"Кримська Свiтлиця" > #22 за 01.06.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
#22 за 01.06.2007
ДЕМОНТАЖ ГУЛАГУ
Шановна редакц╕╓! Ваша «Кримська св╕тлиця» у нас, в Зах╕дному Донбас╕, - шанована! Спод╕ваюсь, гуртом ми зб╕льшимо ╖╖ передплату. Висилаю вам св╕й «Демонтаж ГУЛАГу». Маю над╕ю, що надруку╓те. З повагою, Григор╕й ╤ЛЬЧЕНКО, голова МО КУН та Братства ОУН-УПА м. Першотравенськ Дн╕пропетровсько╖ обл.
В╤Д РЕДАКЦ╤╥. Г. С. ╤льченко вивчав ╕стор╕ю не за п╕дручниками, а власним життям - 12 рок╕в йому випало в╕дбути пол╕тв`язнем на Колим╕. Тому якщо у його емоц╕йних спогадах про пережите знайдуться як╕сь неточност╕, просимо вибачити, бо редакц╕я зовс╕м не мала на мет╕ подавати цей матер╕ал як ╕сторичне досл╕дження. Ми лише хот╕ли, щоб наш╕ читач╕ ще раз перегорнули разом з автором чорн╕ стор╕нки нашого минулого ╕ задумалися над тим, як убезпечити себе й державу в╕д тако╖ дол╕...
ТОЙ ДЕНЬ ОСТАНН╤Й Вс╕ с╕ли в автобус - конвою нема╓, ╤ «справи» принесли, куди повезуть? А думка болюча за мною л╕та╓: Душа неспок╕йна - назад ще вернуть? Автобус руша╓, назад я не ╖ду, В╕д╕брану волю вернули мен╕! ╤ сонце сьогодн╕ по-╕ншому св╕тить, ╤ в неб╕ хмаринки на б╕л╕м кон╕. А в╕тер в╕д моря доносить здалека Гудки корабл╕в, що за нами пливуть. Нев╕льник╕в краю з столиц╕ ГУЛАГу На хвилях спок╕йних назад повезуть! Прощай, Магадан ╕ Нага╓ва бухта, Режим цей зробив тебе символом зла, Вже видно маяк, зустр╕ча╓ Находка, Терниста й тяжка ця дорога була...
Ц╕ рядки Григор╕й ╤ЛЬЧЕНКО, багатор╕чний пол╕тв’язень Магаданського ГУЛАГу, написав 26.08 1956 р. на корабл╕, який в╕з його на волю. 50 РОК╤В тому, 30 червня 1956 року ЦК КПРС прийняв Постанову «Про подолання культу особи ╕ його насл╕дк╕в». Серед тих насл╕дк╕в найважлив╕шою була необх╕дн╕сть знищення системи ГУЛАГу (Главного управления лагерей). Це була ц╕ла мережа для утримання людей, як╕ були незгодн╕ з д╕ями влади, п╕дозр╕лих, представник╕в заможних родин, ╕ здеб╕льшого н╕ в чому не повинних. Влад╕ були потр╕бн╕ дешев╕ робоч╕ руки, ╕ ц╕ люди у зон╕ в╕чно╖ мерзлоти тяжко працювали за пайку ╕ миску таб╕рно╖ баланди, ╖х за все жорстоко карали... Але дещо з перед╕стор╕╖. В Зах╕дн╕й ╢вроп╕ блукав «привид комун╕зму», маячна вигадка Мордехая Маркса. У довг╕й ╕стор╕╖ людства народами ╕ державами керували ╕мператори, цар╕, канцлери, княз╕, гетьмани, а то ╕ в╕йськов╕ вожд╕. А тут, зг╕дно з бездумною теор╕╓ю, прийдуть безвладдя, «р╕вноправн╕сть», св╕том буде керувати пролетар╕ат, а то й кухарка?! Але цього безглуздя не сприйняла цив╕л╕зована ╢вропа. Блукаючи по ресторанах ╓вропейських кра╖н, прогулюючи дворянськ╕ статки, студент «дворянского сословия» Ульянов-Бланк╕ цю мертву безперспективну ╕деолог╕ю зав╕з до Рос╕╖. ╤ його п╕дтримали не т╕льки прихильники ц╕╓╖ «╕де╖», а ╕ люди, близьк╕ по кров╕: Л. Троцький-Бронштейн, М. Свердлов-Шварцбаум, Г. З╕нов’╓в-Апфельбаум, Л. Камен╓в-Розенфельд, М. Радек-Собельсон, М. Володарський-Коган, С. Ст╓клов-Нахамкес, Давид Джугашв╕л╕-Кохба, Ф. Дзержинський та ╕нш╕. Добре в╕домо, що до 1913 року могутн╕сть царсько╖ Рос╕╖ зростала. До того часу там були найдешевш╕ товари широкого вжитку ╕ продукти харчування, зокрема хл╕б та хл╕бобулочн╕ вироби, р╕зн╕ крупи. Цей показник дуже непоко╖в кайзер╕вську Н╕меччину. ╤ був за значн╕ кошти запрошений кайзер╕вською спецслужбою до Н╕меччини Ульянов-Блан-к╕ (парт╕йна кличка «Лен╕н»). В╕н ╕ зорган╕зував кривавий жовтневий переворот в Рос╕╖. За вид╕лен╕ Н╕меччиною кошти разом з╕ сво╖ми сп╕льниками в╕н п╕дбурив с╕ру солдатську масу та балт╕йських матрос╕в-анарх╕ст╕в. У людськ╕й кров╕ по трупах народу крокувало це свав╕лля територ╕╓ю царсько╖ Рос╕╖... Ульянов-Лен╕н, аби врятувати св╕й задум, створив Всерос╕йську надзвичайну ком╕с╕ю, в╕дому нам як ЧК. Керувати нею було доручено карному злочинцев╕ з Польщ╕ Ф. Дзержинському. Одягнувши ц╕л╕ загони перших чек╕ст╕в у шк╕рян╕ куртки та кашкети, добре озбро╖вши, кинули ╖х на вилучення царських рубл╕в з ус╕х банк╕в держави. Конф╕скац╕╖ п╕длягали вс╕ ц╕нност╕, зокрема ср╕бло та золото. Все це перевозилося в банк штабу так звано╖ революц╕╖. У царськ╕й Рос╕╖ було дуже багато заможних людей. Це титулован╕ родини граф╕в та княз╕в, дворянство, багат╕ землевласники, пом╕щики та кап╕тал╕сти, господар╕ завод╕в та фабрик, пароплавств, заможна ╕нтел╕генц╕я з вчител╕в, л╕кар╕в, талановитих артист╕в. Не вс╕ ви╖хали за кордон. Але вс╕ ц╕ люди волод╕ли чималими статками, мали в сво╖х квартирах вироби ╕з золота та ср╕бла. Ось тим чек╕стам ╕ вказав Ульянов поле ╖хньо╖ д╕яльност╕. Озбро╓н╕, вони ночамиходили по квартирах тих людей ╕ грабували ╖х, в╕дбирали вс╕ коштовност╕. Обурен╕ зухвалим жовтневим переворотом та граб╕жництвом, першими виступили б╕л╕ оф╕цери. Так народилися арм╕╖ Ден╕к╕на, Колчака, Юденича, Шкуро, а в Укра╖н╕ стала на захист арм╕я УНР С. Петлюри. За ними п╕днялися повстанц╕ отаман╕в Махно, Зеленого, Антонова. Б╕л╕ оф╕цери, цв╕т рос╕йсько╖ арм╕╖, боролися в╕дчайдушно, але перемогу здобули б╕льшовицьк╕ ком╕сари та чек╕сти, як╕ розстр╕ляли ╖х б╕льше 50 тисяч. З полоненими поводилися по-зв╕рячому: ╖м в погони спочатку забивали цвяхи, а пот╕м, замучених, розстр╕лювали. Рядових солдат╕в царсько╖ арм╕╖ в╕дправляли в новостворен╕ табори, обнесен╕ колючим дротом, з вишками. Так народилися перш╕ табори ГУЛАГу. Найдик╕шою була розправа ╕з заарештованою царською родиною. Б╕льшовицьк╕ кати, виконуючи наказ за п╕дписом Ульянова-Лен╕на та Якова Свердлова, розстр╕ляли всю родину царя, останнього представника дому Романових. Але сам процес розстр╕лу в╕дбувався на очах царя та цариц╕. Ком╕сари спочатку розстр╕ляли трьох неповнол╕тн╕х доньок, а пот╕м ╕ неповнол╕тнього царевича, до реч╕, хлопчик був ╕нвал╕д з народження... Розруха в держав╕. Масов╕ збройн╕ сутички, нестача хл╕ба. ╤ тод╕ «вождь» жовтневого перевороту посила╓ озбро╓н╕ загони ЧК в╕дбирати силою збро╖ хл╕б в Укра╖н╕. Так прийшов перший голод в Укра╖ну, створений комун╕стами. Але все, що творилося на територ╕╖ розвалено╖ царсько╖ Рос╕╖, так легко вождю не минулося: довело його до божев╕лля. Не приходячи до тями, в перший м╕сяць 1924 року в╕н помира╓. Владу успадкував ще б╕льш жорстокий садист Й. Стал╕н-Кохба. В╕н добре знав становище в новостворен╕й держав╕ СРСР, волод╕в даними про кадри. ╤ знав ц╕ну кожному як в апарат╕ ЦК, так ╕ в Раднарком╕. ╤, певне, мав думку, що багато з них будуть йому заважати. Тому-то, хворий на сухоти, раптово помира╓ Дзержинський, за ним - новий кер╕вник ГПУ Менжинський. Наркомом внутр╕шн╕х справ Стал╕н признача╓ Г. Ягоду. Х╕м╕к за фахом тепер був прац╕вником апарату ЦК ВКП(б), мав у п╕дпорядкуванн╕ х╕м╕чну лаборатор╕ю, в як╕й виробляли нов╕ види смертоносно╖ отрути. Це Стал╕ну на деякий час дуже знадобилося, тим б╕льше, в╕н дов╕дався в╕д Г. Ягоди, що одно╖ краплини отрути досить, аби людина раптово померла. На пер╕од, коли ч╕льником НКВС був Ягода, припало буд╕вництво Б╕ломоро-Балт╕йського каналу, на яке було потр╕бно м╕льйони робочих рук. ╤ Ягода через зони ГУЛАГу посилав на новобудови невинних селян з ус╕х республ╕к Союзу. Так будувалися Магн╕тка, Кривор╕жсталь та ц╕ла низка металург╕йних комб╕нат╕в, рудник╕в, шахт, зал╕зниць. Терм╕ново будувалися морськ╕ порти ╤гарка, С╓в╓роморськ, Находка, Совгавань, Магадан, а також розбудовувалися так╕ м╕ста, як Комсомольськ-на-Амур╕, Норильськ, Тайшет, Воркута та ╕н. А навколо них росли зони ГУЛАГу. Ягода усп╕шно виконував накази «вождя народ╕в», але не полишав ╕ свого захоплення щодо виготовлення отрути. Це в╕н одним з перших д╕знався про постр╕л, що позбавив життя секретаря Лен╕нградського обкому С. К╕рова. Цей постр╕л розв’язав руки Стал╕ну, адже в СРСР дуже багато виявилося «ворог╕в народу», ╖х потр╕бно було карати. Але спершу шукали орган╕затор╕в отаких злочин╕в, ╖х називали контрреволюц╕онерами, троцьк╕стами, др╕бною буржуаз╕╓ю. Пот╕м розпов╕сть нам правдива ╕стор╕я, що краплина отрути - ╕ «випадково» помер в╕домий ╕сторик Укра╖ни, ╖╖ перший Президент М. Грушевський. А незабаром сестра Ульянова-Лен╕на, пот╕м дружина. Пот╕м нас ус╕х вразить пов╕домлення про неспод╕вану смерть великого пролетарського письменника Максима Горького. Але ж це в╕н подарував б╕льшовицьким ком╕сарам ╕ чек╕стам гасло: «Хто не з нами, той проти нас! Якщо ворог не зда╓ться, його знищують!». ╤ став вт╕ленням цього жорстокого заклику. (Продовження в наступному номер╕).
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 01.06.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4812
|