|
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2007 > Тема "З потоку життя"
#26 за 28.06.2007
НЕ СПОГАДИ - СВ╤ДЧЕННЯ
Наш читач Анатол╕й Михайлович Яхно з Ки╖вщини над╕слав до редакц╕╖ 30 прим╕рник╕в автоб╕ограф╕чно╖ книги П. Г. Вакулюка "Верх╕вня на скрижалях ╕стор╕╖", у як╕й висв╕тлю╓ться ╕сторичний шлях укра╖нського села Верх╕вн╕, що на Житомирщин╕, де народився ╕ тривалий час жив автор, викладаються його спостереження ╕ роздуми про долю верх╕внянц╕в ╕ Укра╖ни. Пропону╓мо читачам ознайомитися з уривком ╕з передмови до книги, яку написав письменник Геннад╕й Шкляр, ╕ якщо когось ця книга зац╕кавить, звертайтеся до редакц╕╖ - ви отрима╓те ╖╖ безкоштовно.
Еп╕графом до автоб╕ограф╕чно╖ пов╕ст╕ Павла Вакулюка "Важке прозр╕ння" можна поставити слова ╕з само╖ пов╕ст╕: "Одразу п╕сля народження вс╕ стають в чергу за щастям, але абсолютна б╕льш╕сть укра╖нц╕в, як╕ жили у XX стол╕тт╕, сво╓╖ черги ще дос╕ не дочекались..."
Дал╕ автор розвива╓ цю думку, проектуючи ╖╖ на себе: "Чи був я щасливий? Н╕, ╕ не м╕г бути".
Чому? Якщо зневажити голодне й холодне дитинство, хоч ╕ в ньому, б╕дацькому, були сво╖ радощ╕ ╕ вт╕хи, якщо заплющити оч╕ на нестатки й безгрош╕в’я студентсько╖ юност╕, хоча й вона згаду╓ться, осяяною не буденними кольорами, бо ж молод╕сть - пора цв╕т╕ння, романтики, то все у Вакулюка гаразд. Адже дал╕ все склалося якнайкраще: улюблена робота - свято, що завше з тобою, - л╕с, казковий л╕с, мудрий л╕с; висок╕ кер╕вн╕ посади - начальник в╕дд╕лу л╕сового господарства, охорони ╕ в╕дновлення л╕с╕в Житомирського облуправл╕ння л╕сового господарства та л╕созагот╕вель, начальник управл╕ння л╕сорозведення М╕н╕стерства л╕сового господарства Укра╖ни; творча наукова й досить таки пл╕дна робота - видано двадцять книг, надруковано понад триста статей; професорське звання, звання "Заслужений л╕с╕вник Укра╖ни", державн╕ в╕дзнаки - орден; святкування с╕мдесятир╕ччя в кол╕ шанувальник╕в - с╕мдесят рок╕в без особливих хвороб ╕ житт╓вих катакл╕зм╕в, хорош╕ й добр╕ д╕ти й онуки, робота (ще вистача╓ здоров’я) ╕ квартира (хай ╕ не розк╕шна) в столиц╕, що також немалозначно.
Так чому ж? На це Павло Гаврилович в╕дпов╕да╓ ╕ стор╕нками пов╕ст╕ "Важке прозр╕ння", ╕ прямо, бол╕сними словами: "Н╕, ╕ не м╕г бути, бо пост╕йно бачив навколо себе нещасних людей, нещасних не лише з точки зору матер╕альних благ, а часто ╕ духовних кал╕к".
Так, селянський син Вакулюк - плоть од плот╕ свого народу - не може задовольнитися особистими здобутками, завше болить йому чутливе серце болями скал╕ченого, репресованого, голодоморного, знекровленого в╕йнами, дуреного, упосл╕джуваного покол╕ння, "покол╕ння радянських людей, як╕ житимуть при комун╕зм╕".
"╤стор╕я села Верх╕вн╕, де я народився ╕ жив до 1947 року, ╕ моя б╕ограф╕я, - пише Павло Вакулюк, можуть бути ╕люстрац╕╓ю до ╕стор╕╖ укра╖нського народу. Мо╓ життя характерне для нашо╖ епохи ╕ типове для нашого покол╕ння. "На перший погляд, не зовс╕м так, але по сут╕ в╕рно, бо це покол╕ння - в╕д гречкос╕я до академ╕ка - покол╕ння одурених, яке важко,
бол╕сно прозр╕ло на схил╕ л╕т, багато хто в ньому, прозр╕вши, не хоче признатися в цьому нав╕ть соб╕, а багато хто так ╕ лишився сл╕пим. ╤ дал╕: "На мо╖й пам’ят╕ страшн╕ подробиц╕ розкуркулювання, тобто знищення кращих господар╕в - селян, насильницько╖ колектив╕зац╕╖, розселянювання та дезорган╕зац╕╖ с╕льського господарства, голодомор 1932 - 1933 та 1947 рок╕в, руйнування храм╕в та забуття Бога, знищення "ворог╕в народу" - вс╕х тих, хто хоч трохи вид╕лявся ╕з загально╖ маси одурманених ╕ заляканих людей. А ще трагед╕я Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, боротьба з генетиками, к╕бернетиками, "безр╕дними космопол╕тами", л╕кв╕дац╕я "неперспективних с╕л", стирання р╕зниц╕ м╕ж м╕стом ╕ селом, знелюднення с╕л та соц╕альн╕ катакл╕зми, викликан╕ безглуздими б╕льшовицькими експериментами".
Верх╕вня - село, яких немало в наш╕й славн╕й Укра╖н╕. Звичайне село в Ружинському район╕, на Житомирщин╕, проте ╕ в св╕т╕ знане - сюди, покликаний великою любов’ю до Евел╕ни Гансько╖, при╖здив ╕з далекого Парижа славетний Оноре де Бальзак. Цьому в пов╕ст╕ присвячено ц╕лий розд╕л.
Автор досл╕джу╓ ╕стор╕ю села од виток╕в, ╕з сиво╖ давнини до сьогодення. Це склада╓, так би мовити, науковий пласт твору. На тл╕ його розгорта╓ться ╕стор╕я людност╕, розпов╕дь про покол╕ння, якому належить Павло Вакулюк...
Трет╕й пласт, що перепл╕та╓ться м╕ж уже згадуваними з перших до останн╕х стор╕нок пов╕ст╕ - л╕ричний струм╕нь: "...тут могили мо╖х пращур╕в, д╕д╕в-прад╕д╕в, поля, де пас кор╕в, збирав колоски, ╕ колов сво╖ порепан╕ ноги на стернях, дороги, на яких мо╖ бос╕ ноги з ранньо╖ весни до п╕зньо╖ осен╕ в╕дчували холод ╕ тепло р╕дно╖ земл╕...; "...р╕к за роком журавл╕ та лелеки несли на сво╖х крилах нов╕ весни та не приносили мам╕ радост╕. Все життя вдень ╕ вноч╕ мучила ╖╖ журба. ╤ хто заплатить за мамин╕ сльози ╕ ╖╖ муки, скал╕чене життя, за смерть сестрички Ол╕ ╕ передчасну загибель батька у 1933 роц╕, зн╕вечене дитинство ╕ наругу над нашим народом?"...
Значне м╕сце у твор╕ в╕дведено под╕ям Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. На стор╕нках пов╕ст╕ - в╕йна без прикрас, без псевдогеро╖зму й псевдоперемог задн╕м числом...
П. Вакулюк - не новачок в л╕тератур╕. Його перу належать вагомий том книги "Опов╕д╕ про дерева", "Нариси з ╕стор╕╖ л╕с╕в Укра╖ни", "Л╕сов╕дновлення та л╕сорозведення в Укра╖н╕", ╕сторико-публ╕цистична книга "Актуальн╕ проблеми ╕стор╕╖ Укра╖ни" та ╕нш╕ твори. Тепер ось "Верх╕вня на скрижалях ╕стор╕╖" - головна його книга...
Геннад╕й ШКЛЯР, письменник.
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2007 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4903
|
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
