. Його обирають зав╕дувачем кафедри м╕кроб╕олог╕╖ В╕йськово-медично╖ академ╕╖, членом-кореспондентом Рос╕йсько╖ Академ╕╖ наук. 1924 року його призначають начальником кафедри м╕кроб╕олог╕╖ В╕йськово-медично╖ академ╕╖ у Лен╕нград╕, а 1926 року обирають академ╕ком Академ╕╖ наук СРСР.
 У травн╕ 1928 року Данило Кирилович ╖де до Ки╓ва у зв’язку з тим, що сес╕я Всеукра╖нсько╖ Академ╕╖ Наук обрала його сво╖м президентом.
 Академ╕к Д. Заболотний намагався все в╕ддавати людям. Допомагав д╕тям-сиротам, за св╕й кошт навчав 13 д╕тей, яких усиновив.
 Данило Кирилович в╕в щоденник, на пал╕турц╕ якого був напис: «По св╕тах ╕ людях», який у 1937 роц╕, через в╕с╕м рок╕в п╕сля його смерт╕, зник.
 Ц╕каво, що письменник Андр╕й М’ястк╕вський, працюючи над книгою про життя вченого, спод╕вався в╕дшукати щоденник в арх╕вах В╕нниц╕, але натрапив лише на акт: «Дневник академика Д. К. Заболотного как содержащий буржуазно-националистические взгляды подлежит уничтожению путем предания его огню». Енкаведист╕в не зупинило нав╕ть те, що Заболотний був членом уряд╕в СРСР, УРСР, академ╕ком АН СРСР, президентом Всеукра╖нсько╖ Академ╕╖ наук...
 Так намагалися знищити все, що св╕дчило про любов ученого до Укра╖ни. ╤ якби в╕н дожив до сумнозв╕сного для укра╖нського народу 1937 року, його життя могло б ск╕нчитися десь в одному з незл╕ченних табор╕в...
 Але Данила Кириловича Заболотного не стало 15 грудня 1929 року. Останн╕ми його словами були: «Д╕ти мо╖ дорог╕, люб╕ть науку ╕ правду».
 Укра╖нськ╕й науц╕ прислужились ╕ так╕ вчен╕, як Михайло Кравчук - великий математик, пол╕номами якого користуються нав╕ть у Америц╕; Степан Тимошенко - всесв╕тньо в╕домий механ╕к, один ╕з творц╕в Укра╖нсько╖ академ╕╖ наук; Микола Кибальчич - з плеяди таких учених, як Костянтин Ц╕олковський, Юр╕й Кондратюк, Серг╕й Корольов, як╕ доклали сво╖х зусиль, щоб людина могла в╕д╕рватися в╕д Земл╕ ╕ в майбутньому побувати на ╕нших планетах.
 ...Зовс╕м недавно стало в╕домо, що видатний ф╕зик XX стол╕ття, лауреат Нобел╕всько╖ прем╕╖, французький вчений Жорж Шарпак - не хто ╕нший, як наш сп╕вв╕тчизник, родом ╕з Дубровиц╕ на Р╕вненщин╕, ╕ його пр╕звище - Георг╕й Харпак.
 Правда пророста╓ через роки, через в╕ки. ╤ дуже важливо, щоб про не╖ знали вс╕, особливо наша молодь, котра так бол╕сно шука╓ сво╓ м╕сце у цьому складному св╕т╕.
 Автор двотомника про вчених Укра╖ни незаперечно дов╕в, що сьогодн╕, в умовах вкрай необх╕дного поглиблення соц╕ально-економ╕чних реформ в Укра╖н╕ наука ╕ техн╕ка покликан╕ сприяти формуванню нового ментал╕тету, ново╖ громадянсько╖ св╕домост╕, щоби прийдешн╕ покол╕ння осягнули велич укра╖нського народу в ╕сторичному контекст╕ ╕ в т╕сн╕й сув’яз╕ всього людства.
 Досл╕дницька праця укра╖нця-патр╕ота професора Василя Шендеровського вража╓. Вона подана по-науковому, без особливих емоц╕й, стримано й лакон╕чно викладено фактаж. Видання не т╕льки в╕дроджу╓ минуле, воно кличе до роздум╕в про минуле, сучасне ╕ майбутн╓ укра╖нсько╖ науки, нашо╖ духовност╕, нашо╖ держави.
 Володимир МАРУЩАК,
старший науковий сп╕вроб╕тник ╤нституту св╕тово╖ економ╕ки ╕ м╕жнародних в╕дносин НАНУ, академ╕к Укра╖нсько╖ академ╕╖ наук.
 м. Ки╖в.
(Г-та «С╕льськ╕ в╕ст╕»).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5037

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков