Версiя для друку Обговорити в форумi

БЕЗНАКАЗАННАЯ УКРАИНОФОБИЯ

 Прочитав у «Кримській світлиці» за 27.07.07 уривки зі статті «Украинизм как антирусский проект». Не можна залишатися байдужим, не можна терпіти наруги над українською нацією!
 По суті: автор с позиции русского гегемонизма проводит исследование «...настоящего и будущего русского мира». Выходит, по мнению автора, в «русский мир» вошли все «народы мира», а не только народы бывшего СССР, что нет украинской нации, нет государства Украина. «Украинизм» изначально возник в качестве политической «секты», «продолжает сохранять все признаки сектантского сознания». Нет украинцев, а есть сектанты, «т. е. соответствие украинизма определенным деструктивным наклонностям человеческой души, наклонностям, успешно культивируемым современной антихристианской цивилизацией». Автор не знает, что христианство вначале было введено в Киевской Руси, т. е. украинцами, их предками.
 «...Это полный отказ от тысячелетия христианской истории - ибо мотивы принятия «украинской» идентичности, чисто эгоистические и животные (??) по сути, радикально противоположны христианской совести...». Що тут скажеш?
 «...В историческом смысле - это хамский плевок на могилы десятков поколений предков, свято хранивших свое русское имя и отдавших жизни за великую единую Русь. Автору неизвестно, что Киев основан в 482 году - сформировалась Киевская Русь, а Московская (Московия) основана в 1147 году. Киев является матерью русских городов. Дальше анализировать бред автора нет смысла. Его размышления - высшая степень оскорбления украинской нации.
 А где же прокуратура? Почему не привлекут редакцию «Крымской правды» к уголовной ответственности за разжигание межнациональной вражды, за ярый антиукраинизм. Безнаказанность и привела к крайней распущенности и вседозволенности газеты «Крымская правда» и общины, стоящей за ней. Что касается диагноза, то врачи-психиатры поставили бы автору статьи «специфический диагноз», возникший на фоне украинофобии. Люди с этим диагнозом неизлечимы. У них бывают периоды просветления (редко) и длительные периоды ухудшения со смертельным исходом. Так что будем ждать новых антиукраинских измышлений (пасквилей), если властьимущие не примут радикальных мер по пресечению и лечению автора и редакции.
 Б. А. ВОЇНСЬКИЙ.
 м. Євпаторія.

ВСЕ ЦЕ ЗДАВАЛОСЯ Б СМІШНИМ...

 Шановна редакція нашої «Світлички»! Здоров’я вам, терпеливості, а до таких статей, як «Украинизм как антирусский проект» - великого гумору, сарказму, сатири, іронії та (до деякої міри) байдужості.
 Прочитала та проаналізувала статтю у № 30 від 27 липня 2007 року. Відповідь коротка. Знову вигулькнув інопланетянин «обозревать окрестности в Украине» (це толерантно кажучи). Справжні росіяни, які цінять всі нації світу, скажуть чітко і однозначно: «Это бред сумасшедшего; ума нет - считай, калека; в семье не без урода!». Я впевнена на сто відсотків, що ще гіршу характеристику дадуть інтелігентні росіяни, бо знаю і листуюсь з багатьма однодумцями з Москви. Можливо, хтось і напише гумореску або памфлет про автора статті.
 Повірте, що після прочитаного «творіння» (а я читаю все - від першої до останньої сторінки) пішла і помила руки хлорованою водою з милом господарським. Наш батько - фронтовик, репресований і реабілітований, нас повчав все життя: «Від дурного ріж полу (плаща, жакета чи будь-якого одягу) і тікай, бо нічого не доведеш тупому неосвіченому нахабі!»
 Оскільки зараз в моді наркоманія (і наркоманів великий відсоток), то наркотик не обминув і того словоблуда-лихослова. Уявляю його задоволення від того, що підлив масла в огонь, особливо в Криму. Вільному воля - спасенному рай. Прости йому, Боже, бо не знає, що творить. Ми ж Всевишнього просимо - додай йому розуму або забери зовсім.
В даному випадку і першокласник скаже, що біла гарячка охопила писаку.
 На мою думку, тільки гумор і сатира, спрямовані на таких і йому подібних, отверезять їх. Дивуватись таким «шедеврам» нам не потрібно, просто не звертати найменшої уваги. Вважаю зайвим більше писати цьому жахливому циніку, зухвальцю, підлому, підступному, неосвіченому хлопові.
 На світ дивився
 поглядом крота:
 Який прогрес?
 Кругом лиш темнота!
 (Це його інтелект).
 З повагою до редакції,
 Ольга КЕРДА.
 м. Миколаїв Львівської області.

ДІАГНОЗ СТАВЛЯТЬ САМІ ХВОРІ

 Доля кожної імперії - сформуватись, розквітнути і розвалитись. Росія вже давно, ще в 1917 році, увійшла в третю фазу, але волзький реаніматор зумів час в’янення перевести у стан столітньої агонії, тому період розпаду триває так нестерпно довго.
 Дивні люди сучасні росіяни. Мало що усвідомлюють адекватно і тому багато чого собі дозволяють: висадки десантів на чужу територію, окупацію чужого острівця, перекопування Перекопу (така вже тавтологія), насаджування зловорожих «Союзов» та «Прорывов» у чужій державі...
А іншим - зась! Знай наших!
І, коли вже грубезна сила наражається на спротив, вмикається словесний брудомет, готовий облити все і всіх.
 Судячи з агресивно-шовіністичної роботи господіна Даренського (кандидата філософських наук!), цей стан протримається ще не один рік: в низинній болотяній державі бруду вистачить надовго.
 Пан Віталій всій нашій гордій нації навішав «деструктивные духовно-душевные процессы» (чи не з власної амбулаторної медичної картки списав?) і вважає, що це гідно його високого звання. Що ж, якщо не можна за таке блюзнірство над нацією засудити людину у сусідній державі, як це зробили з Тарасом Зеленяком в Росії, то нехай відповідають за це його адепти-бахарята, що «прикрасили» кримські друковані ЗМІ такими «перлами»!
 Бо списати подібне на rusticus («деревенщину») - це ще не діагноз поставити. Параноїдальна манія величі вже довела багатьох росіян до якогось віртуального, нафантазованого «Русского мира». Де це є? Хто позначить на карті світу цей «мир»? А саме цей «мир» навіть береться досліджувати, що таке українізм, який вже звинувачують (ще не дослідивши!) у намаганні «Русский мир»... зруйнувати.
 Добалакались.
 Ще не знають, хто такі українці, а вже всіх котів і собак на них навішали. Рустікус, що поробиш...
 Та ось у чому весь парадокс: ненавидячи нас, зневажаючи нас, не залишаючи нам права на відокремлення від імперії - чому Росія так вперто лізе до нас за любов’ю, за повагою до себе? Чи не дешевше б вам стало залишити нас у спокої? Ні ж бо. Треба будь-що заставити «хохла кормить Россию». Ось що вам треба від нас, «господін» кандидат. Тому транспарант «Ельцин! Заставь хохлов кормить Россию!», що стояв на Красній площі в роки такого очікуваного всією планетою розпаду імперії, - ото вся ваша суть і потреба в нас!
 Більше нічого не прослідковується крізь заумний і водночас лихоманковий пошук: у чому б ще звинуватити українця?
 І вже в заполоханому гніві кидає автор писанини «Украинец» как экзистенциальный тип», що не вони, росіяни, вчинили «хамский плевок на могилы десятков поколений предков» (а чого так мало? За ті 300 літ, як цар Петро сплюндрував Батурин і Україну, віджило не менше ста поколінь), а чомусь ми.
 Та навіть щонайближчу нашу історію спотворено: «Нет никаких фактов, которые свидетельствовали бы о том, что это (геноцид 1932 - 1933 рр. - Т. Б.) была политика Москвы». А москвичка Н. Сац у «Новеллах моей жизни» свідчить, що в 1933 р., живучи у Саратові, мала ВСЕ на столі: «...повар мгновенно исполнял все мои желания» (М., «Искусство», 1979, ст. 467).
 І це вам - не політика Москви?
 І найголовніше, до чого дофантазувався автор «дослідження» - це, звичайно ж, висновок про те, що «...украинизм... это именно внутренняя русская болезнь». Чхайте собі тепер на здоров’ячко. Нехай вам ваші бахарєви підставлять своє розгодоване в Криму плече.
 Діагноз: «Ты виноват лишь в том, что хочется мне ку-уша-ать»! (І. А. Крилов, російський байкар).
 Р. S. Спасибі вам, г-н Даренський, за надане нам право називати росіян rusticus («деревенщина»)... І за що ви так ненавидите свій народ?!
 Тамара БОЙКО.
м. Мелітополь.

ВУЗЛИКИ НА ПАМ’ЯТЬ
 *Народ вмирає, якщо не знає свого минулого (Шарль де Костер).
 *«Повість минулих літ», написана легендарним літописцем Нестором, згідно з багатьма дослідженнями переписувалася не один раз, а окремі її фрагменти не менше п’яти, покращуючи минуле великоросів (академік О. Шахматов).
 *Московія народжена і вихована в огидній і жалюгідній школі монгольського рабства (К. Маркс).
 *Погляньте на московіта ХVІ століття, він, здається, з ніг до голови одягнений по-самаркандськи - башмак, азям, армяк, зіпун, чебиш, кафтан, очкур, шлик, башлик, ковпак, клобук, таф’я. Ці всі назви татарські (К. Велішевський. «Іван Грозний». М., 1989 р.).
 *В «Житії святого Костянтина» розповідається, як св. Костянтин (св. Кирило) знайшов у 860 році в Корсуні (Херсонесі) св. Євангеліє і Псалтир, написані руськими письменами, а також і людину, котра їх йому читала.
 *Іноземці засвідчували, що Київ в Х - ХІ століттях був культурнішим і багатшим за Париж і Лондон. Археологи знайшли у Києві в печерах сліди великого поселення людей, котрі існували вже 7 тисяч років тому.
 *Поводирів, байдужих до великих ідеалів, які дбають лише про приватне, - легко підкупити. Поводирів, що не мають відваги до чинів великого, розмаху і ризику, - легко залякати (Д. Донцов).
 *Об’єднання тоді тільки буде міцним, коли буде злукою з луччих, а не всяких (Д. Донцов).
 *Біда України в тому, що нею правлять люди, яким Україна-держава не потрібна (на жаль, і до цього часу). (М. Грушевський).
 *Коза скаче на похиле дерево. (Нам, українцям, треба це завжди пам’ятати). (Народна мудрість).
 Підготував Олександр КИСЛИЙ.
 Красногвардійський р-н в Криму.
 * * *
НА СПАСА, 19 серпня, громадському кореспонденту «Кримської світлиці» ОЛЕКСАНДРУ ВАСИЛЬОВИЧУ КИСЛОМУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 75 ЛІТ! Дружина, діти, онуки, товариші, однопартійці і, звичайно ж, уся наша редакція сердечно вітаємо козака-«світличанина» Олександра Васильовича з ювілеєм! Бажаємо здоров`я, оптимізму, натхнення, нових бойових «вузликів»-кореспонденцій - щоб усім недругам було КИСЛО!

ЧОМУ ДО НАТО

НАТО - найбільший союз демократичних країн, де панує рівноправність всіх країн незалежно від величини, кількості населення та економічного потенціалу. До нього входять 25 держав (навіть такі екзотичні, як Монако, Андорра, Сан-Марино, Ліхтенштейн). А Росія, Україна, Білорусія, Молдавія, Грузія, Азербайджан і Вірменія чекають своєї черги. Найближче до вступу Росія, яка дуже тісно співпрацює з НАТО у військовій сфері, вони проводять разом морські й сухопутні навчання, працюють в 11 натовських комітетах, розробляють нові космічні й атомні проекти, тому що військові та інформовані громадяни хочуть жити за європейськими стандартами, а не імперсько-азійським свавіллям. Все населення України знає і визнає, крім імпершовіністів, платних продажних агентів і партій та п’ятої колони, що в НАТО, Європейському Союзі найвищий рівень життя, найвища заробітна плата і пенсії, а тривалість життя на 15 - 20 років більша, як в Росії та в Україні. В Європі тривалість життя вже 78 років, тоді як в Росії - 58, в Україні - 61. Де зарплата чиновників залежить від середньої зарплати в державі, області, районі. Якщо в Україні середня зарплата 1100 гривень, то зарплата Президента, Прем’єр-міністра і Голови Верховної Ради за натовськими стандартами повинна бути п’ять з половиною тисяч гривень. Нині ж Верховна Рада затвердила їм по 25 - 30 тисяч гривень, а своїм депутатам по 15 - 20 тисяч гривень і небувалу кількість пільг, якими вони користуються. Хоча для більшості депутатів, яких ми обрали, це копійки, бо вони за рік мають мільйонні, мільярдні прибутки. Достатньо згадати, що 100 сімей в Україні мають у своїх кишенях 70 мільярдів доларів, тоді як 47 мільйонів українців мають тільки 30 мільярдів на рік. Хто не хоче в НАТО? Це в першу чергу всі, хто обіймає високі посади і має величезні багатства. Їх в НАТО публічно спитають, де вони взяли такі статки, яким шляхом вони нажиті, як спитали в Америці Лазаренка, Щербаня й інших. Там вимагають декларацію не тільки про прибутки, але і видатки. Якщо ти депутат або міністр і одержуєш 15 - 20 тисяч гривень, то звідки взяв гроші на годинник, який коштує 60 - 80 тисяч доларів, носиш костюм за 10 тисяч доларів, туфлі за 5 тисяч доларів, маєш автомобіль «Мерседес» чи «Майбах», які коштують від 300 тисяч до мільйона доларів. Зацікавляться, чому закони писані тільки для народу, а для чиновників - ні. Тоді як в НАТО обов’язкові для всіх - від президента, прем’єр-міністра до прибиральниці. Коли, наприклад, сина прем’єр-міністра Англії Блера затримала в п’яному стані поліція, батько-прем’єр тут же вибачився перед всіма громадянами за вчинок сина і запевнив, що більше такого не повториться. Дочок президента Буша затримала поліція, коли вони купляли алкогольні напої, будучи неповнолітніми. За такий проступок їх засудили публічно прибирати місто протягом одного місяця. У нас в принципі такого не було і не може бути. Багато нам ще треба зробити, щоб наблизитись навіть до життєвого рівня та законності наших сусідів - Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, не говорячи про Норвегію, Данію, Британію, Німеччину. Достатньо підкреслити, що всі члени НАТО на перших місцях не тільки за життєвим рівнем, але в науці, медицині, освіті та у військових справах. Такий член НАТО, як Норвегія, посідає перше місце в світі, де середня зарплата
8 тисяч євро, а соціальний захист - як обіцяли при комунізмі. Зате прем’єр-міністр їздить на роботу на велосипеді, а його жінка купує продукти в магазинах. Так хто в Україні не хоче в НАТО? Тільки скоробагатьки та всі, хто при владі, в руках яких телерадіоканали, газети, журнали, які вдень і вночі паплюжать президента, помаранчеву революцію і європейський вибір українців. Їх не гризе совість за абсурд, який вони поширюють кожний день, що тільки одна партія та її лідер можуть покращити життя суспільства вже сьогодні. Такі лозунги і обіцянки ми вже пережили, як і вождів, які прийшли до влади на брехні і терорі. Продовжують лякати непоінформованих українців НАТО, Європейським Союзом, міфологічними загарбниками, шукають ворогів, там де їх нема. В цей час самі намагаються легалізуватись в країнах НАТО, в Америці, Канаді, переводять свої гроші, статки, купують акції, вкладають капітали в нерухомість, живуть в шикарних помешканнях та престижних дачах на березі моря. Хай з Богом живуть, раз їм так пощастило в житті, але вони повинні ділитись зі своїм народом, як діляться мільярдери і мільйонери в європейських державах, в Америці й Австралії. А не запрошувати за великі гроші політтехнологів з Вашингтона і Москви, які б видумували лозунги і привабливі звернення, щоб заманити виборця. Як нас переконують розумні хлопці з Одеси, що краще лікуватись вдома або в Росії, коли наші можновладці і захисники народу, ідейні соціалісти Мороз і Цушко лікуються і роблять операції в Німеччині, а прем’єр в Іспанії. Як відомо, зробити український народ щасливим і багатим завжди заважали комуністам американські імперіалісти і українські націоналісти, а сьогодні Партії регіонам і діючому прем’єр-міністру заважає нас ощасливити помаранчева опозиція. Він при нагоді в Кремлі пожалівся на опозицію Президенту Росії, яка не дає плідно і по «понятиям» працювати. Нащо президент Путін зверхньо зауважив, що вся влада в Україні у ваших руках і ніяка опозиція вам не заважає, не потрібно свої проблеми перекладати на плечі інших. Деякі газети і поодинокі журналісти, щоб добре заробити, почали переконувати нас, що в арміях НАТО також існує «дідівщина». Таке кримінальне явище має місце тільки в російській і до деякої міри в українській армії. Солдати і офіцери української армії, які служили разом з військовими НАТО, знають, що за це їх чекає суд і звільнення з армії та позбавлення військової пенсії. Вони переконались, як захищений соціально і юридично кожний солдат, сержант і офіцер в арміях членів НАТО. Достатньо згадати, що сержант в натовській чи в американській армії одержує зарплату більшу, ніж український генерал. А військове та матеріальне забезпечення у них найкраще в світі. Служити в арміях країн НАТО не тільки почесно, але й престижно. Один тільки історичний факт: Сербія, Хорватія, Македонія і Чорногорія роблять все від них залежне, щоб скоріше вступити в НАТО і Європейський Союз, як зробила це Словенія, де стандарти життя наближаються до європейських - мінімальна заробітна плата вже 900 євро, а пенсія 500 євро, і це без власного газу і нафти.
 Потрібні тільки честь, розум, любов до народу, землі і батьківщини, яких так не вистачає нашим високим посадовцям.
 Іван ГАСЮК,
 голова Кримського республіканського
товариства політв’язнів і репресованих.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2007 > Тема "Резонанс"